Білоцерківський міськрайонний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 357/11959/24
Провадження № 2/357/4584/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" серпня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. , перевіривши позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Мальовільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, -
В С ТА Н О В И В :
26 серпня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26 серпня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Згідно з вимогами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
В свою чергу, Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3,4 ст.56 ЦПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами ,а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Даного висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Крім того, у Постанові Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:
- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;
- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);
- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);
- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Відповідно до п. 1. Наказу Офісу генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур.
Додатком до даного наказу складено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, відповідно до якого на території Чернігівської області створено Корюківську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Корюківці), юрисдикція якої поширюється на територію Корюківського району Чернігівської області.
Відповідно до змісту позовної заяви да доданих до неї доказів, керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в інтересах держави в особи Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про витребування земельної ділянки, яка знаходиться на території вказаної територіальної громади.
Згідно з вимогами п.4 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З урахуванням того, що відповідно до наказу Офісу генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур», який є обов`язковим для виконання прокурорами окружних прокуратур, територіальна юрисдикція Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області поширюється на територію Корюківського району Чернігівської області, а орган місцевого самоврядування в інтересах якого подано позов та спірна земельна ділянка знаходяться на території Білоцерківського району Київської області, суд вважає що керівником Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області не підтверджено повноваження прокурора на представництво інтересів держави на території Білоцерківського району Київської області, а тому відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про витребування земельної ділянки підлягає поверненню прокурору через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Отже, вважаю за необхідне визнати позовну заяву неподаною та повернути її позивачу разом з доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст.185, 260, 353-355 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Мальовільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї додатками.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М. М. Бебешко
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121208924 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Бебешко М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні