Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
26 серпня 2024 року Справа № 520/12919/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР ОЛЕО" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 40806369) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46 (раніше - Пушкінська), код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР ОЛЕО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11765 від 20.02.2024 про відповідність платника податків ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" критеріям ризиковості;
- зобов`язати Головне управління ДПС в Харківській області виключити ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, позивач просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області на користь ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у якості підстав віднесення підприємства до ризикових в рішенні зазначено: підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків; код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 04 постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів. На думку позивача окреслені вмотивування суперечать положенням законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.06.2024 від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування обраної правової позиції відповідачем було зазначено, що рішенням Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 56480 від 14 вересня 2023 року ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» включено до переліку ризикових платників податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку була податкова інформація за кодом 04 постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів. Отже, за результатами проведеного аналізу контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» здійснюється господарська операція з постачання товару, а саме - жиру «Фрітюрний» 99,7% жиру (код згідно УКТЗЕД - 1517), відмінного від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва такого товару.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 40806369, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова), зареєстроване за юридичною податковою адресою: 61145, м. Харків, вул. Клочківська 174.
Одним з основних напрямків діяльності товариства є Виробництво маргарину і подібних харчових жирів (код 10.42.) Встановлено, що код 10.42 є одним з основних видів діяльності, а код УКТЗЕД 1517 складає 100% реалізації, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість.
ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» 20.02.2024 через електронний кабінет платника податків надійшло Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №11765 від 20.02.2024, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області.
Згідно з даним рішенням Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 (надалі за текстом - Порядок № 1165), з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.02.2024 № 1, стосовно ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків; підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
Як вбачається зі змісту Рішення, Комісією регіонального рівня в якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, зазначено наступне:
Тип операції - постачання; період здійснення господарської операції з 23.05.2023 по 11.09.2023; код згідно УКТЗЕД операції, визначеної, як ризикова - 1517; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - відсутнє заповнення; умовний код товару операції, визначеної як ризикова відсутнє заповнення, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 40806369, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 14.09.2023.
Не погодившись з Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 11765 від 20.02.2024, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (надалі за текстом - ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
За приписами ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п.74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Разом із цим, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України..
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
У п.2 Порядку №1165 надано визначення таким поняттям як:
- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
- Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
- актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 Про затвердження довідника кодів податкової інформації, затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:
04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених Порядком №1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п.26 Порядку №1165).
Згідно з пунктом 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Таким чином, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на обставини наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати на підставі якої саме інформації сформульовано такий висновок та надати докази на підтвердження цієї інформації.
Як вбачається з матеріалів справи підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.В рішенні зазначено код податкової інформації, згідно з Довідником кодів податкової інформації, а саме: код 04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 Верховний Суд вказував, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Так, підставою прийняття оскаржуваного рішення стало те, що платником податку не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: документи щодо постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» не є безпосереднім виробником харчових жирів та маргаринів, а в своїй діяльності користується послугами переробки давальницької сировини, які надає ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ» на підставі Договору про переробку давальницької сировини № 15 від 01.04.2020.
Таким чином, платник податку придбає необхідну сировину для виробництва харчових жирів та маргарину, передає їх на переробку своєму контрагенту та отримує готову продукцію. Саме це є причиною постачання товарів, відмінних від придбаних. Дійсно, у власності ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів, у зв`язку з чим між ним та ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ» укладено договір про переробку давальницької сировини.
Відповідно до п. 14.1.41 ПК України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Таким чином право власності на товар, вироблений з давальницької сировини, належать замовнику - ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО».
Варто вказати, що між ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» та ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ» укладено ліцензійний договір № 4 від 01.10.2016 року згідно якого ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» використовує торгівельну марку «Дари Сонця», яка засвідчена свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №189147.
Оплата за використання торгівельної марки здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ», що підтверджує: Виписка з банку; Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ»; ОСВ по рахунку 631; Картку рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ».
ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV, п. 7 р. І Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженою наказом Мінфіну від 02.09.14р. № 879, п. 12 Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000р. № 419 було здійснено інвентаризацію основних засобів, товарно- матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно - матеріальних цінностей, готівки за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Руська Лозова , що підтверджує: Наказ № 19 від 01.12.2023; Інвентаризаційний опис № 1 від 04.12.2023.
Згідно проведеної інвентаризації встановлено, що на залишках платника податку знаходиться 177 291 одиниць товару загальною вартістю 5 004 080 грн..
22 травня 2023 року між ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» та ТОВ «ІНТЕРМІНЕРАЛБІЛДІНГ» укладено Договір поставки № 79, предметом якого був товар - масло - жирова продукція.
Товар, який є предметом договору № 79, а саме Жир «Фрітюрний 99,7 % жиру» було вироблено ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» із залученням ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ» на умовах договору про переробку давальницької сировини 15 від 01.04.2020, що підтверджує: Видаткова накладна (у переробку) № 61 від 26.05.2021; Видаткова накладна (у переробку) № 63 від 28.05.2021; Видаткова накладна (у переробку) № 1 від 26.01.2022; Видаткова накладна (у переробку) № 1 від 04.05.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 2 від 05.05.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 8 від 24.07.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 3 від 07.06.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 4 від 22.06.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 6 від 12.07.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 7 від 12.07.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 75 від 23.07.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 9 від 03.08.2023; Видаткова накладна (у переробку) № 10 від 03.08.2023; Звіт про перероблену сировину № 11 від 05.05.2023; Звіт про перероблену сировину № 12 від 08.05.2023; Звіт про перероблену сировину № 13 від 08.06.2023; Звіт про перероблену сировину № 14 від 23.06.2023; Звіт про перероблену сировину № 16 від 10.07.2023; Звіт про перероблену сировину № 17 від 13.07.2023; Звіт про перероблену сировину № 18 від 25.07.2023; Звіт про перероблену сировину № 19 від 04.08.2023; Звіт про перероблену сировину № 20 від 15.08.2023; Акт надання послуг з переробки № 11 від 05.05.2023; Акт надання послуг з переробки № 12 від 08.05.2023; Акт надання послуг з переробки № 13 від 08.06.2023;Акт надання послуг з переробки № 14 від 23.06.2023; Акт надання послуг з переробки № 16 від 10.07.2023; Акт надання послуг з переробки № 17 від 13.07.2023; Акт надання послуг з переробки № 18 від 25.07.2023; Акт надання послуг з переробки № 19 від 04.08.2023; Акт надання послуг з переробки № 20 від 15.08.2023; Накладна на передачу готової продукції № 11 від 05.05.2023; Накладна на передачу готової продукції № 12 від 08.05.2023; Накладна на передачу готової продукції № 13 від 08.06.2023; Накладна на передачу готової продукції № 14 від 23.06.2023; Накладна на передачу готової продукції № 16 від 10.07.2023; Накладна на передачу готової продукції № 17 від 13.07.2023; Накладна на передачу готової продукції № 18 від 25.07.2023; Накладна на передачу готової продукції № 19 від 04.08.2023; Накладна на передачу готової продукції № 20 від 15.08.2023; Сертифікат якості ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ»; Виписка з банку; ОСВ по рахунку 631; Картка по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ВП СЛОБОЖАНСЬКИЙ ПРОДУКТ».
Для виготовлення Жиру «Фрітюрний 99,7 % жиру було використано: Сало бокове свинне заморожене без шкіри; Пакет п/е 700x700; 3.Емульгатор Dimodan U/J; 4. Рафінований, дезодорований, вибілений (РДВ) пальмовий олеін (рідка фракція);5. Маргарин столовий "Для тортів", 80% моноліт 20 кг.
Сало бокове свинне заморожене без шкіри було придбано Позивачем у ТОВ «СОЛЮШНС СИСТЕМС», що підтверджує: Договір поставки № 12072 від 12.07.2023; Рахунок на оплату № 298 від 21.07.2023; Видаткова накладна № 397 від 21.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 397 від 21.07.2023; Рахунок на оплату № 311 від 27.07.2023; Видаткова накладна № 407 від 27.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 407 від 27.07.2023; Рахунок на оплату № 321 від 03.08.2023; Видаткова накладна № 431 від 03.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 431 від 03.08.2023; Рахунок на оплату № 325 від 08.08.2023; Видаткова накладна № 436 від 08.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 436 від 08.08.2023; Рахунок на оплату № 345 від 16.08.2023; Видаткова накладна № 457 від 16.08.2023; Рахунок на оплату № 354 від 18.08.2023; Видаткова накладна № 475 від 18.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 475 від 18.08.2023; Рахунок на оплату № 369 від 21.08.2023; Видаткова накладна № 480 від 21.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 480 від 21.08.2023; Рахунок на оплату № 379 від 23.08.2023; Видаткова накладна № 490 від 23.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 490 від 23.08.2023; Рахунок на оплату № 382 від 24.08.2023; Видаткова накладна № 495 від 24.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 495 від 24.08.2023; Рахунок на оплату № 390 від 28.08.2023; Видаткова накладна № 505 від 28.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 505 від 28.08.2023; Рахунок на оплату № 396 від 30.08.2023; Видаткова накладна № 511 від 30.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 511 від 30.08.2023; Рахунок на оплату № 411 від 05.09.2023; Видаткова накладна № 529 від 05.09.2023; Товарно - транспортна накладна № 529 від 05.09.2023; Рахунок на оплату № 418 від 07.09.2023; Видаткова накладна № 536 від 07.09.2023; Товарно - транспортна накладна № 536 від 07.09.2023; Виписка з банківського рахунку; Сертифікати якості ТОВ «СОЛЮШНС СИСТЕМС»; Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «СОЛЮШНС СИСТЕМС»; Оборотно- сальдова відомість по рахунку 631; Картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «СОЛЮШНС СИСТЕМС».
Пакет п/е 700х700 було придбано Позивачем у ТОВ «АГРОКОРНМАРКЕТ», що підтверджує: Договір поставки № 24/05-92 від 24.05.2021; Рахунок на оплату № 111 від 25.05.2021; Видаткова накладна № 110 від 25.05.2021; ТТН № Р110 від 25.05.2021; Виписка АТ «ПроКредит Банк», що підтверджує оплату ТОВ «АГРОКОРНМАРКЕТ»; ОСВ по рахунку 631; Картка по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «АГРОКОРНМАРКЕТ».
Перевезення товару здійснювалося за рахунок постачальника.
Емульгатор Dimodan U/J було придбано Позивачем у ТД «ПАЛЬМІРА» ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО КОМПАНІЇ «ПАЛМА ГРУП С. А.» (ШВЕЙЦАРІЯ), що підтверджує: Договір купівлі-продажу № 17 від 14.09.2020; Видаткова накладна № 3647 від 04.06.2021; Виписка АТ «ПроКредит Банк», що підтверджує оплату ТД "ПАЛЬМІРА" ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО КОМПАНІЇ "ПАЛМА ГРУП С. А." (ШВЕЙЦАРІЯ); Оборотно сальдова відомість по рахунку 631; Картка рахунку 631 по контрагенту ТД "ПАЛЬМІРА" ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО КОМПАНІЇ "ПАЛМА ГРУП С. А." (ШВЕЙЦАРІЯ).
Перевезення товару здійснювалося за рахунок постачальника.
Рафінований, дезодорований, вибілений (РДВ) пальмовий олеін (рідка фракція) було придбано Позивачем у ТОВ «ФУД ОІЛ», що підтверджує: Договір поставки № ФО-ТМО/01 від 08.09.2020; Рахунок на оплату № 134 від 26.04.2021; Специфікація № 35 від 26.04.2021; Видаткова накладна № 173 від 09.05.2021; Товарно-транспортна накладна № 1479 від 09.05.2021; Виписка АТ «ПроКредит Банк», що підтверджує оплату ТОВ «ФУД ОІЛ»; Оборотно сальдова відомість по рахунку 631; Картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ФУД ОІЛ». Превезення товару здійснювалося за рахунок постачальника.
Маргарин столовий "Для тортів", 80% моноліт 20 кг було придбано позивачем у: ТОВ «ЩЕДРО», що підтверджує: Договір поставки № 167 від 03.04.2017; Видаткова накладна № 000003590 від 22.07.2023; Товарно-транспортна накладна № РЩ0234369/ 000003590 від 22.07.2023; Виписка АТ «ПроКредит Банк», що підтверджує оплату ТОВ «ЩЕДРО»; Сертифікат якості ТОВ «ЩЕДРО»; Оборотно сальдова відомість по рахунку 631; Картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ЩЕДРО».
Превезення товару здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ «СТ-СЕРВІС ПЛЮС», що підтверджує: Рахунок на оплату № 11 від 05.06.2023; Видаткова накладна № 12 від 12.06.2023;Товарно - транспортна накладна № 12 від 12.06.2023; Видаткова накладна № 13 від 12.06.2023; Товарно - транспортна накладна № 13 від 12.06.2023;Рахунок на оплату № 21 від 14.07.2023; Видаткова накладна № 23 від 14.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 23 від 14.07.2023; Оборотно сальдова відомість по рахунку 631; Виписка з банківського рахунку.
В свою чергу, платник податку виконав свої зобов`язання за договором № 79 та поставив товар, а саме Жир «Фрітюрний 99,7 % жиру» , про що свідчить: Видаткова накладна № 1 від 23.05.2023; Довіреність № 10 від 23.05.2023; Товарно - транспортна накладна № 1 від 23.05.2023; Видаткова накладна № 2 від 09.06.2023; Довіреність № 13 від 09.06.2023; Товарно - транспортна накладна № 2 від 09.06.2023; Видаткова накладна № 3 від 16.06.2023; Довіреність № 15 від 16.06.2023; Товарно - транспортна накладна № 3 від 16.06.2023; Видаткова накладна № 4 від 28.06.2023; Довіреність № 17 від 28.06.2023; Видаткова накладна № 5 від 17.07.2023; Довіреність № 19 від 17.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 5 від 17.07.2023; Видаткова накладна № 6 від 21.07.2023; Довіреність № 20 від 21.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 6 від 21.07.2023; Видаткова накладна № 7 від 27.07.2023; Довіреність № 21 від 27.07.2023; Товарно - транспортна накладна № 7 від 27.07.2023; Видаткова накладна № 8 від 10.08.2023; Довіреність № 23 від 10.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 8 від 10.08.2023; Видаткова накладна № 9 від 22.08.2023; Довіреність № 25 від 22.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 9 від 22.08.2023; Видаткова накладна № 10 від 29.08.2023; Довіреність № 26 від 29.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 10 від 29.08.2023; Видаткова накладна № 11 від 28.08.2023; Довіреність № 29 від 28.08.2023; Товарно - транспортна накладна № 11 від 28.08.2023; Виписка з банківського рахунку; Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ІНТЕРМІНЕРАЛБІЛДІНГ»; ОСВ по рахунку 26; ОСВ по рахунку 201; ОСВ по рахунку 28; ОСВ по рахунку 361; Картка рахунку 361 по контрагенту ТОВ «ІНТЕРМІНЕРАЛБІЛДІНГ».
Перевезення товару від ТОВ «СОЛЮШНС СИСТЕМС» до ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» здійснювалося із залученням перевізника ТОВ «АТП ФОРТУНА», про що свідчить: Рахунок на оплату від № 166 від 14.07.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 167 від 17.07.2023; Рахунок на оплату від № 167 від 17.07.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 167 від 17.07.2023; Рахунок на оплату від № 169 від 21.07.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 169 від 21.07.2023; Рахунок на оплату від № 188 від 27.07.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 188 від 27.07.2023; Рахунок на оплату від № 192 від 03.08.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 192 від 03.08.2023; Рахунок на оплату від № 193 від 08.08.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 193 від 08.08.2023; Рахунок на оплату від № 203 від 16.08.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 203 від 16.08.2023; Рахунок на оплату від № 203 від 18.08.2023.
Матеріалами справи підтверджується, ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" надало всі первинні документи, належним чином складені на підтвердження проведених господарських операцій, проте вони не були враховані контролюючим органом.
Суд звертає увагу, що в графі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначена операції постачання з платником податку, задіяного в ризиковій операції. Проте в відповідній графі, зазначено ЄДРПОУ самого позивача, а не контрагентів з якими були здійснені господарські операції.
У постанові від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на докази, на підставі яких відповідачем зроблені висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, суд наголошує, що жодних доказів на підтвердження віднесення контрагентів позивача до Переліку ризикових відповідачем всупереч обов`язку доказування до суду надано не було.
У вказаному рішенні також не зазначено яка саме податкова інформація/обставини наявна/-і у контролюючих органів, що вказує/-ють на ознаки ризиковості здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, як і не зазначено щодо яких саме податкових накладних/розрахунку коригування встановлено таку інформацію.
Водночас, суд наголошує, що у правових висновках Верховного Суду, що наведених в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначено, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Крім того, суд наголошує, що відповідачем в порушення обов`язку доказування до матеріалів справи також не було надано ані протоколу засідання комісії, ані документів, які розглядалися комісією під час прийняття оскаржуваного рішення.
На думку суду, використання податковим органом категорії ймовірності для звинувачення платника в участі у ризикових операціях на переконання суду є неприпустимим у податкових правовідносинах, оскільки відсутність категоричності у таких випадках з одного боку свідчить про небажання суб`єкта владних повноважень брати на себе відповідальність за висунуті звинувачення, а з іншого - відкриває широке поле для зловживань внаслідок необґрунтованих закидів щодо участі господарюючих суб`єктів у ризикових операціях, що прямо суперечить таким основним засадам адміністративного судочинства, на відповідність яким адміністративні суди перевіряють оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, як обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість, пропорційність.
Відповідачем у оскаржуваному рішенні також не конкретизовано перелік документів, які необхідно було б подати платнику податку на розгляд комісії регіонального рівня для вирішення питання про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, оскаржуване рішення не відповідає ще й критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування.
Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.
У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.
В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.
Крім того суд зазначає, що приписами п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної регіональної комісії щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи, що п.6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що встановлення Комісією податкового органу відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності як такої.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Крім того, суд враховує, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для висновку про відповідність операцій ТОВ МАЙСТЕР ОЛЕО пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, що в сукупності з висновком суду про порушення засад, визначених статтею 2 КАС України, свідчить про протиправність рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11765 від 20.02.2024 року про відповідність платника податків ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" критеріям ризиковості.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН і це створює відповідні перешкоди у господарській діяльності позивача. Наявність запису в базах даних ДПС про позивача, як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про ТОВ МАЙСТЕР ОЛЕО як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Вирішуючи питання щодо нележаного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із того, що положеннями п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Разом із цим, суд враховує, відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, тим самим взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в її розділі І (стаття 1 розділу І Конвенції).
Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд підтримував у своїх постановах правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, слід зобов`язати відповідача виключити ТОВ «МАЙСТЕР ОЛЕО» з Переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Частиною 1статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений ТОВ МАЙСТЕР ОЛЕО при поданні адміністративного позову судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Щодо клопотання представника позивача стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області на користь ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, позивачем подано відповідну заяву заздалегідь, а докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем ще не надані, тому суд не вбачає за можливе наразі розглянути вказане питання.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР ОЛЕО" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 40806369) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46 (раніше - Пушкінська), код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11765 від 20.02.2024 року про відповідність платника податків ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" критеріям ризиковості.
Зобов`язати Головне управління ДПС в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46 (раніше - Пушкінська), код ЄДРПОУ 43983495) виключити ТОВ "МАЙСТЕР ОЛЕО" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 40806369) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46 (раніше - Пушкінська), код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР ОЛЕО" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 40806369) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 26.08.2024.
Суддя Супрун Ю.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121201191 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Супрун Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні