Ухвала

від 23.08.2024 по справі 554/928/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 23.08.2024Справа № 554/928/23 Провадження № 1-кп/554/659/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» серпня 2024року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень корисливого спрямування на території м. Полтави та Полтавської області, наразі обвинувачується у вчиненні умисних корисливих особливо тяжких кримінальних правопорушень, які вчинив у складі організованої групи, з метою заволодіння чужим майном у великих та особливо великих розмірах, з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді триманні під вартою. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, на думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 484 480 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із ДУ «Полтавська установа виконання покращань №23» просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави до мінімального, обґрунтовуючи тим, що ризики, які вказані прокурором у клопотанні не підтверджені жодним чином. Він не має наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження. Стадія досудового розслідування вже закінчилась, всі докази зібрані, потерпілі та свідки допитані. Крім того, він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки. В розшук його оголосили незаконно, від органу досудового розслідування він не переховувався. В нього є алібі на час вчинення кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу просила відмовити, оскільки відсутні ризики, зазначені прокурором в клопотанні. Її підзахисний має постійне місці проживання, міцні соціальні зв?язки. Просить задовольнити клопотання її підзахисного та обрати більш м?який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави до мінімального.

Суд, вислухавши доводи клопотання прокурора, доводи клопотання обвинуваченого, думку захисника обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

З вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.

Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок продовження тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Порядок розгляду клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу визначений ст. 201 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 25.08.2024 року з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 грн.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, які вчинювались організованою групою, в умовах воєнного стану, були поєднані з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища, у великих та особливо великих розмірах, що завдало значної шкоди потерпілим. За вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 ухилявся від явок до слідчого для допиту в якості підозрюваного, у зв?язку із чим ухвалою слідчого судді Октябського районного суду м. Полтави надавався дозвіл на затримання ОСОБА_7 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі якої ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Доказів того, що дозвіл на затримання ОСОБА_7 надавався слідчим суддею незаконно, ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.

Таким чином, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування.

Доказів наявності міцних соціальних зв?язків у обвинуваченого на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.

Всі доводи про проживання обвинуваченого з однією сім?єю з цивільною дружиною та малолітнім сином, перебування останнього на утриманні у батька, жодним чином не підтверджені.

Таким чином, судом встановлено відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв?язків.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, з метою уникнення можливого покарання за вчинені злочини, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Також наявні ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, анкетні дані яких йому відомі, що унеможливить об?єктивний судовий розгляд провадження. Так, судовий розгляді кримінального провадження, за клопотанням обвинувачених, розпочнеться з початку, потерпілі та свідки ще будуть допитуватись, а отже останній, з метою зміни показів потерпілими та свідками, може вдатися до відповідних дій.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає таким, що також може справдитись, адже, обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже в нього відсутні постійні джерела доходу та законні засоби до існування. Крім того, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 наявне ще одне кримінальне провадження за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, проте, вказане не завадило останньому вчинити особливо тяжкі кримінальні правопорушення проти власності, у яких він наразі обвинувачується.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то прокурор не обґрунтував, яким саме чином ОСОБА_7 може перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадження та вважає лише його припущенням.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, винити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Щодо доводів обвинуваченого про можливість зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, то суд зазначає, що стороною захисту не було доведено будь-яких обставин, які б свідчили про зменшення або взагалі відсутність встановлених ризиків по кримінального провадженню, які б могли вплинути на можливість застосування до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вказане не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо вплине на дотримання розумних строків судового розгляду.

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 , а саме умисні, особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, у великих та особливо великих розмірах, свідчать про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у встановленні істини у кримінальному провадженні, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню.

Крім того, слід зазначити, що зважаючи на ведення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії рф, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, значно збільшується, а застосування більш м?якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилення від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,178, 183,194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 , обставинам вчинення ним вказаних злочинів, вагомості наявних доказів по кримінальному провадженню, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання його винуватими у кримінальних правопорушеннях, особі обвинуваченого, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчиненню інших кримінальних правопорушень, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.

Отже,для досягненнямети застосуваннязапобіжного заходу,яка вказанау ст.177КПК України,тобто забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього обов`язків,а такожзапобігання ризикам,визначених уч.1вказаної статті,відносно обвинуваченого ОСОБА_7 слід продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. з визначенням обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, у разі сплати застави.

Підстав для зменшення розміру застави суд також не вбачає, адже приписи ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У свої рішеннях ЄСПЛ зазначав, що розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі тощо. У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З урахуванням обставин кримінальнихправопорушень,в томучислі і розмірузавданої майновоїшкоди,майнового тасімейного стануобвинуваченого,інших данихпро йогоособу,ризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,а такожтієї обставини,що відносно ОСОБА_7 є іншекримінальне провадження№12017060170001091від 01.11.2017за ч. 3 ст.187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, за яким обвинуваченим вже було сплачено заставу, проте не завадило останньому вчинити нові особливо тяжкі кримінальні правопорушення проти власності, за якими він тепер обвинувачується, відсутності даних про неспівмірність розміру застави обставинам кримінального провадження та завідому непомірність для обвинуваченого, суд приходить до висновку, що визначений судом раніше розмір застави, у даному випадку, є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов?язків по кримінальному провадженню і перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов?язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключить з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 жовтня 2024 року, включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. та визначенням обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт/паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Термін дії обов?язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк 2 /два/ місяці, тобто до 23 жовтня 2024 року.

Визначити строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 жовтня 2024 року, включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи визначення мінімального розміру застави відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання.

На ухвалу в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1