Ухвала

від 26.08.2024 по справі 910/10280/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.08.2024Справа № 910/10280/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., дослідивши матеріали заяви стягувача Приватного підприємства "ПМК-Сервіс" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, ідентифікаційний код юридичної особи 31865785) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" (01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 41017267) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором підряду № ПМК/04/02/22-ОУ від 04.02.2022 у розмірі 49 994,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПМК-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" заборгованості за договором підряду № ПМК/04/02/22-ОУ від 04.02.2022 у розмірі 49 994,86 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Пунктом 1 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір, який складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, заявник мав сплатити за подання даної заяви 302,80 грн та надати відповідні докази до суду.

Заявником до заяви про видачу наказу було додано, як доказ на підтвердження сплати судового збору, платіжну інструкцію № 164 від 19.08.2024.

Однак, як вбачається з вказаної квитанції, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 268,40 грн, проте, як вже зазначалось, заявник мав сплатити за подання даної заяви 302,80 грн.

Таким чином, суд вказує, що Приватним підприємством "ПМК-Сервіс" до заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом пункту 1 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Крім того, згідно частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно пункту 2-1 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "ПМК-Сервіс" не зареєструвало електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, а тому у даному випадку наявні підстави для відмови у видачі судового наказу й на підставі положень пункту 2-1 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "ПМК-Сервіс" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" заборгованості за договором підряду № ПМК/04/02/22-ОУ від 04.02.2022 у розмірі 49 994,86 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Мандриченко