Постанова

від 21.08.2024 по справі 464/4899/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

постанова

Іменем України

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 464/4899/19

провадження № 51-4200км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 8 лютого 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дуліби Жидачівського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), мешканця цього ж міста ( АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Сихівський районний суд м. Львова вироком від 22 грудня 2022 року визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, та виправдав у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він умисно, з метою отримання доходів незаконно придбав та зберігав з метою збуту підакцизні товари (алкогольні напої).

Зокрема, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту та зберігання із цією метою незаконно виготовлених підакцизних товарів, у березні 2019 року, перебуваючи на ринку на АДРЕСА_3 , придбав у не встановленої особи незаконно виготовлені підакцизні товари (алкогольні напої, спиртовмісні рідини) загальною кількістю 25 ящиків (по 20 пляшок у кожному) з алкогольними напоями торгових марок «За волю Наливайко», «Grenday», «Yellow Blue» ємністю 0,5 л кожна та 90 паперових ящиків без маркування, у яких були поліетиленові пакети ємністю 10 літрів кожен із пристроями для розливання, заповнені рідиною з характерним запахом спирту, з метою незаконного їх збуту для отримання прибутку, усвідомлюючи при цьому їх незаконне походження.

Указані підакцизні товари ОСОБА_6 зберігав з метою збуту на території Фермерського господарства «Слава Надії» у Пустомитівському районі Львівської області, яке на праві власності належить ОСОБА_6 , та в гаражі на АДРЕСА_4 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , до фактичного їх вилучення 19 липня 2019 року.

19 липня 2019 року в ході обшуку на території Фермерського господарства « ОСОБА_9 » було виявлено та вилучено: 280 пляшок алкогольних напоїв торгової марки «За волю Наливайко» ємністю 0,5 л кожна та 80 паперових ящиків без маркування, у яких містилися поліетиленові пакети ємністю 10 літрів кожен із пристроями для розливання, заповнені рідиною з характерним запахом спирту, а також під час обшуку гаражного приміщення було виявлено та вилучено по 20 пляшок алкогольних напоїв торгових марок « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Yellow Blue» ємкістю 0,5 л кожна.

Згідно з висновками експертів від 14 серпня 2019 року № 3801 та від 16 липня 2019 року № 3803 рідини у скляних пляшках і в полімерному пакеті з краном-дозатором, надані на експертизу, є імітацією алкогольних напоїв горілок та горілок особливих і виготовлені кустарним (саморобним) способом.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК як незаконне придбання з метою збуту та зберігання із цією метою незаконно виготовлених підакцизних товарів (алкогольних напоїв).

Львівський апеляційний суд ухвалою від 6 квітня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 11 жовтня 2023 року скасував ухвалу Львівського апеляційного суду від 6 квітня 2023 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 8 лютого 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 8 лютого 2024 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Указує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не навів достатніх аргументів щодо визнання її безпідставною, а лише формально послався на доводи, наведені в рішенні місцевого суду.

Як зауважує прокурор, апеляційний суд не взяв до уваги того, що ОСОБА_6 під час судового засідання учергове змінив показання порівняно з тими, які давав у ході досудового розслідування, у суді першої інстанції та під час розгляду апеляції 6 квітня 2023 року. Так, у судовому засіданні в місцевому суді ОСОБА_6 повідомив про придбання алкогольних напоїв на ринку «Шувар» для власного вжитку, а не для продажу; в апеляційному суді 6 квітня 2023 року пояснював, що придбав 25 ящиків з алкогольними напоями (500 пляшок ємністю 0,5 кожна) та 90 паперових ящиків без маркування, у яких містилися поліетиленові пакети з пристроями для розливання, ємністю 10 л кожен, для власного вжитку і вжитку працівників ферми, однак у ході апеляційного розгляду 8 лютого 2024 року пояснював факт закупівлі спиртних напоїв тим, що він є фермером й обробляє свинину спиртними напоями як антисептиком.

Акцентує на занадто великій кількості алкогольних напоїв для власного вживання, які вилучено в ОСОБА_6 . Це, на його думку, свідчить про наявність в останнього умислу на збут і зберігання незаконно виготовлених алкогольних напоїв (позиція Верховного Суду в постанові від 28 лютого 2024 року, справа № 713/1859/22).

Стверджує, що суд апеляційної інстанції взагалі не дав оцінки показанням ОСОБА_6 , які були надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та суперечать як його особистим показанням, даним раніше, так і показанням свідка ОСОБА_10 (його дружини), яка, у тому числі зауважила про придбання ОСОБА_6 алкогольних напоїв для власного вжитку та вжитку працівників на фермі.

На думку касатора, суд апеляційної інстанції необґрунтовано зазначив, що всі показання свідка ОСОБА_11 ґрунтуються на припущеннях, висловлених в суді першої інстанції. З указаними доводами суду він не погоджується, оскільки свідок давав їх відповідно до вимог ст. 352 КПК, при цьому був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими в суді першої інстанції, він як уповноважена особа у кримінальному провадженні підготував рапорт про постачання ОСОБА_6 алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, однак апеляційний суд узагалі не мотивував висновку про те, що всі показання ОСОБА_11 ґрунтуються на припущеннях.

Також, як зазначає прокурор, апеляційний суд на обґрунтування недоведеності вини ОСОБА_6 вказав, що в цьому кримінальному провадженні не було проведено оперативні закупки на підтвердження незаконності дій ОСОБА_6 в реалізації підакцизних товарів, однак ОСОБА_6 не повідомлялось про підозру за ч. 1 ст. 204 КК за кваліфікуючою ознакою «збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв». Тому ненадання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на документування вчинення ОСОБА_6 збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, зовсім не свідчить про недоведеність його вини в незаконному придбанні з метою збуту та зберіганні із цією метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Водночас апеляційний суд зазначив, що між постачанням ОСОБА_6 як торговим агентом ТОВ «Хмільний дім» алкогольних напоїв для ФОП ОСОБА_12 і можливим постачанням ОСОБА_6 фальсифікованих алкогольних напоїв указаній особі немає зв`язку, оскільки відсутні матеріали НСРД, з яких вбачалося б використання стільникових номерів, якими нібито користувалися ОСОБА_6 та ОСОБА_12 для цього. На противагу вказаному, прокурор зазначив, що матеріали кримінального провадження за такою підозрою ОСОБА_6 виділено прокурором із кримінального провадження № 32019140000000038 від 7 травня 2019 року за фактами вчинення невстановленими особами на території Львівської області протягом 2019 року придбання, зберігання з метою збуту та збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та вчинення на території Львівської області в період 2019 року незаконної реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів (алкогольних напоїв), маркованих марками акцизного податку, які за висновками експерта виготовлені з використанням кольорового струменевого принтера та не відповідають маркам акцизного податку для алкогольних напоїв. З матеріалів установлено, що ФОП ОСОБА_12 здійснює реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку. Постачання вказаних алкогольних напоїв здійснює ОСОБА_6 .

Вказане вище, на думку прокурора, підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_11 , який дав свідчення, що ОСОБА_6 , будучи торговим агентом ТОВ «Хмільний дім», здійснював постачання фальсифікованих алкогольних напоїв у магазин для подальшого їх продажу ФОП ОСОБА_12 ; матеріалами проведення обшуку у Фермерському господарстві « ОСОБА_9 », що належить на праві власності ОСОБА_6 ; матеріалами проведених експертиз за результатами проведення обшуку у Фермерському господарстві « ОСОБА_9 »; матеріалами проведених експертиз за результатами обшуку в гаражному приміщенні; постановою слідчого від 19 серпня 2019 року про визнання та приєднання до справи речових доказів ? підакцизних товарів (алкогольних напоїв). Жодний із цих доказів не визнаний судом неналежним доказом у кримінальному провадженні.

Тому сторона обвинувачення вказує про доведення того факту, що ОСОБА_6 працював у сфері торгівлі підакцизними товарами, мав відповідні ділові зв`язки, зокрема з ОСОБА_12 , що свідчить про наявність у нього як можливості здійснити збут майже тони алкогольних напоїв, так і умислу вчинити зазначені незаконні дії.

ОСОБА_6 у письмових поясненнях детально описав фактичні обставини та їх аналіз у вироку суду першої інстанції, ухвалах апеляційного суду та постанові Верховного Суду, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а виправдальні рішення щодо нього ? без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Виправданий та його захисник просили залишити рішення судів без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, захисника і виправданого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи викладені у скарзі, письмові пояснення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.

Відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, за змістом вона має відповідати вимогам ст. 419 КПК.

Як передбачено ч. 2 ст. 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

За статтею 370КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановленого законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

За частиною 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачено в умисному з метою отримання доходів незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту підакцизних товарів (алкогольних напоїв) та його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК.

Склад кримінального правопорушення утворюють об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, є прямий умисел, поєднаний з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів: особа усвідомлює, що незаконно придбала та зберігає з метою збуту алкогольні напої. Об`єктивною стороною є незаконне придбання, зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів (алкогольних напоїв). Відсутність хоча б одного зі складових елементів складу злочину, у тому числі об`єктивної та суб`єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не є злочином.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого і апеляційного судів про те, що поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_6 умисно, з метою отримання доходів незаконно придбав та зберігав з метою збуту підакцизні товари (алкогольні напої).

Кількість придбаних алкогольних напоїв за заниженою ціною сама собою не може свідчити про мету збуту, однак вона беззаперечно враховується у сукупності з іншими доказами.

Стороною обвинувачення не спростовано доводів виправданого, що він придбав алкогольні напої для використання в господарській діяльності та для власного використання (вживання).

Суди слушно послалися на те, що будь-яких НСРД у кримінальному провадженні не проводилося і негласними слідчими (розшуковими) діями наявність мети збуту у діях виправданого не зафіксовано.

Доводи прокурора про придбання ОСОБА_6 алкогольних напоїв для збуту працівникам ферми також поза розумним сумнівом не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Згідно із звукозаписом судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 наполягав на тому, що вони з дружиною вирощують 15 свиней, самі їх обробляють і не наймають працівників. Висловлювання його в дебатах, в суді першої інстанції, є нечіткими від них він відмовився і його позиція неспростована.

У касаційній скарзі прокурор не посилається на будь-які фактичні дані матеріалів кримінального провадження, що спростовують доводи виправданого та підтверджують наявність найманих працівників або їх залучення до виконання певних робіт, відсутні у скарзі і посилання на конкретних осіб.

Під час судових розглядів сторона обвинувачення не вживала будь-яких заходів на спростування тверджень виправданого, що у нього ніколи не було найманих працівників, тому він не міг їм збувати або планувати збувати алкогольні напої.

Як підтверджено звукозаписом судового засідання, свідок ОСОБА_10 (дружина виправданого) не повідомляла, що вони з чоловіком наймали працівників і виявлені алкогольні напої були призначені для споживання останніми.

Інші беззаперечні фактичні дані підтвердження винуватості виправданого в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Посилання прокурора, що ОСОБА_6 під час першого апеляційного розгляду вказував на вживання алкогольних напоїв працівниками ферми, не підтверджуються прослуханими аудіозаписом судового засідання.

Апеляційний суд, даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_11 , зазначив, що свідок не наводив конкретних фактів, що виявлена продукція була придбана виправданим з метою збуту. Повідомлена ним інформація не містить джерел її походження та у ній відсутні посилання на конкретні фактичні обставини щодо наміру збуту вилучених у виправданого алкогольних напоїв, які є предметом дослідження цього кримінального провадження.

Апеляційний суд не встановив підстав, передбаченихст. 404 КПК, для повторного дослідження усіх доказів. За результатами перегляду вироку суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, даною місцевим судом, розглянув клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та допит свідків, не знайшов підстав для їх задоволення, а тому застосована ним процедура не суперечила встановленій у ст. 23 КПК засаді безпосередності дослідження доказів.

Апеляційний розгляд проведено з дотриманням вимог ст. 439 КПК.

Інші доводи прокурора з щодо переоцінки фактичних обставин кримінального провадження, повноти судових розглядів та достовірності доказів Суд не бере до уваги, адже вони не є предметом касаційного розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає приписам статей 370, 419, 439 КПК, і погоджується з наведеними в ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

У касаційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону і неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК, для скасування оскаржуваного судового рішення у справі не встановлено.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 8 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 ? без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3