Ухвала

від 26.08.2024 по справі 380/17844/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2024 рокусправа № 380/17844/24м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» (місцезнаходження: 81600, Львівська область, Стрийський район, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, будинок 1, код ЄДРПОУ 42827768) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 10963229/42827768 від 25.04.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 88 від 27.04.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 88 від 27.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Згідно із п.1 та п.2 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно з ч. 1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позовна заява від імені позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект», підписана адвокатом Решотою В.В., що діє на підставі договору від 03.04.2023 №03/04/23, посвідченого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект», ЛТД» без надання документів, які підтверджують займану ним посаду та його повноваження на звернення в інтересах зазначеного вище товариства з позовною заявою до адміністративного суду.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 56.18 статті 56 вказаного Кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України, шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас, до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року (справа № 640/20468/18) здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Згідно висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 2 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119, у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а в разі використання процедура адміністративного оскарження - 3 місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 420/5508/20.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач оскаржує до суду рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 10963229/42827768 від 25.04.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 88 від 27.04.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, вказане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, що підтверджується рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2024 за № 30595/42827768/2.

Отже, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 10963229/42827768 від 25.04.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 88 від 27.04.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних, як досудовим порядком вирішення спору.

Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становив тримісячний строк з дня отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванням Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2024 за № 30595/42827768/2.

При цьому, позивач не заперечує отримання вказаного рішення контролюючих органів у встановлені ПК України строки та спосіб.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Так, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України регламентує Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року за № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відтак, позивачем ще 15.05.2024, в крайньому випадку16.05.2024, отримано через електронний кабінет рішення комісії.

Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становив тримісячний строк з дня отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення комісії.

В той же час, даний адміністративний позов складено в системі «Електронний суд» 21.08.2024 та зареєстровано судом 21.08.2024.

Таким чином, позивачем подано позов з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.

Пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.

Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Проте, позовна заява не містить обґрунтувань порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача, оскільки зі змісту позову видно, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги лише незрозумілістю оспорюваних рішень, що не є належним обґрунтуванням щодо порушення таким рішенням прав позивача, в порушення вимог ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 2422,40грн.

Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві позивач зазначив двох відповідачів Головне управління ДПС у Львівській області та Державну податкову служби України.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 10963229/42827768 від 25.04.2024 Отже, заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належить сплатити 2422,40грн. судового збору.

При цьому позивач заявив вимогу про зобов`язання/спонукання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 88 від 27.04.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію. Отже, заявлено також одну вимогу немайнового характеру до Державної податкової служби України, за які позивачу належить сплатити 2422,40грн. судового збору.

Тобто, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на наведене, за звернення до суду з позовом необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4844,80грн. (2422,40грн.х2вимоги немайнового характеру).

При цьому, позивачем до матеріалів справи долучено копію квитанції про сплату судового збору у сумі 2422,40грн.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру у сумі 2422,40грн.

Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Водночас, суддя зазначає, що Верховний Суд у складі у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №758/5118/21 (постанова від 18.09.2023, https://reyestr.court.gov.ua/Review/113721711) щодо застосування п.п.2 п.1 ч. 2 ст.4 та абз. 2 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» дійшов такого висновку:

«[…] Таким чином, при тлумаченні термінопоняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо. Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, то Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором».

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).

Однак, позивачем не додано до позову жодного доказу, яким обґрунтовує позовні вимоги.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати документи на підтвердження повноважень директора діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» станом на момент подання позову; обґрунтування порушення оскаржуваними діями щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної, надісланої 27.04.2023 прав, свобод, інтересів позивача; надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (зокрема: всю первину документацію, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних); надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛунь З.І.