Рішення

від 23.08.2024 по справі 910/6223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.08.2024Справа № 910/6223/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ АЛЬЯНС" (ТОВ "ФК "ПРАЙМ АЛЬЯНС") (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 77)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" ЛТД (ТОВ "АВЕРС" ЛТД) (01042, місто Київ, БУЛЬВАР МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО, будинок 1/27, офіс 506/4)

про стягнення 268 967,51 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ АЛЬЯНС" (ТОВ "ФК "ПРАЙМ АЛЬЯНС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" ЛТД (ТОВ "АВЕРС" ЛТД) про стягнення заборгованості в розмірі 268 967,51 грн, з якої 174 552,11 грн - заборгованість по основній суми кредиту, 50 337,52 грн - заборгованість по відсотках, 44 077,88 грн - індекс інфляції та 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов додаткового договору про надання банківської послуги овердрафт "гостинний" від 28.03.2018 до договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунковово-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1950 від 23.03.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста від 23.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ АЛЬЯНС" залишено без руху.

28.05.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.06.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" ЛТД (клієнт) було укладено договір № 1950 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг.

Банк відкриває клієнту поточний рахунок(и) (далі - рахунок), а також виконує за рахунком операції відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору (п. 1.1. договору).

Протоколом загальних зборів учасників № 3 від 28.03.2018 ухвалено наступне: укласти товариству із банком додатковий договір; надати директору Товариства Кірячок О.Ю. право підпису від імені клієнта додаткового договору з банком.

28.03.2018 відповідач подав до керуючому Оболонському відділення АТ «ОТП Банк» заяву № 1 про надання йому кредиту у формі овердрафту на 1 (один) рік (365 календарних днів) в розмірі 2 500 000,00 грн.

28.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" ЛТД (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) було укладено додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт «гостинний» до договору РКО (далі - кредитний договір).

Банк надає клієнту банківський кредит овердрафт у валюті UAH, що є банківською послугою, а клієнт отримує його та зобов`язується повертати використану суму овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначені цим договором та Правилами надання та користування банківського послугою овердрафт «гостинний» (надалі - Правила). Банківська послуга надається у розмірі ліміту банківської послуги, який визначений у Правилах. На момент укладення цього договору доступний ліміт банківської послуги становить UAH 176 000,00 грн (п. 1.1. кредитного договору).

За користування банківською послугою банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього договору Стандартний розмір процентної ставки становить 19.9% річних. Клієнт також сплачує банку комісійну винагороду, порядок нарахування та строк оплати якої визначається тарифами банку. Банківський рахунок, що використовується для надання банківської послуги: 26002455051660 (п. 1.2. кредитного договору).

Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з Правилами, що розмішені на Інтернет сайті банку (www.otpbank.com.ua), погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно виконувати свої обов`язки, визначені ними. Правила є невід`ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами (п. 1.3. кредитного договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом строку дії ліміту банківської послуги, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 2.1. кредитного договору).

Підписанням договору сторони підтверджують, що укладення договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна зі сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки сторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін. Клієнт приймає на себе ризик виконання умов договору при істотній зміні обставин, якими керувались сторони при укладенні договору (п. 2.2. кредитного договору) .

Банк має право відступити, повністю чи частково свої права вимоги за договором третій особі. Підписанням цього договору клієнт надає свою згоду на таке відступлення права вимоги за договором третій особі (п. 2.3. кредитного договору).

12.12.2019 між AT «ОТП Банк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 12/12/К, укладено договір про відступлення права вимоги № 12/12/19/1, за умовами якого (пункт 2.1), первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредиту за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених у Реєстрі вимог (згідно додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути в майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору.

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 2.4).

Передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі Реєстру вимог (п. 2.7).

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 2.4).

Передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі Реєстру вимог (п. 2.7).

До цього договору підписаний додаток 1 «Реєстр вимог», де боржником є ТОВ "АВЕРС" ЛТД за кредитним договором б/н від 28.03.2018 (обліковий номер договору в системах Банку: 1599291/2018 (OV-W)), кінцева дата погашення заборгованості за кредитним договором: 08.09.2018, загальна сума основного боргу: 147 552,11 грн., загальна сума процентів: 50 337,52 грн.

Також підписано додаток 2 «Акт № 1 прийому-передачі кредитних документів», згідно якого АТ ОТП Банк передало новому кредитору документацію щодо боржника: ТОВ "АВЕРС" ЛТД, а саме: договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1950 ВІД 23.03.2018, (копію) та оригінали додаткового договору від 28.03.2018 про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» до договору № 1950 ВІД 23.03.2018, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "АВЕРС" ЛТД № 3 від 28.03.2018, листа-запиту № 1 від 28.03.2018.

12.12.2019 між сторонами вказаного договору підписано додаток 3 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог», в якому зазначено, що новий кредитор у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати первісному кредитору вартості права вимоги у сумі, у строки та за реквізитами, визначеним у договору; первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги, визначені у Реєстрі вимог щодо боржника: ТОВ "АВЕРС" ЛТД за кредитним договором б/н від 28.03.2018.

12.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" укладено договір про відступлення права вимоги № 12/12/К, за умовами якого (пункт 2.1), первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредиту за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, та за яким право вимоги належить первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги №12/12/19/1 від 12.12.2019, укладеного між первісним кредитором та АТ ОТП Банк, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених у Реєстрі вимог (згідно додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути в майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору.

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 2.4).

Права вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 3 цього договору (п. 2.5).

За умовами п. 4.1, після здійснення оплати, передбаченої розділом 3 цього договору, первісний кредитор повинен передати новому кредитору кредитні документи, а також інші документи, які засвідчують права, що відступаються, за актом прийому-передачі кредитних документів (додаток 3 до цього договору) в день внесення оплати.

Згідно Реєстру вимог, передано вимоги щодо боржника: ТОВ "АВЕРС" ЛТД за кредитним договором б/н від 28.03.2018 (обліковий номер договору в системах Банку: 1599291/2018 (OV-W)), кінцева дата погашення заборгованості за кредитним договором: 08.09.2018, загальна сума основного боргу: 147 552,11 грн., загальна сума процентів: 50 337,52 грн.

Між сторонами цього договору підписаного додаток 2 «Акт № 1 прийому-передачі кредитних документів», згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору: ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" документацію щодо боржника: ТОВ "АВЕРС" ЛТД, а саме: договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1950 ВІД 23.03.2018, (копію) та оригінали додаткового договору від 28.03.2018 про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» до договору № 1950 ВІД 23.03.2018, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "АВЕРС" ЛТД № 3 від 28.03.2018, листа-запиту № 1 від 28.03.2018.

12.12.2019 між сторонами вказаного договору підписано додаток 3 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог», в якому зазначено, що новий кредитор у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати первісному кредитору вартості права вимоги у сумі, у строки та за реквізитами, визначеним у договору; первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги, визначені у Реєстрі вимог щодо боржника: ТОВ "АВЕРС" ЛТД за кредитним договором б/н від 28.03.2018.

19.12.2019 позивач скерував на адресу боржника вимогу-претензію від 19.12.2019 №12/12/К-19, яким повідомив про укладення договору про відступлення прав вимоги від 12.12.2019 № 12/12/К, копію якого додав до вказаного повідомлення, та вимагав сплати заборгованості в розмірі 224 889,63 грн. Позивач вказав, що, ТОВ ФК «Укрфінанс Груп» відступило, а ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло права грошової вимоги до ТОВ "АВЕРС" ЛТД у розмірі 224 889,63 грн заборгованості за кредитним договором від 28.03.2018, 174 552,11 грн - заборгованість по основній суми кредиту, 50 337,52 грн - заборгованість по відсотках. На підтвердження направлення даної вимоги, позивач долучив копію опису вкладення від 25.01.2020. Однак позичальник не виконав умови договору та не сплатив заборгованість.

Таким чином, позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов додаткового договору про надання банківської послуги овердрафт "гостинний" від 28.03.2018 до договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунковово-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1950 від 23.03.2018 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений між Банком та відповідачем договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору та погашення заборгованості за кредитом та процентах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги про стягнення з відповідача 174 552,11 грн - заборгованості по основній суми кредиту, 50 337,52 грн - - заборгованість по відсотках є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконані арифметично неправильно.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог.

Згідно перерахунку суду, інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості 174 552,11 грн. за заявлений період становлять 32 542,86, 3 % річних - 11 534,78 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підтягаються частковому задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованості за кредитним договором б/н від 28.03.2018.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ АЛЬЯНС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" ЛТД (ТОВ "АВЕРС" ЛТД) (01042, місто Київ, БУЛЬВАР МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО, будинок 1/27, офіс 506/4; код ЄДРПОУ 21074758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" (вул. Січових Стрільців, буд. 77, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 41677971) суму заборгованості по основній суми кредиту у розмірі 174 552 (сто сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 11 коп., суму заборгованість по відсоткам 50 337 (п`ятдесят дві тисячі триста тридцять сім) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 32 542 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 86 коп., 3 % річних у розмірі 11 534 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн.78 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 034 (чотири тисячі тридцять чотири) грн. 51 коп.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.08.2024.

Суддя М.Є. Літвінова