Рішення

від 26.08.2024 по справі 303/2680/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/2680/24

2/303/449/24

ряд. стат. звіту №7

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Мирошниченка Ю.М.

за участю секретаря судових засідань Лукач К.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Актуариус», третя особа: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради Мангур Роберт Васильович про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить витребувати у приватного підприємства «Актуаріус» належне йому з 02.09.2000 р. приміщення 10-1 площею 198,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване відповідачем у травні 2023 року на підстав договору від 24.03.2011 р. про припинення зобов`язань за договором позики від 23.09.2010 р. Стверджує, що ані договору позики, ані договору про відступне ніколи не укладав, оскільки у той час перебував за межами України. Наполягає на тому, що вказані правочини є підробленими.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач татретя особапро дату,час тамісце розглядусправ повідомленийналежним чином,своїх представниківдо судуне направили.Зважаючи наце,суд розглянувсправу на підставі наявних у ній даних чи доказів і дійшов таких висновків.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особамає правона зверненнядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першоюстатті 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 ЦК України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (стаття 658 ЦК України).

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 02.09.2000 року ПП «Едельвейс» продало ОСОБА_1 вбудовані приміщення загальною площею 198,10 кв. м, а саме: позначені в плані 10-І, площею 89.00 кв. м, 10-2, площею 13.90 кв. м, 10-3 площею 6.00 кв. м, 10-4, площею 8.60 кв. м, підвал позначений «У», площею 80.60 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1 (а. с. 48).

Наразі право власності на зазначене приміщення зареєстроване за ПП «Актуариус» (а. с. 11).

За змістом договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 24.03.2011 року ОСОБА_1 (боржник) та ПП «Актуариус» (кредитор) уклали цей договір для виконання зобов`язання з повернення позики за Договором № 1 від 23.09.2010 року. Кредитор згоден на передачу йому боржником наступного майна: нерухомого майна, яким є: вбудоване приміщення загальною площею 198.10 кв. м, а саме: позначені в плані 10-І, площею 89.00 кв. м, 10-2, площею 13.90 кв. м, 10-3 площею 6.00 кв. м, 10-4, площею 8.60 кв. м, підвал позначений У, площею 80.60 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1 . Майно передається взамін сплати боргу у сумі 635000 гривень за договором позики №1 від 23.09.2010 року, укладеним між ПП «Актуариус» та ОСОБА_1 . Виконання сторонами цього Договору означає, що зобов`язання, передбачені Договором позики №1 від 23.09.2010 року, щодо сплати Боржником кредитору 635000 гривень, вважаються припиненими. До Кредитора переходить право власності на майно (а. с. 9-10).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно з якими особа не може вважатися такою, що наділена цивільними правами чи є зобов`язаною на користь іншої особи, у випадку, коли відсутня сама підстава виникнення відповідних прав та обов`язків, зокрема правочин.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Таким чином, правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбаченостаттею 205 ЦК України.

Зокрема, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Зокрема, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четвертастатті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю щодо вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Водночас укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У справі, що розглядається,позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, мотивованою тим, що він не мав жодних правовідносинз відповідачта непідписував аніДоговір позики№ 1від 23.09.2010року,ані Договірпро припиненнязобов`язання переданнямвідступного від24.03.2011року,оскільки перебуваву моментвчинення означенихправочинів позамежами територіїУкраїни,свідченням чогоє данізакордонного паспортагромадянина РосійськоїФедерації № НОМЕР_1 від 12.07.2007року (а. с. 53-60).

Як убачається з договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 24.03.2011 року, в ньому, окрім прізвища, імена та по батькові, а також адреси проживання боржника, не вказано іншої інформації, а саме дати його народження, паспортних даних та ідентифікаційного коду.

Крім того, відповідно до наказу Головного управління юстиції у м. Києві № 618 від 04.04.2012 року, діяльність приватного нотаріуса Курковської Я.Л. була припинена. Згодом було анульовано її свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

На виконання вимог частини 6 статті 30-1 Закону України «Про нотаріат» та наказу Головного управління юстиції у м. Києві № 1087 від 01.06.2012 р. «Про передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л.» робочою групою Головного управління юстиції у м. Києві було здійснено вилучення справі приватного нотаріуса для передачі їх на зберігання до Київського державного нотаріального архіву, про що складено відповідний акт з додатками, де зазначено, що фізичний стан документів неупорядкований, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані, більша частина справі вилучається розсипом документів, деякі справи вкладені в папки, складено внутрішній опис, який не відповідає наповненню цих папок, реєстри для реєстрації нотаріальний дій за 2011-2012 рр. відсутні.

Викладене дає достатні підстави вважати, оспорюваний договірпозивачем не підписував та, відповідно, волевиявлення щодо цього правочину не було, його істотних він не погоджував. Тобто підстави вважати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.03.2011 року укладеним, відсутні, а отже володіння відповідачем цим майном є незаконним.

На підставі викладеного суд, керуючись ст. ст. 15, 16, 202, 205, 206, 625, 628, 638, 656, 657, 658 ЦК України та ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства «Актуариус» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме приміщення загальною площею 198,10 кв. м, позначене у плані 10-1 площею 89,00 кв. м, 10-2 площею 13,90 кв. м, 10-3 площею 6 кв. м, 10-4 площею 8,60 кв. м, підвал літ. «У» площею 80,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Приватного підприємства «Актуариус» на користь ОСОБА_1 9525 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне підприємство «Актуариус», місцезнаходження м. Мукачево, вул. Ринкова, буд.1, код ЄДРПОУ 37041241.

Третя особа: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради Мангур Роберт Васильович, місцезнаходження м. Мукачево, пл. Духновича, буд.2.

Повний текст рішення складено 26.08.2024 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко