Рішення

від 26.08.2024 по справі 480/2885/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Справа № 480/2885/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/2885/24 за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі відповідач, ГУНП в Сумській області) про:

- визнання протиправним та скасування наказу № 362 від 21.03.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- визнання протиправним та скасування наказу № 114 о/с від 25.03.2024 в частині звільнення позивача з посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

- поновлення позивача на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 26.03.2024;

- стягнення з ГУНП в Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку середньоденної заробітку в сумі 1 291, 56 грн,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади, ОСОБА_1 зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим, застосованим без урахування усіх обставин, що мають значення для його застосування, недобросовісним та непропорційним.

Позивач звернув увагу на те, що службове розслідування було призначено з метою перевірки інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 24.02.2024, а висновки службового розслідування про порушення службової дисципліни, стосуються інших подій, ніж ті, які зумовили призначення службового розслідування.

При визначенні дисциплінарного стягнення не було враховано характер проступку, особу позивача, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, попередню поведінку, його ставлення до служби тощо, а саме стягнення застосовано з порушенням статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на виконання якої у період дії воєнного стану, дисциплінарне стягнення застосовується в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.

Стосовно інкримінованих порушень службової дисципліни, а саме: порушення пункту 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 25, частини 1 статті 31 та частини 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 6 частини 3 статті 1, час тини 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, пунктів 1, 3, 7 розділу 2 посадової інстр кції, абзацу 1 пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, пунктів 2.1, 2.3 наказу ГУНП № 500 від 15.06.2023 та пункту 2а частини 2 розділу IV Алгоритму першочергових дій оператора відділу служби « 102», диспетчера та нарядів поліції (поліцейських або працівників поліції) у разі отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без травмованих, застосування якого визначено дорученням НПУ № 7663/01/25-2023 «Про підвищення ефективності оперативного реагування», ОСОБА_1 зазначив, що:

по-перше, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, відеозаписи з бодікамер поліцейських після кожного чергування вивантажуються на центральний носій, перевіряються уповноваженою особою та зберігаються протягом 30 діб. Тобто, належні докази незабезпечення ведення позивачем безперервної відеозйомки портативним відеореєстратором під час несення служби 21.12.2023, 11.01.2024 та 19.01.2024 у відповідача відсутні, оскільки на момент проведення службового розслідування не могли зберігатись на центральному носії. ОСОБА_1 зауважив на тому, що 21.12.2023 йому було видано розряджену бодікамеру без зарядної станції, у зв`язку з чим, відеозаписи здійснювались ОСОБА_2 з яким він ніс службу;

по-друге, рішення стосовно не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності приймалось ОСОБА_2 який є старшим по спеціальному званню та був старшим під час здійснення патрулювання. ОСОБА_1 пояснив, що після встановлення відсутності у ОСОБА_3 посвідчення водія, враховуючи перебування на військовій службі, його попередили про недопустимість порушення Правил дорожнього руху. В подальшому, 19.01.2024 через повторну відсутність у ОСОБА_3 посвідчення водія, щодо нього був складений адміністративний матеріал;

по-третє, у системі ІКС ІПНП ОСОБА_1 перевіряв свою колишню дружину ОСОБА_4 з метою встановлення адреси її проживання, друзів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перевіряв на предмет перебування їх в розшуку ТЦК, поліцейського ОСОБА_8 та інших осіб не перевіряв. Оскільки вхід до системи ІПНП здійснюється з персонального комп`ютера, який знаходиться у службовому кабінеті і до якого мають доступ інші поліцейські, перевірку згаданих осіб ймовірно здійснювала невідома особа, яка підібрала пароль доступу до бази даних;

по-четверте, стосовно не здійснення перевірки водіїв та транспортних засобів на предмет перебування особи, транспортного засобу, номерного знаку у розшуку, чинності документів та транспортних засобів під час несення служби у складі дистанційного наряду, позивач зазначив, що така перевірка не здійснювалась через те, що планшетний пристрій для доступу до баз даних не видавався. Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що Алгоритм першочергових дій оператора відділу служби «102», диспетчера та нарядів поліції (поліцейських або працівників поліції) у разі отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без травмованих, про недотримання якого йдеться у висновку службового розслідування, не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер, у зв`язку з чим, недотримання його приписів не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

За наведених обставин, ОСОБА_1 вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на протиправність наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення, враховуючи приписи статті 235 Кодексу законів про працю України, на думку позивача, він має бути поновлений на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області та на його користь має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУНП в Сумській області у відзиві (а.с. 132-151) зазначило, що під час проведення службового розслідування, призначеного у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 24.02.2024 близько 19 год. 05 хв., було встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 2121, н.з. НОМЕР_1 , який на праві користування належить ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Свободи, 29 в м. Шостка, допустив зіткнення зі стоячим автомобілем Opel Astra н.з. НОМЕР_2 і, не зупиняючись, зник з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, на переконання відповідача, дії позивача, які виразились у залишенні місця події, ненаданні медичної допомоги постраждалим та не здійсненні дій щодо виклику служби швидкої медичної допомоги та поліції, свідчать про допущення поведінки, яка не сумісна із званням поліцейського та підривають авторитет поліції, у зв`язку з чим, є проступком, несумісним з перебуванням на службі в поліції.

Також, службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків в період з 01.01.2024 по 24.02.2024 створював пошукові запити в ІКС ІПНП стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_7 , який перебуває в розшуку за ухилення від сплати аліментів, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інспектора ВРПП Шосткинського РУП ОСОБА_8 У період відсутності позивача на службі, 24.02.2024, під його логіном і паролем в ІКС ІПНП створено 25 запитів на перевірку осіб, а 25.01.2024 28 запитів.

Беручи до уваги те, що вказані пошукові запити не пов`язані з безпосереднім виконанням службових обов`язків, ГУНП в Сумській області дійшло висновку про порушення ОСОБА_1 приписів Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 676 від 03.08.2017, та Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджених 24.01.2020 головою Національної поліції України.

Крім того, під час службового розслідування встановлено, що всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, під час несення служби ОСОБА_1 свідомо не використовував справний та не розряджений особистий відеореєстратор при тому, що обставини, пов`язані з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо) були відсутні.

З приводу застосування дисциплінарного стягнення, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу, ГУНП в Сумській області зазначило, що вибір виду дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Відповідач зауважив на тому, що приписи статті 29 Дисциплінарного статуту не встановлюють заборони для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення до поліцейського, який немає діючого дисциплінарного стягнення та вчинив дисциплінарний проступок. Конкретний вид дисциплінарного стягнення обирається за результатами з`ясування обставин проступку та отримання письмових пояснень від особи, яка його вчинила, залежно від ступеню вини та тяжкості проступку.

Враховуючи зазначене, ГУНП в Сумській області вважає оскаржувані накази правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.04.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/2885/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалами суду від 19.04.2024 та 29.04.2024 у задоволенні клопотань позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.

IV. Обставини справи

Під час проходження служби ОСОБА_9 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області, 24.02.2024 поліцейськими ВРПП Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області начальнику Шосткинського РУП були подані рапорти, у яких вказувалось про те, що 24.02.2024 приблизно о 19 год 05 хв відбулось ДТП із потерпілими, водій одного з транспортних засобів покинув місце події у невідомому напрямку. Під час проведення розшукових заходів, автомобіль, причетний до ДТП, було виявлено за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний автомобіль зареєстрований за гр. ОСОБА_10 , останній час знаходився біля Шосткинського РУП та їм керував позивач. (а.с. 155-156)

У зв`язку з можливою причетністю до дорожньо-транспортної пригоди інспектора відділу реагування патрульної поліції, начальник УГІ ГУНП в Сумській області звернувся до начальника ГУНП в Сумській області з рапортом про призначення службового розслідування та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків. (а.с. 157)

Після отримання інформації щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських Шосткинського РУП, 25.02.2024 ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 159 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 158).

За результатами службового розслідування, 19.03.2024 складено висновок, згідно з яким за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 25, частини 1 статті 31 та частини 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 6 частини 3 статті 1, частини 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, пунктів 1, 3, 7 розділу 2 посадової інструкції, абзацу 1 пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, пунктів 2.1, 2.3 наказу ГУНП № 500 від 15.06.2023, пункту 2а частини 2 розділу IV Алгоритму першочергових дій оператора відділу служби « 102», диспетчера та нарядів поліції (поліцейських або працівників поліції) у разі отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без травмованих, застосування якого визначено дорученням НПУ № 7663/01/25-2023 «Про підвищення ефективності оперативного реагування», що виразилось у вчиненні дій, які не відповідають високому званню поліцейського, перешкоджанні поліцейським які виконували свої обов`язки, не сприянні проведенню службового розслідування, незабезпеченні ведення безперервної відеозйомки портативним відеореєстратором під час несення служби 21.12.2023, 11.01.2024 та 19.01.2024, невиконанні правил та обмежень користувача системи ІКС ІПНП щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, визначених пунктом 3 розділу IV Методичних рекомендацій щодо порядку надання прав доступу користувачам до ІКС ІПНП України, затверджених наказом голови Національної поліції України № 12210/09/27-20Д, в частині здійснення інформаційно-пошукової роботи в ІКС ІПНП не пов`язаної з безпосереднім виконанням службових обов`язків, вчинення дій, які можуть привести до витоку інформації з баз даних Національної поліції України, а також невжиття заходів на притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, не здійснення перевірок водіїв та транспортних засобів за інформаційними ресурсами ІПНП під час несення служби у складі дистанційного наряду, дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції (а.с. 202-213).

На підставі висновку службового розслідування, 21.03.2024 ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 362, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції, а наказом № 114 о/с від 25.03.2024, позивача звільнено з посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області з 25.03.2024 (а.с. 23-24).

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України Про Національну поліцію.

На виконання частини першої статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України Про Національну поліцію у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі Дисциплінарний статут) і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За змістом частин першої четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

На виконання пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення зі служби в поліції. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.

Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов`язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів, ОСОБА_1 вказує на відсутність підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, оскільки дисциплінарні проступки не вчинялись, висновки службового розслідування про порушення службової дисципліни, стосуються інших подій, ніж ті, які зумовили призначення службового розслідування, та під час його проведення винна протиправна поведінка, що зумовила порушення службової дисципліни, належним чином не доведена.

Втім, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт начальника УГІ ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_11 , у якому зазначалось про встановлення можливої причетності інспектора відділу реагування патрульної поліції Шосткинського РУП до дорожньо-транспортної пригоди з потерпілими, що мала місце того ж дня о 19 год. 10 хв. у м. Шостка по вул. Свободи, 29, повідомлення про яку зареєстроване у ЄО Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області 24.02.2024 за № 3026.

Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, є підставою для призначення службового розслідування.

Як убачається зі змісту оскаржуваного наказу № 362 від 21.03.2024, дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції застосовано до ОСОБА_1 за декілька порушень, встановлених службовим розслідуванням.

Зокрема, ГУНП в Сумській області зазначає про вчинення ОСОБА_1 дій, які не відповідають високому званню поліцейського, а саме: про причетність до дорожньо-транспортної пригоди з потерпілими за участю автомобіля, яким користується позивач і водій якого покинув місце пригоди, а також, про перешкоджання поліцейським які виконували свої обов`язки та про не сприяння проведенню службового розслідування.

На підтвердження вказаних порушень, відповідач надав суду висновок службового розслідування (а.с. 202-213), рапорти поліцейських Шосткинського РУП ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 155-156), довідку про місце реєстрації та проживання позивача (а.с. 164), пояснення потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та очевидця події ОСОБА_16 (а.с. 165-167, 179), пояснення начальника ВРПП Шосткинського РУП ОСОБА_17 (а.с. 168, 184-186), пояснення ОСОБА_1 (а.с. 169, 177, 188-189), акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (а.с. 170), пояснення поліцейських ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а.с. 171-172, 181), пояснення ОСОБА_20 (а.с. 173, 182-183), пояснення поліцейського ОСОБА_21 (а.с. 174,187), акт переогляду записів з камер відеоспостереження та записи камер відеоспостереження (а.с. 176, 237), пояснення ОСОБА_22 (а.с. 178), пояснення ОСОБА_23 (а.с. 191), інформацію з ІКС ІПНП та інформацію з « ОСОБА_24 ». (а.с. 235-236)

Зі змісту наданих документів судом встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 синього кольору, який на праві користування належить ОСОБА_1 , 24.02.2024 о 19 год. 05 хв. рухаючись по вул. Свободи, 29, в м. Шостка, допустив зіткнення зі стоячим на правому узбіччі відносно напрямку його руху, автомобілем Opel Astra н.з НОМЕР_2 червоного кольору, який належить ОСОБА_14 . Водій автомобіля ВАЗ 2121 не зупиняючись зник з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок зіткнення автомобіль Opel Astra н.з НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень правої передньої частини, а пасажир автомобіля ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження, а саме: забій грудної клітини.

Зазначений автомобіль марки ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 з пошкодженнями, характерними для зіткнення з автомобілем Opel Astra н.з НОМЕР_2 , був виявлений 24.02.2024 о 21 год. 17 хв. поліцейськими ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , поряд з під`їздом будинку № 1 на провулку Короленка в м. Шостка.

Про виявлення автомобіля ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 та можливу причетність до скоєння ДТП ОСОБА_1 , поліцейські доповіли начальнику ВРПП Шосткинського РУП ОСОБА_17 , який в свою чергу доповів про подію заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Шосткинського РУП ОСОБА_25 .

Прибувши до місця проживання ОСОБА_1 разом з заступником начальника відділу превенції Шосткинського РУП ОСОБА_21 близько 23 год. 00 хв. 24.02.2024, ОСОБА_17 встановив, що автомобіль ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 поряд з під`їздом будинку № 1 на провулку Короленка в м. Шостка відсутній. Втім, в подальшому, вжитими заходами, цей автомобіль було виявлено в одному з гаражів який знаходиться в гаражного кооперативі по АДРЕСА_2 та перебуває у користуванні ОСОБА_1 .

У поясненнях наданих 25.02.2024, ОСОБА_1 повідомив про те, що зранку 24.02.2024 надав свій автомобіль ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 та ключі від гаража, розташованого по АДРЕСА_2 , у користування знайомому ОСОБА_26 , після чого протягом дня не спілкувався з останнім. Увечері близько 21 год. 00 хв. 24.02.2024 позивач дізнався про причетність автомобіля ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди з телефонної розмови з начальником ВРПП ОСОБА_17 , якому повідомив про передачу автомобіля знайомому. Після цієї розмови, ОСОБА_1 намагався зв`язатися зі знайомим ОСОБА_26 , проте він на телефонний дзвінок не відповів.

В той же час, зі змісту записів камер відеоспостереження (а.с. 237), убачається, що 24.02.2024 о 10 год. 14 хв. з під`їзду будинку по АДРЕСА_1 , поряд з яким стояв автомобіль ВАЗ 2121 блакитного кольору, вийшов чоловік одягнений в одяг темного кольору та дівчина в рожевій куртці, в темних штанах, які сіли до салону вказаного автомобіля та о 10 год. 21 хв. поїхали через двори в напрямку вул. Свободи.

О 19 год. 20 хв. автомобіль ВАЗ 2121 повернувся до під`їзду згаданого будинку, з його салону вийшов чоловік на одязі якого маються світлі вставки, що відбиваються у світлі та мають біле забарвлення, оглянув передню праву частину автомобіля та зайшов у під`їзд будинку. Потім о 22 год. 39 хв. з під`їзду будинку вийшов чоловік за зовнішніми ознаками та одягом схожий на зазначеного чоловіка який зайшов до під`їзду, та поспілкувавшись з особою, що перебувала в автомобілі, який стояв осторонь, сів в автомобіль ВАЗ 2121, після чого обидва автомобіля поїхали через двори в напрямку вул. Свободи та продовжили рух на вул. 9 Січня в напрямку автогаражного кооперативу.

О 22 год. 59 хв. на стоянку біля будинку по АДРЕСА_1 під`їхав автомобіль марки Hyundai н.з. НОМЕР_3 , з якого вийшов чоловік за зовнішніми ознаками та одягом схожий на чоловіка, що виходив з під`їзду та сідав до автомобіля ВАЗ 2121, та пішов до під`їзду будинку.

З приводу вказаних відеозаписів, у поясненнях наданих 27.02.2024 ОСОБА_1 зазначив, що о 22 год. 59 хв. він приїхав на автомобілі таксі додому після чого пройшов до під`їзду будинку. Водночас, позивач наполягав на тому, що на відеозаписах зроблених о 19 год. 20 хв. та 22 год. 39 хв. не він, а особа, яка пошкодила автомобіль.

У наданих поясненнях ОСОБА_22 зазначив, що перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_1 та зранку 24.02.2024, оскільки його автомобіль Renault Trafic зламався, позивач дав йому свій автомобіль ВАЗ 2121. Рухаючись в бік автопарка, двигун автомобіля ВАЗ 2121 перестав працювати. У зв`язку з тим, що після зупинки не вдалось завести двигун та продовжити рух, а зв`язатись з ОСОБА_1 не було можливості, ОСОБА_22 віддав ключі від автомобіля ВАЗ 2121 чоловіку на ім`я ОСОБА_27 , якого він особисто не знає, але неодноразово бачив з позивачем. Після цього, ОСОБА_22 пішов до гаража, де зберігалось його авто, і відремонтувавши його, поїхав до міста Київ. Згодом йому подзвонив ОСОБА_27 , який повідомив що на автомобілі ОСОБА_1 потрапив у ДТП.

З пояснень ОСОБА_20 , який 25.02.2024 звернувся до Шосткинського РУП із повідомленням про вчинення ДТП убачається, що у проміжок часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. 24.02.2024 чоловік на ім`я ОСОБА_28 попросив його перегнати автомобіль Niva 1600 блакитного кольору до гаражу, розташованого по вул. Січнева або передати власнику ОСОБА_1 . Близько 19 год. 00 хв., рухаючись по вул. Свободи біля магазину «Оксана», зачепив червоний автомобіль марку якого не запам`ятав, що стояв на узбіччі. Після цього, поїхав до будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 з метою віддати автомобіль. Втім, заїхавши у двір, довго стояв та, злякавшись конфлікту з позивачем через ушкодження, близько 22 год. 00 хв. вирішив поїхати до гаражу по АДРЕСА_3 , де і залишив автомобіль.

У поясненнях, наданих 02.03.2024 ОСОБА_20 зазначив, що дружніх відносин з ОСОБА_1 не підтримує та раніше належним йому автомобілем не користувався. Близько 14 год. 00 хв. 24.02.2024, перебуваючи неподалік автогаражного кооперативу по вул. Депутатська в м. Шостка, побачив стоячий автомобіль ВАЗ 2121 н.з. НОМЕР_1 з піднятим капотом. Вважаючи, що біля автомобіля перебуває ОСОБА_1 , підійшов до нього, однак поряд з автомобілем виявив чоловіка на ім`я ОСОБА_28 , якого раніше бачив з позивачем. Оскільки автомобіль завести не вдалося, ОСОБА_28 залишив йому автомобіль та поросив його передати ОСОБА_1 .

Також, ОСОБА_20 зазначив, що після скоєння ДТП приїхав до місця проживання позивача, однак, у зв`язку з тим, що останнього не було вдома, чекав на нього у під`їзді будинку близько 2 годин. Після цього, десь о 22 год. 00 хв. вийшов з під`їзду і перегнав автомобіль до гаражу ОСОБА_1 , розташованого по вул. 9 Січня. При цьому, на вулиці біля будинку ОСОБА_1 він ні з ким не спілкувався, а перебуваючи в під`їзді, коли заходили люди, уникав зустрічі рухаючись поверхом вище.

В той же час, з пояснень поліцейських ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , судом встановлено, що виявивши о 21 год. 17 хв. біля будинку позивача автомобіль ВАЗ 2121, вони з метою спілкування з ОСОБА_1 , піднімались до його квартири, яка розташована на останньому поверсі, і сторонні особи у під`їзді були відсутні.

Крім того, інформацією з ІКС ІПНП та «Геопортал-Гарпун» підтверджено, що ОСОБА_22 користується автомобілем Renault Trafic н.з. НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_29 . Вказаний автомобіль 23.02.2024 о 21 год. 40 хв. перебував в с. Сосниця Чернігівської області, після чого о 23 год. 12 хв. знаходився в м. Чернігів. В подальшому, автомобіль Renault Trafic н.з. НОМЕР_4 о 07 год. 33 хв. 24.02.2024 виїхав з м. Чернігів та о 09 год. 44 хв. знаходився на Броварському проспекті в місті Києві, де рухався до 27.02.2024 включно.

За наведених обставин, суд робить висновок про те, що пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_22 та ОСОБА_20 з приводу подій, які відбувались 24.02.2024, суперечать матеріалам, що були зібрані під час службового розслідування, зокрема, відеозаписам камер спостереження, поясненням інших осіб та інформації з ІКС ІПНП й «Геопортал-Гарпун», а їх правдивість викликає обґрунтовані сумніви.

Отже, оцінюючи доводи ГУНП в Сумській області, щодо наявності підстав для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушенням Присяги є несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Між тим, про вчинення дисциплінарного проступку поліцейським можуть свідчити виключно фактичні дані про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків та вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про корисливий або протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.

Так, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено алгоритм дій водія у випадку дорожньо-транспортної пригоди, а саме: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди тощо.

Крім того, поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби, в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

В той же час, системний аналіз матеріалів службового розслідування, дає підстави дійти висновку про причетність позивача до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.02.2024 о 19 год. 05 хв. на вул. Свободи, 29, в м. Шостка, недотримання ним встановленого Правилами дорожнього руху алгоритму дій та вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також про перешкоджання поліцейським виконувати свої обов`язки та невиконання обов`язку щодо сприяння проведенню службового розслідування.

Суд зазначає, що такі умисні винні дії позивача зумовлюють виникнення ситуації, коли у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви як щодо доброчесності окремих поліцейських так і Національної поліції України в цілому.

Тобто, фактично, вказані порушення підривають довіру до ОСОБА_1 як до носія влади, що своєю чергою призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, з огляду на зазначене, суд робить висновок про те, що порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні ОСОБА_1 приписів статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 6 частини 3 статті 1, частини 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 5 наказу ГУНП в Сумській області № 159 від 25.02.2024 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», мало місце, сталося внаслідок винної, протиправної поведінки позивача та підтверджено належними і достатніми доказами, що утворює склад дисциплінарного проступку та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Водночас, враховуючи обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, поведінку ОСОБА_1 під час з`ясування обставин її вчинення, а також приймаючи до уваги характер проступку, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які настали чи можуть настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, на переконання суду, такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним і не надто суворим покаранням.

Разом з цим, посилання позивача на недотримання відповідачем приписів частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, суд не приймає до уваги, оскільки приписи вказаної норми не позбавляють керівника права застосувати до поліцейського одразу більш суворого стягнення за вчинення тяжкого дисциплінарного проступку.

Також, суд не приймає до уваги і посилання ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16.04.2024 по справі № 589/1606/24 про закриття провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згадана постанова є обов`язковою для адміністративного суду лише у справі про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена і лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тобто, факт закриття адміністративної справи з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, не спростовує висновків про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та не є підставою для звільнення останнього від дисциплінарної відповідальності.

Стосовно інших порушень службової дисципліни, які встановлені службовим розслідуванням, зокрема, незабезпечення ведення безперервної відеозйомки портативним відеореєстратором під час несення служби 21.12.2023, 11.01.2024 та 19.01.2024, невиконання правил та обмежень користувача системи ІКС ІПНП щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, визначених пунктом 3 розділу IV Методичних рекомендацій щодо порядку надання прав доступу користувачам до ІКС ІПНП України, затверджених наказом голови Національної поліції України № 12210/09/27-20Д, в частині здійснення інформаційно-пошукової роботи в ІКС ІПНП не пов`язаної з безпосереднім виконанням службових обов`язків, вчинення дій, які можуть привести до витоку інформації з баз даних Національної поліції України, а також невжиття заходів на притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, не здійснення перевірок водіїв та транспортних засобів за інформаційними ресурсами ІПНП під час несення служби у складі дистанційного наряду, суд зазначає, що ці порушення є незначними та в цілому не впливають на застосування дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик