Рішення

від 23.08.2024 по справі 280/5546/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 серпня 2024 року Справа № 280/5546/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДА»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДА» (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі- відповідач 1) до Державної податкової служби України (далі-відповідач 2), в якому позивач просить суд

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації Рішення №10662769/35980044 від 05.03.2024 по податковій накладній №1 від 17.01.2024

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №1 від 17.01.2024, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «Верда» датою складення;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації Рішення №10726292/35980044 від 15.03.2021 по податковій накладній №2 від 01.03.2024;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №2 від 01.03.2024, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «Верда» датою складення.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірну податкову накладну, проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної послугував пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішення, яким відмовлено в реєстрації спірної накладної є формальним та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірної накладної. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 1 позов не визнав, через систему «Електронний суд» надіслав відзив, в якому з позицією позивача останній не погоджуються і вважає, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити. В обґрунтування зазначено, що комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника. Така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної: дату першої події, джерело походження товару, ланцюг та обставини придбання та інше, якими й спростовується певний ризик. Зрозуміло, що у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об`єктивних підстав. Так, у квитанціях про зупинення ПН міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості платника, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо платника та надає йому право на спростування вказаної інформації. Вказане право платник реалізує шляхом подання пояснення та копій документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненнях. Таким чином, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Таким чином, Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Верда» було укладено договір поставки №23 від 12.01.2024 з КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», на поставку причепів, напівпричепів пересувних контейнерів за кодом CPV за ДК 021:2015 34220000-5 (причеп Автомобільний Верда-500) та складена специфікація на поставку причепа Верда загальною вартістю 390000,00грн. Поставка товару повинна бути здійснена до 08.03.2024.

У відповідності до специфікації (додаток до договору 1) узгоджено поставку причепа Автомобільного Верда-500 на суму 390000.00 грн.

Відповідно до рахунку №1 від 12.01.2024 оплата за причеп Автомобільний Верда-500 складає 390000,00грн.

На підставі видаткової накладної №3 від 01.03.2024 ТОВ «Верда» було поставлено автомобільний причеп «Верда 500» КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на суму 390000,00грн. в т.р. ПДВ 65000,00грн.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну - № 1 від 17.01.2024 на суму 195000,00 грн. ПДВ 32500,00 грн.

Разом з тим, у відповідь позивачем отримано квитанцію № 9040263881 від 26.02.2024, якій зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної №1 від 17.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, повідомленням №1 від 05.03.2024 позивачем надані пояснення разом із документами (у кількості 25 додатків) про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.

01.03.2024 позивачем від контролюючого органу одержано Повідомлення №10652769/35980044 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та запропоновано платнику податків надати калькуляцію на продукцію , оборотно-сальдову відомість по рахункам № 201, 23, 26, картку рахунку 361. Надати пояснення та підтверджуючи документи трудових ресурсів.

04.03.2024 позивачем через електронний кабінет платника податків направлено пояснення № 2 в яких надало додаткові пояснення та долучило запитувані документи у кількості 10 додатків.

Однак, 05.03.2024 Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято №10662769/35980044 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.01.2024.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку»; без зазначення будь-якої додаткової інформації.

Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу скаргу на рішення №10662769/35980044 від 05.03.2024 щодо відмови реєстрації податкової накладної № 1 від 17.01.2024

За результатами розгляду скарги, Комісією ДПС прийнято рішення від 13.03.2024 №14802/35980044/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення без змін про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну - № 2 від 01.03.2024 на суму 195000,00 грн. ПДВ 32500,00 грн

Разом з тим, у відповідь позивачем отримано квитанцію № 9048320512 від 05.03.2024, якій зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної №2 від 01.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, повідомленням №2 від 06.03.2024 позивачем надані пояснення разом із документами (у кількості 37 додатків) про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.

11.03.2024 позивачем від контролюючого органу одержано Повідомлення №109692970/35980044 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та запропоновано платнику податків надати пояснення щодо нарахування (виплати) заробітної плати на рівні(нижче) мінімальної, оборотно-сальдову відомість по рахунку обліку ТЗ. Кратка рахунку 361. Відсутні документи транспортування товарів.

15.03.2024 Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято №10726292/35980044 від 15.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2024 За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку»; без зазначення будь-якої додаткової інформації.

Вважаючи прийняті відповідачем 1 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача1, викладеним у відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їх джерела права.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях № 9040263881 від 26.02.2024 та № 9048320512 від 05.03.2024 контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних № 1 та № 2 , а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містить підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

За пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У квитанції контролюючим органом не визначено чіткого переліку документів, достатніх для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у повідомленні контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.03.2024 №10652769/35980044 запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, в графі додаткова інформація зазначено: надати калькуляцію на продукцію , оборотно-сальдову відомість по рахункам № 201, 23, 26, картку рахунку 361, надати пояснення та підтверджуючи документи трудових ресурсів; а у повідомленні контролюючого органу від 11.03.2024 №109692970/35980044 запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 2, в графі додаткова інформація зазначено: надати платнику податків надати пояснення щодо нарахування (виплати) заробітної плати на рівні(нижче) мінімальної, оборотно-сальдову відомість по рахунку обліку ТЗ. Кратка рахунку 361, відсутні документи транспортування товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження наявності підстав для складання податкової накладної № 1 від 17.01.2024 та № 2 від 01.03.2024 та реальності господарської операції, за фактом вчинення якої на реєстрацію направлено податкові накладні, позивачем надані пояснення від 27.02.2024 та 06.03.2024, яких зазначено, що позивач з 01.01.2024 використовується праця п`яти найманих працівників, яким виплачується заробітна плата в межах згідно законодавства. Крім того, зазначено, що підприємство має укладені договори з ін. підприємствами та укладені договори на отримання та поставку запчастин.. Крім того, має орендовані приміщення. З КП «НІКОПОЛЬСЬКЕ ВИРОБНИЧІ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА» був укладений договір поставки № 23 від 12.01.2024. На р/р позивача надійшли кошти за причеп, передплата в сумі 195000,00 грн , зв`язку з чим була складена ПН №1. В подальшому причеп був виготовлений для КП «НВУВКГ» (код за ЄДРПОУ 03341339) та відвантажений в строки зазначені за умовами договору . В зв`язку з чим була складена ПН №2 від 01.03.2024 та додано документи обґрунтування, а саме договір додаткова угода, рахунки накладні з підприємствами, випадкову накладну, акт прийому передачі від 01.03.2024, накладна про передачу, рахунок № 10, звіт з виробництва за зміну, обліково сальдовий рахунок 361, обліково сальдовий рахунок 23, обліково сальдовий рахунок 201, штатний розпис, банківська виписка, рахунки накладні з підприємствами, та ін.

Вищенаведені документи, які містяться у матеріалах справи, у тому числі підтверджують факт продажу причепу, що підтверджує зазначеній у спірних податкових накладних інформацію та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів.

Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Аналогічний правозастосовний підхід наведений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі № 160/1637/23.

Водночас суд наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.

Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

Крім того, у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі №140/1986/22.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо з огляду на ненадання позивачем копій документів.

У контексті вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №120/10896/22.

Слід зазначити, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації

Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач 1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому в самому рішенні також не зазначено, які самі документи не були надані позивачем.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, постанові від 06.03.2024 у справі №440/3706/23.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

А тому з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначених у податкових накладних № 1 від 17.01.2024 та № 2 від 01.03.2024 щодо причепу.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову в реєстрації спірних ПН №10662769/35980044 від 05.03.2024 та №10726292/35980044 від 15.03.2024, а не 15.03.2021 як помилково зазначає позивач, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Покладення на відповідача 2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Відтак, суд критично оцінює аргументи відзиву у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 11 від 17.01.2024 та № 2 від 01.03.2024 датою їх направлення на реєстрацію.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056, 00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації №10662769/35980044 від 05.03.2024 по податковій накладній №1 від 17.01.2024 №10726292/35980044 від 15.03.2024 по податковій накладній №2 від 01.03.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №1 від 17.01.2024 та № 2 від 01.03.2024, що складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Верда» датою їх подання на реєстрацію.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДА» (69018, м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 35980044) судовий збір у розмірі 6056, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова