Рішення

від 16.08.2024 по справі 738/448/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/448/24

№ провадження 2/738/199/2024

РІШЕННЯ

іменем України

16 серпня 2024 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Березнянська селищна рада про позбавлення батьківських прав,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третьої особи.

01 березня 2024 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Березнянська селищна рада про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивований тим, що позивачка та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з вересня 2021 року, після припинення стосунків між позивачкою та відповідачем, останній жодної участі у житті дитини не приймає, фактично не відвідував дитину (за винятком 1 чи 2 разів), не цікався її життям та розвитком. Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2022 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на дитину ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу). З 27 травня 2022 року позивачка перебуває у шлюбі із ОСОБА_7 . ОСОБА_7 виявив бажання турбуватися про дитину, займатися її розвитком та вихованням. Дитина стала називати його «татом». На даний час дитина як батька сприймає саме ОСОБА_7 27 січня 2024 року відповідач уклав шлюб, у його дружини є троє неповнолітніх дітей, яких відповідач утримує та займається їх вихованням. Відповідач не бачив дочку близько півтора року. Фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо дитини та не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її здоров`ям, розвитком. 01 лютого 2024 року відповідач склав розписку, відповідно до якої він згодний на позбавлення батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6 . Позивачка, посилаючись на статті 4-5, 19, 23, 174-177 ЦПК України, просить: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа письмові пояснення щодо позовної заяви не подала.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Позивачка, представник позивачки підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник позивачки зазначив, що відповідач байдуже ставиться до дитини, про дитину піклується новий чоловік позивачки - ОСОБА_7 . Із переписки між позивачкою та відповідачем вбачається, що відповідач бажав, щоб його позбавили батьківських прав. Аліменти із відповідача стягуються у примусовому порядку. Висновок органу опіки та піклування є упередженим.

Відповідач, представник відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав пояснення про те, що з 25 грудня 2021 року з позивачкою не проживає, проходить військову службу, тому з дитиною спілкується рідко. Розписку написав під тиском позивачки, через те, що необхідно було зняти з реєстрації дитину для оформлення спадкових прав. На даний час спілкується з дитиною, але стосунки непрості, бо буває рідко вдома, але хоче і надалі спілкуватися з дитиною. По телефону з дитиною не спілкується у зв`язку із заборонами, пов`язаними з військової службою.

Представник відповідача зазначив, що позивачка не довела свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання ним батьківських обов`язків. Відповідач є військовослужбовцем, саме позивачка запропонувала і спонукала відповідача написати розписку з метою відмови від стягнення з нього аліментів. Висновок органу опіки та піклування є обґрунтованим.

Представник третьої особи заперечував щодо позову.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб (арк. с. 10 зворотна сторона, 12).

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 20 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (арк. с. 12-13).

Згідно із довідкою Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 654 від 10 липня 2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстровані та проживають: чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4; дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1; син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. с. 7).

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 35 від 28 березня 2024 року, затверджено Висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 . У Висновку зазначено, що згідно з актом обстеження умов проживання у будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , вбачається, що умови для виховання, розвитку та відпочинку малолітньої дитини створені належним чином. Батько повідомив, що з 2020 року перебуває на військовій службі, тому налагодити контакт з дитиною належним чином не має можливості. ОСОБА_3 склав розписку, про те, що він буде робити документи щоб його позбавили права на батьківство відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, так як за усною домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 , після позбавлення батьківських прав, відмовиться від стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь дочки. Аліменти на дитину сплачуються своєчасно, згідно з довідкою-характеристикою ОСОБА_3 зарекомендував позитивно, не порушував громадський порядок, стосовно нього заяви чи скарг до селищної ради не надходили. Згідно з довідкою військової частини, ОСОБА_3 перебуває на військовій службі з 23 березня 2020 року та зарекомендував себе із позитивної сторони. Зважаючи на те, що відсутні обставини, які б підтверджували факт невиконання ОСОБА_3 батьківських обов`язків, комісія позбавлена можливості встановити винну поведінку ОСОБА_3 щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків (арк. с. 42-44).

Свідок ОСОБА_10 надала показання про те, що відповідач є її чоловіком з яким проживають у шлюбі один рік. ОСОБА_3 є військовослужбовцем, тому додому приїжджає дуже рідко. ОСОБА_3 хоче спілкуватися з дитиною, але є не вирішене питання з позивачкою щодо спілкування з дитиною. Чоловік розповідав, що останній раз спілкувався із дитиною у квітні 2024 року.

Свідок ОСОБА_11 надала показання про те, що проживає по сусідству із позивачкою, відповідача знає наглядно. Часто спілкується із позивачкою та її дитиною ОСОБА_12 . Знає, що відповідач сплачує аліменти на дитину. У селищі бачила відповідача, у тому числі у спільних друзів. Позивачка інколи вивозила дитину для спілкування з батьком на дитячий майданчик.

Свідок ОСОБА_13 надала показання про те, що проживає по сусідству із позивачкою, знає відповідача. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини ОСОБА_12 , є невідповідальною особою. Часто бачить позивачку та її чоловіка ОСОБА_16 ОСОБА_12 називає ОСОБА_16 татом. Інколи бачить відповідача у селищі Березна.

Свідок ОСОБА_7 надав показання про те, що є чоловіком позивачки, відповідача не знає. Разом із позивачкою проживають спільно з осені 2021 року, шлюб уклали 27 травня 2022 року. Зі слів дружини знає, що батько ОСОБА_12 - відповідач, інколи цікавиться дитиною. Щодо перешкод у спілкуванні відповідача з бору позивачки йому нічого не відомо. Останній раз відповідач зустрічався з ОСОБА_12 у березні 2024 року. Відповідач сплачує аліменти на дитину в сумі близько 5 000,00 грн

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані: піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (частина перша статті 152 СК України).

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надані роз`яснення, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєння нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків», на думку суду, не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Суд установив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини - дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони у зареєстрованому щлюбі не перебували. На підставі рішення суду з відповідача стягуються аліменти на дитину, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Як позичка так і відповідач створили нові сім`ї. Дитина проживає разом із позивачкою у новій створеній позивачкою сім`ї, де склались гармонійні стосунки між дитиною та чоловіком позивачки. Відповідач вкрай рідко має побачення з дитиною, оскільки з часу її народжиння перебуває на військовій службі. Орган опіки та піклування при вирішенні питання про позбавлення батківських прав відповідача ухвалив рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо дочки ОСОБА_6 . Відповідач заперечує щодо вимоги про позбавлення батьківських прав.

Суд дійшов висновку, що необхідність застосування до відповідача такого заходу як позбавлення батьківських прав є недоцільним, оскільки позивачка не надала докази на підставі яких можливо встановити винну поведінку відповідача, тобто умисне та свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками батька.

Проживання дитини впродовж певного часу в новій сім`ї, створеній її матір`ю, відсутність побачень дитини з батьком, який є військовослубовцем та з яким дитина не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого потрібно довести.

Суд зазначає, що надані позивачкою розписка ОСОБА_3 від 01 лютого 2024 року та роздруківка з телефону, яка містить переписку між позивачкою та відповідачем, свідчать про те, що сторони намагались досягти певних домовленостей стосовно матеріального забезпечення новостворених сімей, при цьому інструментом впливу у вирішенні цих питань було обрано батьківські права відповідача.

За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дитини - відповідач заперечує проти позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 - 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Березнянська селищна рада про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа: Березнянська селищна рада, місцезнаходження селище Березна, вулиця Свято-Покровська, 2А Чернігівський район Чернігівська область.

Повний текст рішення складений 26 серпня 2024 року.

Суддя О.Я. Парфененко