Ухвала

від 26.08.2024 по справі 524/9837/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 524/9837/23

провадження № 61-11861ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Демиденка Володимира Анатолійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати причину пропуску строку звернення його до суду поважними та поновити йому строк для подачі позовної заяви; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 лютого 2020 року до 13 січня 2023 року в сумі 422 574,72 грн.

Кременчуцький районний суд Полтавської області рішенням від 29 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Поновив ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовом. Стягнув з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 грудня 2020 року до 10 червня 2021 року в сумі 25 232,48 грн з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Полтавський апеляційний суд постановою від 30 липня 2024 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Демиденка В. А. та Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнив частково. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024 року змінив, виклав мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключив з третього абзацу резолютивної частини рішення посилання на період стягнення. В іншій частині рішення суду залишив без змін.

21 серпня 2024 року адвокат Демиденко В. А. як представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Ціна позову у цій справі становить 422 574,72 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Демиденка Володимира Анатолійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов