Ухвала

від 27.08.2024 по справі 524/8523/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8523/24

Провадження № 2-з/524/43/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м.Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Алексашина Н.С., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначенні способів участі баби у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 після пред`явлення позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначенні способів участі баби у вихованні дитини, подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони батьку особисто або через третіх осіб вивозити за межі України малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили рішенням суду.

ОСОБА_1 подану заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати дитини ОСОБА_4 . До смерті матері дитина проживала з нею та бабусею, позивачкою у справі. Шлюб між ОСОБА_4 та батьком дитини ОСОБА_2 розірваний 17.02.2020.

Після смерті ОСОБА_4 батько забрав дитину за адресою свого проживання.

Позивачка стверджує, що батько здійснює щодо дитини фізичне та психологічне насильство, чинить перешкоди у її спілкуванні з онукою, неодноразово заявляв, що має намір вивезти дитину до Франції та розмістити її там в інтернатному закладі освіти.

На думку позивачки у випадку виїзду дитини за межі України, неможливо буде виконати рішення суду та отримати необхідні докази для об`єктивного вирішення спору (зокрема, отримати висновок органу опіки та піклування, а також висновок судової експертизи).

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими матеріалами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 10 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбаченими законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Визначений положеннямиЦПК Україниперелік видів забезпечення позову не є вичерпним.

Розглядаючи подану заяву про забезпечення позову, суд враховує, що цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 3 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Положеннямистатті 9 Конституції УкраїнитаЗакону України«Про міжнародні договори і угоди»передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Правовідносини щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульовані положеннями Гаазької Конвенції, до якої Україна приєдналася згідно ізЗаконом України «Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» від 11 січня2006 року.

Виходячи зі змісту статті 3 Гаазької Конвенції уповноважений орган розглядає дії батька або матері як міжнародне викрадення за сукупності таких умов: 1) дитина мала постійне місце проживання в країні-учасниці Конвенції; 2) дитина незаконно переміщена або утримується за кордоном з порушенням справ піклування за умови, що ці права ефективно здійснювалися до її переміщення; 3) дитина не досягла16-річного віку.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 754/7569/21 (провадження №61-15886сво21) зробила висновок, що у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції, можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України.

У таких спорах забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України буде адекватним заходом з метою ефективного виконання судового рішення.

В усіх інших спорах, що виникають, зокрема, між батьками щодо визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини та інших, які вирішуються за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права, зокрема, на виїзд за межі України не є можливим.

Відповідно достатті 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Отже, такий специфічний захід забезпечення позову, як заборона вивозу дитини, зокрема, за межі України, застосовується у випадках, на які поширюється дія Гаазької Конвенції. В інших випадках застосування такого виду забезпечення позову не допускається.

Позовна заява, з якою звернулася ОСОБА_1 до суду, стосується усунення перешкод у її спілкуванні з онукою та визначення способів її участі у вихованні дитини. Вказаний спір перебуває поза межами регулювання Гаазької Конвенції, а тому обмеження права на виїзд за межі України не буде адекватним та законним заходом забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначенні способів участі баби у вихованні дитини - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Алексашина