Рішення

від 04.07.2024 по справі 366/1623/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1623/24

Провадження № 2/366/547/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року смт Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника, адвоката Іванова Федора Григоровича, до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, заінтересована особа: Іванківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 (далі - Позивач), через свого представника, адвоката Іванова Ф.Г., звернувся до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - Відповідач) заінтересована особа: Іванківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, про визнання права власності на спадкове майно у якому просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті діда, ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, яка складається, зокрема, з вищевказаного житлового будинку. За життя, ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів своєму онуку, ОСОБА_1 (позивач) та сину, ОСОБА_3 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв, подавши до Іванківської державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини (спадкова справа № 80/2014).

24.05.2024 позивач звернувся до державного нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок, проте у видачі зазначеного свідоцтва йому було відмовлено, оскільки не було пред`явлено правовстановлюючого документу на нього. Позивач зазначає, що у березні 2022 у результаті артилерійського обстрілу с. Кухарі Вишгородського району Київської області житловий будинок зазнав значних пошкоджень, тому у липні 2022 він звернувся до комісії Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про проведення обстеження нерухомого майна, знищеного внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації на території Іванківської селищної територіальної громади, відповідно до Акта обстеження ; 2368/1-2228 від 05.07.2022, будинок зруйновано повністю. Оскільки на законодавчому рівні не врегульовано питання про право власності позивача на вказаний житловий будинок, позивач не може звернутись до компетентних органів із заявою про виплату компенсації щодо пошкодженого майна, тому змушений звертатись із даним позовом до суду та просить суд визнати за ним право власності на спадкове домоволодіння.

Рух справи:

30.05.2024 позовна заява надійшла до суду.

05.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.07.2024.

Позиції сторін:

Сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином.

04.07.2024 представником позивача скеровано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

24.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують.

13.06.2024 на електронну адресу суду надійшов лист від заінтересованої особи: Іванківської державної нотаріальної контори про розгляд справи без участі їх представника.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права:

Суд, дослідивши наявні матеріали, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст.76-88 ЦПК України.

Судом встановлено наступне:

30.09.2013 в селі Кухарі Іванківського району Київської області помер ОСОБА_2 , про що виконкомом Кухарської сільської ради зроблено відповідний актовий запис за № 22 /а.с.7/.

За життя, ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 , 1958 р.н. та ОСОБА_1 , 1983 р.н. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Кухарської сільської ради Іванківського району Київської області 18.01.2011 та зареєстровано в реєстрі за № 01.

На день смерті, ОСОБА_2 належав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Іванківської селищної ради від 22.05.2024 № 161, зробленою на підставі запису з погосподарської книги № 6, об`єкт погосподарського обліку № 0422-1 /а.с.25/.

З копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, який виготовлено станом на 14.03.2014, інвентаризаційна справа № 024/12/2013, встановлено, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 споруджено у 1958 році, господарські будівлі та споруди протягом 1960-1991 рокв /а.с.19-23/.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв ОСОБА_1 , подавши у 2014 заяву до Іванківської державної нотаріальної контори, спадкова справа № 80/2014 /а.с.13/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину.

В частині 1 статті 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

24.05.2024 позивач звернувшись до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори та, як спадкоємець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частки земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222081901:02:013:0007, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована Київська область, Вишгородський район, село Кухарі та яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 663339, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094501710 /а.с.8/.

Також, 24.05.2024 позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частки земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222081901:02:013:0007, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована Київська область, Вишгородський район, село Кухарі та яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 663339, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094501710, спадкоємцем якого була його дружина, ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем ОСОБА_4 є її внук, ОСОБА_1 , спадкова справа № 81/2024 /а.с.15/.

Проте, 24.05.2024 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. За даними Іванківської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняв ОСОБА_1 заявою № 191 від 12.03.2014. ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився заявою № 190 від 12.03.2014, інших спадкоємців немає, спадкова справа 80/2014, що підтверджується постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори за вих. № 447/02-31 від 24.05.2024 та довідкою Іванківської державної нотаріальної контори № 322/02-14/80-2014 від 06.04.2024 /а.с.12,13/.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.

З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , споруджено у 1958 році, господарські будівлі та споруди у 1960-1991 роках.

Відповідно до положень чинного на той час (на момент спорудження житлового будинку) ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної

Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано у 1958, а тому, приналежність ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового будинку, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується матеріалами справи, зокрема зазначеними вище довідкою виконкому Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № 161 від 22.05.2024, складеною на підставі запису з погосподарської книги № 6 за 2021-2025 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 0422-1 /а.с.25/.

Позивач зазначає, що у березні 2022 у результаті артилерійського обстрілу с. Кухарі Вишгородського району Київської області житловий будинок зазнав значних пошкоджень.

З Акту обстеження майна, пошкодженого під час проведення бойових дій на території с. Кухарі Вишгородського району Київської області спричинених військовою агресією російської федерації за № 2368/1-2014 від 05.07.2022 вбачається, що комісією з обстеження зруйнованого (пошкодженого) майна на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області спричинених збройною агресією російської федерації проведено обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що будинок повністю зруйновано, на час обстеження майно не відновлено, категорія пошкоджень об`єкта за результатами попереднього візуального огляду ІІІ-тя /а.с.26/.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, який належав його діду, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього та оскільки будинок повністю зруйновано внаслідок бойових дій на території с. Кухарі Вишгородського району Київської області у березні 2022, тому змушений звертатись за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022, затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації», якою встановлено процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року.

22 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 за № 2923 (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до підпунктів «а» та «д» пункту 1 статті 2 зазначеного Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна є: фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами "а"-"ґ" цього пункту.

Таким чином, позивач належить до категорії осіб, які відповідно до вищезазначеного, є отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна.

На підставі викладеного, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому, після його смерті, спадкоємці за відсутності правовстановлюючих документів не мають можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідач позов визнав, що підтверджується клопотанням від 24.06.2024.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання права власності на зазначений вище житловий будинок, підлягає задоволенню..

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 27.05.2024 /а.с.1/ та який представник позивача у заяві від 04.07.2024 просить залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану через представника, адвоката Іванова Федора Григоровича, до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, заінтересована особа: Іванківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його діда, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок (в технічному паспорті літера «А») загальною площею всього 78,9 кв.м., з них житловою 33,1 кв.м., допоміжною 17,1 кв.м., площа літніх приміщень (веранда та комора) - 28,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сараї «Б», «Г», «Ж», літня кухня «В», гаражі «Д», «Е», вбиральня «З», душ «И», навіс «К», ворота № 1, огорожа № 2, № 3, № 4, хвіртка № 5, колодязь І, за адресою: АДРЕСА_1 (п`ятдесят).

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.08.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

Представник позивача, адвокат Іванов Федір Григорович (адреса: вул. Весела, 15а, смт Бородянка, Бучанського району Київської області).

Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358000, вул. І. Проскури, 7, смт Іванків, Вишгородського району Київської області, 07201).

Заінтересована особа: Іванківська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02884411, адреса: вул. І. Проскури, 26, смт Іванків Вишгородського району Київської області).

Суддя Анатолій КОРЧКОВ