Ухвала
від 22.08.2024 по справі 755/65/24
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 755/65/24

провадження № 61-11862ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників, 30», яка підписана адвокатом Золотопупом Сергієм Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників, 30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСББ «Будівельників, 30» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року провадження у цивільній справі за позовом ОСББ «Будівельників, 30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги закрито. Роз`яснено позивачу положення частини другої статті 256 ЦПК України.

У січні 2023 року ОСББ «Будівельників, 30» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій ставилось питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2 147,00 грн та 5 357,36 грн судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСББ «Будівельників, 30» - Золотопупа С. В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 755/65/24 за позовом ОСББ «Будівельників, 30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСББ «Будівельників, 30» залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року залишено без змін.

22 серпня 2024 року ОСББ «Будівельників, 30» через підсистему Електронний суд подало касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Золотопупом С. В., на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України).

Отже, ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат.

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього кодексу.

Таким чином, питання про розподіл між сторонами судових витрат суд може вирішити як в ухвалі про залишення позову без розгляду, так і в ухвалі окремо з питання про такий розподіл, зокрема про компенсацію здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали(частина перша статті 389 ЦПК України).

Аналіз пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства свідчить, що він охоплює собою в тому числі й розподіл судових витрат. У переліку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, не передбачено пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України. Тобто, ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат після її перегляду апеляційним судом касаційному оскарженню не підлягає(див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року в справі № 2-2722/08 (провадження № 61-15123св23)).

Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено права касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду такої ухвали в апеляційному порядку (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 357/3296/23 (провадження № 61-3915ск24)).

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції (див. ухвалу Великої Палати Верховного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 477/1315/20(провадження № 14-183цс21)).

В ухвалі Великої Палати Верховного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) вказано, що «оскільки право на касаційне оскарження не є абсолютним, встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можна оскаржити до Верховного Суду, є розумним обмеженням, покликаним забезпечити виконання судом касаційної інстанції завдання забезпечувати сталість і єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Велика Палата Верховного Суду вважає цю мету обмеження права на доступ до суду касаційної інстанції легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу суду, яку за законом не можна окремо оскаржити у касаційному порядку, особа може прогнозувати юридичний наслідок такого оскарження. Таким чином, передбачені процесуальним законом обмеження права на касаційне оскарження за наявності права на оскарження в апеляційному порядку не нівелюють для учасника судового процесу можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права».

Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржене судове рішення не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників, 30», за касаційною скаргою яка підписана адвокатом Золотопупом Сергієм Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників, 30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.08.2024
Оприлюднено27.08.2024
Номер документу121204531
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —755/65/24

Ухвала від 22.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 16.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Ухвала від 03.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Нежура Вадим Анатолійович

Ухвала від 26.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Нежура Вадим Анатолійович

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Нежура Вадим Анатолійович

Ухвала від 13.02.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Гончарук В. П.

Ухвала від 10.01.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Гончарук В. П.

Ухвала від 03.01.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Гончарук В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні