Рішення

від 27.08.2024 по справі 910/7066/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2024Справа № 910/7066/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7066/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»

до Приватного підприємства «Хімавтоматика»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

06 червня 2024 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (позивач) надійшла позовна заява № 20.2/УПНюр/5443 від 31.05.2024 року до Приватного підприємства «Хімавтоматика» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 66 440,88 грн., з них: основного боргу - 48 442,42 грн. (сорок вісім тисяч чотириста сорок дві гривні 42 копійки), інфляційної складової боргу - 13 884,86 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 86 копійок) та 3% річних - 4113,60 грн. (чотири тисячі сто тринадцять гривень 60 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення та гарячого водопостачання до квартири 183 по вул. Ревуцького, 29 в м. Києві в період з жовтня 2014 року по червень 2023 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 48 442,42 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційну складову боргу у розмірі 13 884,86 грн. та 3% річних у розмірі 4113,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/7066/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Приватному підприємству «Хімавтоматика» за адресою: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 29, кв. 183, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 29.06.2024 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 року № 1198-VІІ, з 01.07.2014 року виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку 29 по вул. Ревуцького в м. Києві як теплопостачальною організацією з 01.07.2014 року здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на підставі ліцензії, яку долучено до справи.

Власником квартири № 183 по вул. Ревуцького, 29 в м. Києві в період з жовтня 2014 року по 29.06.2023 року був відповідач, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29.06.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В. та реєстровано в реєстрі за № 400.

23.07.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" у газеті Хрещатик № 103(4503) розміщено повідомлення, із публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях, то відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її приєднання (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Також 13 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті ТОВ "Євро-реконструкція" опубліковані Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання. До теперішнього часу вищезазначений договір між відповідачем та позивачем так і не укладався, однак фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є факт отримання відповідних послуг.

Як зазначено позивачем, з серпня 2017 року по 29.06.2023 року відповідачу надано послуги з централізованого опалення на загальну суму 33 195,89 грн. та послуги з гарячого водопостачання на загальну суму 15 246,53 грн. Однак, відповідачем такі послуги не сплачені. Претензій з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідача протягом спірного періоду не надходило.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача, так і на виконавця (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) від 21.07.2005 року №630 (чинних на момент заборгованості), п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, індивідуальним споживачем є фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017 року споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Враховуючи положення статей 7, 8, 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Кабінетом Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та пункту 12 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182 та враховуючи, що відповідач упродовж певного періоду споживав послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на нього покладається обов`язок оплатити позивачу усі фактично спожиті ним послуги.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду від 21.04.2020 року у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 року у справі № 904/7377/17.

При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.07.2005 року № 630 (чинних на момент заборгованості), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача облік теплової енергії на потреби централізованого опалення та гарячого водопостачання у будинку № 29 по вул. Ревуцького в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку Axis заводський номер 16249, який забезпечує загальний облік теплової енергії, спожитої споживачами будинку, що підтверджується актом постановки на комерційний облік приладу теплової енергії споживача, актом про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону в період 2016-2017, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2017-2018, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2018-2019, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2019-2020, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2022-2023, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в межах опалювального періоду у будинку № 29 по вул. Ревуцького у м. Києві підтверджується наявними в матеріалах справи нарядами підключення (початок опалювального сезону) та нарядами відключення (закінчення опалювального сезону).

Суд відзначає, що жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості з наданих позивачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в період з серпня 2017 року по 29.06.2023 року сторонами судового процесу до суду не подано.

Також доказів необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку цього боргу відповідачем не надано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 48 442,42 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційну складову боргу у розмірі 13 884,86 грн. та 3% річних у розмірі 4113,60 грн., які нараховані окремо за кожним місяцем виникнення заборгованості.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційної складової боргу, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми 3% річних та інфляційної складової боргу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становлять: 4113,60 грн. - 3% річних та 13 884,86 грн. - інфляційної складової боргу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хімавтоматика» (ідентифікаційний код 23534394, адреса: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 29, кв. 183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (ідентифікаційний код 37739041, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20) грошові кошти: основного боргу - 48 442,42 грн. (сорок вісім тисяч чотириста сорок дві гривні 42 копійки), інфляційної складової боргу - 13 884,86 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 86 копійок), 3% річних - 4113,60 грн. (чотири тисячі сто тринадцять гривень 60 копійок) та судовий збір - 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.08.2024р.

Суддя О.В. Котков