Рішення

від 23.08.2024 по справі 160/15118/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 рокуСправа №160/15118/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТЕН" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТЕН" з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІТЕН» (код ЄДРПОУ 43553400);

зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІТЕН» (код ЄДРПОУ 43553400), шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 10.11.2023 р. до Реєстру платників податку на додану вартість;

зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (Адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Тютюнника Юрка, буд. 7; Код ЄДРПОУ 44096781) відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість станом на 10.11.2023 р.

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 02.05.2024 року отримав Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 р. Відповідно до Рішення, комісією, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДПС від 31.07.2023 р. № 67-р, було встановлено що ТОВ «МІТЕН» подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2022 року та квітень-вересень 2023 року, які свідчать про відсутність постачання / придбання товарів / послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, а також не подав декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2022 року та січень - березень 2023 року, що підтверджено реєстром податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних податкових місяців ТОВ «МІТЕН» від 10.11.2023 р. № 5142/06-30-04-03-23. Оскаржуване рішення ТОВ «МІТЕН» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки настанням обставин непереборної сили, що підтверджується відповідним листом Торгово-промислової палати України, застосування до Позивача передбачених пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК негативних наслідків у вигляді анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у даному випадку є необґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, яка доставлена відповідачу 04.06.2024 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02 липня 2024 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що ТОВ «МІТЕН» на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Кодексу ТОВ «МІТЕН» 10.11.2023 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість у зв`язку з поданням контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2022 року, квітень - вересень 2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та не подання контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2022 року та січень - березень 2023 року. Позивач заяву про неможливість своєчасного виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділ XX «Перехідні положення» Кодексу, ТОВ «МІТЕН» до контролюючого органу не подавало. Крім того, зазначили, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 та направлено підприємству листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернено на адресу ГУ ДПС 18.12.2023 без вручення по причині «закінчення терміну зберігання». Враховуючи вищевикладене, зазначене рішення не отримано платником з незалежних від ГУ ДПС причин.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 липня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишив без задоволення.

16 липня 2024 року до суду надійшла відповідь ТОВ «МІТЕН» на відзив Головного управління ДПС у Житомирській області, доводи якої відповідають доводам позовної заяви. Крім того, позивачем зазначено, що Порядок від 29.07.2022 р. № 225 було затверджено в липні 2022 року, вже фактично в той період коли Позивач займався фізичною релокацією господарської діяльності з переміщенням виробничих процесів до іншого регіону, при цьому Позивач фактично відповідає пп. 5) п. 1 розділу ІІ Порядку виходячи з того, що фактичне місцезнаходження виробничих потужностей, які використовувались Позивачем для господарської діяльності знаходились на території населеного пункту, у якому велись воєнні дії та які змусили Позивача змінити структуру ведення господарської діяльності. Позивач, зауважує, що за змістом постанов Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №380/8687/20 та від 19.10.2022 у справі №380/8769/20, аналіз підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТЕН» зареєстровано 06.03.2020 в Єдиному державному реєстрі, при проведенні державної реєстрації юридичної особи присвоєно код за ЄДРПОУ 43553400 та з 01.04.2020 року Товариство є платником податку на додану вартість (далі ПДВ), індивідуальний податковий номер 435534006240.

Основним видом діяльності ТОВ «МІТЕН» є Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (КВЕД 10.91), а також 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області 10 листопада 2023 року прийняте рішення № 2491/06-30-04-03 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТЕН», у зв`язку з поданням та неподання контролюючому органу декларацію з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів / послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Не погоджуючись рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній під час прийняття оскаржуваного рішення), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2014 №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п.5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

У той же час, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 380/8687/20.

Тобто анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі №826/876/17.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, є дві обставини, яку можуть застосовувати або кожна окремо або разом, а саме:

- неподання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість;

- подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що відповідачем анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість у зв`язку з неподанням контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року та з поданням контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2022 року, квітень - вересень 2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Обґрунтовуючи протиправність рішення № 2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МІТЕН», позивач посилається на форс-мажорні обставини при здійсненні власної господарської діяльності та недотримання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог, щодо зобов`язання письмово повідомити платника податку протягом трьох робочих днів після анулювання реєстрації платника ПДВ.

Статтею 42 ПКУ передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 р було направлено підприємству (а.с. 82), а відсутність інформації про поштове відправлення № 0600061184683 у ситстемі "УКРПОШТА" станом на 15.07.2024 року, не свідчить про недотримання відповідачем порядку направлення рішення, оскільки інформація щодо поштового відправлення в системі зберіагється не більше шести місяців від дати відправлення, тобто з 16.11.2023 року.

Адреса на яку контролюючим органом було направлено вищевказаний лист є податковою адресою позивача, яка також зазначалась ТОВ «МІТЕН» у деклараціях долучених позивачем до справи.

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПКУ у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Водночас, жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення відповідних рішень/документів, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка тощо) щодо вручення відповіднихрішень/документів.

При цьому, суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2019 р. у справі №825/1109/16, від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20, 21 жовтня 2021 року у справі №360/4692/19, від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, від 26 липня 2022 року у справі № 640/3437/21.

Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 жовтня 2020 року по справі № 813/3922/17, від 14.07.2022 року по справі №120/479/21-а, від 28 лютого 2023 року по справі № 160/27532/21.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні з 05:30год. 24.02.2022 року введено воєнний стан, який продовжувався надалі Указами Президента України і триває станом на день розгляду справи.

У зв`язку з цим внесено зміни до законодавства щодо особливостей оподаткування в умовах воєнного стану.

Зокрема, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 року №2260-IX внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п.п.69.1 якого передбачено звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання в умовах воєнного стану таких обов`язків:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції", або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції";

подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 цього Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції", із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції";

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Зазначений перелік є вичерпним та не передбачає звільнення платника податків від обов`язку подавати контролюючому органу податкові декларації з податку на додану вартість згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016п. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289.

Крім цього, в силу п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022п. №225, зареєстровано 25.08.2022п. №96/38303, платник податків, у разі неможливості виконання податкового обов`язку, зобов`язаний подати до контролюючого органу не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази подання такої заяви позивачем.

Крім того, ГУ ДПС у Житомирській області було зазначено, а позивачем не спростовано, що ТОВ «МІТЕН» не зверталось до контролюючого органу з заявою та документами про неможливість виконання платником податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225.

За таких обставин, відповідачем правомірно було винесено рішення № 2491/06-30-04-03 від 10.11.2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МІТЕН» з дотриманням процедури його надіслання на податкову адресу позивача у встановлений Податковим кодексом України строк.

Суд повторює, що визначальним для застосування пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України є саме відсутність операцій постачання/придбання товарів, які платник податків або не декларує у поданих деклараціях, або не подає декларації з ПДВ.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Позовні вимоги про відновлення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТЕН" (ЄДРПОУ-43553400) до Головного управління ДПС у Житомирській області (ЄДРПОУ- 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев