Рішення

від 20.08.2024 по справі 161/7521/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7521/24

Провадження № 2/161/2645/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної дитячо-юнацької спортивної школи, про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що вона працює на посаді заступника директора з навчально-тренувальної роботи обласної дитячо-юнацької спортивної школи (далі ОДЮСШ).

08.02.2024 їй було оголошено догану за порушення трудової дисципліни відповідно до наказу № 24 «Про оголошення догани ОСОБА_4 ». Із вказаного наказу вбачається, що нею було допущено порушення трудової дисципліни 18.01.2024, а саме абзацу 3 п.9 р.5 Правил внутрішнього розпорядку, що полягає в самовільному залишенні робочого місця та відсутності на роботі 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. без дозволу керівника.

Зазначає, що відповідно до п.1.4 посадової інструкції заступника директора з навчально-тренувальної роботи, затвердженої т.в.о. директора ОДЮСШ 06.09.2022, заступника директора з навчально-тренувальної роботи підпорядковується безпосередньо директору спортивної школи.

18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. вона була відсутня на роботі у зв`язку з участю в судовому засідання у цивільній справі № 161/20298/23 за її позовом до ОДЮСШ, про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, яка розглядалася в Луцькому міськрайонному суді Волинської області. У зв`язку з наведеним, 17.01.2024 вона письмово повідомила директора ОДЮСШ ОСОБА_5 про те, що 18.01.2024 з 08 год. 00 хв. буде відсутня на робочому місці в зв`язку з участю в судовому засіданні, до заяви долучила роздруковану інформацію з Порталу Дія про виклик в судове засідання та додатково надіслала директору в месенджері «Telegram» знімок її екрану телефона із судовою повісткою, яку отримала в застосунку «Viber» від адресати Sudpovistka. 18.01.2024 о 08 год. 51 хв. надіслала на електронну пошту ОДЮСШ знімок з її екрану телефону із судовою повісткою. Після повернення на робоче місце по завершенню судового засідання та обідньої перерви, надала старшому інспектору з кадрів ОСОБА_6 копію судової повістки, де було зазначено, що вона перебувала у судовому засіданні 18.01.2024 з 11 год. 00 хв. по 11 год. 55 хв. Того ж дня о 16 год. 00 хв. на нараді, яка відбувалася в кабінеті директора ОДЮСШ ОСОБА_5 ця ж повістка була надана йому для огляду.

23.01.2024 засобами поштового зв`язку вона отримала лист відповідача від 19.01.2024 про необхідність відповідно до вимог ст.149 КЗпП України надати письмові пояснення щодо самовільного залишення робочого місця та відсутність на роботі 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 24.01.2024 вона надала відповідачу письмові пояснення з долученням відповідних підтверджуючих документів.

08.02.2024 її було ознайомлено із оскаржуваним наказом. Після ознайомлення зі змістом якого, вона зазначила, що категорично не погоджується з притягненням її до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях дисциплінарного порушення.

Вважаючи такий наказ протиправним та незаконним, вона змушена звертатися до суду за захистом своїх прав, оскільки заздалегідь вжила всіх необхідних заходів для належного інформування відповідача про відсутність на робочому місці із зазначенням поважності причин такої відсутності.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Обласної дитячо-юнацької спортивної школи № 24 від 08.02.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_4 ».

Ухвалою судді від 23.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив, у якому він заявлених позовних вимог не визнав. Відзив обгрунтований тим, що 17.01.2024 ОСОБА_1 подала старшому інспектору з кадрів заяву-повідомлення на ім`я директора, якою повідомила, що буде відсутня 18.01.2024 з 08 год. 00 хв. на робочому місці у зв`язку з участю в судовому засіданні по справі № 161/20298/23 в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області за адресою: вул. Конякіна, 3, м. Луцьк, до якої долучила відомості по справі. 18.01.2024 ОСОБА_1 прийшла на роботу та о 10 год.00 хв. залишила робоче місце і була відсутня до 13 год. 00 хв., що підтверджується доповідною запискою старшого інспектора з кадрів ОСОБА_6 , від 18.01.2024 та зафіксовано в акті про відсутність працівника на робочому місці від 18.01.2024. Зазначає, що позивач не подавала директору чи в інший спосіб будь-які заяви про увільнення її від роботи в зазначений період та надання дозволу на залишення робочого місця для участі в судовому засіданні. Також, ОСОБА_1 не зверталася до безпосереднього керівника з проханням дозволити відлучитися з роботи чи залишити робоче місце у зв`язку з бажанням взяти участь в судовому засіданні. 18.01.2024 позивач подала до канцелярії копію судової повістки-повідомлення. У зв`язку з цим, для з`ясування обставин та причин відсутності позивача на робочому місці, 19.01.2024 на її адресу було направлено повідомлення про необхідність надати письмові пояснення щодо самовільного залишення робочого місця з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 18.01.2024. У відповідь на лист, ОСОБА_1 24.01.2024 повідомила, що нею в належним спосіб було повідомлено безпосереднього керівника про відсутність на роботі 18.01.2024 з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. в зв`язку з участю в судовому засіданні. Проте, позивач не надала жодних пояснень щодо того чи отримувала вона дозвіл керівника на залишення свого робочого місця та чи зверталася вона за таким дозволом, так і не зазначено жодних обставин та причин, які б перешкоджали їй завчасно звернутися до безпосереднього керівника для отримання дозволу. Наведене свідчить про порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку та наявність в її діях дисциплінарного проступку. Посилаючись на викладене, відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлений позов підтримали та просили задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача позовних вимог не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову з мотивів наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи та надані суду докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з навчально-тренувальної роботи (далі - Заступник) ОДЮСШ (а.с. 30-33).

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з навчально-тренувальної роботи, яка затверджена т.в.о. директора ОДЮСШ від 06.09.2022, заступник безпосередньо підпорядковується директору спортивної школи. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин статуту і правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора спортивної школи та інших локальних нормативно-правових актів, посадових обовязків, визначених цією інструкцією, у тому числі за невиконання наданих прав, заступник директора з навчально-тренувальної роботи несе відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством (а.с. 09-11).

Із правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Обласної дитячо-юнацької спортивної школи Управління у справах сім`ї, молоді та спорту облдержадміністрації, які затверджені зборами трудового колективу обласної дитячо-юнацької спортивної школи, протоколом № 1 від 30.01.2022 (далі Правила), випливає, що для працівників адміністрації встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість якого визначається чинним законодавством і не може перевищувати 40 годин. При цьому: вихідні дні субота, неділя; робочий день починається з 08 год. 00 хв. до 17 год. 15 хв.; перерва на обід з 13 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.; кінець робочого дня у п`ятницю о 16 год. 00 хв.; напередодні святкових і неробочих днів, визначених ст.73 КзПП України, тривалість робочого часу скорочується на одну годину (а.с. 12-18).

Згідно з п.9 Р.V Правил, забороняється в робочий час залишати робоче місце без дозволу безпосереднього керівника. За порушення трудової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього обовязків до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення: догана, звільнення з роботи. Стягнення застосовується адміністрацією безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи час звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення накладається наказом директора та повідомляється працівнику під розписку. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Для застосування дисциплінарного стягнення порушник зобов`язаний надати адміністрації пояснення у письмовій формі. У випадку відмови від письмового пояснення або підпису під наказом, складається відповідний акт (Р.VII Правил).

Наказом директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи Волинської обласної ради «Про оголошення догани Н. Хомюк» № 24 від 08.02.2024, позивачу ОСОБА_1 у зв`язку з порушення трудової дисципліни, що мало місце 18.01.2024, зокрема порушення абзацу 3 п.9 р.5 Правил, що полягає в самовільному залишенні робочого місця та відсутності на роботі 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. без дозволу керівника, оголошено догану (а.с. 08).

Не погоджуючись із вказаним вище наказом позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.ст. 4, 5ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; у випадках, встановлених законом, звертатися до суду в інтересах інших осіб. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.139КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників (ст. 140 КЗпП).

Згідно з ч. 1 ст.147КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення, як догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст.149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.04.2001 в справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19).

Із оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для його прийняття стало порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, що мало місце 18.01.2024, зокрема порушення абзацу 3 п.9 р.5 Правил, що полягає в самовільному залишенні робочого місця та відсутності на роботі 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. без дозволу керівника.

Підставою зазначено: доповідна записка від 18.01.2024 старшого інспектора з кадрів ОСОБА_6 , актом про відсутність працівника на робочому місці від 18.01.2024, повідомлення про необхідність надати письмові пояснення від 19.01.2024 № 84, письмові пояснення/лист від 24.01.2024.

Відповідно до доповідної старшого інспектора з кадрів ОСОБА_6 від 18.01.2024, заступник директора з навчально-тренувальної роботи ОСОБА_1 з 10 год. 00 хв. відсутня на робочому місці без дозволу та поважної причини (а.с. 27).

З акту відсутності працівника на робочому місці від 18.01.2024 випливає, що ОСОБА_1 17.01.2024 повідомила про те, що вона буде відсутня 18.01.2024 з 08 год. 00 хв. на робочому місці у зв`язку з участю в судовому засіданні по справі № 161/20298/23 в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області. Однак жодної судової повістки про виклик чи судового повідомлення, якими зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до суду чи визнано її явку обов`язковою не надано. Участю ОСОБА_1 в судовому засіданні по справі № 161/20298/23 не пов`язана з виконанням нею трудових обовязків чи розпоряджень керівника. Наказ чи інше розпорядження директора про надання згоди чи дозволу на відлучення ОСОБА_1 з робочого місця відсутнє (а.с. 28).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 569/22159/19 відсутність працівника на роботі має бути зафіксована актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками. В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі. Акт про відсутність оформляється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника. Між тим, після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

Доводячи неправомірність накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 надала суду копію заяви-повідомлення від 17.01.2024 в якій вона повідомляла директора про відсутність 18.01.2024 з 08 год. 00 хв. на робочому місці в зв`язку з участю в судовому засіданні по справі № 161/20298/23, яка відбудеться за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області (а.с. 22).

Підтверджуючи виклик в судове засіданні на 11 год. 00 хв. 18.01.2024 у справі № 161/20298/23 в якості позивача, ОСОБА_1 надала скрін-шот повідомлення, яке отримала через мобільний застосунок «Viber» від адресата « ОСОБА_9 » (а.с. 23), а по завершенню судового засідання та поверненню на робоче місце надала судову повістку-повідомлення про судове засідання в цивільній справі № 161/20298/23 на 18.01.2024 11 год. 00 хв., повістка-повідомлення створена 08.12.2023 та містить відмітку за підписом уповноваженої особи про те, що ОСОБА_1 перебувала у судовому засіданні 18.01.2024 з 11 год. 00 хв. по 11 год. 55 хв. (а.с. 24).

19.01.2024 відповідачем надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомлення про необхідність надати письмові пояснення щодо самовільного залишення робочого місця та відсутність на робочому місці 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. (а.с. 25).

24.01.2024 ОСОБА_1 надала письмові пояснення щодо залишення робочого місця та відсутність на робочому місці 18.01.2024 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. в яких зазначила, що 17.01.2024 до канцелярії закладу, старшому інспектору з кадрів ОСОБА_6 у присутності директора нею було подану заяву-повідомлення про її участь в судовому засіданні 18.01.2024 на 11 год. 00 хв. в справі № 161/20298/23, на яке її викликали в якості позивача та з цієї причини вона буду відсутня наступного робочого дня з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. До заяви було додано роздруковану інформацію з Порталу Дія про виклик в судове засідання та додатково надіслала директору в месенджері «Telegram» знімок її екрану телефона із судовою повісткою, яку отримала в застосунку «Viber» від адресати Sudpovistka. 18.01.2024 о 08 год. 51 хв. перебуваючи на робочому місці для додаткового інформування надіслала знімок екрану з зображенням судової повістки на електронну пошту ОДЮСШ. Повернувшись на робоче місце надала в канцелярію ОСОБА_6 копію судової повістки.

Наведені пояснення ОСОБА_1 також підтримала у судовому засіданні.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка старший інспектор з кадрів ОСОБА_6 , суду пояснила, що 17.01.2024 ОСОБА_1 подала на ім`я директора заяву про відсутність на робочому місці у зв`язку з участю в судовому засіданні. Директор в усній формі сказав, що не відпускає ОСОБА_1 18.01.2024 о 10 год. 00 хв. кабінет ОСОБА_1 був зачинений, на роботі її не було в зв`язку з чим склали акт про відсутність працівника на робочому місці. На роботу ОСОБА_1 прийшла о 14 год. 10 хв.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 повідомила суду, що підписала акт про відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці, який їй принесла ОСОБА_6 , проте їй не відомо чи самовільно та безпричинно ОСОБА_1 залишила робоче місце. На роботу ОСОБА_1 прийшла о 14 год. 10 хв.

ОСОБА_8 , який також був допитаний в якості свідка надав аналогічні пояснення.

Аналізуючи надані свідками пояснення, суд приймає їх до уваги, оскільки вони є змістовними, послідовними та відповідають фактичним обставинам справи. Проте, вони підтверджують факт відсутності позивача ОСОБА_1 18.01.2024 на робочому місці, що не заперечується нею самою, однак свідкам не відомі причини такої відсутності та повідомлення про них безпосереднього керівника.

Наведене вище на думку суду свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 свого безпосереднього керівника, а саме директора ОДЮСШ про причини відсутності на робочому місці 18.01.2024 та підтвердження наведеного доками, що спростовує твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не зверталася до директора з відповідним проханням.

Суд звертає увагу на те, що за допомогою автоматизованої системи документообігу суду «Д3» встановлено, що ОСОБА_1 викликалася судом для участі в цивільній справі № 161/20298/23 в якості позивача на 18.01.2024 11 год. 00 хв., що підтверджується повісткою-повідомленням створеною 08.12.2023 секретарем судових засідань, а також надісланням на мобільний номер ОСОБА_1 судового виклику у вигляді SMS-повідомлення, відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, який затверджено наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 23.01.2023. Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Оскільки законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається з огляду на конкретні обставини. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджають працівнику з`явитися на роботу своєчасно і не могли бути ним усунуті. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника (постанова Верховного Суду від 28.06.2022 у справі № 591/6727/20).

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебуваючи 18.01.2024 в судовому засіданні, була відсутня на роботі 18.01.2024 з поважних причин, про що остання повідомила заздалегідь відповідача.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни суду необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, що вбачається з правової позиції Верхового Суду викладеній у постанові від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, саме відповідач, на переконання суду, повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відбулось з дотриманням усіх вимог трудового законодавства.

Судом встановлено, що у діях позивача роботодавцем належним чином не встановлені ознаки дисциплінарного проступку, а відповідачем всупереч свого процесуального обов`язку не доведено законності накладення на позивача дисциплінарного стягнення, натомість, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не з`ясовано наявність вини в діх ОСОБА_1 , що є підставою для скасування накладеної догани.

Враховуючи наведене, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з відповідача в користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.2, 3-5, ч.3 ст.12, 81-82, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 139, 140, 148-150, 233 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доОбласної дитячо-юнацькоїспортивної школи,про визнаннянезаконним таскасування наказупро оголошеннядогани задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Обласної дитячо-юнацької спортивної школи від 08 лютого 2024 року № 24 «Про оголошення догани ОСОБА_4 ».

Стягнути з Обласної дитячо-юнацької спортивної школи на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Обласна дитячо-юнацькаспортивна школа, адреса: м. Луцьк, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 20123199.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта