Рішення

від 29.05.2024 по справі 752/25354/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25354/20

Провадження № 2/752/354/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.

за участі: позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

представника позивачів - адвоката Ярошенка С.М.;

представника відповідача НК «Експоцентр Україна» - Пасічника С.О.,

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного комплексу «Експоцентр України» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, -

встановив:

12.12.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг до НК «Експоцентр України».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачами зазначено, що раніше вони, як працівники НК «Експоцентр України» були заселені до гуртожитку за адресою - АДРЕСА_1 . Згодом гуртожиток продано, а їх на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.11.2009 року переселено до гуртожитку за адресою - АДРЕСА_2 та при поселенні видано ордери на відповідні кімнати. Станом на теперішній час, вони є колишніми працівниками відповідача. 26.11.2019 року на підставі наказу № 220 НК «Експоцентр України» для них, як колишніх співробітників встановлено тариф за управління будинком гуртожитку у розмірі 86, 65 грн. за 1 кв.м. Зазначений тариф, на їх думку, є незаконним, оскільки його розрахунок не відповідає нормам закону та є явно завищеним. Крім того, відповідач ухиляється від укладення з ними договорів безстрокового найму займаних ними житлових приміщень. Також відповідач ухиляється від надання їм інформації про фактичні витрати НК «Експоцентр України», як балансоутримувача гуртожитку за адресою - АДРЕСА_2 , відповідно до кошторисів витрат на утримання будинку та прибудинкової території за 2019 - 2020 роки.

Просили:

-визнати протиправним ухилення відповідача від укладення з ними, позивачами договорів на надання житлово-комунальних послуг з управління будинком;

-визнати протиправним (без укладення договору) нарахуванням їм, позивачам плати за управління будинком згідно наказу НК «Експоцентр України» від 26.11.2019 року № 220;

-зобов`язати відповідача НК «Експоцентр України» звернутись до них, позивачів з пропозицією укласти договір на надання житлово-комунальних послуг з управління будинком, для чого надати їм на розгляд проекти відповідних договорів;

-зобов`язати відповідача надати їм, позивачам інформацію про фактичні витрати управителя відповідно до кошторисів витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за 2019 і 2020 роки;

-скасувати п. 1 наказу НК «Експоцентр України» від 26.11.2019 року в частині дискримінаційного тарифу з управління будинком гуртожитку в розмірі 86, 65 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 кв.м. житлової площі з урахуванням площ місць загального користування за місяць;

-зобов`язати НК «Експоцентр України» відновити тариф з управління будинком гуртожитку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі, який діяв до 01.01.2020 року;

-зобов`язати відповідача НК «Експоцентр України» здійснити перерахунок нарахованої плати за житлово-комунальні послуги з управління будинком, в якому вони проживають в розмірі, який діяв до 01.01.2020 року, починаючи з 01.01.2020 року до часу винесення судового рішення.

24.09.2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у праві за правилами загального позовного провадження, призначеного підготовче засідання.

21.10.2021 року до суду подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач не визнав заявлені до них позовні вимоги та просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

14.06.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник позивачів підтримали заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Врахувавши думку позивачів, їх представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі у справі зареєстровані та проживають у гуртожитку за адресою - АДРЕСА_2 на підставі виданих їм ордерів. Зазначені обставини визнано відповідачем.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначають, що відповідачем порушено їх права за ознакою того, що вони є колишніми співробітниками НК «Експоцентр України», що є дискримінацією та встановлено для них завищений тариф з управління будинком гуртожитку у розмірі 86, 65 грн. за 1 кв.м., також відповідач ухиляється від укладення з ними договорів безстрокового найму займаних ними житлових приміщень та від надання їм інформації про фактичні витрати НК «Експоцентр України», як балансоутримувача гуртожитку відповідно до кошторисів витрат на утримання будинку та прибудинкової території за 2019 - 2020 роки.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивачі фактично проживають у гуртожитку, а тому зобов`язані нести витрати по його утриманню. Тариф, який оскаржують позивачів є обґрунтованим, оскільки включає в себе витрати по управлінню будинком гуртожитку, відшкодування вартості витрат по електроенергії, відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, відшкодування вартості по вивозу сміття. Твердження позивачів про те, що відповідач ухиляється від укладення договору найму не відповідають дійсності, оскільки НК «Експоцентр України» неодноразово пропонував позивачам укладення такого договору, однак останні відмовилися.

В ході розгляду справи, представником позивачів повідомлено суд про те, що між позивачами та відповідачем в березні 2023 року укладено договори найму житлового приміщення у гуртожитку та встановлено тариф послуги за управління гуртожитком у розмірі 12, 30 грн. 30, що, на думку позивачів є обґрунтованим.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним ухилення відповідача від укладення з ними, позивачами договорів на надання житлово-комунальних послуг з управління будинком, зобов`язання відповідача НК «Експоцентр України» звернутись до них, позивачів з пропозицією укласти договір на надання житлово-комунальних послуг з управління будинком, для чого надати їм на розгляд проекти відповідних договорів, зобов`язання НК «Експоцентр України» відновити тариф з управління будинком гуртожитку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі, який діяв до 01.01.2020 року, не підлягають задоволенню судом, оскільки вирішені між сторонами у справі в позасудовому порядку.

Позивачі також просили суд визнати протиправним (без укладення договору) нарахуванням їм, позивачам плати за управління будинком згідно наказу НК «Експоцентр України» від 26.11.2019 року № 220.

Як видно зі змісту постанови Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі № 642/2858/16, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі.

Відтак, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення вимоги позивачів про визнання протиправним (без укладення договору) нарахування їм плати за управління будинком згідно наказу НК «Експоцентр України» від 26.11.2019 року № 220 відсутні, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Повідомлень про ненадання зазначених послуг або надання послуг неналежної якості від позивачів не надходило.

Позивачі у справі просили суд зобов`язати відповідача надати їм, позивачам інформацію про фактичні витрати управителя відповідно до кошторисів витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за 2019 і 2020 роки.

Житлове законодавство, зокрема ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачає право споживача отримувати без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі.

Матеріали справи не містять доказів факту надання відповідачем запитуваної інформації позивачами, а тому позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачам інформацію про фактичні витрати НК «Експоцентр України», як балансоутримувача гуртожитку за адресою - АДРЕСА_2 , відповідно до кошторисів витрат на утримання будинку та прибудинкової території за 2019 - 2020 роки підлягає задоволенню судом.

Також суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання незаконним наказу № 220 від 26.11.2019 року НК «Експоцентр України» у частині затвердження та введення в дію з 01.01.2020 року розрахованого тарифу з управління будинком гуртожитку в розмірів 86, 65 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 кв.м. жилої площі з урахуванням площі місць загального користування за місяць щодо застосування до мешканців гуртожитку, котрі не є працівниками НК «Експоцентр України», як такого, що є дискримінаційним. Як видно зі змісту оскаржуваного наказу, для жителів, які є працівниками та для тих, хто є колишніми працівниками НК «Експоцентр України» дійсно з 01.01.2020 року було введено різні тарифи з управління будинком гуртожитку. Для колишніх працівників тариф був значно завищеним та складав 86, 65 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 кв.м. жилої площі з урахуванням площі місць загального користування за місяць, а для діючих працівників 58, 75 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 кв.м. жилої площі з урахуванням площі місць загального користування за місяць. Зазначені положення дискримінують мешканців за ознакою наявності чи відсутності трудових відносин з відповідачем, тим самим порушуючи Конституцію України та законодавство в сфері житлового права. Відтак, оскаржуваний наказ підлягає визнанню незаконним у частині затвердження та введення в дію з 01.01.2020 року розрахованого тарифу з управління будинком гуртожитку в розмірів 86, 65 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 кв.м. жилої площі з урахуванням площі місць загального користування за місяць щодо застосування до мешканців гуртожитку, котрі не є працівниками НК «Експоцентр України».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача НК «Експоцентр України» здійснити перерахунок нарахованої плати за житлово-комунальні послуги з управління будинком, в якому проживають позивачі в розмірі, який діяв до 01.01.2020 року, починаючи з 01.01.2020 року до часу винесення судового рішення, зазначена вимога не може бути задоволена судом, оскільки позивачі сплачували послуги за зазначеним тарифом і у них відсутня заборгованість або сплачували частково і не надали суду розрахунку на підставі якого має бути здійснено перерахунок нарахованої плати за житлово-комунальні послуги з управління будинком.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 90 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Європейський суд з прав людини, неодноразово вказував про те, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Європейський суд з прав людини також вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006 року).

З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до НК «Експоцентр України» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного комплексу «Експоцентр України» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ № 220 від 26 листопада 2019 року Національного комплексу «Експоцентр Україна» у частині затвердження та введення в дію з 01.01.2020 року розрахованого тарифу з управління будинком гуртожитку в розмірів 86, 65 грн. (в тому числі ПДВ) за 1 м.кв. жилої площі з урахуванням площі місць загального користування за місяць щодо застосування до мешканців гуртожитку, котрі не є працівниками Національного комплексу «Експоцентр Україна».

Зобов`язати Національний комплекс «Експоцентр Україна» надати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 інформацію про фактичні витрати Національного комплексу «Експоцентр Україна», як балансоутримувача гуртожитку за адресою - АДРЕСА_2 , відповідно до кошторисів витрат на утримання будинку та прибудинкової території за 2019 - 2020 роки.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного комплексу «Експоцентр України» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, відмовити.

Стягнути з Національного комплексу «Експоцентр України» (Код ЄДРПОУ 21710384, адреса - місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк