Постанова

від 15.08.2024 по справі 907/200/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р. Справа №907/200/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2024 (повний текст рішення складено 18.04.2024, суддя Лучко Р.М.)

у справі № 907/200/21

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя

до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м. Ужгород

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

про стягнення 9857817,54 грн, в тому числі 8764785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань та 120095,07 грн - 3% річних (з урахуванням уточнень до позовної заяви)

за участю представників в режимі відеоконференції:

від позивача Фофанов Я.Л.

від відповідачів не з`явились

від третьої особи Сигидін О.І.

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ») звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» (далі - ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород») 9936434,20 грн, в тому числі 8764785,03 грн заборгованості за надані послуги, 506078,25 грн пені, 539010,02 грн інфляційних нарахувань та 126560,90 грн трьох процентів річних.

Уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача 9857817,54 грн, в тому числі 8764785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань та 120095, 07 грн - 3% річних.

Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 11.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» задоволив; із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на користь позивача стягнув 8764785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань, 120095,07 грн - 3% річних та, з рахунок відповідача відшкодував позивачу 147867,26 грн сплаченого судового збору.

Вказані судові рішення були оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду, який у постанові від 17.10.2023 скасував означені судові рішення, а справу за № 907/200/21 скерував на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи справу №907/200/21 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний суд в постанові від 17.10.2023 зазначив про необхідність встановлення у спірних правовідносинах наступних обставин:

- в чому полягає забезпечення виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" на 2017-2020 роки, що затверджена рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608;

- хто є головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання даної Програми та який порядок її реалізації;

- чи передбачено у бюджеті місцевої ради грошові кошти на реалізацію Програми;

- чи дотримано законодавчий порядок здійснення закупівлі.

Водночас, Верховний Суд у своїй постанові наголосив на необхідності судам дослідити правову природу договору від 24.05.2019 №35/19 у взаємозв`язку зі статями 55, 63 Господарського кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про публічні закупівлі».

За результатами нового розгляду Господарський суд Закарпатської області 11.04.2024 ухвалив рішення, в якому відмовив в задоволенні позовних вимог ПАТ «Мотор Січ» з таких мотивів:

-на виконання вказівок Верховного Суду місцевий господарський суд встановив, що Закарпатською обласною радою відповідно до рішень від 26.09.2019 за №1529, від 26.09.2019 за №1532, з метою фінансового забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород» планувалося збільшити розмір статутного капіталу відповідача, за рахунок чого ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» повинно було виконувати власні зобов`язання за укладеним з позивачем договором. Водночас, доказів реального виконання даних рішень третьої особи, як і виділення з обласного бюджету Закарпатської області грошових коштів на реалізацію Програми суду не надано, а сама державна підтримка, яка повинна була надаватися Закарпатською обласною радою в цій частині визнана антимонопольним органом недопустимою для конкуренції, що, в силу положень Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», виключає можливість її надання;

-суд в цілому погодився з позицією позивача про те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, водночас, на виконання вказівок Верховного Суду у цій справі, суд першої інстанції встановив невідповідність укладеного між сторонами договору приписам Закону України «Про публічні закупівлі»;

- встановивши, що ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» є комунальним унітарним підприємством, суд дійшов висновку про те, що до договорів, укладених підприємством як замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, підлягають застосуванню положення Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням сфери застосування даного закону. За встановленими у справі обставинами, спірний договір, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», є договором про закупівлю, відтак мав би укладатися за результатами передбачених означеним Законом процедур закупівлі (відкритих торгів, конкурентного діалогу, переговорної процедури);

-суд встановив, що при укладенні договору сторонами порушено ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме укладено договір без застосування процедури закупівлі, умови якого не відповідають тендерній пропозиції (за результатами проведення аукціону)/ціни пропозиції учасника (при переговорній процедурі), що в силу приписів ч. 1 ст. 37 ГПК України свідчить про нікчемність укладеного між ПАТ «Мотор Січ» та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» договору №35/19 від 24.05.2019 року. У зв`язку з наведеним заявлені ПАТ «Мотор Січ» вимоги про стягнення з відповідача 8764785,03 грн заборгованості, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань та 120095,07 грн - 3% річних на підставі нікчемного в силу закону договору, - не підлягають до задоволення.

Не погодившись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, ПАТ «Мотор Січ» оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, як на підставу для скасування такого рішення, покликається на таке:

-позивач вважає хибним твердження суду першої інстанції, про те, що ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим спірний договір мав укладатися з дотриманням вказаного Закону. Апелянт наголошує на тому, що в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач не підпадає під дію вказаного Закону, оскільки останній створений з метою одержання прибутку та діє на принципах повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. Крім того, відповідач здійснює комерційну діяльність та володіє повною правосуб`єктністю. Таким чином, сторони цього спору мали право на укладення договору №35/19 від 24 травня 2019 року без врахування умов, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»;

-за твердженням скаржника, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №911/4249/16 щодо необхідності виконання зобов`язання боржником;

-апелянт наголошує на тому, що Закарпатська обласна рада, Закарпатська обласна державна адміністрація та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» визнали дію договору як чинного, здійснювали його погодження відповідними листами та фактичними діями щодо прийняття авіарейсів та відправку авіарейсів за маршрутом, прийняття аеропортових зборів та інших платежів від АК АТ «Мотор Січ», що, в свою чергу, підтверджує чинність договору, який був виконаний в повному обсязі;

-на думку позивача, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що укладення зазначеного договору не перевищує повноважень директора ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» згідно статуту останнього, та такий договір не потребував узгодження з Закарпатською обласною радою.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак вказане рішення слід скасувати, а позовні вимоги ПАТ «Мотор Січ» задоволити в повному обсязі.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та зазначив таке:

-Господарський суд Закарпатської області правильно визначив відповідача як замовника, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», що є юридичною особою, яка здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а саме: - діяльність з надання послуг аеропортів, та у статутному капіталі якої частка в розмірі більше ніж 50 відсотків належить органу місцевого самоврядування, відповідно до положень пункту 9) ч.1 та абз.7 п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» і з врахуванням ч.1 ст.2 цього Закону;

-інших твердження та доводи позивача, викладені в його апеляційній скарзі, відповідач вважає такими, що вони не заслуговують на увагу, оскільки основною підставою для прийняття судового рішення у цій справі про відмову у позові судом визначено нікчемність договору №35/19 від 24.05.2019 (із змінами і доповненнями), укладеного між позивачем і відповідачем, як такого, що не відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»

Таким чином, відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Закарпатська обласна рада надала суду пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що обласною радою дійсно були прийняті відповідні рішення, спрямовані на надання підтримки ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» в забезпеченні безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ-Ужгород-Київ, яка визнана такою, що має суспільно важливий характер, відповідно до ст. 96 Повітряного кодексу України. Водночас, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» Закарпатської обласною радою було подано повідомлення про нову державну допомогу до Антимонопольного комітету України, який визнав, що така державна допомога у формі збільшення статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків АТ «Мотор Січ», з метою забезпечення регулярності та безперервності повітряних перевезень, є недопустимою для конкуренції відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Таким чином, Закарпатській обласній раді було надано розпорядження (вказівку) про заборону незаконної державної допомоги, що мала бути надана у формі збільшення статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків АТ «Мотор Січ». Водночас, третя особа погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» є комунальним унітарним підприємством, відтак, до укладених останнім договорів підлягає застосуванню Закон України «Про публічні закупівлі».

Процесуальний хід розгляду цієї справи викладений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотаннями представників сторін розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшли представники позивача та третьої особи, які підтримали свої доводи та міркування, наведені в їх процесуальних документах.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив (на зв`язок із судом не вийшов), хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

З огляду на ту обставину, що участь уповноважених представників в судове засідання визначена на власний розсуд, враховуючи письмово викладену позицію відповідача, судова колегія дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача в сукупності з матеріалами справи, судова колегія встановила таке:

24 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ», як виконавцем та Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород», як замовником було укладено договір №35/19 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язався виконати авіарейси за розкладом повітряними судами ( далі - ПС), по маршруту: Ужгород-Київ-Ужгород (Київ-Ужгород-Київ); частота виконання рейсів та графік руху ПС по узгодженню сторін обумовлюються в додатку до дійсного договору.

Сторонами також було укладено додаток №1 до договору, в якому встановлено частоту виконання рейсів «Ужгород-Київ-Ужгород» - тричі на тиждень по 1, 3 і 5 дням тижня з 03.06.2019.

В пункті. 1.2 договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконавцю за виконання авіарейсів згідно параграфу 4 даного договору.

Попередня вартість одного рейсу без врахування обслуговування пасажирів, багажу і харчування, на дату підписання договору, ПС ЯК-40 (резерв Ан-24, Ан-140, Ан-74) складає 7985 доларів США, без врахування ПДВ 20%. Разом з тим, в попередній вартості рейсу та при розрахунку фактичних витрат врахована та буде враховуватися вартість одної блок-години (час роботи літака з моменту запуску двигунів на землі в аеропорту вильоту і до їх повної зупинки після зарулювання на стоянку в аеропорту призначення) в розмірі 650 доларів США, без врахування ПДВ 20%. В розрахунку фактичної вартості застосовується фактично відпрацьований час, згідно польотного завдання, помножений на вартість блок-часу (п. 4.2. договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року. Договір рахується продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення його дії не заявила про свої наміри про припинення дії даного договору (р. 7 договору)

Додатковою угодою №1 від 01.06.2019 (далі - додаткова угода) сторони погодили викласти договір №35/19 від 24.05.2019 у наступній редакції, відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1. якої на виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, керуючись ст. 96 Повітряного кодексу України та наказом Державіаслужби від 15.05.2019 про визнання повітряної лінії «Ужгород-Київ-Ужгород» з незначним повітряним рухом такою, що є суспільно важливою для міста Ужгород та Закарпатської області, сторони уклали цей договір про наступне: виконавець на умовах регулярності та безперервності зобов`язується виконувати рейси (авіарейси) повітряними суднами (надалі - ПС) за повітряною лінією: Ужгород-Київ-Ужгород, а замовник зобов`язується оплатити виконання таких авіарейсів в порядку та на умовах, що визначені цим договором.

Частота виконання рейсів, графік руху визначається сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1.2. договору в редакції додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди) за надання послуг за цим договором замовник сплачує 243797,94 грн, у тому числі ПДВ 20%, за один виконаний виконавцем рейс за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс.

В розділі 3 договору (в редакції додаткової угоди) сторони визначили порядок розрахунків, в якому обумовили, що замовник оплачує послуги виконавця за підсумками кожного звітного місяця, виходячи із кількості виконаних виконавцем рейсів у звітному місяці, якщо сторонами не буде узгоджено інший звітний період, або якщо виконавець надасть замовнику звіт про надані послуги та акт приймання-передачі наданих послуг за більший період.

Протягом 25 календарних днів місяця, наступного за звітним, виконавець готує та надає замовнику звіт про надані послуги та акт приймання-передачі наданих послуг.

На вимогу замовника виконавець також надає звіт про фактичні витрати, пов`язані з виконанням умов Договору.

Замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та підписати акти приймання-передачі наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати отримання звіту про надані послуги та акту приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову. Якщо замовник відмовився підписати акти виконаних робіт без надання мотивованої відмови, послуги вважаються наданими і отриманими замовником в повному обсязі, а вартість послуг вважається узгодженою за період акта приймання-передачі наданих послуг.

Замовник зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг у строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту прийняття наданих послуг, що оформлено актами приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунків виконавця, за умови забезпечення виконання Закарпатською обласною радою Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород».

Відповідно до п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди) цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Строк дії вважається продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін договору за один місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору.

Як вбачається з матеріалів справ, перед укладенням спірного договору, між Закарпатською обласною радою та АТ «Мотор Січ» мало місце листування щодо укладення означеного договору, в якому обласна рада висловлювала пропозицію товариству розглянути можливість виконання авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ з можливістю відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат авіакомпанії, у відповідь на що АТ «Мотор Січ» висловило готовність та намір продовжувати співпрацю щодо регулярних рейсів повітряним сполученням (лист №01-21/180 від 02.05.2019 Закарпатської обласної ради та №АК-1029 від 03.05.2019).

На виконання умов договору (зі змінами до нього) позивачем у період із червня по жовтень 2019 року було надано відповідачу послуги з авіаперевезень на загальну суму 8764785,03 грн, на підтвердження чого суду надано акти виконаних робіт від 16.10.2019, 21.10.2019 та 18.11.2019, звіти про надані послуги №2384/к від 09.10.2019, №2453/к від 21.10.2019 та №2676 від 15.11.2019, а також рахунки №561 від 16.10.2019 на суму 5232046,92 грн, №580/1 від 21.10.2019 на суму 1926036,79 грн та №623 від 18.11.2019 на суму 1606701,32 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №35/19 від 24.05.2019 (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.06.2019) в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих йому послуг із авіаперевезень слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 8764785,03 грн заборгованості, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань та 120095,07 грн - 3% річних.

На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 17.10.2023 у справі, Господарський суд Закарпатської області встановив, що рішенням Закарпатської обласної ради №608 від 22.12.2016 було затверджено Програму підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки (далі - Програма) метою якої, відповідно до її розділу 2, є продовження діяльності та підвищення ефективності функціонування 3ОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»; дотримання вимог сертифікаційної придатності аеропорту та його служб; підтримання у належному стані матеріально-технічної бази підприємства; створення позитивного іміджу аеропорту для авіакомпаній за рахунок високого рівня обслуговування літаків, чіткої та кваліфікованої роботи всіх служб підприємства; збільшення обсягів авіаційних перевезень та розширення географії маршрутів; розширення сфери надання послуг з непрофільної діяльності; створення умов для інвестиційної привабливості підприємства.

В розділі 4 йдеться про те, що фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та державного бюджету (державного фонду регіонального розвитку) та інших інвестиційних програм, а також доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород». Ресурсне забезпечення Програми, підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017 - 2020 роки наведено у додатку 2 до Програми.

В додатку 1 до Програми (паспорту Програми), додатку 2 до Програми (Ресурсне забезпечення) передбачено, що фінансування (реалізація) заходів Програми виконуватиметься за рахунок коштів обласного бюджету, Державного бюджету України та доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород».

Рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 №1417 внесено зміни до напрямів діяльності та заходів на 2019 рік з виконання Програми шляхом викладення п. 13 додатку 3 до Програми (Напрями діяльності та заходи на 2019 рік) в новій редакції, згідно з якою передбачалася фінансова підтримка, у тому числі для інших першочергових видатків для забезпечення безперебійної роботи комунального підприємства та забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України в орієнтовному розмірі 7400000,00 грн.

Водночас, рішенням Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1529:

- внесено зміни до Програми шляхом доповнення мети Програми - у випадку необхідності, компенсація фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України;

- викладено в новій редакції додатки 1-3 до Програми, відповідно до якої заходи Програми фінансуються (реалізуються) за рахунок коштів обласного бюджету, Державного бюджету України та доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород», а в частині забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» джерелом фінансування є кошти Закарпатського обласного бюджету в розмірі 9000000,00 грн.

З огляду на вказане, з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ -Ужгород-Київ» відповідно до рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532:

- збільшено статутний капітал Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 14000000,00 грн на виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017 -2020 роки;

- дозволено Закарпатському обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Ужгород» використати внесок у статутний капітал на приріст обігових коштів.

Згодом, Антимонопольний комітет України в своєму рішенні за №414-р від 24.06.2020 «Про результати розгляду справи про державну допомогу» визнав, що державна підтримка у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, що надається на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608» на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 9000000 грн, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» та така державна допомога є недопустимою для конкуренції, відповідно до статті 11 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Таким чином, Антимонопольний комітет України зобов`язав Закарпатську обласну раду припинити незаконну державну допомогу шляхом приведення рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529 у відповідність із Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» та цим рішенням в двомісячний строк, а в разі передачі коштів на виконання незаконної державної допомоги - вжити заходи з їх повернення та зобов`язано ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» у разі отримання коштів на виконання незаконної державної допомоги - забезпечити їх повернення.

Разом з тим, як правильно встановив місцевий господарський суд, в матеріалах справи відсутні, а сторонами не подані жодні докази, які б свідчили про виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529 в частині реального виділення з обласного бюджету грошових коштів на забезпечення виконання Програми, в тому числі з метою компенсації фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» та/або внесення Закарпатською обласною радою до статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» грошових коштів з метою виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532.

Водночас, як слідує з рішення Антимонопольного комітету України №414-р від 24.06.2020 «Про результати розгляду справи про державну допомогу», укладення між сторонами договору відбувалося без застосування процедури публічних закупівель та Закону України «Про публічні закупівлі», що слугувало підставою для висновку про недотримання четвертого критерію Altmark (рішення Європейського суду від 24.07.2003 № 280/00 Altmark Trans Gmbh, Regierungsprasidium Magdeburg v Nahverkehrsgesell - schaft Altmark Gmbh) при надані Закарпатською обласною радою державної допомоги.

Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з такого:

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З аналізу спірного договору слідує, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник, у відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За твердженням позивача, у ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» перед АТ «Мотор Січ» існує заборгованість за договором в сумі 8764785,03 грн за виконані АТ «Мотор Січ» в період з червня по жовтень 2019 року включно авіарейси за маршрутом повітряної лінії Київ-Ужгород-Київ, що підтверджується актами виконаних робіт від 16.10.2019, 21.10.2019 та 18.11.2019, звітами про надані послуги №2384/к від 09.10.2019, №2453/к від 21.10.2019 та №2676 від 15.11.2019 та рахунками №561 від 16.10.2019 на суму 5232046,92 грн, №580/1 від 21.10.2019 на суму 1926036,79 грн та №623 від 18.11.2019 на суму 1606701,32 грн.

Разом з тим, з аналізу змісту п. 3.5. договору (в редакції додаткової угоди до нього) вбачається, що оплата замовником (аеропортом) вартості наданих послуг відбуватиметься за умови забезпечення виконання Закарпатською обласною радою Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород»

Виконання означеної Програми в частині, що стосується забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород» за умовами Програми повинно здійснюватися за рахунок обласного бюджету Закарпатської області, що в системному зв`язку з умовами укладеного між сторонами договору дає підстави для переконливого висновку, що в розумінні бюджетного законодавства головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 2, п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, за рахунок яких відповідач, як Замовник за договором, повинен був здійснювати оплату послуг Виконавця (позивача у справі) є Закарпатська обласна рада в особі виконавчих органів ради, які визначені рішенням про місцевий бюджет ради.

Разом з тим, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не є відповідним виконавчим органом Закарпатської обласної ради в розумінні ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а порядок взаємовідносин Закарпатської обласної ради з відповідачем врегульовано в ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до ч. 1 якої відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Як було зазначено вище, рішеннями Закарпатської обласної ради (як головного розпорядника бюджетних коштів) від 26.09.2019 №1529, від 26.09.2019 за №1532 внесено зміни до «Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки», затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради №608 від 22.12.2016 відповідно до яких викладено Програму та додаток 3 до програми в новій редакції, за якою фінансове забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород», а відтак, і виконання умов укладеного між сторонами договору в частині оплати замовником наданих виконавцем послуг, - здійснюється за рахунок обласного бюджету Закарпатської області, у зв`язку з чим вирішено збільшити статутний капітал Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 14000000,00 грн.

Водночас, як вже було вказано, доказів виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1529 в частині реального виділення з обласного бюджету грошових коштів на забезпечення виконання Програми, в тому числі з метою компенсації фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» та/або внесення Закарпатською обласною радою до статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» грошових коштів з метою виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532 суду не надано. Натомість, рішенням Антимонопольного комітету України за №414-р від 24.06.2020 державну підтримку у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків Ат «Мотор Січ», з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, - визнано недопустимою для конкуренції. Отже, державна підтримка, яка повинна була надаватися Закарпатською обласною радою визнана антимонопольним органом недопустимою для конкуренції, відтак вказане виключає можливість її надання, в силу положень Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Місцевий господарський суд прийняв до уваги позицію позивача, яка кореспондується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 911/4249/16, та погодився з тим, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, з чим також погоджується і судова колегія. Однак, на виконання вказівок Верховного суду, наведених у постанові від 17.10.2023 у цій справі, дослідженню підлягає питання відповідності укладеного між сторонами договору приписам Закону України «Про публічні закупівлі», який відповідно до преамбули даного Закону (тут і надалі - в редакції на час укладення сторонами договору №35/19 від 24.05.2019) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Суб`єктами господарювання, відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, комунальні підприємства, що діють на основі комунальної власності територіальної громади.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч.ч. 3, 4 ст. 63 ГК України).

За умовами частин 1-3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), а його засновником та власником є Закарпатська обласна рада (пункти 1.1. та 1.2. статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 № 1479, у редакції, що діяла на момент підписання Договору №35/19 від 24 травня 2019 року).

Підприємство створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 297-р від 26.07.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та Наказу Міністерства транспорту України № 658 від 01.10.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність».

Вказані обставини встановлені Господарським судом Закарпатської області в рішенні від 19.01.2022 у справі №907/407/21, які, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиційними відносно відповідача у даній справі.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовниками, в розумінні даного Закону, є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

З огляду на вказане та враховуючи, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» є комунальним унітарним підприємством, яке створене Закарпатською обласною радою, засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), засновником та власником відповідача є Закарпатська обласна рада, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що до договорів, укладених відповідачем як замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, підлягають застосування положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням сфери застосування даного Закону відповідно до його статті 2.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі», позаяк не відповідає ознакам замовника, в розумінні означеного Закону.

За умовами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей закон застосовується:

- до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Діяльністю в окремих сферах господарювання відповідно до абз. 7 п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» є, зокрема, надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Договором про закупівлю, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За умовами частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до частин 1-3 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

З аналізу спірного договору вбачається, що предметом такого було надання позивачем, як виконавцем послуг з виконання авіарейсів за розкладом повітряними судами по маршруту (Київ-Ужгород-Київ) та оплата замовника за виконання відповідних авіарейсів.

Оцінюючи спірний договір з огляду на ліміт вартості предмета закупівлі (ч.1 ст. 2 Закону), як критерію застосування до спірних правовідносин Закону України «Про публічні закупівлі», суд встановив, що відповідно до п. 4.2. договору попередня вартість одного рейсу (без врахування обслуговування пасажирів, багажу і харчування) становить 7985 доларів США, що з врахуванням встановленого на 24.05.2019 НБУ офіційного курсу долара США до гривні (26,3357 грн за 1 долар США), становить 210290,56 грн - вартість одного рейсу

Враховуючи встановлену в додатку №1 до договору черговість рейсів (тричі на тиждень (двічі на день рейсу), починаючи з 03.06.2019) та відповідно до визначеного в п. 7.2. договору терміну його дії - до 31 грудня 2019 року можна дійти висновку, що ціна договору (вартість усіх рейсів в період дії договору, які повинні бути сплачені замовником на користь виконавця) становить 38272881,92 грн (210290,56 грн (вартість одного рейсу) * 182 (91 - кількість днів рейсів в період з 03.06.2019 по 31.12.2019 * 2 рейси Ужгород-Київ та Київ-Ужгород на день)), що, виходячи з вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», свідчить про необхідність обов`язкового застосування законодавства про публічні закупівлі сторонами договору №35/19 від 24.05.2019 (на момент його укладення) та заборону укладення такого договору без проведення процедури закупівлі (ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

З огляду на обставини даної справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір за №35/19 від 24.05.2019 є договором про закупівлю, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», проте укладений сторонами без застосування визначених вказаним Законом процедур закупівлі (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура). Разом з тим, укладення договору про закупівлю без проведення процедури закупівлі є грубим порушенням ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та не відповідає встановленим в ст. 3 означеного Закону принципам здійснення закупівель, як-то: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Таким чином, підсумовуючи наведене, судова колегія вважає правильним висновок місцевого господарського суду про нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» та Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» договору №35/19 від 24.05.2019 року, в силу приписів ч. 1 ст. 37 ГПК України, з огляду на порушення сторонами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та укладення спірного договору без застосування процедури закупівлі, у зв`язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення з ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» 8764785,03 грн заборгованості, 480214,95 грн пені, 492722,49 грн інфляційних нарахувань та 120095,07 грн - 3% річних.

Твердження апелянта про наявність у керівника відповідача достатніх повноважень для укладення з позивачем договору №35/19 від 24.05.2019 року відхиляються судовою колегією, оскільки судом у цій справі встановлена невідповідність умов договору вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», який був обов`язковим до застосування при укладенні спірного договору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» відмовити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2024 у справі № 907/200/21 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 27.08.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік