Ухвала

від 26.08.2024 по справі 629/4914/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4914/24

Номер провадження 1-кп/629/267/24

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

26.08.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12024221110000553 від 19.05.2024, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 16.08.2024, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого,

-14.11.2023 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

встановив:

Підстави для прийняття рішення по справі, передбачені п.п.1-4 ч.2 ст.314 КПК України: затвердження або відмови в затвердженні угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України; закриття провадження, в порядку передбаченому пунктами 4-8 частини 1,2 ст.284 КПК України; повернення обвинувального акту - відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд справи відносно ОСОБА_6 на підставі обвинувального акту та просив продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого, який спливає 26.08.2024 року, надавши відповідне клопотанням з додатками, виклавши доводи такої необхідності і посилаючись на те, що останній, вчинив злочин грабіж, повторно, злочин поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, продовжити, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти призначення судового розгляду справи на підставі обвинувального акту та продовження Обвинуваченому ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти призначення судового розгляду справи на підставі обвинувального акту, заперечував щодо задоволення клопотання прокурора стосовно продовження обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного щодо призначення справи, однак просила змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з цілодобового на домашній арешт із забороною залишати місце проживання у певний період доби, посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора та недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, проведення закритого судового засідання чи розгляду колегією суддів, не надходило.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, тому суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність обвинуваченого до вчинення злочинів, обвинувачення у яких йому повідомлено, є вірогідним та достатнім для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому слідству або ж створять загрозу суспільству.

Суд вважає, що врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 де суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім того суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вивчивши матеріали клопотання, з`ясувавши думку обвинуваченого та прокурора, який наполягав на продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, встановлення існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вчинення кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком, вагомість наявних доказів на обґрунтування клопотання про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме грабежу, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, поєднаного насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинення злочину в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винними у кримінальному правопорушенні, вважаю, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому суд задовольняє клопотання прокурора і продовжує ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обставин, які були б вагомою підставою для зміни запобіжного заходу в судовому засіданні захисником не надано.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого та свідків.

Керуючись ст.314-316,334,371,372 КПК України, суд, -

постановив:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, призначити до судового розгляду у залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 10-00 год 04.09.2024.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого та свідків.

Клопотання прокурора, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 залишати вищевказане житло цілодобово.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 положення ч.5 ст.181 КПК України, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: 1) прибувати за викликом до прокурора, суду; 2) не відлучатися з місця проживання, без дозволу прокурора чи суду; 3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками; 5) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків визначити до двох місяців, до 26.10.2024 включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з цілодобово домашнього арешту на домашній арешт із забороною залишати місце проживання у певний період доби, відмовити.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , направити начальнику Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області для виконання, прокурору для відома.

Контроль за виконанням вказаної ухвали покласти на начальника Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області та прокурора, який підтримує державне обвинувачення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1