Ухвала

від 20.08.2024 по справі 758/10161/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10161/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100070002104 від 10.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12023100070002104 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.09.2023 на гарячу лінію 102 надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи, без відповідних дозвільних, за адресою: АДРЕСА_1 , руйнують об`єкт культурної спадщини, «Будинок лісопильні Сніжка» забудови, кінця 19 століття.

Згідно з діючим Генеральним планом м. Києва, затвердженим рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804 та згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва»), земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової середньо та малоповерхової житлової забудови.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 з будівлею лісопильні Сніжка знаходиться в зоні регулювання забудови II категорії історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та пам`ятки ландшафту та історії «Історичний ландшафт київських гір» відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та обмежень у використанні земельних ділянок, визначених науково-проєктною документацією «Межі та режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», затвердженою наказом Департаменту охорони культурної спадщини від 24.05.2022 № 23 та науково- проєктною документацією «План організації території державного історико- архітектурного заповідника «Стародавній Київ», затвердженою розпорядженням

Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явився, написав заяву про розгляд без його участі, просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання за відсутності власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 15.08.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженнні об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - «Будинок лісопильні Сніжка» забудови, кінця 19 століття, що на праві власності належить ТОВ «ФОРВАРД- А», код ЄДРПОУ 34771339.

З доданих до клопотання документів вбачається те, що майно на, яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.08.2024 об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності за ТОВ «ФОРВАРД- А».

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, пов`язаного з можливим незаконним проведенням ремонтних робіт на території будинку, який є історичною пам`яткою, останній може визнаватися об`єктом кримінальних протиправних дій, містити інші відомості, які мають значення у доказуванні, тобто відповідати ознакам речового доказу, наведеним в ст. 98 КПК.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість і реальна загроза повного руйнування будинку під час проведення ремонтних робіт, що може призвести до знищення об`єкту культурної спадщини та неможливості використання його як речового доказу у кримінальному провадженні.

З накладенням арешту може бути виконане завдання арешту майна, а саме його збереження та запобігання можливості його знищення.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100070002104 від 10.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » (забудова кінця XIX ст.), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «ФОРВАРД- А» (код ЄДРПОУ 34771339), із забороною користування та розпорядження ним та забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міський, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_5