Ухвала

від 27.08.2024 по справі 334/6913/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 27.08.2024

Справа № 334/6913/24

Провадження № 1-кс/334/2167/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному 24 серпня 2024 року до ЄРДР за №12024082050001731 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням по кримінальному провадженню №12024082050001731 від 24.08.2024 року за ч. 1 ст. 286-1 КК України про накладення арешту на автомобіль «ЗАЗ 1102», номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, оскільки транспортний засіб містить на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та має значення речового доказу, з можливістю зберігання його на майданчику тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13.

Вивчивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про його невідповідність вимогам КПК України в частині форми та змісту.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У відповідності до КПК України розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється за участі власника майна, натомість у клопотанні відсутні відомості,які бдозволили викликативласника майна в судове засідання в установлений порядок та строк.

Відповідно до ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення слідчих (розшукових) дій означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед органом досудового розслідування на певному етапі кримінального провадження. Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечується дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язане з дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження і можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів. Дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

До матеріалів клопотання не додані постанова про призначення слідчого (групи слідчих) у кримінальному провадженні,а такожпостанову провизначення прокурора(групипрокурорів)№12024082050001731від 24.08.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Водночас витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя звертає увагу, що до матеріалів клопотання не долучено процесуальне рішення, яке підтверджує наявність повноважень слідчого та прокурора на звернення з таким клопотанням до суду.

Відповідно дост.172ч.3КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим його належить повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному 24 серпня 2024 року до ЄРДР за №12024082050001731 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про накладення арешту на майно, - повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя.

Встановити строк для усунення недоліків клопотання протягом сімдесяти двох годин з моменту постановлення ухвали, тобто до 11-00 години 30 серпня 2024 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий cуддя: ОСОБА_1