Постанова

від 28.11.2007 по справі 17/131-07-5077а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/131-07-5077А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" листопада 2007 р. Справа  № 17/131-07-5077А

12 год. 10 хв.                                                                                               м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі судді Зуєвої Л.Є. при секретарі судового засідання Реус І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу.

за позовом:         Державної податкової адміністрації в Одеській області

до  відповідача: Головного управління юстиції в Одеській області в особі Підрозділу

                            примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби

про скасування постанови

Представники:

Від позивача:     Антошин О.С. - повірений;

Від відповідача: Степаненко А.І. - повірений;

СУТЬ СПОРУ: ДПА в Одеській області звернулася до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Дубицького О.І. від 17.05.2007р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 10,97 грн. по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-362/06 виданого 13.03.2007р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь Студенікіна М.М. грошових коштів у сумі 11 918,22 грн.

Відповідач в судові засідання призначені по справі з'явився, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні заявлених позовних вимогах відмовити, з огляду на обставини  викладені у наданому відзиві.   

По справі у відповідності до вимог ст. 150 КАС України оголошувалися перерви починаючи з 17.10.2007р. по 14.11.2007р. о 11 год. 50 хв. та з 14.11.2007р. по 28.11.2007р. о 12 год. 10 хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31.05.2007р. до Державної податкової адміністрації в Одеській області (вхід.№1679-9) надійшла постанова від 17.05.2007р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 10,97 грн. Дана постанова винесена старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Дубицьким О.І. при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-362/06, виданого 13.03.2007р. Б-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь Студенікіна М.М. грошових коштів на загальну суму 11 918,22 грн.

Підставою винесення оскаржуваної постанови від 17.05.2007р. стали ті обставини, що на проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа від 13.03.2007р. №2а-362/06 відповідачем по справі були здійснені витрати у сумі 10,97 грн.

Державна податкова адміністрація в одеській області вважає, що зазначена постанова не обгрунтвана та не підтверджена відповідними доказами, у зв'язку з чим 11.06.2007р. звернулася до господарського суду Одеської області від 11.06.2007р. з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в одеській області Зубицького О.І. від 17.05.2007р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 10,97 грн. по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-362/06 виданого 13.03.2007р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь Сутденікіна М.М. грошових коштів у сумі 11 918,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №17/131-07-5077А за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови.

Ухвалою суду від 01.10.2007р. здійснено заміну відповідача з Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області на належного відповідача Головне управління юстиції в Одеській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПА в Одеській області підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним  адміністративним  судам підсудні  адміністративні справи, у яких однією із сторін є  крім органів  державної влади зокрема інший державний орган. Як вбачається з предмету спору,  позов  поданий до  Головного управління юстиції в Одеській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС в Одеській області, пов'язаний з діяльністю відповідача у сфері делегованих йому повноважень відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”, тому суд вважає звернення позивача з адміністративним позовом про скасування постанови правомірним та таким, що підлягає розгляду  за правилами КАС України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші органи влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження  це сукупність дій  органів  і посадових осіб, зазначених  у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими  актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому  виконанню.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що підставою винесення оскаржуваної постанови від 17.05.2007р. стали ті обставини, що на проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа від 13.03.2007р. №2а-362/06 відповідачем були здійснені витрати у сумі 10,97 грн.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-ХІУ до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1)          перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у

встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно з п.п. 4.15.2. п. 4.15 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за №865/4158 про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

При цьому, від відповідача не надходили відомості, документи, які б підтверджували, що на проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа від 13.03.2007р. №2а-362/06 відповідачем були здійснені витрати у сумі 10,97 грн.

Відповідно до ст..45 Закону України „Про  виконавче провадження” витратами  органів виконавчої служби на організацію та проведення  виконавчих дій  щодо забезпечення  примусового виконання рішень є  витрати виконавчого провадження. При цьому  витрати виконавчого провадження  здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України   та коштів виконавчого  провадження, які використовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Кошти виконавчого провадження складаються у тому числі і з коштів виконавчого   збору, стягнутого з боржника, авансового внеску стягувачів на проведення  виконавчих дій та стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Так, відповідно до п. 4.15 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 передбачено поняття витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. Згідно до п.4.15.1. витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є витрати на організацію й проведення виконавчих дій.  До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:

перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнутих аліментних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виготовлення бланків (запитів, повідомлень, викликів, постанов державного виконавця тощо) та інших документів, які використовуються у виконавчому провадженні, оплату послуг поштового, телефонного, телеграфного, модемного зв'язку, проїзд державного виконавця, оплату за експлуатацію Єдиного державного реєстру  виконавчих проваджень.

Про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій , в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка азом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

При цьому п.4.15.3.  цієї  Інструкції  визначено, що витрати на проведення виконавчих дій покриваються за рахунок спеціального фонду виконавчого провадження, а також коштів сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Формування коштів спеціального фонду виконавчого провадження визначається Положенням про спеціальний фонд виконавчого проваджень; затвердженим  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 26 липня 1999 року № 1351.

За таких обставин суд вважає, що сума грошових коштів, вказана у оскаржуваній постанові є необґрунтованою та вартість цих витрат не  непідтверджена відповідними розрахунковими документами.

Більш того судом встановлено, що  в ході виконання виконавчого листа від 13.03.2007р. №2а-362/06 відповідачем не здійснювались дії, витрати за які передбачені п.п. 1-5 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-ХІV.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Господарський суд відзначає невипадковість покладення законодавцем обов'язку з доказування правомірності прийнятого рішення на суб'єкта владних повноважень, оскільки саме останній має довести законність свої дій, підтвердивши свої доводи будь-якими фактичними даними (доказами, отриманими на законних підставах), які знайшли відображення у відповідних документах.

В ході розгляду справи у суді відповідачем не доведено суду будь-якими доказами ті обставини  на підставі якого кошторису визначена  вартість витрат  та чому саме сума 10,79 грн., визначена як витрати на проведення виконавчих дій, була віднесена до категорії витрат , які підлягають стягненню з боржника, а не за рахунок   коштів Державного бюджету України  або коштів виконавчого   збору, стягнутого з боржника, авансового внеску стягувачів на проведення  виконавчих дій, які в тому числі складають відповідно до зазначеного вище законодавства,  кошти виконавчого провадження.

Таким чином суд вважає, що оскаржувана постанова є такою, що суперечить ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-ХІV, п.п. 4.15.2. п. 4.15 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за №865/4158, а дії спрямовані на її виконання є незаконними.

За таких обставин, приймаючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 18, 71, 72, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 1, 45 Закону України „Про виконавче провадження”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПА в Одеській області обґрунтовані, підтвердженні матеріалами наявними у справі та підлягають задоволенню.   

Керуючись ст.ст. 158, 160 –163, 167 п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дії Головного управління юстиції в Одеській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби по винесенню постанови старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Дубицького О.І. від 17.05.2007р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 10,97 грн. по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-362/06 виданого 13.03.2007р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь Студенікіна М.М. грошових коштів у сумі 11 918,22 грн. –незаконними.

3.          Постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Дубицького О.І. від 17.05.2007р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 10,97 грн. по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-362/06 виданого 13.03.2007р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь Студенікіна М.М. грошових коштів у сумі 11 918,22 грн. –скасувати.

Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.11.2007р.

Суддя                                                                                 Зуєва Л.Є.