Рішення

від 26.08.2024 по справі 160/20255/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 рокуСправа №160/20255/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2024 № 85-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим та безпідставним. Позивач зазначає, що нею були здійснені усі передбачені антикорупційним законодавством вимоги щодо своєчасного повідомлення і врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Крім того, позивач вказала, що в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення, якими діями чи бездіяльністю позивач неналежно виконала свої обов`язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень, позивачкою були неналежно виконані. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.

29.07.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

09.08.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам частини 2 статті 77 Закону України «Про державну службу», а саме зазначено найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З відзиву вбачається, що позивачем в підсистемі ІКС «Податковий блок» протягом 11 робочих днів здійснено 21 перегляд картки платника - ОСОБА_2 , 19 переглядів картки платника - КП «Меркурій», 13 переглядів картки платника - ПП «Територія СМС». Також, матеріалами дисціплінарної справи встановлено, що порушення позивача могло мати місце, але було вчинено не навмисно та без мети використання своїх повноважень або службового становища в особистих інтересах чи не в правомірних інтересах осіб, у тому числі неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

19.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що контролюючим органом під час дисціплінарного провадження та прийняттям спірного наказу не вказано суті та обставин допущеного проступку, а спірний наказ ґрунтується на припущеннях, у зв`язку з чим зроблено хибні висновки.

26.08.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в якому представником контролюючого органу зазначено, що позивач підтвердила перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» щодо інформації стосовно близької особи (чоловіка) ОСОБА_2 , тим самим вчинено правопорушення, за вчинення якого на позивача накладено дисціплінарне стягнення та притягнуто до відповідальності «за порушення вимог ст. 43 Закону № 1700-VII щодо нерозголошення інформації».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює в органах податкової служби починаючи з 1995 року.

05.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ № 203 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у головного державного інспектора Петриківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийнятті», яким усунуто головного державного інспектора Петриківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті стосовно суб`єктів господарювання, а саме:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

Приватного підприємства «Територія СМС» (код ЄДРПОУ 34626347);

Колективного підприємства «Меркурій» (код ЄДРПОУ 20274171).

27.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області згідно доповідної записки начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 21.05.2024 №709/04-36-14-15 винесено наказ № 190-дп «Про порушення дисциплінарного провадження».

Доповідною запискою начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 21.05.2024 № 709/04-36-14-15 повідомлялось про можливість порушення працівниками Петриківської ДПІ ГУ ДПС, в тому числі ОСОБА_4 , п.п.5.1 п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами), та ст. 28 Закону України від 14.04.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції».

Листом від 20.06.2024 № 482/190-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано позивачу надати пояснення з метою з`ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до статей 73, 75 Закону України «Про державну службу».

Листом від 20.06.2024 №483/190-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано Начальнику Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надати характеристику та пояснення у строк не пізніше 03 липня 2024 року.

18.07.2024 ОСОБА_4 надано письмові пояснення (№496/04-36-71-03), у яких зазначено, що: «Не отримувала вказівок не від кого, не діяла на підставі розпорядчих документів, переглядала дані суб`єктів господарювання за власною ініціативою, щодо наявності заборгованості по платежам до бюджету та факту подання податкової звітності, так як мій чоловік ОСОБА_2 з 24.02.2022 добровільно став на захист країни і з 28.02.2022 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації поти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.

Перегляд даних в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України не вплинув на мої службові обов`язки діяти в інтересах держави. Я не вчиняла дій, не приймала рішення по вказаних суб`єктах господарювання, свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з ним можливості не використовувала з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб».

19.07.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №85-дс, яким на підставі статей 69, 73 Закону № 889 оголошено догану начальнику Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 . Підстава: подання дисциплінарної комісії від 10.07.2024 № 931/04-36-14-15, пояснення Головного Державного інспектора Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 Григорівни, надані 18.07.2024 № 496/04-36-71-03.

Позивач вважає вказаний наказ відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На підставі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) .

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 812/831/16.

Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Так, предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2024 №85-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на підставі подання дисциплінарної комісії від подання дисциплінарної комісії від 10.07.2024 №931/04-36-14-15, пояснень від 18.07.2024 №496/04-36-71-03 вирішено застосувати до Головного Державного інспектора Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 на підставі статей 65, 66 та 73 Закону України «Про державну службу» оголошено догану Головному Державному інспектору Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 Григорівни.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №85-дс, яким на підставі статей 69, 73 Закону № 889 оголошено догану Головному Державному інспектору Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 . Підстава: подання дисциплінарної комісії від 10.07.2024 №931/04-36-14-15, пояснення Головного Державного інспектора Петриківської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 Григорівни, від 18.07.2024 №496/04-36-71-03.

Зі змісту вказаного наказу слідує, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани послугувало те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено вину останньої у вчиненні дисциплінарного проступку, яка полягає у встановленні порушенні пп. 5.1 п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52.

Досліджуючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.05.2024 №42-дс, протокол дисциплінарної комісії від 07.05.2024, судом встановлено, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивача, також, у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення нею п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII. В той же час, суд звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.

Дослідженням матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що дисциплінарна комісія під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Також, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд також зауважує, що у справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25.11.1999) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення встановлений законом, є передбачуваність.

Норму не можна вважати законом, якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях.

З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються.

Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також, від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2024 №85-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №0.0.3785121855.1 від 25.07.2024.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1211,20 грн, бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2024 №85-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.08.2024.

Суддя К.І. Ремез