Рішення

від 26.08.2024 по справі 140/5810/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5810/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТзОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №27042023 від 27.04.2023 відповідно до якого продавець зобов`язався поставити товар транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

06.03.2024 між сторонами вищезазначеного контракту укладено специфікацію №24, за умовами якої SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язане поставити товар MERCEDES-BENZ -VARIO 0813D № WDB6703741N139916. Ціна транспортного засобу становить 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) євро, а ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» - прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати визначена як післяоплата. Умови поставки FCA PL Kielce відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Відповідно до інвойсу від 06.03.2024 №2/03/2024 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус MERCEDES-BENZ -VARIO 0813D № WDB6703741N139916.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 120.3.2024 декларантом «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205050011871U9 з описом товару: «Автобус міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; модель згідно з довідником - VARIO 0813D; - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; - загальна к-сть місць, включаючи водія - 38; - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; - тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 4249см.куб.; - тип двигуна - невизначений; - потужність - 95kw; - колісна формула - 4x2; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010. Країна виробництва - (DE) Торгівельна марка "MERCEDES-BENZ».

У вказаній декларації митна вартість товару декларантом визначена самостійно за першим методом, за ціною контракту скоректована на суму транспортних витрат.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією пакет документів.

12.03.2024 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України (далі МК України) в 10-ти денний термін необхідно надати додаткові документи.

У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 17.04.2024 направило митному органу додаткові документи та пояснення.

Однак, незважаючи на наданий повний перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею 13.03.2024 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000040/1.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 25426,1626 євро (МД від 14.04.2023 №UA3209180/2023/015475).

Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів та в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне.

Стосовно зауваження митного органу про те, що вартість товару згідно інвойсу від 06.03.2024 №2/03/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 07.03.2024 №MRN24PL341010Е0059893 позивач зазначає, що до митного оформлення була подана спрощена версія експортної декларації від №MRN24PL341010E0059893, яка надається відправником перевізнику з метою контролю завершення процедури вивезення товару за межі митної території Євросоюзу. Дана паперова версія не передбачає заповнення ряду граф, зокрема щодо умов поставки, фактурної вартості та ін. В експортній декларації від 07.03.2024 №MRN24PL341010E0059893 зазначена лише статистична вартість (митна) товару, яка становить 60528,00 польських злотих, а не ціна товару.

Вказує, що товар поставлявся на умовах FCA Кіеlсе Польща. В експортній декларації №MRN24PL341010E0059893 від 07.03.2024 статистична вартість товару скоригована на умовну суму витрат на транспортування до кордону Європейського Союзу, а саме на суму 100 польських злотих (kod 1 STW(+)) відпо відно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій від 03.03.2023. Ціна товару, що фактично сплачена є ціна зазначена у фактурі №2/03/2024 від 06.03.2024 на рівні 14 000 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №5 від 29.03.2024.

Таким чином позивач заперечує проти доводів митного органу, викладених у спірному рішенні, оскільки статистична вартість використовується виключно лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту.

Стосовно відомостей митниці щодо того, що в пункті 12 контракту від 27.04.2023 №27042023 вказано, що даний контракт вважається дійсним до 31.12.2023, тобто, як на дату інвойсу та специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний контракт є недійсним. Документів, що підтверджують чинність даного контракту на момент подання до митного оформлення митної декларації, не було надано, позивач зазначає, що на момент митного оформлення товару митний орган володів інформацією про наявність доповнення №3 від 22.12.2023 до контракту №27042023 від 27.04.2023 про пролонгацію контракту. Вказане доповнення було надано митному органу 16.02.2024 у при митному оформленні за ВМД 24UA205050009279U5. Таким чином, зазначає, що як на дату інвойсу та на дату специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний контракт є дійсним.

Щодо твердження у спірному рішенні про наявні розбіжності в калькуляції транспортних витрат від 11.03.2024, а саме: декларантом вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1км маршруту становить 19,50 грн. При цьому, загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 7500,00 грн, що фактично становить 19,48 грн за 1 км маршруту 7500,00 грн/385 км), позивач зазначає наступне.

Середній розмір тарифної ставки на перевезення за 1км маршруту поза межами митної території становить 19,5 грн. Відповідно затрати до кордону з урахуванням протяжності маршруту становлять 325х19.5=63373,00 грн. До витрат на транспортування включені інші затрати, які не пов`язані з протяжністю маршруту і відповідно не враховані в середній розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км і загальна сума затрат на транспортування поза межами митної території України становить 6400,00 грн, тобто на 62,70 грн є більшою.

Вказує, що відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року митна вартість охоплює транспортні витрати лише до ввезення.

Загальні витрати на перевезення за 1км маршруту поза межами митної території України становить 19,69 грн., що є вищим на 1,95 грн ніж по митній території України.

ТзОВ «777 АВТО-ТРЕИД ІНТЕРНЕШНЛ» зобов`язано включати всі понесені затрати, незалежно від того чи вони пов`язані чи не пов`язані з протяжністю маршруту до витрат на транспортування як до кордону так і після.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000221 від 13.03.2024.

Скасування картки відмови не дає можливості поновлення або продовження здійснення митного оформлення за митною декларацією щодо якої надана така відмова, оскільки згідно з частиною 2 статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні товарів, подається нова митна декларація.

13.03.2024 декларантом подано митну декларацію №24UA205050011979U9 за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

На думку позивача, наведені вище докази та аргументи дають підстави визначити митну вартість товару, який ввезено на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за ціною, яка заявлена в декларації.

Натомість митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам МК України і підлягає скасуванню.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.56).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав (а.с.59-91).

Представник відповідача зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» подано: МД №24UA205050011871U9 від 12.03.2024 на товар: «Автобус міжміський, що був у використанні, марка згідно з довідником MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - VARIO 0813D, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 …».

Згідно МД №23UA205050070631U1 митну вартість вказаного т/з визначено за основним методом за ціною договору (контракту), а саме заявлено на рівні 593 782,60 грн. за основним методом визначення митної вартості товарів.

Разом з МД №23UA205050070631U1 подано перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу від 06.03.2024 №2/03/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 07.03.2024 №MRN24PL341010E0059893;

в п.12 Контракту від 27.04.2023 №27042023 (далі- Контракт) вказано, що даний контракт вважається дійсним до 31.12.2023 року. Тобто, як на дату Інвойсу та специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний Контракт є недійсним. Документів, що підтверджують чинність даного Контракту на момент подання до митного оформлення митної декларації, не було надано;

наявні розбіжності в калькуляції транспортних витрат від 11.03.2024 року б/н. Декларантом вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км. маршруту становить 19,5 грн. При цьому, загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 7500 грн, що фактично становить 19,48 грн за 1 км маршруту (7500 грн/385 км).

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці було надано доповнення №3 від 22.12.2023 року до Контракту, яким продовжено термін дії Контракту до 31.12.2024 року. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 13.03.2024 року б/н.

Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 14.04.2023 №UA209180/2023/015475). Рівень митної вартості становить 25426,1626 євро.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація №24UA205050011979U9.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зазначив наступне (а.с.96-107).

Вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, про те, що позивач відмовився надавати решту витребовуваних митним органом документів, що підтверджується листом від 13.03.2024, однак це не відповідає дійсності.

У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, що і було зроблено позивачем, а саме листом від 17.04.2024 позивач направив митному органу додаткові аргументи і пояснення.

Однак, Волинська митниця листом від 07.05.2024 відмовила у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів та підтвердила отримання нею поданих позивачем документів.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №27042023 від 27.04.2023 відповідно до якого продавець зобов`язується поставляти товар транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти товар і оплатити товар на умовах визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно із пунктом 2 контракту ціна контракту встановлюється є євро. Загальна сума контракту становить 1 000 000,00 євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, що є невід`ємною частиною контракту.

Умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил «Інкотермс-2010». Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожного поставки, про що зазначається в специфікації (а.с.15-19).

Відповідно до доповнення №3 від 22.12.2022 до контракту купівлі-продажу №27042023 від 27.04.2023 контракт набуває чинності після його підписання та вважається дійним до 31.12.2024 (а.с.20-21).

Згідно з специфікацією №24 від 06.03.2024 та рахунку-фактури (інвойса) №2/03/2024 від 06.03.2024 компанія SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) поставила покупцю ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» товар: Автобус міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; модель згідно з довідником - VARIO 0813D; - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; - загальна к-сть місць, включаючи водія - 38; - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; - тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 4249см.куб.; - тип двигуна - невизначений; - потужність - 95kw; - колісна формула - 4x2; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010. Країна виробництва - (DE) Торгівельна марка "MERCEDES-BENZ». Вартістю 14 000,00 євро. Форму оплати визначено післяплатою (а.с.22-25).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 12.03.2024 декларантом «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205050011871U9. До митної декларації додано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2/03/2024 від 02.03.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару Форми EUR.1(Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AT0061258 від 07.03.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.03.2024, калькуляція транспортних витрат від 11.03.2024, висновок про якісні характеристики товарів, підготов лений спеціалізованими експертними організаціями №479 від 12.03.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подан ня якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньое кономічних та/або внутрішніх) договорів №27042023 від 27.04.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (конт ракту) специфікація №24 від 06.03.2024, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010Е0059893 від 07.03.2024 (а.с.15-19, 22-24, 26, 84-87).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

У відповідь на запит відповідача декларант у заяві від 13.03.2024 повідомив, що додаткові документи для підтвердження заявленої вартості надаватися не будуть (а.с.76 зворот)

13.03.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000040/1 (а.с.32, 77).

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу від 06.03.2024 №2/03/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 07.03.2024 №MRN24PL341010E0059893;

в п.12 Контракту від 27.04.2023 №27042023 (далі- Контракт) вказано, що даний контракт вважається дійсним до 31.12.2023 року. Тобто, як на дату Інвойсу та специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний Контракт є недійсним. Документів, що підтверджують чинність даного Контракту на момент подання до митного оформлення митної декларації, не було надано;

наявні розбіжності в калькуляції транспортних витрат від 11.03.2024 року б/н. Декларантом вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км. маршруту становить 19,5 грн. При цьому, загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 7500 грн, що фактично становить 19,48 грн за 1 км маршруту (7500 грн/385 км).

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 13.03.2024 б/н.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (сайт: mobile.de). Рівень митної вартості становить 25426,1626 євро.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/202/000221 (34-35, 78).

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №24UA205050011979U9, наявна у матеріалах справи (а.с.30-31, 79).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2/03/2024 від 02.03.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару Форми EUR.1(Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AT0061258 від 07.03.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.03.2024, калькуляція транспортних витрат від 11.03.2024, висновок про якісні характеристики товарів, підготов лений спеціалізованими експертними організаціями №479 від 12.03.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подан ня якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньое кономічних та/або внутрішніх) договорів №27042023 від 27.04.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (конт ракту) специфікація №24 від 06.03.2024, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010Е0059893 від 07.03.2024 (а.с.15-19, 22-24, 26, 84-87).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Автобус міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; модель згідно з довідником - VARIO 0813D; - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; - загальна к-сть місць, включаючи водія - 38; - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; - тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 4249см.куб.; - тип двигуна - невизначений; - потужність - 95kw; - колісна формула - 4x2; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010. Країна виробництва - (DE) Торгівельна марка "MERCEDES-BENZ».

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема:

вартість товару згідно інвойсу від 06.03.2024 №2/03/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 07.03.2024 №MRN24PL341010E0059893;

в п.12 Контракту від 27.04.2023 №27042023 вказано, що даний контракт вважається дійсним до 31.12.2023 року. Тобто, як на дату Інвойсу та специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний Контракт є недійсним. Документів, що підтверджують чинність даного Контракту на момент подання до митного оформлення митної декларації, не було надано;

наявні розбіжності в калькуляції транспортних витрат від 11.03.2024 року б/н. Декларантом вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км. маршруту становить 19,5 грн. При цьому, загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 7500 грн, що фактично становить 19,48 грн за 1 км маршруту (7500 грн/385 км).

Щодо різної вартості імпортованого товару у інвойсі та копії митної декларації країни відправлення суд зазначає наступне.

Зі специфікації №24 від 06.03.2024 до контракту купівлі-продажу №27042023 від 27.04.2023 визначено предмет та умови поставки товару. Ціна транспортного засобу становить 14 000,00 євро. Форма оплати післяоплата (а.с.22-23).

У рахунку-фактурі (інвойсі) №2/03/2024 від 02.03.2024 вказано ідентичну вартість товару 14 000,00 євро. Рахунок-фактура містить назву та характеристику товару, дані про продавця та покупця та посилання на специфікацію №24 віл 06.03.2024 до контракту купівлі-продажу №27042023 від 27.04.2023 (а.с.24-25). Ціна товару в рахунку-фактурі №2/03/2024 від 02.03.2024 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050011871U9 (графа 22).

У специфікації №24 від 06.03.2024 визначено умови поставки FCA- Kelce Polen відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другоїстатті 53 МК Українине є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостоїстатті 53 МК Україниїї декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьоюстатті 53 МК України.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснювала оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Тому за наведених обставин зазначення в митній декларації країни відправленнястатистичної вартості товару 60 528,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі14 000,00 євро жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Разом з тим, позивачем надано до суду платіжну інструкцію в іноземній валюті №5 від 29.03.2024 в якій зазначені сторони контракту та проведено оплату у сумі 14 000,00 євро.

Крім того, з листа митної агенції від 22.03.2024 вказано, що статистичне значення в експортній декларації №MRN24PL341010E0059893 від 07.03.2024 визначено відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій A1S/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 версії 2.5. від 03.03.2023, Варшава, 2023 р. Підготовлено Митним департаментом Міністерства фінансів.

Статистична вартість має бути виражена в національній валюті держави-члена, де подається митна декларація. Значення, надані в документах і виражені в іншій валюті (наприклад, у валюті рахунків-фактур товарів), повинні бути конвертовані. Обмінний курс, що використовується, є курсом на день прийняття митної декларації відповідно до митних правил Союзу щодо конвертації валюти з метою визначення митної вартості (стаття 146 UCC-IR).

При визначенні статистичної вартості в експортній декларації країни відправлення №MRN24PL341010E0059893 від 07.03.2024 використовуються Середні ставки для визначення митної вартості (ст. 53(1 )(а) UCC), що застосовуються з 01.03.2024 до 31.03.2024 (а.с.41-42).

Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено таблицю №37/А/НБП/2024 від 21.02.2024 щодо середніх ставок визначення митної вартості, що застосовуються з 01.03.2024 до 31.03.2024 з якої вбачається, такий перерахунок 1 євро/польський злотий 4,3163, тобто в перерахунку ціни за товар 14 000,00 євро х 4,3163 = 60428,20 польських злотих (а.с.45-46).

Крім того, вартість товару у розмірі 14000,00 євро зазначена і у повідомленні підтвердженні вивозу товару (а.с.47-48).

З урахуванням наведених обставин відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Щодо зауваження митного органу про те, що в п.12 Контракту від 27.04.2023 №27042023 вказано, що даний контракт вважається дійсним до 31.12.2023 року. Тобто, як на дату Інвойсу та специфікації №24, так і на день подання товару до митного оформлення, даний Контракт є недійсним. Документів, що підтверджують чинність даного Контракту на момент подання до митного оформлення митної декларації, не було надано суд зазначає наступне.

Дійсно з пункту 7 розділу 12 контракту №27042023 від 27.04.2023 вбачається, що вказаний контракт дійсний лише до 31.12.2023. Однак із доповнення №3 від 22.12.2023 до контракту слідує, що цей контракт набуває чинності після його підписання і вважається дійсним до 31.12.20224 (а.с.20-21).

На вимогу митного органу декларантом повторно було надано доповнення №3 від 22.12.2023, що підтверджено митним органом у спірному рішенні №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024.

В спростування доводів митного органу про наявні розбіжності в калькуляції транспортних витрат від 11.03.2024 б/н. декларантом вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км. маршруту становить 19,5 грн. При цьому, загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 7500 грн, що фактично становить 19,48 грн за 1 км маршруту (7500 грн/385 км), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Як встановлено судом, товар поставлявся на умовах FCA. Ці умови означають, що в угоді, експортер несе відповідальність за навантаження вантажів в узгодженому місці в країні експортера, і з цього моменту весь процес доставки і ризики лягають на покупця або імпортера. Пункт призначення FCA це кінцевий пункт доставки, куди вантаж доставляє продавець, а ризик перекладається на покупця. Всі витрати після доставки товару несе покупець.

За обставин цієї справи, позивач поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з Польщі до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару, що не заперечується відповідачем.

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до МД декларантом додана калькуляція витрат по доставці автобусавід 11.03.2024 відповідно до якої витрати по доставці автобуса за маршрутом Kіelce Польща Устилуг Україна становлять 7 500,00 грн, в тому числі: по маршруту Kelce Польща Устилуг Україна 6400,00 грн., по маршруту Ягодин Ковель 1100,00 грн. Відповідно до цієї калькуляції страхування за рахунок ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалось, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводились (а.с.26).

Як слідує із листа митного агента від 22.03.2024, поставку товару було здійснено на умовах доставки FCA Kіelce. Відповідно до вказівок Європейської Комісії, у випадку Інкотермс ЕХW або FCA до статистичної вартості слід додати передбачувані витрати на транспортування товару до зовнішнього кордону Європейського Союзу. Для звітності ці витрати були оцінені у 100 злотих та додані до статистичної вартості під кодом 1STW (а.с.43-44).

Договором про надання послуг №06/03 від 06.03.2025, укладеним між позивачем (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), та актом прийому-передачі №06/03 від 11.03.2024 підтверджуються понесені позивачем витрати на транспортування 7 500,00 грн. в т.ч. 6400,00 грн. вартість транспортування за межами митної території України, 1100,00 грн. транспортування митною територією України (а.с.49-52).

Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунка-фактури).

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Згідно з пунктом шостим частини другоїстатті 53 МК Українидекларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення пункту шостого частини другоїстатті 53 МК Українита Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятоїстатті 58 МК Україниє складовою митної вартості.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації митна вартість товару і вартість витрат на транспортування до кордону України підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннямистатті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024 відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Митну вартість визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 25426,1626 євро за МД №UA209180/2023/015475 від 14.04.2023 з врахуванням статті 64 МК України.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення №UA205050/2024/000040/1 від 13.03.2024 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесено оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією №1560 від 23.04.2024 (а.с.14).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000040/1 від 13 березня 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк