Ухвала

від 15.08.2024 по справі 910/5919/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.08.2024Справа № 910/5919/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання Зайченко О.Г. розглянувши у судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/5919/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдснаб» (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2; ідентифікаційний код 41016389)

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 53 587,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдснаб» (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Відповідач/Підприємство) про стягнення 53 587, 89 грн. заборгованості за спожиті послуги за Договором № 53-121-13-21-10723 поставки товару від 27.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором № 53-121-13-21-10723 поставки товару від 27.09.2021 в частині оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдснаб» (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2; ідентифікаційний код 41016389) суму заборгованості за Договором № 53-121-13-21-10723 від 27.09.2021 у розмірі 53 587, 89 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

12.08.2024 на виконання вказаного рішення видано наказ.

12.08.2024 через систему «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подано заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 до 17.07.2025.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, відповідач посилається на те, що основний дохід АТ «НАЕК «Енергоатом» отримує з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України.

З 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» були захоплені силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З моменту окупації ЗАЕС працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях, а з 11.09.2022 повністю зупинена. У структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації, найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України, 6 належать Запорізькій АЕС. Внаслідок цього відповідач втратив виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд із цим, відповідач продовжує нести витрати на утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так відповідач вказує, що за 2022 рік ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень; за 2023 рік - 11 256 369,00 грн. За таких обставин, у період втрати відповідачем значної сили своїх виробничих потужностей, об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» перед позивачем.

Водночас, відповідач зазначає, що його внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, а тому безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів АТ «НАЕК «Енергоатом», яка, в свою чергу, залежить від повного та своєчасного фінансування всіх виробничих потреб цих об`єктів.

На переконання відповідача, негайне виконання відповідачем судового рішення може спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.

А тому, відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 по справі №910/5919/24 дозволить забезпечити безперебійне виконання паливної та виробничої програми АТ «НАЕК «Енергоатом» по додержанню рівня технологічного процесу генерації електроенергії, запобіганню технологічних порушень електромеханічного обладнання та продовжити стале виконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, тобто прямо вплине на стале функціонування АТ «НАЕК «Енергоатом», яке в теперішній час в умовах знищення ворогом інфраструктури та об`єктів генерації електричної енергії відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності на ринку електроенергії і як наслідок сприяє розвитку економіки держави та опору ворогу.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2024 заяву про відстрочення виконання судового рішення передано судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 до розгляду на 15.08.2024.

Вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми 14.08.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене, позивач і відповідач повідомлений належним чином про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/5919/24.

15.08.2024 у судовому засіданні представник заявника (відповідача) подану заяву підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

15.08.2024 у судове засіданні представник позивача не з`явився.

Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представника заявника (відповідача), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР.

Неможливість виконання рішення не є тотожною неможливості виконання зобов`язання, яке є одним із способів його припинення. З огляду на це обставини, з`ясування сутності та настання яких зумовлює вирішення спору щодо права цивільного, не віднесені законом до таких, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Відповідно до статуту АТ НАЕК «Енергоатом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 302, підприємство утворене з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до ст. 27 Статуту АТ НАЕК «Енергоатом», єдиним засновником та акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

НАЕК «Енергоатом» належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

При цьому, НАЕК «Енергоатом» входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався та станом на момент прийняття даної ухвали не є скасованим.

Енергодарська міська територіальна громада, у якій розташована філія - Відокремлений підрозділ "Запорізька томна електростанція", віднесена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 02.03.2022 згідно із переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022. Тобто, з 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «ЗАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» по теперішній час перебувають в тимчасовій окупації.

Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача, що призвело до отримання збитків.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 р. у справі № 910/11949/21).

Вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази, подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19).

Так, збитковий стан відповідача підтверджений належним та допустимим доказом - звітами про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, а 2023 рік, з яких вбачається, що Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" отримані значні збитки, що унеможливлює своєчасне та належне виконання судового рішення без накладення на відповідача додаткових обтяжень, наявність яких може навпаки значно ускладнити виконання рішення суду.

Крім цього, судом враховано загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача, а отже негативно впливає на сторін спору.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 р. у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 р. у справі № 905/2953/17.

Суд враховує, що викладені у заяві про відстрочення виконання рішення обставини свідчать про значне погіршення фінансового стану відповідача у зв`язку із зупиненням роботи Запорізької АЕС як об`єкта основних виробничих потужностей відповідача.

До того ж відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Поряд з цим, суд зазначає, що наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 на строк до 17.07.2025, який не перевищує одного року з дня ухвалення такого рішення.

Таким чином, заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5919/24 строком до 17.07.2025.

Ухвала набрала законної сили 15.08.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16.08.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА