Рішення

від 26.08.2024 по справі 904/2377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024р. Справа № 904/2377/24

За позовом: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендез», м. Київ

Про: стягнення 36 766,73грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Лендез» (відповідач) про стягнення 36 766,73грн. (в т.ч. 31 832,56грн. - основної заборгованості за період з 01.04.23р. по 19.01.24р. та 4 934,17грн. - пені за період з 07.05.23р. по 07.05.24р.). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №406-ДРА/19 від 25.07.19р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в частині своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 07.06.24р. року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Лендез» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 07.06.24р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.19р. між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Легал Плюс» (найменування якого змінено на ТОВ «Лендез», орендар) укладено договір №406-ДРА/19 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста - нежитлових приміщень загальною площею 637,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 23,на цокольному поверсі 5-поверхового будинку, для розміщення суб`єкта господарювання, що надає ритуальні послуги. Однією із істотних умов цього договору є обов`язок орендаря (відповідача) сплачувати на користь орендодавця (позивача) плату за користування приміщеннями в установлених розмірі та строках.

Але відповідач порушував свої зобов`язання та не вносив орендну плату у строки та розмірі, у зв`язку з чим з метою захисту порушених прав Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (позивач-1) та КП «Міські активи» Дніпровської міськради (позивач-2) в березні у 2023р. звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Лендез» (відповідач) про стягнення 170 875,97грн. - заборгованості з орендної плати за період з 01.01.20р. по 30.11.22р.; 13 971,01грн. - пені; 3 074,33грн. - 3% річних, розірвання договору оренди від 26.07.19р. №406-ДРА/19 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста та усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном.

Рішенням 17.07.23р. господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1693/23 позов Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та КП «Міські активи» ДМР до ТОВ «Лендез» задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивачів заборгованість з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних; розірвано договір оренди від 26.07.19 р. № 406-ДРА/19 нерухомого майна ; усунено перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення ТОВ «Лендез» із орендованих приміщень. На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.23р., яке набрало законної сили 16.08.23р., було видано відповідні накази.

Таким чином, договір оренди від 26.07.19р. №406-ДРА/19 нерухомого майна припинив свою дію 16.08.23р. на підставі судового рішення.

Позивач вказує, що ТОВ «Лендез» не виконує належним чином свої зобов`язання за договором та не сплачує орендну плату. Згідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.04.23р. по 19.01.24р. до загального фонду міського бюджету складає 31 832,56 грн. Приміщення були повернуті на користь орендодавця лише 19.01.24 р. Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 07.05.23 р. по 07.05.24 р. в розмірі 4 934,17 грн.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

Аналогічні положення щодо повернення майна передбачені пунктом 5.5. договору оренди, за яким у разі припинення договору протягом 5 каледндарних днів з дати припинення повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаний балансоутримувачем.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

19.01.24р. відповідно до акту повернення об`єкта оренди відповідачем було повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендоване нерухоме майно, що є предметом договору оренди №406-ДРА/19 від 26.07.19р., тобто з порушення встановленого договором та законом строку. Відповідач доказів прийняття ним заходів до повернення об`єкта оренди за закінченням строку договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні суду не надав. Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача).

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

В своїй постанові у справі № 910/11131/19 від 19.04.2021р. Верховний Суд зазначив, що стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки - самостійної форми майнової відповідальності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в позадоговірний період з 16.08.23р. по 19.01.24р., оскільки відповідно до ст. ст. 763, 764, 785 ЦК України із закінченням строку договору оренди, такий договір є припиненим, що означає припинення дії для сторін всіх його умов, а їх невиконання протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки, однак не зумовлює продовження дії договору в цілому або тих його умов, що не були виконані сторонами.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в оренду. Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим, вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився є незаконною.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому слід застосовувати або положення ст. 762 ЦК України або ст. 785 ЦК України.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати за період з 01.04.23р. по 19.01.24р. у розмірі 31 832,56грн. підлягає частковому задоволенню за період з 01.04.23р. по 15.08.23р. (дата припинення дії договору за рішенням суду) . Судом здійснено перерахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.04.23р. по 15.08.23р., який склав 14 821,16грн.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3. договору.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі пункту 9.2 договору нарахована пеня за період з 07.05.23р. до 07.05.24р. у розмірі 4 934,17грн. З урахуванням встановлених обставин щодо припинення дії договору оренди, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2 320,82грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендез» (01000, м. Київ, пр. Бажана Миколи, буд 3; код ЄДРПОУ 40428364) на користь позивача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; код ЄДРПОУ 40392181): 14 821,16грн. заборгованості з орендної плати, 2 320,82грн. - пені та 1 411,76грн. - витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 26.08.24р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.