Рішення

від 26.08.2024 по справі 140/4844/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4844/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі - ТОВ «ДОК-АГРО», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2023 №UA205140/2023/000823/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2023 №UA205140/2023/033983.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.12.2023 ТОВ «ДОК - АГРО» подало на Волинську митницю електронну митну декларацію №23UA205140106339U6 на наступний товар: аскорбінова кислота», глутамат натрію, таурин харчовий та пакет документів для митного оформлення вказаного товару. Декларант обрав перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.

20.12.2023 декларанту було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), у відповідь на яке позивач надав додаткові пояснення №21/12 від 23.12.2023.

Однак, 21.12.2023 Волинською митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000823/2, в якому зазначено що, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно довідки про транспортні витрати №30 від 20.1.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 178200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України 252,77 грн/км. Однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт. Локачі становить 59400 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., тобто вартість перевезення по території України становить 565,71 грн. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості;

- страховому полісі №6684130060320230009184 від 07.11.2023 зазначена страхова сума 42201,50 Дол.США, однак відповідно до інвойсу № NGC23080487 від 15.09.2023 вартість товару становить 38365,00 Дол.США. Крім того, не відомо ким (імпортером чи експортером) була сплачена вартість страхування оцінюваного товару та яку суму становить страховий платіж. Слід зазначити, що страхові витрати є невід`ємною складовою митної вартості;

- прайс-лист товару б/н від 15.09.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Окрім того, Волинська митниця також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2023 №UA205140/2023/033983.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та прийнятою у зв`язку із цим карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки відповідач не обґрунтував, які складові митної вартості не підтверджені документально та чому надані документи є недостатніми для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом, як і не довів, що такі документи є недостовірними.

На думку позивача, у спірному рішенні висновки про заниження транспортних витрат до кордону України засновані на припущеннях та надуманій відповідачем методиці формування вартості транспортних послуг. Між тим вартість перевезення за договором від 12.12.2023 визначав перевізник - фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 з врахуванням відстані та інших обставин, які впливають на ціноутворення за межами митної території України та на її території. ТзОВ «Док-Агро» як замовник послуг погодився на таку вартість перевезення підписанням договору-заявки на перевезення вантажів від 12.12.2023 №247-Д та проведенням оплати послуг на підставі рахунка-фактури від 22.12.2023 №33. Ці документи та довідка перевізника від 20.12.2023 №30 дозволяють перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Крім того, компанія - продавець (Китай) здійснила страхування товару на суму 42 201,50 Доларів США відповідно до страхового полісу №6684130060320230009184 від 07.11.2023, адже згідно умов контракту та специфікації саме продавець оцінює товар і обирає суму на яку він має бути застрахований.

Також позивач вказую, що прай-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує заявлену митну вартість, а є лише довідником цін на товари та або види послуг, які адресовані невизначеному колу покупців і є пропозицією для потенційного покупця для придбання товару.

Позивач вважає, що спірне рішення не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.53).

Представник відповідача у відзиві адміністративний позов не визнала, посилаючись на те, що єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом було подано МД №23UA205140106339U6 від 20.12.2023 на товари: Аскорбінова кислота (вітамін С) ASCOR BIC ACID FOOD GRADE у вигляді білого кристалічного порошку, Глутамат натрію 99% (MONOSODIUM CLUTAM ATE 99%) у вигляді прозорого порошку, Таурін харчовий (TAURINE FOOD GRADE) у вигляді безбарвного або білого кристалічного порошку,

На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631) ввезених позивачем товарів з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені статтею 335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- згідно довідки про транспортні витрати №30 від 20.1.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 178200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України 252,77 грн/км. Однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт. Локачі становить 59400 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., тобто вартість перевезення по території України становить 565,71 грн. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості;

- страховому полісі №6684130060320230009184 від 07.11.2023 зазначена страхова сума 42201,50 Дол.США, однак відповідно до інвойсу № NGC23080487 від 15.09.2023 вартість товару становить 38365,00 Дол.США. Крім того, не відомо ким (імпортером чи експортером) була сплачена вартість страхування оцінюваного товару та яку суму становить страховий платіж. Слід зазначити, що страхові витрати є невід`ємною складовою митної вартості;

- прайс-лист товару б/н від 15.09.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Таким чином, саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи.

Тому згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи.

Лист №21/12 від 21.12.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ "ДОКАГРО" щодо поданих до митного оформлення документів.

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №21/2023 від 21.12.2023.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товару по рішенню про коригування митної вартості від 21.12.2023 № UA205140/2023/000823/2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 2,67 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/94281 від 06.09.2023.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205140106638U0 від 21.12.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2023року № UA205140/2023/000823/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів та прийняття карти відмови UA205140/2023/033983 від 21.12.2023 року стали відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України (додаткові документи витребовувались у зв`язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містили розбіжності) в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2023року № UA205140/2023/000823/2.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного UA205140/2023/033983 від 21.12.2023 містить причини відмови, вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також в ній вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Тобто вона цілком відповідає положенням Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631.

А тому, вважає, що відповідач відмовляючи у митному оформленні діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України. Просить в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.56-64).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відмовлено в задоволенні заяви Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.102-103).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Суд встановив, що ТОВ «ДОК-АГРО» зареєстроване як юридична особа 11.11.2016, основним видом діяльності якого є: КВЕД 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.43).

08.08.2023 між ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та NEWGREEN PHARMCHEM CO.,LIMITED (Китай) (продавець) було укладено контракт №08082023, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язаний з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним Контрактом Товару. (а.с.31-32).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного контракту номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в Додатках (Специфікаціях) до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно із специфікацією №1 від 08.08.2023 до контракту від 08.08.2023 №08082023 сторонами узгоджено поставку товару, а саме: глутамату натрію 99%, аскорбінової кислоти та таурину загальною вартістю 38 365 Доларів США Умови поставки: CIF (Клайпеда, Литва). Умови оплати: 50 передоплата і 50% протягом 20 днів по копії консаменту (а.с.33).

На виконання умов вказаних контракту та специфікації, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №NGC23080487 від 15.09.2023 компанія NEWGREEN PHARMCHEM CO.,LIMITED поставила позивачу відповідний товар загальною вартістю 38 365 Доларів США (а.с.35).

20.12.2023 декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205140106339U6 (а.с.25-26, 73-74), з метою здійснення митного оформлення наступного товару, що постачався згідно з вищевказаним договором:

1. «Аскорбінова кислота (вітамін С) ASCOR BIC ACID FOOD GRADE у вигляді білого кристалічного порошку, з вмістом основної речовини 100%, без вмісту допоміжних речовин (змішаних компонентів),вага нетто-90 00кгCAS №: 50-81-7, молекулярна формула: C6H8O6, не містить ГМО Номер партії:123113037 дата виготовлення 31-03-2023р. термін придатності 28-02-2025р. Призначення: харчова галузь (як антиоксидант , для зберігання кольору продукції, для консервації, стандартизує вміст вітаміну С у хлібопекарській, м`ясопереробній, у переробці овочів та фруктів, кондитерській галузі, виробництво напоїв) Торговельна марка NEWGREEN. Виробник - NEWGREEN PHARMCHEM CO., LIMITED, CN. Розфасована та упаковані в 320 картонні коробки не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів»;

2. «Глутамат натрію 99%(MONOSODIUM CLUTAM ATE 99%) у вигляді прозорого порошку, з вмістом основної речовини 98,90%, вага нетто-8000 кг, CAS №: 142-47-2, молекулярна формула:C5H8NNaO4, не містить ГМО Номер партії:2620230833, дата виготовлення 18-08-2023р. термін придатності 17-08-2025р . Призначення: харчова галузь (для підсилення смакових властивостей безалкогольних напоїв, солодощів і випічки, м`яса, м`ясо-, рибо - і молокопродуктів, закусок та сухих сніданків, оброблених овочах і фруктах, продукції на основі горіхів, чіпсах, сухариках й інших снеках, фаст-фуді, підливах, приправах, смакових добавках тощо). Торговельна марка NEWGREEN. Виробник - NEWGREEN PHARMCHEM CO., LIMITED,CN Розфасована та упаковані в 360 паперові мішки не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів»;

3. «Таурін харчовий (TAURINE FOOD GRADE) у вигляді безбарвного або білого кристалічного порошку, Хімічні та фізичні властив ості: основна речовина -99,0%, щільність: 1,494 г/см3, крапка плавлення: 300, показник заломлення:1,515р, розчинність у воді : 5-10 г/100мл при 23,5гр.С. Вага нетто - 5 000кг, CAS №: 107-35-7, молекулярна формула: C2H7NO3S, не містить ГМО Номер, партії: CP202308121, дата виготовлення 12-08-20 23р., термін придатності 11-08-2025р. При значення: харчова галузь (входить до складу енергетичних напоїв, сухого дитячого харчування, спортивного харчування). Торговельна марка NEWGREEN. Виробник NEWGREEN PHARMCHEM CO., LIMITED,CN. Розфасована та упаковані в 200 картонні коробки не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів»

Митна вартість товару визначена за (першим) основним методом.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №23UA205140106339U6 від 20.12.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт від 08.08.2023 №08082023, специфікацією №1 від 08.08.2023 до вказаного контракту, рахунок-проформа №NGC23080487 від 04.08.2023, рахунок-фактура (інвойс) №NGC23080487 від 15.09.2023, прайс-лист №б/н від 15.09.2023, договір-заявка перевезення вантажів №247-Д від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати №30 від 20.12.2023, рахунок фактура №33 від 22.12.2023, сертифікати якості б/н від 31.03.2023 та від 15.09.2023, пакувальний лист б/н від 15.09.2023, коносамент № MEDUFA529066 від 07.09.2023, банківські платіжні документи № б/н від 14.08.2023 та від 25.09.2023, Страховий поліс № 6684130060320230009184 від 07.11.2023, сертифiкат про походження товару № 23C4403A2730/02225 від 18.10.2023, рахунок № TG141223004 від 14.12.2023, сертифікат здоров`я №32390023080487 від 15.09.2023, автотранспортна накладна (CMR) №б/н від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати по доставці вантажу № 13040 від 14.12.2023 (а.с.31-40, 79-83,84 зворот.-85, 89-97).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; рахунки на перевезення товару; рахунок та інші документи що стосуються страхування оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.27, 98).

У відповідь на повідомлення митниці декларант надав додаткові пояснення від 21.12.2023 №21/12, в яких повідомив, що повідомив, що підприємством надало усі наявні в нього на момент митного оформлення документи, які витребовувалися митним органом (а.с.28-30, 86-88).

В листі від 21.12.2023 №21/2023 позивач просив прийняти рішення по митній вартості імпортованого товару без врахування термінів визначених статтею 53 МК України (а.с.84).

21.12.2023 відповідач прийняв рішення №UA205140/2023/000823/2 про коригування митної вартості товару №3 (а.с.22, 74 зворот.-75).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

Згідно довідки про транспортні витрати №30 від 20.1.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 178200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України 252,77 грн/км. Однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт.Локачі становить 59400 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., тобто вартість перевезення по території України становить 565,71 грн. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

В страховому полісі №6684130060320230009184 від 07.11.2023 зазначена страхова сума 42201,50 Дол.США, однак відповідно до інвойсу № NGC23080487 від 15.09.2023 вартість товару становить 38365,00 Дол.США. Крім того, не відомо ким (імпортером чи експортером) була сплачена вартість страхування оцінюваного товару та яку суму становить страховий платіж. Слід зазначити, що страхові витрати є невід`ємною складовою митної вартості.

Прайс-лист товару б/н від 15.09.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Лист №21/12 від 21.12.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ "ДОК-АГРО" щодо поданих до митного оформлення документів.

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №21/2023 від 21.12.2023.

Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні 2,.67 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/94281 від 06.09.2023.

Також роз`яснено право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2023 №UA205140/2023/033983 (а.с.23-24, 76 зворот.-77).

21.12.2023 декларант подав №23UA205140106638U9, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.98 зворот.-99).

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митно

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів відповідно до МД від 20.12.2023 №23UA205140106339U6 за основним методом (за ціною договору (контракту).

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт від 08.08.2023 №08082023, специфікацією №1 від 08.08.2023 до вказаного контракту, рахунок-проформа №NGC23080487 від 04.08.2023, рахунок-фактура (інвойс) №NGC23080487 від 15.09.2023, прайс-лист №б/н від 15.09.2023, договір-заявка перевезення вантажів №247-Д від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати №30 від 20.12.2023, рахунок фактура №33 від 22.12.2023, сертифікати якості б/н від 31.03.2023 та від 15.09.2023, пакувальний лист б/н від 15.09.2023, коносамент № MEDUFA529066 від 07.09.2023, банківські платіжні документи № б/н від 14.08.2023 та від 25.09.2023, Страховий поліс № 6684130060320230009184 від 07.11.2023, сертифікат про походження товару № 23C4403A2730/02225 від 18.10.2023, рахунок № TG141223004 від 14.12.2023, сертифікат здоров`я №32390023080487 від 15.09.2023, автотранспортна накладна (CMR) №б/н від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати по доставці вантажу № 13040 від 14.12.2023 (а.с.31-40, 79-83,84 зворот.-85, 89-97).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Так, як встановлено судом 08.08.2023 між ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та NEWGREEN PHARMCHEM CO.,LIMITED (Китай) (продавець) було укладено контракт №08082023, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язаний з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним Контрактом Товару. (а.с.31-32).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного контракту номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в Додатках (Специфікаціях) до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Як вбачається зі змісту специфікації №1 від 08.08.2023 до контракту від 08.08.2023 №08082023 сторонами контракту узгоджено поставку товару, а саме: глутамату натрію 99%, аскорбінової кислоти та таурину загальною вартістю 38 365 Доларів США. Умови поставки: CIF (Клайпеда, Литва). Умови оплати: 50 передоплата і 50% протягом 20 днів по копії консаменту (а.с.33).

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно довідки про транспортні витрати №30 від 20.1.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 178200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України 252,77 грн/км. Однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт.Локачі становить 59400 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., тобто вартість перевезення по території України становить 565,71 грн. Вказане, на думку митного органу, свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що під час митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на перевезення товару митному органу було надано: договір-заявку перевезення вантажів №247-Д від 12.12.2023, довідку про транспортні витрати від 20.12.2023 №30, рахунок на оплату від 22.12.2023 №33.

Так, зі змісту договору-заявки №247-Д від 12.12.2023 (а.с.38) вбачається, що ФОП ОСОБА_2 (експедитор) зобов`язувався на замовлення ТзОВ «Док-Агро» (замовник) здійснити перевезення вантажу за маршрутом Клайпеда (Литва) смт. Локачі (Україна); сума фрахту 237600,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 20.12.2023 №30 (а.с39) загальна вартість транспортування вантажу автомобілем RENAULT АС9131ЕО/ НОМЕР_1 становить 237 600,00 грн, в тому числі: транспортування вантажу за маршрутом: Клайпеда (Литва) митний пост «Ягодин» - 178 200,00 грн; митний пост «Ягодин» - смт. Локачі (Україна) 59 400,00 грн.

Виставлений рахунок від 22.12.2023 №33 на оплату послуг містить такий самий розподіл вартості послуг до та після кордону України (а.с.40).

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 варто звернути увагу на те, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Окрім того, суд зауважує, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, тому зауваження відповідача є необґрунтованими та надуманими.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З приводу доводів митного органу про те, що в страховому полісі №6684130060320230009184 від 07.11.2023 зазначена страхова сума 42201,50 Дол.США, однак відповідно до інвойсу № NGC23080487 від 15.09.2023 вартість товару становить 38365,00 Дол.США. Крім того, не відомо ким (імпортером чи експортером) була сплачена вартість страхування оцінюваного товару та яку суму становить страховий платіж, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.5 Контракту від 08.08.2023 №08082023 (а.с. 31-32) базис поставки товару згідно із законодавством України з правилами Інкотермс 2020, вказано у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту. У вартість включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, палет, навантаження і сертифікату походження. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил Інкотермс 2020.

Згідно з Специфікацією №1 від 08.08.2023 до контракту від 08.08.2023 №08082023 сторони узгодили умови поставки CIF (Клайпеда, Литва).

Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Умовами CIF передбачено, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, сторони виходили з того, що узгоджена ціна на продаж товару вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень, відтак додаткових витрат на страхування товару позивачем понесено не було.

При цьому, вартість страхування оцінюваного товару в сумі була сплачена, що підтверджується наданим митному органу страховим полюсом №6684130060320230009184 від 07.11.2023 (а.с.36,91).

Вказаний страховий поліс містить інформацію про застраховану особу ТОВ «Док-Агро» та номер інвойса №NGC23080487 від 15.09.2023, що на переконання суду, давало можливість відповідачу здійснити ідентифікацію даного страхового полісу з партією товару, поданою декларантом до митного оформлення.

В оскаржуваному рішенні митний орган також вказує, що прайс-лист товару б/н від 15.09.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Однак, на думку суду, вказані доводи митного органу не заслуговують уваги, оскільки прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Поданий до митного оформлення прайс-лист оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю товару. Прайс-лист оформлений для широкого кола осіб, адже не містить конкретного адресата, прайс-лист скріплений печаткою та підписом посадових осіб компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.

При цьому, суд зауважує, що до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.

На думку суду, відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Верховний Суд в постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні 2,.67 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/94281 від 06.09.2023.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2023 №UA205140/2023/000823/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2023 №UA205140/2023/033983 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6056,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 25.04.2024 №3300 (а.с.21).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.12.2023 №UA205140/2023/000823/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2023 №UA205140/2023/033983.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальному розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Локачинський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, код ЄДРПОУ 40955973).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк