Постанова

від 18.12.2007 по справі 17/119-07    

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/119-07    

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" грудня 2007 р.                                                           Справа №17/119-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  Лакіза В.В., суддя  Слюсарева Л.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі   Коваленко І.Є.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився,

позивача - Хімчак Ю.М. дов. №153 від 07.03.2007 р., Лисенко В.М. дов. №143 від 01.02.2007 р., Захарченко Г.А. (директор),

Міністерства транспорту та зв'язку - Хімчак Ю.М. дов. №4127/15/14-07 від 14.09.2007 р.,

відповідача - Бруньов В.М. (директор), Кабанов В.А. дов. №264 від 09.08.2007 р.,  Подопрігалов О.В. дов. №265 від 09.08.2007 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2010С/1-10 на рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі № 17/119-07

за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку  України   в особі відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії , м. Суми

до  Виробничо-комерційного підприємства "Спектр-СІП" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

про визнання права власності

встановила:

          Рішенням господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі №17/119-07 (головуючий суддя Гудим В.Д., суддя Коваленко О.В., суддя Лиховид Б.І.) задоволено позовні вимоги позивача - визнано за Сумською філією відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код 04737068) право власності на нерухоме майно, а саме: залізничні колії № № 3, 4, 9, 13, 15, 16, 19, 23, 33 загальною довжиною 3,617 км; залізничні колії "теплових мереж" довжиною 2809 м та стрілочні переводи № № 102, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 170, 176, 180, 182, 184, 186, 178, 174; колії № 18 довжиною 348 м та стрілочний перевід № 144; колії довжиною 2323 м та стрілочні переводи № № 42, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 136, 140; залізничні колії № № 17, 31 34 -другого маневрового району та № № 1, 13, 31, 32 -третього маневрового району; залізничні під'їзні колії № № 21, 18, 14, 15 та стрілочні переводи № 172; цехи ремонту № № 2, 3; тупик ПММ № № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та стрілочні переводи № № 246, 280, 282, 284, 228, 238, 334; колію  № 9.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі № 17/119-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідач також зазначив, що перераховані в позовній заяві та в рішенні майнові об'єкти, а саме залізничні під'їзні колії № № 3, 4, 9, 13 ,16, 19, 23, 33, 17, 31, 32, 34; стрілочні переводи № № 156, 170, 176, 180, 182, 184, 186, 178 на балансі підприємства не перебувають, а тому ніяких спірних правовідносин з приводу цих об'єктів не існує. Водночас, відповідач зазначив, про те, що на балансі підприємства перебувають залізничні під'їзні колії № № 21, 18, 14, 15; № 2, 3 - цехи ремонту; № 1 -  тупик ПММ; № № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12; стрілочні переводи № № 42, 102, 158, 160, 162, 164, 166, 174, 144, 4, 108, 6, 146, 150, 8, 118, 122, 124, 126, 130, 132, 136, 138, 140, 142; колія № 9 -колія комбінату хлібопродуктів, які створені за рахунок коштів підприємства і утворені в результаті господарської діяльності, експлуатуються підприємством більше 5 років і є його власністю.

          13.09.2007 р. через канцелярію суду ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" надало заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначило про те, що рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі №17/119-07 є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просило суд вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Позивач вказує, що предметом спору по справі є майно, під'їздні колії та стрілочні переводи, що належать ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яким незаконно заволодів відповідач. Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції неправильно визнав право власності на майно, що знаходиться у віданні  ВКП "Спектр-СІП" ТОВ спростовується тим, що на час заснування останнього колишніми керівниками ВАТ "Сумське ППЗТ", відповідач не мав ні колій, ні приміщень, ні локомотивів, ні іншого майна, а згодом отримав це майно шляхом здійснення незаконих дій, зокрема безоплатної передачі основних засобів ВАТ "Сумське ППЗТ" малому підприємству "Експрес".

          14.09.2007 р. через канцелярію суду прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення,  а рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі №17/119-07 залишити без змін, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим.

          Міністерство транспорту та зв'язку  України надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказало про те, що підтримує в повному обсязі заперечення на апеляційну скаргу надане ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Також зазначило про те, що у зв'язку з тим, що згідно п.5.1 Статуту ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" засновником та акціонером товариства є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що є правонаступником Міністерства транспорту України відповідно до Указу Президента України "Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України" від 16.07.2004 р. №811/2004, міністерство наполягає на визнанні права державної власності на зазначене в позові майно за ним та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

          12.12.2007 р. прокурор в судове засідання          не з'явився, враховуючи, що прокурор був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання,  судова колегія  вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю прокурора за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Сумської області  в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України для ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з позовною заявою, в якій  просив суд визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, яке в даний час експлуатується відповідачем, а саме: залізничні колії № № 3, 4, 9, 13, 15, 16, 19, 23, 33 загальною довжиною 3,617 км; залізничні колії "теплових мереж" довжиною 2809 м та стрілочні переводи № № 102, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 170, 176, 180, 182, 184, 186, 178, 174; колії № 18 довжиною 348 м та стрілочний перевід № 144; колії довжиною 2323 м та стрілочні переводи № № 42, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 136, 140, а також залізничні колії № № 17, 31 34 -другого маневрового району та № № 1, 13, 31, 32 - третього маневрового району.

16.03.2007 р. позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому просив суд "прийняти рішення повернути ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії, майна яке є предметом спору по справі №17/119-07, а саме:  залізничні колії № № 3, 4, 9, 13, 15, 16, 19, 23, 33 загальною довжиною 3,617 км; залізничні колії "теплових мереж" довжиною 2809 м та стрілочні переводи № № 102, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 170, 176, 180, 182, 184, 186, 178, 174; колії № 18 довжиною 348 м та стрілочний перевід № 144; колії довжиною 2323 м та стрілочні переводи № № 42, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 136, 140, а також залізничні колії № № 17, 31 34 -другого маневрового району та № № 1, 13, 31, 32 - третього маневрового району".

24.04.2007 р. позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому просив суд  визнати право власності ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії на майно, яке на даний час експлуатується відповідачем, а саме: залізничні під'їзні колії № № 21, 18, 14, 15 та стрілочні переводи № 172; цехи ремонту № № 2, 3; тупик ПММ № № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та стрілочні переводи № № 246, 280, 282, 284, 228, 238, 334; колію № 9.

Транспортний прокурор підтримав заявлені позивачем уточнені позовні вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що Сумська філія ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відповідно до Положення, є структурним підрозділом ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яке підпорядковане і входить в систему Міністерства транспорту України. Сумська філія ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" створена шляхом реорганізації ВАТ "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та є правонаступником прав та обов'язків цього підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства встановлено, що відповідно до дозволів об'єднання "Укрпромзалізтранс" "листи від 12.05.1999 р. № 302/13, від 17.09.2000 р. № 899/13, від 18.05.1999 р. № 312/13" та згідно бухгалтерських документів залізничні колії № № 3, 4, 9, 13, 15, 16, 19, 23, 33 загальною довжиною 3,617 км; залізничні колії "теплових мереж" довжиною 2809 м та стрілочні переводи № № 102, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 170, 176, 180, 182, 184, 186, 178, 174; колії № 18 довжиною 348 м та стрілочний перевід № 144; колії довжиною 2323 м та стрілочні переводи № № 42, 118,120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 136, 140, а також залізничні колії № № 17, 31, 34 -другого маневрового району та № № 1, 13, 31, 32 -третього маневрового району, що належали ВАТ "Сумське МППЗТ" списані, однак на даний час не демонтовані і експлуатуються без законних на те підстав виробничим комерційним підприємством "Спектр-СІП" ТОВ.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Насамперед слід зазначити, що ст. 16 Цивільного кодексу України встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів. Виходячи з аналізу глави 29 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає, що способом захисту неволодіючого майном власника до незаконного володільця є саме віндикаційний позов до незаконного власника, тобто витребування майна з чужого незаконного володіння. Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не відповідають способу захисту порушеного права.          

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (який був чинним на момент списання спірних колій та втратив чинність з 21.09.2006 р.) на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймали рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затверджували статути (положення) підприємств; здійснювали контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 р. №742  "Про перетворення Сумського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту у відкрите акціонерне товариство" (а.с.44, т.5) Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворене у відкрите акціонерне товариство "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Як вбачається з додатку до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 р. №742 (а.с.46, т.5), а саме Акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", Міністерство транспорту України передало у власність  ВАТ  "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" нерухоме майно. Майно зазначене в позовній заяві та в уточненнях до неї у вказаному акті не значиться.

Відповідно до статуту ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 31.07.2006 р. №806 товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з його філіями та відкритих акціонерних товариств з їх філіями, реорганізованих згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.2006 р. №396 у відособлені структурні підрозділи (філії) шляхом приєднання до товариства, в тому числі і ВАТ "Сумське міжгалузеве  підприємство промислового залізничного транспорту" - 40022, м. Суми, пров. 3-й Заводський, 8.

Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворене у відкрите акціонерне товариство шляхом корпоратизації наказом Міністерства транспорту від 30.10.2001 №746, таким чином, на момент списання основних засобів у 1999 році - колій та стрілочних переводів промислові підприємства залізничного транспорту мали загальнодержавну форму власності на майно.

Відповідно до Статуту, ВАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" засноване Міністерством транспорту та зв'язку України шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство в результаті корпоратизації.

Товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність. Засновником та єдиним акціонером Товариства є держава В особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що є правонаступником Міністерства транспорту України.

Таким чином, судова колегія вважає, що ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не надало суду доказів про передачу йому у власність державного майна, яке зазначено в позові, тобто майна на яке позивач просив визнати право власності за позивачем в особі Сумської філії.

Крім того, в доповненнях до апеляційної скарги відповідач зазначав, що  колії №№ 3,4,9 (до ПКЗ від СП № 264), 13,16,19,23,33; залізничні колії "теплових мереж" від воріт на територій підприємства та стрілкові переводи №№ 156, 180, 176, 182,184,186,178,172,246,280,282,284,228,238,334; колії №№ 17,31,34 другого маневрового району та колії №№ 1,13,31,32 - третього маневрового району - це об'єкти, які ніколи не перебували на балансі відповідача, а є майном позивача, до якого відповідач не має відношення. У зв'язку з чим взагалі не існує обставин для того щоб ці об'єкти оспорювати та приймати по ним рішення у суді.

ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не надало доказів спростування вказаних доводів апеляційної скарги.

Статтею 362 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Щодо списання спірних колій та стрілочних переводів у квітні-травні 1999 та у 2000 роках слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, Декретом Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 (який був чинним на момент списання спірних колій та втратив чинність з 21.09.2006) на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності,

Українське об'єднання державних міжгалузевих підприємств промислового залізничного транспорту "Укрпромзалізтранс", до складу якого входили Сумське та Київ-Дніпровське міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту, було створене наказом Міністерства транспорту України від 05.08.1994 №423 та віднесено до сфери управління Міністерства транспорту України та включено до складу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Статут Українського об'єднання державних міжгалузевих підприємств промислового залізничного транспорту "Укрпромзалізтранс" (т.5, а.с.109-118), затверджений Міністерством транспорту України 10.08.1994 р., погоджений з Міністерством економіки, Антимонопольним комітетом України та зареєстрований Радянською районною державною адміністрацією м, Києва, закріплював, що об'єднання засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства транспорту України, входить до складу Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця".

Відповідно до Положення про порядок відчуження  засобів виробництва, що є  державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1995 р. №1020, дія  цього  Положення  поширюється  на  окремі  інвентарні об'єкти (групу інвентарних об'єктів), які є засобами виробництва і віднесені до основних фондів. Списання основних  фондів  здійснюється  з  дозволу  Фонду державного майна  України,  його  регіональних  відділень стосовно підприємств змішаної форми власності ( в частині  основних  фондів державної власності),   а  для  державних  підприємств  з  дозволу міністерств та відомств тільки у випадках неповного зносу основних фондів або прискореної амортизації. Оцінка  вартості  інвентарних  об'єктів   при   здійсненні відчуження проводиться згідно з Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Постановою Кабінету  Міністрів  України від 18.01.95 №36.

Для  одержання  дозволу  на  відчуження  державного  майна підприємству необхідно подати: погодження відповідного органу управління; обґрунтовану заяву (при необхідності ТЕО);  акт оцінки основних фондів; акт технічного стану основних фондів; спрацьовану кон'юнктуру   ринку,   акт   інвентаризації  та незалежну експертну    оцінку   вартості   основних   фондів   при необхідності (визначається Фондом).

          Згідно з Положенням  про порядок відчуження засобів виробництва,                     що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 р. №1477, списання основних  фондів  здійснюється  з  дозволу  Фонду державного майна  України,  його  регіональних  відділень стосовно підприємств змішаної форми власності ( в частині  основних  фондів державної власності),   а  для  державних  підприємств  з  дозволу міністерств та відомств тільки у випадках неповного зносу основних фондів або прискореної амортизації.

Інструкція про відчуження державного  майна підприємств, що знаходяться у сфері управління  Міністерства транспорту, затверджена наказом Міністерства транспорту  від 08.04.1998 р. №116, визначає   порядок   відчуження    (продаж, списання,  передача  з  балансу  на  баланс тощо) державного майна підприємств,  що  знаходяться  у  сфері  управління   Міністерства транспорту. Списання основних фондів підприємств у випадку їх  повного зносу   здійснюється   безпосередньо   підприємствами,  а  у  разі неповного  зносу  або  прискореної  амортизації  лише  з   дозволу відповідного державного департаменту,  адміністрації,  Укравтодору або Держгідрографії при їх балансовій вартості  до  100  тис. грн., Міністерства  транспорту  при  балансовій вартості основних фондів понад 100 тис. грн. Дозвіл  на  продаж  основних  виробничих фондів балансовою вартістю до  суми,  еквівалентної  100 розмірам неоподатковуваного мінімуму доходів на місяць,  діючого на момент продажу,  надається безпосередньо відповідним державним департаментом, адміністрацією, Укравтодором або Держгідрографією.

Відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

          Згідно розділу IV "Залізничні під'їзні колії" вказаного Статуту до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

          Примикання залізничних під'їзних колій до загальної мережі залізниць дозволяється Укрзалізницею або за її дорученням начальником залізниці.

          Будівництво і реконструкція залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів, здійснюється за проектами, погодженими з Укрзалізницею або за її дорученням з начальником залізниці.

          Враховуючи вищезазначене, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи, відсутні належні дозволи та документи необхідні для списання основних фондів що належали до державної власності, відсутні дозволи Укрзалізниці як на реконструкцію чи демонтаж, так і на будівництво під'їзних колій, в зв'язку з чим посилання відповідача щодо створення ним залізничних під'їзних колій № № 21, 18, 14, 15;  стрілочні переводи № № 42, 102, 158, 160, 162, 164, 166, 174, 144, 4, 108, 6, 146, 150, 8, 118, 122, 124, 126, 130, 132, 136, 138, 140, 142; колія № 9 -колія комбінату хлібопродуктів є необґрунтованим, оскільки вказане майно не вибуло в установленому порядку з державної власності.

          В запереченнях на апеляційну скаргу Міністерство транспорту та зв'язку України просило визнати право державної власності на майно, зазначене позивачем в позові, однак враховуючи, що відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а прокурор просив визнати не право державної власності, а право власності  саме за ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії, судова колегія вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 р. по справі №17/119-07 таким, що підлягає скасуванню.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 р. по справі №17/119-07  прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст.  99, 101, п.2 ст. 103,  п.1 ст.104,  ст. 105               Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

постановила:

          Апеляційну скаргу відповідача  задовольнити.

          Рішення господарського суду Сумської області від 29.05.07 по справі № 17/119-07 скасувати.

В позовних вимогах відмовити.           

         Головуючий суддя                                                  Лакіза В.В.

                                суддя                                                   Слюсарева Л.В.

                                суддя                                                     Шепітько І.І.

Постанову підписано 17.12.2007 р.