Вирок

від 27.08.2024 по справі 938/802/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 938/802/24

Судове провадження № 1-кп/938/126/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023091130000078 від 13.06.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні 3 малолітніх та 1 неповнолітня дитини, з середньою освітою, депутатом не обиралася, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 161 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинила умисні дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, образи почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, тобто скоїла кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч.1 ст. 161 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинив при таких обставинах.

У невстановлений досудовим розслідуванням час у громадянки України ОСОБА_4 сформувалось упереджене негатив-оціночне, зневажливе уявлення до Православної Церкви України та вірян, у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung» із сім картою мобільного номера НОМЕР_1 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 через всесвітню мережу Інтернет у соціальній мережі «Facebook» створила обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » зі створенням відповідної сторінки за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 яку в подальшому тільки особисто використовувала для спілкування з іншими користувачами соціальної мережі «Facebook».

Знаючи, що публікації в соціально-орієнтованих ресурсах сприяють формуванню суспільної думки, ОСОБА_4 послідовно, систематично, використовуючи різні форми третирування, стала розповсюджувати у них матеріали, які розпалюють релігійну ворожнечу та ненависть, висловлювати ідеї та погляди, які підривають довіру та повагу до українства, викликати зневагу та почуття ненависті до традицій українців, їх культури, способу життя, релігії.

З метою розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті серед громадян України, ОСОБА_4 розповсюдила (поширила) кілька негативно-оціночних публікацій, які є образливими для почуттів вірян Православної церкви України у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Так, 10.04.2022 року ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків на сторінці у соціальній мережі «Facebook», з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung» із сім картою мобільного номера НОМЕР_1 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , розмістила публікацію (відеозапис) наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_4».

Згідно висновку судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №30 від 29.12.2023 року в тексті вказаної публікації містяться зневажливі, глузливі висловлювання про вірян ПЦУ та ПЦУ загалом, а саме порівняння вірян ПЦУ з п`яницями, глузування над ними, переконання в тому, що вони є ненормальними, залежними людьми, а їхня конфесійна приналежність є відхиленням від загальноприйнятих норм: «І вдруг, тому скопищу безбожників потрібен документ про православіє. І єсли би п`яниці Ужгорода зобралися в місті, провели мітинг, і сказали: «Признайте нас нормальними людьми». І вдруг із Житомира прийде сообщеніє от великого доктора: «Офіціально об`являю ужгородських п`яниць нормальнима людьми». « Всьо таки п`яниця є п`яниця, і йому треба дати можливість ізцілятися через покаяння і вертатися в норму. І всім розкольникам в Україні треба не об`являти їх нормальними, а дати їм можливість їм розкаянія, а не об`явити їх хворого здоровим», вираження іронічного, зневажливого ставлення до ПЦУ за допомогою вживання сполуки «так звана»: «Справжньої автокефалії в цьому Томосі нема. Ми вийшли зі складу так званої ПЦУ», що є висловлюваннями, які виражають зневажливе, нетерпиме ставлення до ПЦУ, її вірян, а отже вони спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та водночас є образою почуттів вірян ПЦУ у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Продовжуючи свої злочинні дії, поєднані єдиним злочинним умислом, ОСОБА_4 18.04.2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків на сторінці у соціальній мережі «Facebook», з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung» із сім картою мобільного номера НОМЕР_1 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , розмістила публікацію (відеозапис) наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно висновку судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №30 від 29.12.2023 року в тексті вказаної публікації містяться зневажливі, глузливі висловлювання про вірян ПЦУ та ПЦУ загалом, а саме вираження іронічного, зневажливого ставлення до ПЦУ за допомогою вживання сполуки «так звана»: «Раскол, произошедший в 1992 году, принес людям много горя, - продолжил владыка ОСОБА_7, - и до сих пор новосозданная, подчиняющаяся Стамбулу так называемая «Православная Церковь Украины» совершает неправдивые действия, имеющие плачевные последствия для нашего общества», що є висловлюваннями, які виражають зневажливе, нетерпиме ставлення до ПЦУ, її вірян, а отже вони спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та водночас є образою почуттів вірян ПЦУ у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Після вищеописаних двох публікацій зроблених ОСОБА_4 спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, працівниками Верховинського РВ УСБУ в Івано-Франківській області, з ОСОБА_4 23.11.2022 року було проведено профілактичну бесіду, за результатами якої останню було попереджено про недопустимість протиправної поведінки та підписано протокол офіційного застереження.

Однак, не зважаючи на вищевказане, ОСОБА_4 12.03.2023 року продовжила свої дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті серед громадян України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків на сторінці у соціальній мережі «Facebook», з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung» із сім картою мобільного номера НОМЕР_1 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , розмістила публікацію (відеозапис) наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_5».

Згідно висновку судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №30 від 29.12.2023 року в тексті вказаної публікації містяться зневажливі, глузливі висловлювання про вірян ПЦУ та ПЦУ загалом, а саме висловлення різко зневажливого ставлення до ПЦУ, до її вірян через використання на її означення вульгарно-просторозмовної абревіатури сцу: «Покажіть в якому храмі пцу-сцу таке можливо, щоб люди, незважаючи на сніг з дощем, вітер, холод та зневагу зі сторони влади - так молилися за свою країну і свою святиню!!!», що є висловлюваннями, які виражають зневажливе, нетерпиме ставлення до ПЦУ, її вірян, а отже вони спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та водночас є образою почуттів вірян ПЦУ у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Після цього, 03.04.2023 року ОСОБА_4 з метою розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті серед громадян України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків на сторінці у соціальній мережі «Facebook», з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung» із сім картою мобільного номера НОМЕР_1 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , розмістила публікацію (відеозапис) наступного змісту: «Як пцушні варвари травлять та б`ють наших вірних. Бандити ПЦУ відрубали палець вірному УПЦ».

Згідно висновку судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №30 від 29.12.2023 року в тексті вказаної публікації містяться зневажливі, глузливі висловлювання про вірян ПЦУ та ПЦУ загалом, а саме називання вірян ПЦУ варварами (жорстокими, грубими людьми), бандитами, загарбниками: «Як пцушні варвари травлять та б`ють наших вірних. Бандити ПЦУ відрубали палець вірному УПЦ», «Я не можу дивитися на те, як пецеушні варвари травлять та б`ють наших вірних. Я не можу дивитися на те, як катують наше духовенство, як держава забороняє паломницькі поїздки у святі місця. Я не можу дивитися на те, як фанати ОСОБА_8 незаконно виганяють з храмів вірних УПЦ», «Це не московські попи, як ви звикли називати, а фанати ОСОБА_8 і всі його підопічні», «Це відео з місця подій, на якому видно, як загарбники від «ПЦУ» прорвалися до святині», що є висловлюваннями, які виражають зневажливе, нетерпиме ставлення до ПЦУ, її вірян, а отже вони спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та водночас є образою почуттів вірян ПЦУ у зв`язку з їхньою конфесійною приналежністю.

Тим самим, ОСОБА_4 вчинила умисні дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, образи почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, тобто скоїла кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч. 1 ст. 161 КК України.

26.07.2024 року між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні - прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 у присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості (а.с.8-19), згідно з якою підозрювана беззастережно визнала свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 КК України.

Сторони узгодили призначення обвинуваченій покарання в межах, встановлених санкцією ч.1 ст. 161 КК України, у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4200 гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У судовому засіданні підозрювана, її захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 даного Кодексу, у кримінальному провадженні може бути між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості. У ч. 4 ст. 469 КПК України закріплено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 161 КК України, за який встановлено покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, який згідно з ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Не встановлено судом порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Також сторонами дотримано вимог положень ст. 472 КПК України,оскільки в угоді зазначено її сторони, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваною винуватості у вчиненні злочину, узгоджене покарання та згоду підозрюваної на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.

Укладення угоди між прокурором та підозрюваною є добровільним, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Невідповідності інтересам суспільства умов угоди чи порушення прав, свобод або інтересів сторін та інших осіб у судовому засіданні не встановлено.

Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним, у суду немає.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, яка є не судима, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога, на утриманні троє малолітніх дітей, одна неповнолітня дитина та одна дитина віком до 23 років, яка навчається (а.с.32-59).

При цьому в угоді також враховано обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння у розкриттю кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження в підготовчому судовому засіданні, відповідно до п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором і підозрюваною за участю захисника, та призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі відсутній.

Витрати на проведення експертиз становлять 24382,08 гривень (а.с.6,68,69), в тому числі на проведення судово- лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №30 від 29.12.2023 року - 15294,72 гривень,експертизи дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів №СЕ-19/109-24/7627 -КТ від 25.07.2024 року - 9087,36 гривень.

Дану суму слід стягнути з обвинуваченої в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна та про долю речових доказів у порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Постановами від 29.12.2023 та від 24.05.2024 року (а.с.60-62) визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні цифровий носій інформації CD-R марки «Arita» 700 mb (серійний номер НОМЕР_4 ) та мобільний телефон марки «Samsung» червоного кольору зі сім-картою мобільного номера НОМЕР_5 в чохлі типу бампер червоного кольору, належного ОСОБА_4 .

Вказані речові докази знаходяться відповідно в матеріалах кримінального провадження (органу досудового розслідування) та кімнаті зберігання речових доказів Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області.

Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 27.05.2024 року накладено арешт на майно, а саме на мобільний телефон марки «Samsung» червоного кольору зі сім-картою мобільного номера НОМЕР_5 , належного ОСОБА_4 , шляхом заборони користуватися, відчужувати чи в будь-який інший спосіб розпоряджатися зазначеним майном (а.с. 64-67).

У п.1 та п.4 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке було предметом кримінального правопорушення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або використані як знаряддя вчинення злочину, конфіскується, крім того, яке повертається власнику (законному володільцю), а майно, яке немає ніякої цінності знищується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373,374,475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.07.2024 року, укладену між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні - прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 ).

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 161 КК України, та призначити їй покарання у виді у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 24382 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривень 08 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 27.05.2024 року, а саме на мобільний телефон марки «Samsung» червоного кольору зі сім-картою мобільного номера НОМЕР_5 , належного ОСОБА_4 .

Речові докази після набрання вироком законної сили:

цифровий носій інформації CD-R марки «Arita» 700 mb (серійний номер НОМЕР_4 ) - знищити;

мобільний телефон марки «Samsung» червоного кольору зі сім-картою мобільного номера НОМЕР_5 в чохлі типу бампер червоного кольору, належного ОСОБА_4 , конфіскувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_9