Рішення

від 19.08.2024 по справі 580/5938/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року справа № 580/5938/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно, починаючи з 01.01.2016 до дня фактичної виплати - 06.04.2024 в сумі 98 893,77 гривень.

Позов мотивовано тим, що у день звільнення позивача зі служби відповідач не виплатив йому при звільненні всіх належних йому сум, які виплачені позивачу лише 06.04.2024, тому він вважає, що відповідач порушив вимоги Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, якою встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 05.03.2019 №15-рс позивача звільнено у відставку за підпунктом б пункту 2 частини 5 статі 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (за станом здоров`я).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 05.03.2019 №51 позивач з 05.03.2019 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

15.09.2021 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій, зокрема просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2021 №279/фес відповідач повідомив позивача про відсутність механізму для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №580/9802/21 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 14.02.2024 у справі №580/8504/23 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 зі встановленням базового місяця січня 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням для обчислення індексації базового місяця січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення відповідач здійснив 06.04.2024 нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням для обчислення індексації базового місяця січня 2008 року в сумі 77935,19 грн.

Вважаючи бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за № 1153/2008, встановлено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Згідно зі статтями 1- 3 Закону №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159. Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:

«…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.

Судом встановлено, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 становить 77 935,15 грн, та виплачена 06.04.2024, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки виплати.

Відтак, необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь період невиплати.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що періодом за який належить нарахувати та виплатити позивачу компенсацію є період з 01.01.2016 по 06.04.2024.

Щодо вимог позивача про виплату компенсації втрати частини доходів у грошовому виразі, суд зазначає, що їх нарахування належить до дискреційних повноважень відповідача, тому заявлені позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки позивач набуде права звернення до суду у випадку неналежного нарахування та виплати відповідачем відповідної компенсації.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно, відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації 06.04.2024.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ