"22" серпня 2024 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №642/3406/24
Провадження №2/642/1142/24
22 серпня 2024 року
м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Петрової Н.М.,
секретар судового засідання Кайдалової Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК ЛЮКС ПЛЮС» про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
14.06.2024до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» на йог користь заборгованість в сумі 2632,63 грн., яка складається з суми втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення за Договором у розмірі 1 766,25 грн., та суми трьох процентів річних з простроченої суми за період прострочення у розмірі 866,38 грн., а також судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 01.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» укладено Ліцензійний договір №01-09/Л21 про передачу прав на використання торговельної марки «МДК ЛЮКС», згідно умов якого Товариство взяло на себе зобов?язання з оплати на користь позивача прав на користування торговельною маркою «МДК ЛЮКС», а позивач зобов?язався надати відповідні документи Товариству на підтвердження прав власності на зареєстровану торговельну марку «МДК ЛЮКС».
01.09.2021 позивач ОСОБА_1 на виконання умов Договору передав, а відповідач ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» - прийняв відповідні документи на підтвердження права власності Ліцензіара на торговельну марку «МДК ЛЮКС» та копію відповідного зображення.
27.03.2024 відповідач ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» здійснив оплату за Договором на користь позивача у сумі 31000, 00 грн. з призначенням платежу - оплата паушального платежу та роялті згідно Ліцензійного Договору №01-09/Л21 від 01.09.2021.
Однак, згідно п.4.2. Договору Ліцензіат зобов?язаний сплачувати Ліцензіарові плату за використання Знаку у вигляді щорічних платежів, в порядку в розмірах і в строк, що встановлені
у Додатку №2 до Договору.
Останнім передбачено, що Паушальний платіж здійснюється Ліцензіатом у розмірі1 000грн. до 31.12.2021. Поточні відрахування (роялті) сплачуються щорічно в розмірі 10000,00 грн.
Отже, оплата за Ліцензійним договором №01-09/Л21від 01.09.2021 здійснена відповідачем з порушенням строків: з 01.01.2022 по 27.03.2024 - порушення строків оплати паушального платежу у розмірі 1000,00 грн.; з 01.09.2022 по 27.03.2024 - порушення строків сплати роялті за період першого року користування Знаком (01.09.2021-01.09.2022) у розмірі 10000,00 грн.; з 01.09.2023 по 27.03.2024 - порушення строків сплати роялті за період другого року користування Знаком (01.09.2022-01.09.2023) у розмірі 10000,00 грн.
У квітні2024року до ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» виставлена претензія з вимогою сплати інфляційних втрат та суми 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 2632,63 грн., однак у травні2024року ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» відмовив в оплаті вищевказаної суми.
Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань, ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» має загальну суму заборгованості за Ліцензійним договором №01-09/Л21від 01.09.2021 у розмірі 2632,63 грн., яка складається з: 1766,25 грн. - суми збитків інфляції паушального платежу; 866,38 грн. - сума нарахованих процентів за порушення строків оплати паушального платежу за два роки користування Знаком.
Вказані обставини вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
19.06.2024ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовнепровадженняз повідомленням (викликом) сторін (а.с.36).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи з позначкою про отримання «21.07.2024», через канцелярію суду надав заяву про підтримання позовних вимог, просить їх задовольнити. Проти заочного рішення не заперечує (а.с. 45-46).
Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки, яка відповідно до довідки Укрпошти про причини повернення/досилання 20.06.2024, 20.07.2024 повернулась до суду із позначкою «адресат» відсутній за вказаною адресою (а.с.46-49).
Відповідно до ч. 2 ст.43ЦПКУкраїни особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Українивважається, що судова повістка відповідачу вручена 20.06.2024, 20.07.2024.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до ч. 3 ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідностатті 280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
22.08.2024ухвалою суду постановлено справу розглядати у заочному порядку.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Здійснюючи правосуддя (ч.1ст.5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 01.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» укладено Ліцензійний договір №01-09/Л21 про передачу прав на використання торговельної марки «МДК ЛЮКС», згідно умов якого Товариство взяло на себе зобов?язання з оплати на користь позивача прав на користування торговельною маркою «МДК ЛЮКС», а позивач зобов?язався надати відповідні документи Товариству на підтвердження прав власності на зареєстровану торговельну марку «МДК ЛЮКС».
Позивач ОСОБА_1 на виконання умов Договору передав, а відповідач ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» - прийняв відповідні документи на підтвердження права власності Ліцензіара на торговельну марку «МДК ЛЮКС» та копію відповідного зображення (а.с.8-10).
Згідно копії свідоцтва на знак для товарів та послуг № 210348, торговельна марка «МДК ЛЮКС» зареєстрована в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 11.04.2016, власником є ОСОБА_1 (а.с.13-14)
Відповідно до п.1.2 Ліцензійного договору №01-09/Л21 від 01.09.2021, ліцензіар за плату надає Ліцензіату дозвіл на використання Знака (ліцензію) при виробництві та (або) розповсюджені товарів, що визначені у п.1.7 цього Договору.
Згідно п.4.2 Ліцензійного договору №01-09/Л21 від 01.09.2021, ліцензіат зобов`язаний сплачувати Ліцензіарові плату за використання Знака у вигляді щорічних платежів, в порядку, в розмірах і в строк, що встановлені у додатку №2 до цього Договору (а.с.8-14).
Додатком № 2 до Ліцензійно договору № 01-09/Л-21 від 01.09.2021 визначено розмір, порядок та строки виплати винагороди за використання торговельної марки, яка складається з паушального платежу та поточних відрахувань (а.с.12).
Відповідно до п.3 Додатку № 2 до Ліцензійно договору № 01-09/Л-21 від 01.09.2021 паушальний платіж здійснюється Ліцензіатом у розмірі 1000 грн. до 31.12.2021 з моменту вступу Договору в силу шляхом перерахування на рахунок Ліцензіара, а поточні відрахування сплачуються щорічно в розмірі 10000 грн. за продукцію чи послуги, що реалізована з використанням Торгівельної марки.
Пунктом 6 Додатку № 2 до вказаного Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов Договору, Ліцензіат зобов`язаний відшкодувати Ліцензіару заподіяні збитки.
Як вбачається із платіжної інструкції в національній валюті №2065 від 27.03.2024, ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» здійснив оплату за Договором на користь позивача у сумі 31000,00 грн. з призначенням платежу - оплата паушального платежу та роялті згідно Ліцензійного Договору №01-09/Л21 від 01.09.2021 (а.с.15).
У зв`язку з тим, що інших обов`язкових платежів ОСОБА_1 не надходило у зв`язку з використанням торгівельної марки «МДК ЛЮКС ПЛЮС», Директору ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» позивачем ОСОБА_1 направлено претензію №б/н від 23.04.2024 з вимогою протягом 7 (семи) днів сплатити заборгованість у розмірі 2 632,63 грн., яка складається з: 1766,25 грн. - суми збитків інфляції паушального платежу; 866,38 грн. - сума нарахованих процентів за порушення строків оплати паушального платежу (а.с.16-21).
Як вбачається із копії листа-відповіді на претензію за вих. 10/05 від 29.05.2024, ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» зазначає, що час сплати за Ліцензійним договором №01-09/Л21 від 01.09.2021 припав на період воєнного стану, тому просить звільнити Товариство від сплати заборгованості у розмірі 2632,63 грн., яка складається з: 1766,25 грн. - суми збитків інфляції паушального платежу; 866,38 грн. - сума нарахованих процентів за порушення строків оплати паушального платежу (а.с.22-23).
Відповідно частини першоюстатті 1 Цивільного кодексу Україницивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбаченостатті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За нормами ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідност.627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1ст.526 ЦК України).
Слід зазначити, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином.
Принцип належного виконання полягає у тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
За змістом положеньст. 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно дост. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно дост.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення, а також три проценти річних.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до оплати кредиторові.
Отже передумовою для стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних є порушення виконання грошового зобов`язання відповідачем.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у спорі про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання (справа № 6-113 цс 14, постанова від 01.10.2014року), будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч.2ст.625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Доказів виконання боржником зобов`язання у повному обсязі суду не надано.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо сум збитків від інфляції паушального платежу, від інфляції роялті, 3% річних паушального платежу, 3% роялті.
Так, інфляційні нарахування від інфляції паушального платежу за період з 01.09.2022 по 26.03.2024 з сукупним індексом інфляції 112,640% на суму боргу 1000 грн. складають 126,40 грн.
Інфляційні нарахування від інфляції роялті за перший рік користування Знаком за період з 01.09.2022 по 26.03.2024 з сукупним індексом інфляції 112,640% на суму боргу 10000 грн. складають 1264 грн.
Інфляційні нарахування від інфляції роялті за другий рік користування Знаком за період з 01.09.2023 по 26.03.2024 з сукупним індексом інфляції 103,758% на суму боргу 10000 грн. складають 375.83 грн.
Всього сума збитків від інфляції за Договором № 01-09/Л-21 від 01.09.2021 складає: 126,40 грн.+1264,02 грн.+375,83 грн.= 1766,25 грн.
Щодо розрахунку суми 3% річних паушального платежу за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (365 днів) розраховується по наступній формулі: сума боргу (1000 грн.) * 3 %/100%*365 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 30 грн.
За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (365 днів) = сума боргу (1000 грн.) * 3 %/100%*365 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 30 грн.
За період з 01.01.2024 по 26.03.2024 (86 днів) = сума боргу (1000 грн.) * 3 %/100%*86 (кількість днів прострочення/366 днів у році = 7,05 грн.
Всього 3%річних паушального платежу за період з 01.01.2022 по 26.03.2024 складає 67,05 грн.
Щодо розрахунку суми 3% річних роялті першого року користування складає за період з 21.02.2022 по 31.12.2022 314 днів: 10000 грн. (сума боргу) * 3 %/100%*314 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 258,08 грн.
За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 365 днів: 10000 грн. (сума боргу) * 3 %/100%*365 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 300 грн.
За період з 01.01.2024 по 26.03.2024 86 днів: 10000 грн. (сума боргу) * 3 %/100%*86 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 70,49 грн.
Всього сума 3% річних роялті першого року користування за період з 21.02.2022 по 26.03.2024 складає 628,57 грн.
Щодо розрахунку суми 3% річних роялті другого року користування складає за період з 01.09.2023 по 31.12.2023 122 днів =10000 грн. (сума боргу) * 3 %/100%*122 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 100,27 грн.
За період з 01.01.2024 по 26.03.2024 86 днів =10000 грн. (сума боргу) * 3 %/100%*86 (кількість днів прострочення/365 днів у році = 70,49 грн.
Разом за період з 01.09.2023 по 26.03.2024 = 170,76 грн.
Розмір нарахованих процентів за порушення строків оплати паушального платежу та роялті за два роки складає 67,05 грн.+ 628,57 грн.+170,76 грн.= 866,38 грн.
Отже, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань ТОВ «МДК ЛЮКС ПЛЮС» загальна сума заборгованості складає 1766,25 грн. (інфляція) +866,38 грн. (3% річних) = 2632,63 грн.
У відповідності до положень ч.3 ст.12та ч.1 ст.82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положеньст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
При цьому, згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада1950року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 1ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідачем не було до суду подано жодного доказу, який би спростував обставини позову та факту наявності боргу.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. ст.133,141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у мінімальному розмірі - 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,5,13,76-81,133,141,265, 274 280-282,354 ЦПК України,суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«МДК ЛЮКСПЛЮС» простягнення заборгованості - задовольнити.
СтягнутизТовариства з обмеженою відповідальністю «МДК ЛЮКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2632,63 (дві тисячі шістсот тридцять дві грн., 63 коп.) грн., яка складається з: суми втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення за Договором у розмірі 1766,25 грн., суми трьох процентів річних з простроченої суми за період прострочення у розмірі 866,38 грн.
СтягнутизТовариства з обмеженою відповідальністю «МДК ЛЮКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі1211,20(одна тисяча двісті одинадцять грн., 20 коп.) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «МДК ЛЮКС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44262394, адреса: 61011, м.Харків, вул. Різдвяна, 16.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 27.08.2024.
Суддя Наталя ПЕТРОВА
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121212812 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Петрова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні