Рішення

від 26.08.2024 по справі 320/18109/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Київ справа №320/18109/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 №02/06-1 від 02.06.2021 видана ТОВ «Будинок тканин»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 №02/06-1 від 02.06.2021 видану ТОВ «Будинок тканин», починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 05.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки виданої ТОВ «Будинок тканин» за період з 01.01.1997 по 30.06.2000. Однак, відповідачем було відмовлено у перерахунку на підставі названої довідки, у зв`язку з відсутністю суб`єкта господарювання за місцем реєстрації. Позивач не погоджується з правомірністю дій щодо відмови у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії виданої ТОВ «Будинок тканин» №02/06-1 від 02.06.2021, починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 05.11.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де, заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Вказує, що відповідач повідомив позивача про неможливість проведення перевірки довідки про заробітну плати, однак не відмовляв перерахунку пенсії позивача.

Позивач подала відповідь на відзив відповідача, який зводиться до незгоди з аргументами відповідача, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 05.11.2021.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1997 по 30.06.2000, яка видана ТОВ «Будинок тканин» №02/06-1 від 02.06.2021, починаючи з дати призначення пенсії, а саме - 05.11.2021.

Листом від 07.11.2022 №2600-1005-8/144950 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про неможливість проведення перевірки довідки про заробітну плату від 02.06.2021 №02/06-1 надану ТОВ «Будинок тканин» (код ЄДРПОУ 01564978) за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 для обчислення пенсії позивача, у зв`язку з відсутністю суб`єкта господарювання за місцем реєстрації, про що складено Акт від 14.10.2022 №2600-1005-1/4690.

Додатково повідомлено, що на направлений відповідачем лист щодо узгодження дати проведення перевірки №2600-1005-8/17706 від 01.02.2022 на який відповіді не надійшло, організація не звітує з 01.08.2017. За телефоном вказаним у довідці про заробітну плату від 02.06.2021 №02/06-1 повідомлено, що за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 29-Б первинні документи ТОВ «Будинок тканин» відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788 визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно зі ст. 7 №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону №1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 1 ч. 2 статті 114 Закону, з 05.11.2021 року.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до заяви позивач надала довідку про заробітну плату від 02.06.2021 №02/06-1 виданої ТОВ «Будинок тканин».

Листом від 07.11.2022 №2600-1005-8/144950 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про неможливість проведення перевірки довідки про заробітну плату від 02.06.2021 №02/06-1 надану ТОВ «Будинок тканин» (код ЄДРПОУ 01564978) за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 для обчислення пенсії позивача, у зв`язку з відсутністю суб`єкта господарювання за місцем реєстрації про що складено Акт від 14.10.2022 №2600-1005-1/4690.

Додатково повідомлено, що на направлений відповідачем лист щодо узгодження дати проведення перевірки №2600-1005-8/17706 від 01.02.2022 відповіді не надійшло, а названа організація не звітує, починаючи з 01.08.2017. За телефоном вказаним у довідці про заробітну плату від 02.06.2021 №02/06-1 повідомлено, що за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 29-Б первинні документи ТОВ «Будинок тканин» відсутні.

Разом з цим, зі змісту довідки про заробітну плату для обчислення пенсії вих.№02/06-1 від 02.06.2021, видана ТОВ «Будинок тканин» вбачається, що вона видана на підставі особових рахунків за 01.1997 - 09.2002 роки. На всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Довідка підписана керівником підприємства та скріплена печаткою.

Отже, надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії вих.№02/06-1 від 02.06.2021, видана у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1.

Суд враховує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

Також у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

Суд зауважує, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку довідки про заробітну плату, оскільки підприємство ліквідовано, не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії та у реалізації наявного в нього права на пенсійне забезпечення, оскільки такі обставинами виникли не з вини позивача та він не може вплинути на них.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто позивач, як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Разом з тим, суд констатує, що перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для неврахування заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Неврахування пенсійним органом довідки про заробітну плату для обчислення пенсі є порушенням конституційних прав позивача на отримання пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №560/3907/18 (адміністративне провадження № К/9901/20963/19).

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке викладено у листі №2600-1005-8/144950 від 07.11.2022 про відмову у перерахунку пенсії.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 №02/06-1 від 02.06.2021 видану ТОВ «Будинок тканин», починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 05.11.2021, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії із всіма наданими документами, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У зв`язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуто заяву позивача про перерахунок пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що прийняв таке рішення.

Таким чином, суд зобов`язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1997 по 30.06.2000 №02/06-1 від 02.06.2021 видану ТОВ «Будинок тканин».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії із всіма наданими документами та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.