Рішення

від 27.06.2024 по справі 910/3855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2024Справа № 910/3855/24

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Мазура В.М. в порядку загального позовного провадження

справу № 910/3855/24

за позовом ОСОБА_1

до Закритого акціонерного товариства Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс"

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача: Гусєв П.В;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, як директор Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" скликав загальні збори учасників Товариства з метою розгляду питання про його звільнення з посади директора за власним бажанням. Загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв`язку із неявкою учасників Товариства. Оскільки прийняття рішення про звільнення керівника акціонерного товариства є виключною компетенцією учасників такого товариства, позивач звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин між ним і відповідачем припиненими, а також виключення з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань інформації про ОСОБА_1 , як керівника Закритого акціонерного товариства Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 позовну заяву було залишено без руху.

22.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів на виконання ухвали суду від 04.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/3855/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.05.2024.

Присутній у підготовчому засіданні 30.05.2024 представник позивача позов підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, відзив на позов у встановлений законом строк суду не подав.

Будь-яких заяв або клопотань процесуального характеру від відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 30.05.2024 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/3855/24 до судового розгляду по суті на 27.06.2024.

Присутній у судовому засіданні 27.06.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Відоповідно до відомостей трудової книжки позивача, 11.06.1996 на підставі Протоколу Загальних зборів № 8 ОСОБА_1 було призначено на посаду президента Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

01.04.2013 позивача звільнено із займаної посади президента Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" за власним бажанням в порядку, визначеному ч. 1 ст. 38 КЗпП України, та на підставі наказу № 01-Д від 01.04.2013 прийнято на посаду президента Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" за сумісництвом.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, акціонерами Товариства є: Державно-незалежне підприємство «ТЕКСПАРО», Закрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство закритого типу «ІНТЕР-КОНТАКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОНТАКТ».

Відповідно до п. 8.3. Статуту Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс", загальні збори акціонерів Товариства є вищим органом Товариства (надалі по тексту - Статут).

Відповідно до п. 8.24. Статуту, президент є вищем виконавчим органом Товариства і підзвітний Зборам і раді Товариства і несе відповідальність перед ними за виконання покладених на нього функцій.

Президент товариства призначається зборами Товариства (п. 8.25. Статуту).

21.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення, у якій просив звільнити його з посади президента за власним бажанням відповідно до ч. 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з 07.04.2023.

Згідно до пп. г) п. 8.8. Статуту, до компетенції зборів акціонерів Товариства відноситься обрання та відкликання президента Товариства.

21.02.2023 позивачем, як президентом ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс", направлено засобами поштового зв`язку на адреси акціонерів Товариства є: Державно-незалежне підприємство «ТЕКСПАРО», Закрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство закритого типу «ІНТЕР-КОНТАКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОНТАКТ» повідомлення від 21.02.2023 про скликання Позачергових загальних зборів акціонерів Товариства на 07.04.2023 о 11:00 год. за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, буд. 69, 5 поверх, зал для зборів 1, із порядком денним зборів щодо прийняття заяви про звільнення президента Товариства та звільнення з посади президента Товариства, ОСОБА_1 .

Скликані позивачем на 07.04.2023 Позачергові загальні збори акціонерів Товариства не відбулися, у зв`язку з неявкою всіх учасників відповідача, про що позивачем, як президентом Товариства складено Протокол № 1 від 07 квітня 2023 рроку.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що за заявою позивача його не було звільнено з посади президента. За відсутності рішення загальних зборів Товариства про звільнення президнета порушуються права позивача на припинення трудових відносин. Позивач зазначає, що ним дотримано порядок скликання загальних зборів учасників та належним чином повідомлено порядок денний таких зборів, однак загальні збори не відбулись та питання звільнення не вирішено. Позивач також вказує, що процедура звільнення керівника із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням президента з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому позивач крім припинення трудових відносин просить також провести відповідні реєстраційні з виключення відомостей про керівника Товариства.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 по справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про акціонерні товариства», Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства. (ч. 1ст.39 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Положеннями ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 3) в інших випадках, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Як установлено судом, позивач, як вищий виконавчий органй Товариства, ініціював скликання Позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс", про що акціонерів було повідомлено відповідним листом, проте, позачергові загальні збори акціонерів не відбулися.

Матеріалами справи підтверджено дотримання ОСОБА_1 вимог закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин із товариством. Проте, невирішення загальними зборами акціонерів товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади керівника є порушенням прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати трудові відносини з відповідачем припиненими з 07.04.2023 12.10.2023 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади президента ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс", на підставі ч. 1 статті 38 КЗпП України.

Тобто, позивач посилається на приписи статті 38 КЗпП України, а також просить визнати припиненими трудові відносини з 07.04.2023, тобто з дати, коли мали відбутись позачергові загальні збори акціонерів товариства.

Як було зазначено судом вище, норми законодавства про працю, зокрема ст. 38 КЗпП України у спірних правовідносинах не застосовуються (постанова Великої Палати Верховного суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

Отже посилання позивача в позовній заяві та в прохальній частині позовної заяви на приписи статті 38 КЗпП України є необґрунтованим.

У той же час, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.

Суд зазначає, що припинення трудових відносин певною датою у минулому по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

При цьому, суд ураховує, що прийняття судового рішення з констатацією визнання припиненими відносин керівника з товариством з дати, що минула, породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення повноважень директора, оскільки в період з 07.04.2023 по день набрання законної сили рішенням суду даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значиться керівником ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс"

Крім того, з 07.04.2023 та до часу прийняття рішення у даній справі не виключено, що позивач міг вчиняти дії як керівник ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" у відносинах з третіми особами.

Саме факт неприйняття загальними зборами рішення 07.04.2023 про припинення повноважень ОСОБА_1 , свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, де судом досліджуються обставини дотримання позивачем, як президентом товариства, вимог Закону України "Про акціонерні товариства " та Статуту.

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягаються захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині визнання припиненими трудових відносини з 07.04.2023 підлягають задоволення частково, а саме визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" з дати набрання рішенням законної сили, у зв`язку із звільненням з займаної посади президента ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

Отже, повноваження ОСОБА_1 , як президента ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс", припиняються з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а не з 07.04.2023.

Також позивач просить виключити з Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про орган управління» відомості про ОСОБА_1 , як керівника Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Враховуючи зазначене вище, у зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем з відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення також і вимоги позивача про виключення з Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про орган управління» відомості про ОСОБА_1 , як керівника Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) з Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" (03057, місто Київ, проспект Перемоги (Берестейський), будинок 40-А; код ЄДРПОУ 22900170) з дати набрання рішенням законної сили, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Президента Закритого акціонерного товариства Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс".

3. Виключити з Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про орган управління» відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), як керівника Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" (03057, місто Київ, проспект Перемоги (Берестейський), будинок 40-А; код ЄДРПОУ 22900170).

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна страхова компанія "Інтер-Поліс" (03057, місто Київ, проспект Перемоги (Берестейський), будинок 40-А; код ЄДРПОУ 22900170) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

6. В іншій частині вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.08.2024.

Суддя А.І. Привалов