Рішення

від 26.08.2024 по справі 420/20293/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20293/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», збільшеної до 100000 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду у розмірі 100 000, 00 гривень пропопорційно в розрахунку на місяць за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Херсонської області.

зобов`язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Ухвалою від 28.06.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. брав участь у бойових діях, що підтверджується витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 16.05.2023 року №1871, витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 12.06.2023 року №2/2229, витягом з журналу бойових дій відділу служби НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) від 20.08.2022 року №6/98-ДСК том 2, від 01.01.2023 року №6/98-гриф обмеження доступом том 1, від 03.08.2023 року №6/98- гриф обмеження доступом том 2.

Проте, у вказанні періоди відповідач нараховував та виплачував позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань.

Відповідача своїм правом на подання відзиву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі одержав 01.07.2024 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставлення документа в електронний кабінет відповідача.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача, щодо не прийняття наказів про нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в сумі 100000, 00 грн. щомісячно.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, та №58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Вказана Постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій, щодо предмету спору.

Зі змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) суд вбачає, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.

Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.

З матеріалів справи судом вбачається, Безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р підтверджується підтверджується витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 16.05.2023 року №1871, витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 12.06.2023 року №2/2229, витягом з журналу бойових дій відділу служби НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) від 20.08.2022 року №6/98-ДСК том 2, від 01.01.2023 року №6/98-гриф обмеження доступом том 1, від 03.08.2023 року №6/98- гриф обмеження доступом том 2.

Отже, факт що ОСОБА_1 брав участь у бойових діях підтверджується :

-витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 16.05.2023 року №1871, де зазначено, що лейтенант в періоди з 01.01.2023 по 14.03.2023, з 29.04.2023- 30.04.2023 брав безпосередню участь в бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення заходів та виконували бойові завдання, а саме під час виконання бойових завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання завдань органом Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Підставами для видачі довідки стали бойове розпорядження від 05.03.2022 №323т. бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 19.11.2022 №29дск. Від 26.11.2022 №320дск. Від 14.01.2023 №1548 дск, від 22.02.2023 №2497дск, від 18.03.2023 №3024т. від 30.03.2023 №3318т. журнал бойових дій від 01.01.2023 №б/98дск. Рапорт начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь в бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (вх. від 12.05.2023 року №1915).

-витягом з довідки Військової частини НОМЕР_5 від 12.06.2023 року №2/2229, де зазначено, що лейтенант в періоди з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 29.04.2023- 30.04.2023 брав безпосередню участь в бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення заходів та виконували бойові завдання, а саме під час виконання бойових завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання завдань органом Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Підставами для видачі довідки стали бойове розпорядження від 05.03.2022 №323т. бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 19.11.2022 №29дск. Від 26.11.2022 №320дск. Від 14.01.2023 №1548 дск, від 22.02.2023 №2497дск, від 18.03.2023 №3024т. від 30.03.2023 №3318т. журнал бойових дій від 01.01.2023 №б/98дск. Рапорт начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь в бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (вх. від 07.06.2023 року №2337).

-витягом з журналу бойових дій відділу служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) від 20.08.2022 року №6/98- гриф обмеження доступом том 2, від 01.01.2023 року №6/98-ДСК гриф обмеження доступу том 2, від 3.08.2023 року №6/98-гриф обмеження доступу том на підставі бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону, де зазначено, що лейтенант ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 31.12.2022 по 16.02.2023, 17.02.2023 по 09.03.2023, з 16.03.2023 по 14.04.2023, з 29.04.2023 по 02.06.2023, з 10.06.2023 по 15.03.2023, з 03.06.2023 по 06.06.2023, з 07.06.2023 по 15.07.2023, 16.07.2023 по 24.08.2023. Підставами для видачі довідки стали бойове розпорядження від 05.03.2022 №323т. бойове розпорядження НОМЕР_2 прикордонного загону №36-Р- гриф обмеження доступу від 27.11.2022; бойове розпорядження НОМЕР_2 прикордонного загону №111-Р- гриф обмеження доступу від 10.03.2023; бойове розпорядження НОМЕР_2 прикордонного загону №211-Р- гриф обмеження доступу від 03.06.2023; бойове розпорядження НОМЕР_2 прикордонного загону №213-Р- гриф обмеження доступу від 06.06.2023.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, а протилежного не доведено відповідачем, що позивач брав безпосередню участь в бойових діях в складі оперативного угрупування військ «Херсон».

Суд наголошує, що відповідно до п. 1-2. Постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії

Таким чином, виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивач, зокрема, має право на отримання спірної додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеному Постановою №168, з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Натомість розмір нарахованої та виплаченої позивачу додаткової винагороди не відповідає сумі додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі позивача таких діях та заходах, про що зазначалося судом вище.

Відтак суд, з метою відновлення порушеного права позивача на отримання належного розміру додаткової винагороди вважає за необхідне позовну заяву задовольнити.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», збільшеної до 100000 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 гривень пропопорційно в розрахунку на місяць за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Херсонської області.

Зобов`язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 31.12.2022 р. по 14.04.2023 р., з 29.04.2023 р. по 24.08.2023 р. в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024 р.

Суддя О.М. Тарасишина