Рішення

від 26.08.2024 по справі 640/16009/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Київ № 640/16009/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» (ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 13.05.2021 №583 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ "ТРК "Нові комунікації", м. Львів (НР №00293-м від 23 серпня 2018 року, на вид мовлення: багатоканальне ТБ, логотип «Z ZIK») ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 18.05.2021 №17/876 «Про усунення порушень законодавства та сплату штрафу».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 залишено без задоволення клопотання позивача про призначення судової лінгвістичної експертизи.

На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 13.10.2023 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваних рішень.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу багатоканального мовлення (МХ-3) ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018), за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано висловлювання, що містять ознаки порушення ліцензіатом вимог частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію», абзаців третього, четвертого та тринадцятого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У зв`язку з цим на засіданні Національної ради 09.01.2020 рішенням № 16 було призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів.

На виконання наказу першого заступника голови Національної ради № 5а/17 від 23.01.2020 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, за результатами якої складено Акт № 41 від 07.02.2020.

У ході перевірки на підставі моніторингу багатоканального мовлення (МХ-3) ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018), за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано поширення в ефірі телеканалу висловлювань, що містять ознаки порушення вимог:

- частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію» (інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини);

- абзацу тринадцятого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті);

- пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об`єктивну інформацію).

Моніторингом мовлення ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018), за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано трансляцію передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» (початок о 18.00, із повтором ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01.23 та о 06.00) за участі експертів у студії:

- ОСОБА_8 (ведуча) - народного депутата України VIII скликання;

- ОСОБА_3 - народного депутата України IX скликання; -

- ОСОБА_1 , який приєднався до обговорення питань за допомогою інтернет- зв`язку.

Зокрема, моніторингом зафіксовано:

ОСОБА_1 : «Я считаю, что перед тем, как давать правовую оценку, необходимо на месяц, два, максимум три ввести в стране военное положение и по законам военного времени на центральной площади там, где пролилась первая кровь людей, повесить ОСОБА_4, ОСОБА_12, этого чуда из руководства Свободы - ОСОБА_6, а ОСОБА_14 повесить вверх ногами на Доме профсоюзов в Одессе, там, где он пролил кровь и сжег ничем не повинных людей. После того, как страна отплачет за ними, и их там закопают в сырую землю, можно будет заниматься правовыми вопросами.

Пока эти люди живы и на свободе, они не дадут никоим образом разобраться с юридической точки зрения, кто был виноват, кто действительно хотел изменений в стране, а кто этим воспользовался, пролил кровь и занял высокие кабинеты, чтобы ~ грабить, мародерствовать и наживаться на горе людей. Такое мое мнение... оно- субъективное, к вашему телеканалу не имеет никакого отношения, это чтобы у вас не было проблем с Нацрадой. Я считаю, что пока эти люди живы или на свободе, никакой справедливости не будет.» .

Тобто, у програмі ОСОБА_1 у відповідь на пропозицію народного депутата ОСОБА_3 надати правову оцінку подіям в Україні, висловився у формі непрямого заклику до насильства, з використанням мови ненависті на адресу конкретних осіб, які є представниками політичних сил, що у 2014-2019 роках займали найвищі керівні посади у країні: ОСОБА_4 - Президент України, ОСОБА_12 - голова ради РНБО, ОСОБА_5 - голова Верховної Ради України та очільник ВО «Свобода» ОСОБА_6 . Ці особи п`ять років провадили державну політику України, тому заклик до їх фізичного знищення може мати на меті залякування та дискримінацію патріотично налаштованої частини населення, яка підтримує активну протидію країні-агресору, погрози та підбурювання до насильницьких дій, що має ознаки розпалення національної ворожнечі та ненависті.

Вислови ОСОБА_1 мають ознаки непрямого заклику до скоєння тяжкого злочину (вбивства) з використанням мови ворожнечі: дієслово «повесить» у формі інфінітиву з модальною формою «необходимо» та використанням словосполучення «пока эти люди живы».

Відповідно до статті 27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Трансляція висловлювань ОСОБА_1 є порушенням частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізацїї або автор (автори) програми та/чи передачі.

Згідно з частиною 8 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у разі якщо заклики до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження транслювалися, поширювалися, розповсюджувалися без попереднього запису та містилися у виступах, репліках особи, яка не є працівником телерадіоорганізацїї, телерадіоорганізація не несе відповідальності за ці порушення, крім випадків, коли працівниками телерадіоорганізацїї не було вжито заходів щодо припинення правопорушення у прямому ефірі.

Аргумент щодо фізичного знищення політичних осіб знайшов «розуміння» у ОСОБА_8 , оскільки з її точки зору аргументи силових засобів та вчинення злочину є прийнятними для «встановлення справедливості»: «Ми приходимо до таких фраз як військовий стан, повісити, розстріляти. Ми приходимо до тих слів, і я їх не боюся, тому що ми розуміємо, що це найбільш ефективний і дієвий метод для того, щоб можна було встановлювати справедливість».

Свобода політичних дискусій є основоположною цінністю в демократичному суспільстві, особливо у ЗМІ, проте вкрай необхідним є забезпечення відповідальності політиків, які у своїх публічних висловлюваннях можуть посилювати нетерпимість у суспільстві, розпалювати ненависть та ворожнечу, що потребує акценту на їх особливій відповідальності перед суспільством, особливо у максимально складних умовах стану війни або максимально наближеному до стану війни, у якому опинилась Україна.

У даному має місце ситуація, коли український політик свідомо нехтує своєю відповідальністю перед суспільством і закликає до особливо агресивних дій, використовуючи мову ворожнечі, що має значний потенціал додаткової дестабілізацій українського суспільства. Але при цьому працівниками ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, та ведучою передачі ОСОБА_8 (відповідно до абзацу восьмого частини 1 статті 1 Розділу І Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (ведучий (диктор) передачі - особа, яка у кадрі чи поза кадром або в радіоефірі здійснює координацію та/або загальне керування процесом реалізації творчого задуму іншими учасниками передачі або супроводжує хід передачі поясненнями та/або оголошенням правил) не було вжито заходів щодо припинення правопорушення, що робить її причетною до поширення висловлювань.

ОСОБА_3: «Так вот, что можно закончить тему первую, я вам приведу пример, как правовая оценка повлияла вообще на развитие цивилизации. Когда Нюрнбергский трибунал дал оценку нацизму, определил главных нацистских преступников, осудил и нацизм, и нацистскую идеологию, и главных нацистских преступников, тогда они были: кто-то казнен, кто-то отправился пожизненно сидеть в тюрьме, но после этого началась денацификация Европы, а потом началис процессы над рядовыми ССовцами и прочими мерзавцами, это было. И вот ес볥 сейчас мы пойдем тем же путем: провести такой-же процесс, я против того, чтобі вешать на столбах, я против того, чтобы вспарывать животы и прочее, ну, я же юрист и рассуждаю языком закона. Если мы будем рассуждать, кто кого должен раньше повесить, а потом по закону, ну мы дойдем до ручки. Я предлагаю наоборот: сначала по закону, а потом рассуждать о том, кто должен быть наказан, в соответствии с приговором суда.

Посилання на Нюрнберзький трибунал та його рішення щодо нацистів - фактично є прямим звинуваченням у нацизмі, злочинах проти миру та людяності, а це є свідомим поширенням необ`єктивної інформації, цілеспрямоване загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні ворожнечі.

У практиці Європейського суду з прав людини визнано, що ототожнення когось з фашистами у контексті збройного конфлікту розпалює ворожнечу (справа «Сюрек проти Туреччини (№1)» (Siirek v. Turkey (no. 1), заява № 26682/95).

Експерт програми не лише не зупиняє, але й підтримує риторику гостя.

ОСОБА_8 : «... А ОСОБА_4, да, він користується цим. Він став символом, скажімо так, цього протиставлення найбільше у цій війні разом з Путіним. Вони повинні б були сидіти обоє, по Нюрнбергському таки процесу».

ОСОБА_3: А вот что касается этой всей истории с разведением войск, и я же сказал в самом начале, это - блеф, на самом деле никакого нету прогресса, это все слова и очень похоже на то, что руководит этим процессом кто-то извне: не в Украине, а оттуда, и сначала командовал ОСОБА_4 , а теперь - Зеленский. И ОСОБА_1 наверняка знает: численность американской армии - миллион двести, численность российской армии - тоже около миллиона, так вот через АТО, незаконно объявленное в Украине, прошло 300 тысяч человек, ну 300 тысяч человек. Армия вся российская - миллион и этих - 300. А сколько же дончан воюет - 15 тысяч. Ну 300 тысяч и 15. Нет какого-то вопроса, ну что происходит, откуда такое количество людей? И когда мы начнем разбираться, окажется, что и здесь блеф. Если мы вернемся к Майдану, посчитаем эту небесную сотню, и мы тоже об этом говорили до программы, возникает куча вопросов. Отсюда только правовая оценка, только оценка законно/незаконно, конституционно/неконституционно приведет нас к правильному решению конфликта на Донбассе. Не будет этой оценки - мы будем ходить еще 5 лет, уже за Зеленским. Потом придет новый президент, ОСОБА_1, и вот если ОСОБА_1 даст правовую оценку - на этом война закончится. Не даст - все будет продолжаться».

Висловлювання «через АТО, незаконно объявленное в Украине» є маніпуляцією. Незаконними ОСОБА_3 називає дії Збройних сил України, що були чітко визначені у законодавчих актах, зокрема у Законі України «Про внесення змін до законів України щодо боротьби з тероризмом», в якому зазначено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Використання формулювання «конфликт на Донбассе» є підміною понять, спробою фальсифікувати історичні події, та зумисним поширенням недостовірної інформації, оскільки події на сході України визначено у нормативно-правових актах як збройний конфлікт, зокрема: у Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» від 15.09.2015 № 685-VІІІ; у Постанові Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VІІІ; «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», затверджену Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII; «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДПР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», затверджену Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року № 145-VІІІ.

Відповідно до вищезгаданих нормативно-правових актів нинішня російсько-українська війна не є результатом внутрішньодержавного конфлікту на міжетнічному, міжконфесійному або будь-якому іншому ґрунті чи рухом, організованим визнаними лідерами та широко підтриманим населенням.

У Зверненні Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою- агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129- УІІІ, йдеться про те, що Російська Федерація є державою-агресором, яка вчиняє акти збройної агресії проти України. Зазначене ще раз підтверджує, що висловлювання є свідомим поширенням необ`єктивної інформації, маніпуляцією та фальсифікацією історичних подій та порушенням пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об`єктивну інформацію).

ОСОБА_1 : «Надежда, можно два слова? Смотрите, абсолютно все- правильно. Но єсть один нюанс. Но этим нюансам складывается как-бы история. Я абсолютно уверен, что если бы к началу Нюрнбергского процесса был бы жив Гитлер, неизвестно как бы пошел сам Нюрнбергский процесс. Гитлер - это человек, который аккумулировал возле себя огромное количество своих сторонников, и даже если те сторонники, которые были арестованы и проходили по Нюрнбергскому процессу, не могли ему помочь что-либо отстоять, то у него было огромное количество сторонников как говорится «на земле». Тоже самое ОСОБА_4 . ОСОБА_4 сегодня чем опасен: он без должности, он без рычагов влияния, он без своей любимой Службы безопасности Украины, которая была его, скажем так, опричниками, но он имеет деньги, и он имеет сторонников, которых вокруг него объединяют. Если этих людей не изолировать, если вы не согласны со мной с радикальной точки зрения, пусть его осудят, там есть за что, он должен сидеть, быть изолированным от общества, он не может призывать через свои средства массовой информации, через своих вассалов, кумаков и консерв, которых он оставил во власти Зеленскому , а будет не Зеленский - будет Кузьмин главой государства, и у вас будут такие консервы там сидеть, в разных районах необъятной нашей родины, они будут подрывать все изнутри, так вот пока этого негодяя либо ки, я считаю, кардинально, за все его преступления: за кровь, за страдания, за мародерства, за воровство, по законам военного времени не ликвидировать, то тогда его нужно просто посадить, как вы говорите, опираясь исключительно на закон и право, посадить в тюрьму. Чтоб он не по Канаде катался, не рассказывал, какой он великий патриот Украины, с деньгами, с которых кровь стекает по карману, а чтоб он сидел в тюрьме, жрал баланду, и думал о том, как ему выбраться, а не о том, как ему сделать очередную смуту в стране. Вот тогда можно будет дать правовую оценку спокойно, без истерик, без всевозможных, как я озвучивал, радикальных мер, и вывести на чистую воду всех, кто убивал мирных протестантов, всех, кто убивал милиционеров, которые выполняли свой долг: воинский, служебный, защищая территорию, государственные здания и сооружения, и конституционный порядок в стране, и за все эти преступления осудить людей, которые они совершили после того, как зашли в кресло: Пашинский, ОСОБА_12 и все остальные. Я больше в этом плане разделяю радикальную точку зрения, но я согласен даже на то, если они будут прост сидеть. Сидеть полные сроки, без всякой апелляции, к народу с извинениями, и без всякого права выйти по амнистии или там по тому, что они себя хорошо ведут. Суд хорошо разливает в тарелки заключенным другого толка».

У виступі Президент України порівнюється з Гітлером , що є закликом до ненависті на національному ґрунті та розпалюванням ворожнечі.

У сукупності вислови сприймаються як заклик до повалення конституційного ладу, розпалювання ворожнечі, посягання на права і свободи людини.

ОСОБА_8 : « ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ви знаєте, я не погоджуюся, скажімо так, з тим, що українські процеси схожі з процесами нацизму і який розглядався Нюрнбергским процесом. І мені прикро, але ОСОБА_1 тут правий. На даний момент ОСОБА_4 повинен сидіти - йому є за що, це дійсно, людина за корупцію, за мародерство повинна сидіти. Але проблема в тому, що ситуація в країні так склалася, і те, що говорить ОСОБА_1 , що в нього є сторонники. Це не його сторонники - це противники Росії. У нас, просто річ в тім, що просто за 5 років трапилося так, що люди, які зрозуміли, що в нас війна Росією, вони ніколи вже не відступляться від цього бачення. Вони не стануть ніколи братськими народами, вони не стануть слухати пропаганду, що все в нас колись буде добре. Вони втратили своїх близьких і, на жаль, це дуже сильно роз`єднує Україну проти Росії. І на даний момент він ще є. Не дивлячись на те, що він винний. А ОСОБА_4 , да, він користується цим. Він став символом, скажімо так, цього протиставлення найбільше у цій війні разом з Путіним . Вони повинні б були сидіти обоє, по Нюрнбергському таки процесу. Але якщо ми хочемо розібратись таки в ситуації в Україні із такими поняттями як заборона якоїсь самої ідеології, або того, як люди сприймають, і назвати когось фашистами на Майдані, то так діло не піде. Якщо в нас вже фашисти на Майдані, то дійсно сепаратисти і колаборанти у Донецьку. А якщо ні, то це один народ, який повставав, і повстання судити не можна, бо повстання проти влади. Для того, щоб український народ залишився задоволений і заспокоєний на багато років міг мирно існувати одне з одним, я вважаю, що в першу чергу засуджувати треба владу. Владу, яка довела до того, що люди виходили на повстання, владу, яка не могла упередити цього, владу, яка не змогла захистити свою країну і дозволила, скажімо так, захопити свої території. Це все - керівництво, це все - мозок. Руки у нього будуть рухатись так, як буде думати голова. От якщо голова думає так, як у ОСОБА_4 або ОСОБА_18 , то ми бачимо таку ситуацію. І зараз, у даний момент, мене дуже турбує це питання, що і надалі у нас залишається та голова, яку зараз поки що прикрутив ОСОБА_19 , і, на жаль, тут я погоджуюся. Мені здається, що Зеленський сам по собі можливо і хотів би щось зробити, але поки що в нього не виходить, тому що, не знаю, бо не знає, на кого обпертися або не знає як. І те керівницво, яке зараз нами крутить, йому далекі поняття - дати відповідь за трагедію Майдана або війну, яка була, їм це далеко. їм саме основне - це почати, як вони кажуть, ріст економіки. А точніше - продати усю країну. Тому що вже за часи цього уряду, Зеленський вчора робив відеозвернення, не виплачена зарплата вчителям. І за часів цього уряду у нас почались невиплати зарплати. Я пам`ятаю, у уряду Гройсмана були такі провали. Я ще пам`ятаю, що був прийнятий закон, що якщо роботодавець не платить зарплату, то це є кримінальним злочином. По таких справах навіть притягувались деякі люди. Зараз держава є роботодавцем, і вона бюджетникам не платить гроші знову. Як вони будуть за це відповідати...».

У пункті 6.2 Розділу III Редакційного статуту ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», затвердженого Загальними зборами Учасників ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» (Протокол №1/20 від 03 лютого 2020 року), визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Свобода вираження поглядів, свобода думки, совісті і релігії - це такі ж невід`ємні права і свободи людини, як і право на життя.

Абзацами третім та восьмим п. 6.6 Розділу III Редакційного статуту ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», передбачено, що:

- товариство прагне бути об`єктивним і безстороннім у своєму підході до предмета, відображати усі значні думки через дослідження діапазону і конфліктів різних точок зору. Там, де це доречно, телерадіожурналісти можуть надавати професійні судження, але ніколи не підтримуватимуть окрему думку щодо суперечливих питань публічної політики, або щодо політичних, економічних, комерційних, трудових та інших конфліктів або суперечностей;

- телерадіожурналісти мають намагатися відображати світ таким як він є, охоплюючи всі аспекти людського досвіду та реалій світу. Проте, телерадіожурналісти мають врівноважувати своє право на передачу і публікацію нової і суперечливої інформації зі своєю відповідальністю стосовно захисту прав людини.

Передача «ІНФОРМАЦІЯ_3» має формат політичної дискусії, який передбачає обговорення суспільно важливих тем і знаходиться в області, де стаття 10 Європейської конвенції про права людини не передбачає можливості для обмеження свободи вираження поглядів, проте у даному випадку маємо приклад дегуманізації та маргіналізації політичної дискусії, оскільки вона перейшла з формату обміну політичними аргументами на формат «необхідності» фізичного знищення політичних опонентів. Подібні висловлювання мають ознаки дискримінації за ознаками ідеологічних та політичних переконань і можуть розглядатися як загроза демократичному розвитку України.

Негативний вплив цих публічних висловів на аудиторію є максимально високим, оскільки вони були оприлюднені в ефірі ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, яке здійснює багатоканальне мовлення (МХ-3).

Трансляція передачі відбулась тричі (ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18:00 до 18:59 у прямому ефірі із повтором ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01:23 до 02:22 та з 06 до 07 години без зазначення, що це повтор) без змін чи редакційної модерації.

Повтори передач свідчать про усвідомлене поширення ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, відповідної інформації без редакторських правок або з незначними правками.

Відповідно до пункту b) частини першої статті 7 Європейської конвенції про транскордонне телебачення телемовник не повинен неправомірно пропагувати насильство чи спонукати до расової ненависті. Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з питань «розпалювання ворожнечі» (Прийнятими Комітетом міністрів 30 жовтня 1997 року на 607 засіданні заступників міністрів), складеними з урахуванням Статті 7, частини першої Європейської конвенції про транскордонне телебачення, передбачається засудження всіх форм самовираження, що розпалюють расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм і всі форми нетерпимості, оскільки вони підривають безпеку демократії, культурну єдність і плюралізм; відзначається, що такі форми самовираження можуть мати більш потужний і руйнівний ефект в разі використання засобів масової інформації; висловлюється впевненість, що необхідність боротьби проти таких форм самовираження є більш нагальною в ситуація? що характеризуються напруженістю, а також під час війни та інших форм збройних' конфліктів.

Пунктами 2, 3 статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов`язки і особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов`язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: а) для поважання прав і репутації інших осіб; b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення.

У свою чергу, пункт 2 статті 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлює, що будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинен бути заборонений законом.

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, встановлює право на свободу вираження поглядів, проте ця стаття передбачає, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду, а отже, буде доречним звернутися до практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Зана проти Туреччини» (Zana v. Turkey, заява № 69/1996/688/880), Європейський суд з прав людини (далі - Суд) дійшов висновку, що втручання у право пана Мехді Зана (Заявника у цій справі) на свободу вираження було передбачене законом. На думку Суду, під час серйозних заворушень, що мали місце на той момент у регіоні, зазначені заяви, висловлені добре відомим на південному сході Туреччини політичним діячем, могли мати наслідки, що за своїм характером виправдовують прийняття турецькою владою заходів, спрямованих на забезпечення національної безпеки та громадського порядку.

Європейський Суд, проаналізувавши наявність «гострої суспільної необхідності» для висунення обвинувачення та засудження Заявника, а також «пропорційність втручання переслідуваним законним цілям», звернув увагу на те, що заява пана Зана була опублікована в щоденній національній газеті, і він її не оспорював по суті. Ця заява не може розглядатися окремо. Вона мала особливе значення, враховуючи обставини справи, і Заявник мав це усвідомлювати. Як зазначалось раніше, його висловлювання було зроблено в контексті жорстоких нападів, здійснених Робітничою партією Курдистану (далі - РПК), щодо цивільного населення в південно-східній Туреччині, де в момент подій панувала крайня напруженість. За таких обставин підтримка, надана РПК колишнім мером міста Дійарбакір - найважливішого міста на південному сході Туреччини, в інтерв`ю, опублікованому в основній національній щоденній газеті, мало розцінюватись як таке, що загострює і без того вибухонебезпечну обстановку в цьому регіоні. Відтак, Суд зазначив, що покарання, накладене на Заявника, може вважатися як таке, що відповідає «гострій суспільній необхідності», а обґрунтування, надане державними органами Туреччини, як «відповідне і достатнє».

На підставі моніторингу мовлення ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, Актом перевірки № 41 від 07.02.2020 встановлено не лише факт наявності мови ворожнечі в ефірі, але й повтор тих передач, де таке порушення мало місце.

Відтак, трансляція ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, окремих висловлювань свідчить про наявність в ефірі закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті і є підставою для застосування санкції «стягнення штрафу» згідно з частиною восьмою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Національна рада може прийняти рішення про стягнення штрафу в зазначених у цій частині розмірах, незалежно від застосування до порушника санкцій у вигляді попередження, виключно в разі вчинення таких порушень: телерадіоорганізаціями - 25 відсотків розміру ліцензійного збору за: заклики до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті).

Таким чином, Національна рада, розглянувши Акт № 41 від 07.02.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, керуючись абзацом четвертим частини другої статті 6, пунктами а) та в) частини першої статті 59, частиною-першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою, шостою та восьмою статті 72, частинами першою та другою статті 73, частиною першою статті 74, частинами першою, другою та третьою статті 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», частиною першою статті 28 Закону України «Про інформацію», статтею 13 та частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» прийняла рішення № 583 від 13.05.2021 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018, багатоканальне мовлення (МХ-3), логотип: « 2 2ІК», Акт перевірки № 41 від 07.02.2020)», яким визнала порушення ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Так, порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, проведення засідань, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Національної ради встановлено Регламентом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради № 581 від 29.04.2015 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 23.12.2020 № 1657) (далі - Регламент).

Відповідно до пункту 17 розділу III Матеріали до проектів рішень повинні містити інформацію, достатню для всебічного та повноцінного розгляду питання на засіданні Національної ради.

Підготовлені для розгляду на засіданні Національної ради проекти рішень та матеріали до них мають бути надані для ознайомлення голові Національної ради, членам Національної ради не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання. У виняткових випадках проекти рішень можуть надаватися безпосередньо на засіданні Національної ради. Голова Національної ради та члени Національної ради мають право розробити альтернативний проект рішення та представити його на розгляд Національної ради (пункти 22, 23 розділу III Регламенту).

Розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що 15 розглядається. Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради. Головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарат Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається. У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання (пункти 42, 43 розділу III Регламенту).

Відповідно до пунктів 50 та 51 розділу III Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради. Рішення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються не прийнятими.

Так, під час голосування за проект рішення «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23.08.2018, багатоканальне мовлення (MX-3), логотип: «Z ZIK», Акт перевірки № 41 від 07.02.2020)» голосували «За» - 8, «Проти» - 0, «Утримались» - 0.

Позивач вказує на порушення Національною радою принципу пропорційності, а саме положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо свободи слова.

Забезпечення інформаційної безпеки держави є важливим компонентом національної безпеки в цілому та сучасним пріоритетним напрямом не тільки для України, але й інших держав. У цьому контексті доцільно виділити: Спільні принципи протидії гібридним загрозам - відповідь Європейського Союзу (Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response), схвалені Європейською комісією від 06.04.2016; резолюцію Європейського парламенту від 23.11.2016 "Стратегічні комунікації Європейського Союзу як протидія пропаганді третіх сторін" (EU Strategie communication to counteract propaganda against it by third parties), у якій, зокрема, в п. 35 звертається увага на те, що розпалювання ненависті, насильства або війни не може приховуватися за ширмою свободи висловлення думок. Відповідно до ст. 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права будь-яка пропаганда війни повинна бути заборонена законом; будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинен бути заборонений законом.

Відповідно до частини 7 статті 4 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.

Також, відповідно висновкам Верховного Суду у постанові від 25 травня 2018 року у справі №826/2810/15, зазначено наступне: «Європейський суд з прав людини встановив, що засоби масової інформації відіграють важливу роль в демократичному суспільстві: хоча ЗМІ не повинні переходити певні визначені межі, проте «їх обов`язком є передавати інформацію та ідеї з усіх питань, що становлять суспільний інтерес, у сумісний з їхніми обов`язками та відповідальністю спосіб...» (пункт 45 рішення Суду в справі «Тома проти Люксембургу» від 29 березня 2001 р.).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» Національна рада може проводити засідання у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через мережу Інтернет.

Відповідно до пункту 1 розділу III Регламенту у період встановлення карантину або обмежувальних (протиепідемічних) заходів, засідання Національної ради можуть бути проведені у режимі реального часу (онлайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через мережу Інтернет. Питання, які розглядаються у зазначений період на засіданні Національної ради, визначаються нею як нагальні та/або невідкладні.

Так, посилання позивача на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та трактування норм закону таким чином, що Національна рада може розглядати на засіданні питання щодо результатів позапланової виїзної перевірки лише після завершення в Україні карантинних та інших обмежувальних заходів та у присутності представників ліцензіата не відповідає дійсності та наміру законодавця, який вводячи норму у вказаний закон, намагався забезпечити права ліцензіата, який має бути обізнаним про те, що Національна рада, хоча й в онлайн-режимі розглядає питання, які його стосуються.

Саме Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначає правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення. Зазначений закон містить спеціальні норми в сфері телебачення і радіомовлення, які регулюють процедуру прийняття рішень Національною радою.

Крім того, Законом України «Про телебачення і радіомовлення» регулюються відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території Україні визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

У вказаних вище законах не міститься норми, яка зобов`язує Національну раду розглядати на засіданні всі питання виключно за наявності згоди ліцензіата, що в цілому суперечить принципам діяльності органів державної влади при здійсненні ними наглядових повноважень.

Так, відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» лише розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо е відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Листом від 28.04.2021 № 17/740 Національна рада повідомляла позивача, що результати позапланової виїзної перевірки розглядатимуться на засіданні Національної ради 13.05.2021, яке відбудеться об 11-00 у приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2 (доказ отримання листа додається). Зазначений лист було вручено позивачу 05.05.2021.

Суд звертає увагу на те, що дане питання виносилось на засідання Національної ради вдруге 13.05.2021, адже 28.04.2021 розгляд питання про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» було перенесено у зв`язку з відсутністю ліцензіата.

Так, листом від 16.04.2021 вих. № 17/667 Національна рада повідомляла Позивача, що результати позапланової виїзної перевірки розглядатимуться на засіданні Національної ради 28.04.2021, яке відбудеться об 11-00 у приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2. Зазначений лист було вручено позивачу відповідно до повідомлення про вручення 19.04.2021.

Таким чином, Національною радою завчасно було вжито усіх можливих заходів спрямованих на повідомлення ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» про засідання Національної ради щодо розгляду результатів позапланової виїзної перевірки 13.05.2021 та відповідно позивач був належним чином повідомленим та обізнаним з даною обставиною.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Частиною 5 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані:

посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії;

обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

У рішенні Національної ради від 13.05.2021 № 583 зазначено:

«Розглянувши Акт № 41 від 0 7.02.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, керуючись абзацом четвертим частини другої статті 6, пунктами а) та в) частини першої статті 59, частиною першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою, шостою та восьмою статті 72, частинами^ першою та другою статті 73, частиною першою статті 74, частинами першою, другою та третьою статті 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення^ частиною першою статті 28 Закону України «Про інформацію», статтею 13 та частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада...» (сторінка 13 рішення № 583).

Таким чином, Національною радою виконано вимоги щодо необхідності посилання в акті індивідуальної дії на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії.

Щодо вимоги зазначати в рішенні обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, Національна рада в оскаржуваному рішенні зазначила:

«За результатами моніторингу багатоканального мовлення (МХ-3) ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018), за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано висловлювання, що містять ознаки порушення ліцензіатом вимог частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію», абзаців третього четвертого та тринадцятого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частин першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У зв`язку з цим на засіданні Національної ради 09.01.2020 рішенням № 16 було призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів.

На виконання наказу першого заступника голови Національної ради № 5а/17 від 23.01.2020 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів, за результатами якої складено Акт № 41 від 07.02.2020.

- ході перевірки на підставі моніторингу багатоканального мовлення (МХ-3) ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2018), за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано поширення в ефірі телеканалу висловлювань, що містять ознаки порушення вимог:

- частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію» (Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичнил- актів, посягання на права і свободи людини);

- абзацу тринадцятого частини другої статті б Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті);

- пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об`єктивну інформацію).

Моніторингом мовлення ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (НР № 00293-м від 23.08.2038), за 26Л 1.2019 та ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано трансляцію передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» (початок о 18.00, із повтором 2 7.11.2019 о 01.23 та о 06.00) за участі експертів...».

Щодо необхідності посилатись в акті індивідуальної дії на докази, якими підтверджується настання таких обставин, варто звернути увагу, що законодавством не передбачено обов`язку долучати до рішення Національної ради такі докази, а міститься вказівка щодо «посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин» (частина 5 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»). Національною радою при прийнятті рішення № 583 від 13.05.2021 взято до уваги належним чином оформлений акт № 41 від 07.02.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «Нові Комунікації».

Враховуючи викладене, рішення № 583 від 13.05.2021 відповідає вимогам чинного законодавства, містить як законодавче обґрунтування вимог прийняття, так і підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Також, законодавством не передбачено, що Національна рада має власні висновки підтвердити посиланням на методологічні чи експертні дослідження, наукові висновки. Національна рада вправі надати оцінку дотриманню під час трансляції передач основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а також Закону України «Про інформацію», який, згідно статті 3 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відноситься до законодавства, нагляд за дотриманням якого вона здійснює» (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 травня 2018 року у справі № 826/2810/15).

Таким чином, Національною радою в повному обсязі дотримано вимоги Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Розпорядженням Національної ради від 18.05.2021 № 17/876 «Про усунення порушень законодавства та сплату штрафу» прийнятим на підставі рішення Національної ради № 583 від 13.05.2021 ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» зобов`язано протягом місяця з дня ухвалення рішення від 13.05.2021 № 5 83 привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства, а також у тридцятиденний термін з дня повідомлення Національною радою про прийняте рішення щодо стягнення штрафу сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 341 067,50 грн.

ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» було вчинено порушення Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59.

Статтею 13 та 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.

Частиною 2 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії. У рішенні про застосування санкції Національна рада може встановити термін усунення порушення (частина друга статті 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Таким чином, Національна рада діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а посилання позивача на застосовані персональні санкції до ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» Указом Президента України не можуть братись до уваги та не стосуються обставин даної справи.

З огляду на зазначене, Національна рада у межах спірних правовідносин діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТОВ «ТРК «Нові Комунікації» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» (01001, місто Київ, алея Героїв Небесної Сотні, будинок 1; код ЄДРПОУ 34047881) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2; код ЄДРПОУ 00063928) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.