Рішення

від 26.08.2024 по справі 260/2115/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Ужгород№ 260/2115/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (далі відповідач 1, ТУ ССО у Закарпатській області), в якому просить зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 гри. щомісячно за період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року та невиплачену частину додаткової винагороди, уставленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в сумі 12903,22 грн. за період з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з 25.06.2021 року, на підставі наказу № 205 о/с від 25.06.2021 року, позивач проходить службу в ТУ ССО у Закарпатській області та на даний обіймає посаду контролера І категорії (заступника командира 1 відділення) 4 взводу охорони 2 підрозділу охорони у територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року, з аналізу пункту якої вбачається, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Разом із тим наголошує, що в період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року додаткову винагороду, встановлену Постановою КМУ №168, територіальним управлінням Служби судової охорони у Закарпатській області позивачу виплачено не було, а за період з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року - виплачено не в повному обсязі, що підтверджується довідкою № 14 від 19.03.2024 року про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.07.2022 року по 31.01.2023 року.

Враховуючи вищевказане, 12.03.2024 року позивачем подано начальникові ТУ ССО у Закарпатській області рапорт, в якому просив вжити заходів для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за період з 20.07.2022 року по 20.01.2023 року.

ТУ ССО у Закарпатській області листом №38.03-153 від 19.03.2024 року повідомлено позивачу, що виплати додаткової винагороди територіальним управлінням Служби судової охорони у Закарпатській області будуть здійснюватися у разі внесення змін до кошторису та надходження відповідних бюджетних асигнувань у встановленому порядку.

Вважаючи протиправними дії відповідача 1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, останній звернувся до суду із даним позовом про визнання таких дій протиправними та зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу спірну грошову винагороду.

Ухвалою судді від 08.04.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.04.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТУ ССО у Закарпатській області, зі змісту якого, позов не визнає, вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби судової охорони та ТУ ССО у Закарпатській області відповідних коштів на її виплату за фондом оплати праці співробітників, натомість, у відповідному кошторисі ТУ ССО у Закарпатській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168 після її прийняття, Службою судової охорони не затверджувались.

У затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі ТУ ССО у Закарпатській області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату.

Видання ТУ ССО у Закарпатській області наказів про виплату додаткової допомоги без відповідного фінансування є перевищенням повноважень та призвело б до порушення вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим, вважає, що бездіяльність відповідача 1 щодо невиконання Постанови №168 відсутня.

Крім того, вказує, що 07.07.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168», яка набрала чинності 19.07.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.

Враховуючи, що Постанова №793 застосовується з 24.02.2022 року, розмір додаткової винагороди з 24.02.2022 року слід визначати з розрахунку до 30000 грн., а не 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, як вважає позивач.

Звертає увагу на те, що наказом територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області від 01.11.2023 року №404 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Порядком затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 року №396, позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 10000 грн, пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року в сумі 6451,61 грн.

Ухвалою судді від 20.05.2024 року залучено до участі в адміністративній справі в якості співвідповідача Державну судову адміністрацію України (далі відповідач 2, ДСА України).

У встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву відповідачем 2 не надано. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивач звернувся до суду у зв`язку з невиплатою йому як співробітнику ТУ ССО у Закарпатській області щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, передбаченої Постановою № 168, в період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року та виплати вказаної винагороди не в повному розмірі у період з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року за №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за №384 (далі Порядок №384). За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення. Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати. Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року за №793 внесені, зокрема, такі зміни до Постанови №168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення";

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 року за №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000,00 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000,00 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000,00 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 року №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022 року.

Відповідно до пунктів 21, 22 частини першої статті 4, частини третьої статті 291 КАС України:

- типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення; - при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

06.04.2023 року Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22), повний текст розміщено за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913, в якому:

І) визначив такі ознаки типових справ:

а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;

б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;

в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168;

г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24.02.2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

ІІ) вказав, що висновки у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168, в системному зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 року за №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396, належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24.02.2022 року;

ІІІ) визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони в області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24.02.2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та зобов`язав Територіальне управління Служби судової охорони в області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 гривень на місяць, починаючи з 24.02.2022 року.

Верховний Суд у рішення від 06.04.2023 року у зразковій справі сформував такі висновки щодо застосування наведених вище норм права:

Статтею 165 Закону №1402-VIII визначено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. До додаткових видів грошового забезпечення Порядок №384 відносить, зокрема, винагороди. Виходячи з цього, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі 30000,00 гривень щомісячно. Водночас, з урахуванням змін до постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 року за № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі "до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року за №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000,00 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції, тому відхилив доводи щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року за №793 для вирішення цього спору. Виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосував при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, на застосуванні якого наполягає ТУ ССО в області, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року за №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати. Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 07.07.2022 року за №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою. У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень. Верховний Суд не знайшов підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком №384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому відмова ТУ ССО в області у виплаті позивачу додаткової винагороди, як однієї зі складових його грошового забезпечення, з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах. ТУ ССО в області є належним відповідачем за пред`явленим позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди. Водночас ДСА України, яка була залучена другим відповідачем у справі окружним адміністративним судом при відкритті провадження у справі, не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб`єкт владних повноважень порушив права позивача.

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2023 року:

- залишила рішення в зразковій справі без змін (повний текст постанови за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021133);

- погодилася з висновками Верховного Суду щодо складу сторін у справі (пункти 77-86 постанови); обрання та застосування норм матеріального права до спірних правовідносин; щодо ефективного способу захисту порушеного права в спірних відносинах ("69. Ураховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24.02.2022 року слід визначати з розрахунку до 30000,00 гривень, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30000,00 гривень на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів");

- погодилась з правильністю висновків Верховного Суду щодо встановлення критеріїв, за якими справу віднесено до типових справ.

При прийнятті рішення суд враховує, що ця справа (№ 260/2115/24) за суб`єктним складом, підставами та предметом позову відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22.

Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у їх зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 року за №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396, які належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24.02.2022 року, слід врахувати при вирішенні цієї судової справи.

При прийнятті рішення у цій справі суд керується наведеними вище норми права та враховує сформовані в рішенні у зразковій справі №260/3564/22 висновки Верховного Суду щодо їх застосування. Як наслідок такого правозастосування, судом встановлено протиправну бездіяльності ТУ ССО у Закарпатській області щодо не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, починаючи з 20.07.2022 року.

Відтак, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу, починаючи з 20.07.2022 року, додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі 30000 гривень на місяць.

Вказаний спосіб захисту порушеного права застосований Верховним Судом в рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі.

Визначаючи чіткий період часу відновлення порушеного права, судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 року за № 43 внесено зміни до Постанови КМУ №168, відповідно до яких, з переліку, в пункті 1 цієї постанови, виключено співробітників Служби судової охорони. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023 року.

Щодо доводів відповідача 1 про те, що територіальним управлінням Служби судової охорони у Закарпатській області наказом від 01.11.2023 року №404 о/с нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за період з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року у розмірі 6451,61 гривень, то суд зазначає наступне.

Як виснував Верховний Суд в рішенні в згаданій вище зразковій справі №260/3564/22, зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року за №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Натомість наказом відповідача від 01.11.2023 року №404 о/с співробітникам вказаного управління ССО нараховано додаткову винагороду в розмірі 10000,00 гривень з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року, пропорційно з розрахунку за місяць, зокрема, ОСОБА_1 у розмірі 6451,61 гривень.

Отже, суд вважає, що ТУ ССО в Закарпатській області за період з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року наказом нараховував ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, лише в частині належної йому суми. Водночас така сума до виплати не вказана в розрахунковому листі за січень 2023.

Слід також зважати на те, що відповідач не надав доказів виплати позивачу вказаної суми.

Таким чином, з метою запобігання порушення права позивача на належну йому додаткову винагороду та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача 1 нарахувати і виплатити позивачу, починаючи з 20.07.2022 року по 20.01.2023 року (включно), додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30000,00 гривень на місяць, з урахуванням уже частково нарахованих/виплачених сум такої допомоги за вказаний період.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ССО у Закарпатській області належить задовольнити повністю.

Враховуючи відсутність судових витрат зі сплати судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 205, 243, 246, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30 код ЄДРПОУ 43166763), Державної судової адміністрації (м. Київ, вул. Липська, 18/5 код ЄДРПОУ 26255795), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.07.2022 року по 20.01.2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

3. Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 гривень на місяць, починаючи з 20.07.2022 року по 20.01.2023 року, з урахуванням уже виплачених сум такої допомоги за вказаний період.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті