Ухвала

від 26.08.2024 по справі 910/10222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

26.08.2024Справа № 910/10222/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмія» (35550, Дубенський р-н, с. приски, вул. Лісова, 15)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукачі» (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 12)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 118 317, 19 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрмія» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукачі» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 118 317, 19 грн за Договором поставки №37 від 03.12.2022.

Заява обґрунтована тим, що заявник здійснив поставку боржникові товару за видатковими накладними №41228 від 22.04.2024, №41582 від 29.04.2024 та №50951 від 20.05.2024. Проте, боржник здійснив лише часткову оплату вартості поставленого товару, а товар на суму 118 317, 19 грн залишився неоплаченим.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу (п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

У заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету (п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є адреса: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 12. Натомість, заявник зазначив адресу: 04060, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 39, що не відповідає дійсності.

Крім того, у преамбулі заяви про видачу судового наказу, заявником не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та боржника.

Таким чином, заява про видачу судового наказу не відповідає приписам статті 150 ГПК України.

Суд також звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що за видатковою накладною №41228 від 22.04.2024 боржник здійснив часткову оплату у розмірі 23 080, 37 грн. Проте, у матеріалах заяви відсутні платіжне доручення (інструкція), виписка з особового рахунку позивача тощо, які підтверджують часткову оплату поставленого товару за вище згаданою видатковою накладною, що на переконання суду, може свідчити про наявність спору між сторонами щодо обсягу, якості тощо поставленого товару заявника.

Таким чином, заявник не довів безспірність заявлених вимог, а відтак і виникнення у нього права грошової вимоги до боржника на суму 118 317, 19 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрмія» у видачі судового наказу.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких