Рішення

від 26.08.2024 по справі 760/444/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/444/24

2/760/5574/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

01.01.2024 року до Солом`янського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 року у розмірі 23 700,00 гривень;

- у порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 року, позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» посилається на наступне.

Так, 15.08.2021 р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 3996662. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 3996662 від 15.08.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 3996662 від 15.08.2021 р. (надалі - Кредитний договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5 000 грн.

Кредитний Договір № 3996662 від 15.08.2021 р. було укладено строком на 15 днів.

Позивач вказує, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, а саме ст.ст. 526, 527 ЦК України.

Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 11.11.2021 р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т , ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) відступило право вимоги за Кредитним Договором № 3996662 від 15.08.2021 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 23 700,00 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 17 250 грн.;

- заборгованість за комісійними винагородами становить 1 450 грн.;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

У такий спосіб, 11.11.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги по Кредитному договору № 3996662 від 15.08.2021, у загальній сумі 23 700 грн.

Позивач вказує, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі № 3996662 від 15.08.2021, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 3996662 від 15.08.2021.

Також відповідачу було направлено Адвокатську вимогу про сплату заборгованості за договором № 3996662 від 15.08.2021.

Проте, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення та вимогу про сплату заборгованості, відповідач не виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Договором.

Незважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та змушує позивача звертатися до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просив суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.

09.01.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Солом`янського районного суду м. Києва Букіній О.М.

12.01.2024 до суду надійшла інформаційна довідка № 105377469 про задеклароване/зареєстроване місце проживання відповідача у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - з 20.08.1998 року по теперішній час.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року, прийнято справу до провадження Солом`янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором, та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав. Жодних заяв, клопотань з процесуальних питань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача ОСОБА_1 на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останнього щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Станом на 26.08.2024 року будь-які додаткові письмові пояснення, клопотання/заяви з процесуальних питань від учасників процесу до суду не надійшло.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 15.08.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 3996662.

Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.

Оскільки, ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 3996662 від 15.08.2021 pоку, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 3996662 від 15.08.2021 pоку з ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення № 53844409 від 15.08.2021 pоку відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000,00 грн.

Кредитний договір № 3996662 від 15.08.2021 pоку укладено строком на 15 днів.

Так, згідно з розділом 1 Договору сума кредиту (загальний розмір) становить 5 000, 00 грн., строком на 15 днів з 15.08.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту - 30.08.2021; проценти за користування кредитом - 2 250,00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.п.п. 2.2.2. Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюються з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 pоку належним чином не виконував.

Судом встановлено, що 11.11.2021 року на підставі договору відступлення прав вимоги № 12Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаного договору відступлення права вимоги та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора.

Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги, а також розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 3996662 від 15.08.2021 р. за період з 11.11.2021 по 22.12.2023, сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 23 700,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить - 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 17 250 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 450 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Вказаний розрахунок у визначеному ЦПК України порядку не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення заборгованості за договором порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

З урахуванням цього, неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 року в розмірі 22 250 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 17 250 грн.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, умовами Договору про споживчий кредит № 3996662 від 15.08.2021 (п.п. 1.5.1) встановлена сплата комісії за надання кредиту: 1 450,00 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проте, ні умовами кредитного договору, ні іншими доказами не підтверджено зміст та перелік зазначених послуг (сплати комісії за надання кредиту).

Статтею 1 п. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц викладена правова позиція, відповідно до якої умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування»№ 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.

Враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача комісії не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 1 450,00 грн. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову даної категорії позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5904 від 18.12.2023 року.

Враховуючи те, що задоволено 93,88 % позовних вимог (22 250 від 23 700), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 015,79 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2 147,20 х 93,88 % / 100%).

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 (справа № 640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування стороною позивача надано:

- Договір про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», в особі Керуючого Міньковської Анастасії Володимирівни, в п. 4.9 якого передбачається, що у разі прийняття судом позитивного рішення у справі клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6000 гривень;

-виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» (Код ЄДРПОУ: 45408625);

-детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості;

-Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023 року;

-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10;

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

А тому, враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 4 000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 615, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76 -81, 89, 133, 137, 141, 259, 263, 264-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 3996662 від 15.08.2021 року у розмірі 22 250,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746) судовий збір у розмірі 2 015,79 грн. та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.08.2024 року.

Суддя О.М. Букіна