Ухвала

від 20.08.2024 по справі 757/20079/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/20079/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4105/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

представника власників майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023 та накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 01.05.2024 майно за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: трудові книжки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також кошти у сумі 3 935 856 грн, 10 081 доларів США та 1 500 Євро.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023.

На обґрунтування вимог поданих апеляційних скарг апелянт вказує на те, що посадові особи апелянтів, в обшуку 01.05.2024, участі не приймали та про його проведення не повідомлялись.

Апелянт зауважує на тому, що згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024 під час обшуку підлягали вилученню предмети та речі, які містять доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, щодо ТОВ "Максімінхаусбуд", ТОВ "Віракс-про", ТОВ "Тирос" за період часу з 19.07.2023 по 11.03.2024, при цьому в ухвалі прямо зазначено на відмову у задоволенні клопотання в частині вилучення коштів.

Апелянт зазначає, що слідчий суддя не надав належну правову оцінку тому, що за договором суборенди "2023-09а від 08.09.2023 та договором суборенди №2024-11а від 15.02.2024 ТОВ "Мартен Груп" орендує приміщення площею 87, 2 кв.м та 24,1 кв.м на другому поверсі, який поліцейські вважали третім.

Також апелянт наголошує на тому, що 01.05.2024 в ТОВ "Мартен Груп" був не робочий день та 02.05.2024 директору ТОВ "Мартен Груп" стало відомо, що під час обшуку 01.05.2024 співробітники поліції входили до будь-яких приміщень на Грецькій, буд. 5, м. Одеса, в тому числі провели обшук в приміщеннях ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та протиправно виламували сейфи тощо.

Крім того, ТОВ "Мартен Груп" жодного відношення до юридичних осіб зазначених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024 не має.

На переконання апелянта в ході обшуку було протиправно вилучено грошові кошти, оскільки жодна купюра не була ідентифікована.

Апелянт також вважає, що в оскаржуваній ухвалі відсутня аргументація щодо доцільності та необхідності накладення арешту слідчим суддею на майно ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка не досліджувалась та не встановлювалась.

Разом з цим, вилучені кошти не були об`єктом кримінально-протиправних дій, не набуті кримінально протиправним шляхом та/або отримані юридичною освітою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Так, доводи слідчого про необхідність накладення арешту задля запобігання вчиненню повторного кримінального чи адміністративного правопорушення, тощо протирічать завданням арешту майна.

На теперішній час вилучене майно - грошові кошти не були визнані речовим доказом, а тому не доведено що дане майно відповідає встановленим законом критеріям речового доказу, зокрема, на ньому не залишилися сліди злочину в зазначеному кримінальному провадженні та воно не може бути використане для доведення будь-яких фактів чи обставин з приводу умисного невиконання судового рішення.

Апелянт вказує на те, що в оскаржуваній ухвалі наявне посилання на заперечення та клопотання подані через канцелярію суду 15.05.2024, проте їм не надано жодної правової оцінки.

Про слухання справи 15.05.2024 апелянт належним чином не повідомлений - станом на 22.05.2024 повістка на 15.05.2024 не надійшла, що свідчить про свідоме порушення прав апелянта на захист.

При цьому, слідчий суддя не впевнився, що відповідно до витягу з ЄРДР, який міститься у матеріалах судового провадження, на час слухання клопотання в суді першої інстанції підозра нікому з посадових осіб не висунута, не доведена істотна шкода або інші кваліфікуючі ознаки цього злочину, сторона обвинувачення нічим не довела об`єктивну сторону ч. 5 ст. 191 КК України.

Апелянт вказує на те, що єдина річ, яка стосується ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД" та зазначена в оскаржуваній ухвалі - трудова книжка директора ОСОБА_13 , проте вона зберігалась за місцем його основного працевлаштування на іншому підприємстві згідно порядку ведення трудових книжок.

Посилання прокурора на обставину, що вказані в клопотанні кошти є необлікованими, можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також отримані в результаті протиправної діяльності не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки, в даному кримінальному провадженні підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-якій особі ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД" не повідомлено - достатньо обґрунтованої, для вжиття за клопотанням слідчого заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Апелянт наголошує на тому, що трудові книжки не містять ознак кримінальних правопорушень.

Також апелянт вказує на те, що у ОСОБА_6 були протиправно вилучені його особисті грошові кошти в сумі 83 200 грн., оскільки зберігати особисті кошти на робочому місці законодавство України не забороняє, крім того, вони зберігались у сейфі, яким користувався останній та ключі від нього мав тільки він, з яких причин охорона не завадила протиправним діям не відомо.

На переконання апелянта, клопотання про арешт майна подано з грубим порушенням строку - 08.05.2024, та без клопотання про поновлення строку.

Приналежність коштів ОСОБА_6 підтверджуються фактом їх вилучення в помешканні, яке орендує підприємство, яке він очолює, як директор, протилежних прямих доказів незаконності їх отримання, зберігання чи використання останнім або іншими особами, сторона обвинувачення не надала.

Апелянт вказує на те, що в ході обшуку на робочому місці ОСОБА_14 , після незаконного зламу сейфу були протиправно вилученні її особисті грошові кошти.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору та ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України, ОСОБА_14 зобов`язана повернути кредит, проте фактично вилучення коштів отриманих за договором позики призводить до того, що ОСОБА_14 не має можливості виконати належним чином вимоги вказаного Договору та використати грошові кошти у відповідності до цільового призначення.

На обґрунтування вимог клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена у відсутність представника ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , два клопотання адвоката щодо своєчасного направлення ухвали в Електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС суд 1 інстанції проігнорував, та станом на 22.05.024 вказана ухвала в електронному кабінеті адвоката, а також ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відсутня. Про існування ухвали стало відомо з реєстру судових рішень 21.05.2024, та судом 1 інстанції станом на 22.05.2024 вказана ухвала на адресу ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представника не направлялась.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника власників майна, який підтримав вимоги апеляційних скарг та просив їх задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги представника ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, які викладені в клопотанні представника ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради за попередньою змовою з службовими особами суб`єктів господарювання та іншими підконтрольними особами, організували злочинну схему заволодіння бюджетними коштами, під час проведення публічних закупівель, стосовно ремонтних робіт укриттів цивільного захисту.

Так для реалізації злочинного плану, службові особи відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44169896) (далі - замовник) прийняли рішення про проведення публічних закупівель стосовно ремонту укриттів на території міста Херсон.

З метою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, службові особи замовника за попередньою змовою з службовими особами групи компаній «Пространство» залучили підконтрольну підрядну організацію ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716) (далі - підрядник) та пов`язаного з ними інженера - проектувальника, які фактично визначили вартість предмету закупівлі.

В подальшому використовуючи процедуру публічної закупівлі передбачену постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», замовником укладено прямі договори про надання послуг з проектувальником та ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716).

Надалі службові особи групи компаній «Пространство», використовуючи підконтрольне підприємство ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716) та «фірми-прокладки» ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144), з метою заволодіння бюджетними коштами, здійснювали продаж товарів на підрядну організацію за завищеними цінами, при цьому фактично товари купувались підконтрольними особами за ринковими цінами.

У подальшому, з метою заволодіння бюджетними коштами до актів приймання виконаних послуг (актів приймання виконаних будівельних робіт) та довідок про вартість виконаних послуг (довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) вносились завищені об`єми робіт та вартість матеріальних ресурсів.

Вищевикладене свідчить про те, за результатом вказаних узгоджених дій службові особи відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської рад за попередньою змовою з службовими особами суб`єктів господарювання та іншими підконтрольними особами заволоділи бюджетними коштами, виділеними на проведення поточного ремонту укриттів для колективного захисту у м. Херсон.

Згідно матеріалів виконаного доручення Управління СБУ в Херсонській області від 04.03.2024, допитів свідків встановлено, що ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) фактично здійснюють фінансово - господарську діяльність в головному офісі групи компаній «Пространство», за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що буд. АДРЕСА_1 на праві власності належить: ТОВ «ВЕНЛОМ» (код ЄДРПОУ 44567456), ТОВ «БУДРЕКРЕАЦІЯ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40516557), ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 35242734), ОСОБА_15 .

01.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 у справі №757/15337/24-к проведено обшук за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: АДРЕСА_1.

У ході обшуку насамперед встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розташоване багатоповерхове офісне приміщення з написом «Пространство», окрім цього виявлено та вилучено документи щодо свідчать про причетність до злочинних дій службових осіб компанії забудовника «Пространство».

Зокрема у службових приміщеннях де здійснюють свою господарську діяльність представники компанії забудовника «Пространство», виявлено фінансово - господарську документацію ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144).

При цьому, у ході обшуку приміщення, на особистих мобільних телефонах ОСОБА_17 та ОСОБА_18 виявлено відомості - листування, що свідчать про усвідомленість про протиправність дій пов`язаних із заволодіння бюджетними коштами Херсонської міської ради при будівництві укриттів для колективного захисту у м. Херсон.

Також, в кабінеті особи, яка представилась начальником будівельного управління ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716) виявлено готівкові кошти, які зі слів останнього - є необлікованими, це також підтверджується закріпленими на них записок із чорновими записами, що містили відомості про осіб, або напрямок за яким вони повинні були спрямовуватись. Так, у вказаному кабінеті вилучено 895 066 грн.

Крім зазначеного, у інших приміщеннях, які фактично використовуються службовими особами ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) виявлено та вилучено готівкові кошти, походження яких невідомо та які є необліковані, зокрема 5 120 доларів США, 91 872 грн, 83 200 грн, 2 865 718 грн, 4 961 доларів США та 1 500 Євро.

Далі, у ході проведення слідчої дії виявлено та вилучено трудові книжки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували у службових приміщеннях компанії забудовника «Пространство».

Постановою слідчого від 02.05.2024 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023.

03.05.2024прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що майно, яке зазначене у клопотанні про арешт, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.

15.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 01.05.2024 майно за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: трудові книжки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також кошти у сумі 3 935 856 грн, 10 081 доларів США та 1 500 Євро.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12023000000002066, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 10 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_19 від 02.05.2024 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження апелянта, що посадові особи апелянтів в обшуку 01.05.2024 участі не приймали, та про його проведення не повідомлялись, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження.

А тому, згідно вищезазначеного, чинним законодавством не передбачено обов`язкової участі власника майна при проведенні обшуку.

Щодо доводів апелянта, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024 прямо зазначено на відмову у задоволенні клопотання в частині вилучення коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: АДРЕСА_1, дійсно слідчий суддя вважав, що клопотання про проведення обшуку в частині вилучення грошових коштів одержаних злочинним шляхом, походження яких невідоме, інших речей, предметів та документів, які містять на собі сліди кримінального правопорушення та є речовими доказами у кримінальному провадженні, не підлягало задоволенню. При цьому, як вірно зауважив слідчий суддя, слідчий, прокурор не позбавлений можливості при проведені обшуку самостійно вилучити майно та в подальшому звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно вимог ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно положень ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно протоколу обшуку старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_20 проведено обшук 01.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: АДРЕСА_1, та вилучено зокрема серед іншого грошові кошти у сумі 3 935 856 грн, 10 081 доларів США та 1 500 Євро, які не зазначено в даній ухвалі, тобто, вказані грошові кошти є тимчасовим вилученим майном під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу.

В подальшому, як вбачається із клопотання прокурора, останній звернувся із клопотанням до слідчого судді 03.05.2024, тобто в межах встановленого строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, а тому твердження апелянта, що прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна з порушенням процесуального строку не заслуговують на увагу.

Не знайшли свого підтвердження й доводи апелянта, що вилучене майно - грошові кошти не були визнані речовим доказом, а тому не доведено, що дане майно відповідає встановленим законом критеріям речового доказу, оскільки як вже зазначалось вище, вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні згідно постанови слідчого.

Щодо посилань апелянта, що порушено права апелянта на захист, оскільки не повідомлено про судове засідання, колегія суддів зазначає, що з матеріалів провадження вбачається, що представником ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 були подані заперечення на клопотання прокурора про арешт майна, що дозволяє зробити висновок про обізнаність останніх про призначене судове засідання.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Крім того, твердження апелянта, що у даному кримінальному провадженні нікому з посадових осіб не висунута підозра, колегія суддів не вважає підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки арешт майна з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів також не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги представника ТОВ "Мартен Груп", ТОВ "МАКСІМІНХАУСБУД", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4