Рішення

від 27.08.2024 по справі 592/9782/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/9782/24

Провадження №2/592/1893/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Катрич О.М.,

за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом директора Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості Сахнюка Віталія Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

Директор Сумськогообласного центрузайнятості вособі Сумськоїфілії Сумськогообласного центрузайнятості СахнюкВ.С. звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, з метою отримання допомоги по безробіттю, у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», подав до Сумського міського центру зайнятості заяву про надання йому статусу безробітного. При цьому, умисно приховав від працівників Центру зайнятості обставини, що виключають право на отримання допомоги по безробіттю, а саме зазначив в заяві недостовірні дані про те, що він не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та не забезпечує себе роботою самостійно, тобто не відноситься до категорії зайнятого населення. Крім того, в подальшому, перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості як безробітній з 19.07.2022 по 19.04.2023, ОСОБА_1 в порушення вимог законодавства про зайнятість населення, не повідомив Центру зайнятості про те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, та взагалі заперечував цей факт, внаслідок чого, перебуваючи в статусі безробітного, в період часу з 19.07.2022 по 19.04.2023, незаконно отримав кошти Фонду загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття у виді допомоги по безробіттю в сумі 18 739 грн. 31 коп., чим заподіяв Центру зайнятості матеріальну шкоду на вказану суму. Саме надання ОСОБА_1 недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття є невиконанням обов`язків безробітного та призвело до незаконного нарахування та виплати йому допомоги з 19.07.2022 по 27.11.2022. У зв`язку з встановленням факту зайнятості прийнято рішення про повернення незаконно отриманої виплати допомоги по безробіттю за період: 19.07.2022 по 27.11.2022 в сумі 18 739 грн. 31 коп. ОСОБА_1 згідно із поштовою квитанцією від 12.05.2023 направлене претензію про повернення коштів від 08.05.2023 № 536, яка була отримана ним 30.05.2023, але незаконно отримані кошти не повернув. Враховуючи вищевикладене, своїми умисними діями ОСОБА_1 , у період часу з 19.07.2022 по 27.11.2022, шляхом обману незаконно заволодів бюджетними грошовими коштами, виплаченими в якості призначеної допомоги по безробіттю на загальну суму 18 739 грн. 31 коп., чим спричинено збитки державі в особі Центру зайнятості на вказану суму.

Тому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманого останнім матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю за період з 19.07.2022 по 19.04.2023 в сумі 18 739 грн. 31 коп. та судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви до суду.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Згідно ч.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов:відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідач неподав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно поданої заяви ОСОБА_1 отримав статус безробітного в Центрі зайнятості з 19.07.2022 року та перебував на обліку по 19.04.2023 року, що підтверджується копією заяви від 19.07.2022 року та копією витягу з наказів про прийняття рішень по особі: ОСОБА_1 наказ №НТ220719 від 19.07.2022, наказ №НТ230420 від 20.04.2023 (а.с.6,11)

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 28.11.2022 отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується копією заяви від 19.07.2022 та копією витягу з наказів про прийняття рішень по особі: ОСОБА_1 наказ №НТ220719 від 19.07.2022 року, наказ №НТ221206 від 06.12.2022 року (а.с.8,11)

За наслідками проведеного обміну інформацією між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України було встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку як безробітний відносився до категорії зайнятого населення, оскільки був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.01.2004, що підтверджується копією акту розслідування страхових випадків № 107 від 19.04.2023, а також даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12)

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з правами та обов`язками безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та відомостей, про що свідчить його особистий підпис (а.с.7,10)

Згідно до копії поштової квитанції від 12.05.2023 ОСОБА_1 була направлена претензію про повернення коштів від 08.05.2023 № 536, яка була отримана ним 30.05.2023 року, про те вказані кошти останнім повернуті не були (а.с.14-15, 23)

За приписами абз. 5 підп. 1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня забезпечення роботою самостійно.

За приписами ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ зареєстровані безробітні особи зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одночасно п.5 ч.1 ст.1 Закону № 5067-УІ встановлено право кожного на вільне обрання зайнятості, яка є реалізацією права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов`язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб.

Підприємницька діяльність в України є самостійною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, що визначено у ст. 42 Господарського кодексу України.

При цьому у статті 50 ЦК України зазначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація фізичних осіб підприємців, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. Позбавляється фізична особа-підприємець статусу підприємця здати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч.8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 року № 755-ІV).

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства якщо фізична особа, реалізуючи своє право на підприємницьку діяльність, отримала статус фізичної особи-підприємця шляхом державної реєстрації підприємницької діяльності, то з дати такої реєстрації ця особа вважається, як така, що забезпечує себе роботою самостійно, здійснює на власний ризик господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, маючи право на вільне обрання зайнятості, незалежно від того чи отримує така особа дохід від підприємницької діяльності чи ні, вона вважається такою, що забезпечує себе роботою самостійно, а отже відноситься до зайнятого населення та не має права на допомогу по безробіттю до моменту державної реєстрації припинення своєї підприємницької діяльності шляхом внесення у Єдиний державний реєстр відповідного запису.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Таким чином, ОСОБА_1 не повідомив що був зайнятою особою, а саме, що зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.01.2004, у зв`язку з чим останньому неправомірно була нарахована та виплачена допомога по безробіттю з 19.07.2022 по 19.04.2023 в сумі 18 739 грн. 31 коп.

Доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано, у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не надано.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з відповідача на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 19.07.2022 по 19.04.2023 в сумі 18 739 грн. 31 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги директора Сумськогообласного центрузайнятості вособі Сумськоїфілії Сумськогообласного центрузайнятості СахнюкаВіталія Сергійовича - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 45, Код ЄДРПОУ 45013622) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 19.07.2022 по 19.04.2023 в сумі 18 739 грн. 31 коп. (р/р UА778201720355419111700706385, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО:820172, код ЄДРПОУ: 03491406 (отримувач: Сумський обласний центр зайнятості), а також судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Катрич