Рішення

від 27.08.2024 по справі 910/7572/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2024Справа № 910/7572/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (02055, м. Київ, вул. Ганни Ахматової, буд. 3; ідентифікаційний код: 32070545)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код: 38239221)

про стягнення 65702,56 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» про стягнення 65702,56 грн, з яких 45054,06 грн основного боргу, 3514,22 грн 3% річних та 17134,28 грн інфляційних втрат.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача спожиті останнім житлово-комунальні послуги за період з 09.08.2021 по 29.02.2024 у розмірі 45054,06 грн, а також нараховані 3% річних у розмірі 3514,22 грн та інфляційні втрати у розмірі 17134,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7572/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7572/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7572/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» з 09.08.2021 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132,9 м.кв., що підтверджуються інформаційною довідкою №376302242 від 27.04.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, копії якої додана позивачем до позовної заяви.

Вказаний багатоквартирний будинок прийнятий в експлуатацію за Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженим розпорядженням Печерської рай держадміністрації №106/1 від 05 жовтня 2001 року, відповідно якого експлуатаційною організацією цього будинку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада2, правонаступником прав і обов`язків якої в частині договірних відносин по обслуговуванню будинку 13 по вул. Старонаводницькій в місті Києві є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 5» згідно Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5».

Зокрема, у ст. 1 Установчого договору від 29.08.2002 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 5» є правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» в частині договірних відносин по обслуговуванню будинку 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 5» відповідно до свого Статуту утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг - Договір №1/317-Ж-11 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 03.01.2011 з ТОВ «Фірма «Володар-Роз», Договір №75/8-пр від 26.10.2007 з Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7», Договір №Р5/ДС про надання послуг від 01.06.2017 з ФОП Волинською Ю.В., Договір №02-6332 від 01.09.2017 з Комунальним підприємством «Профдезінфекція», Договір №Р5/18/ТО на технічне обслуговування від 01.01.2018 з ТОВ «Скайліфт».

Судом встановлено, що 29.02.2024 позивач направив на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б) для підписання примірник Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024.

Однак, відповідач не підписав вказаний примірник договору та не повернув його позивачу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача спожиті останнім житлово-комунальні послуги за період з 09.08.2021 по 29.02.2024 у розмірі 45054,06 грн, а також нараховані 3% річних у розмірі 3514,22 грн та інфляційні втрати у розмірі 17134,28 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Стаття 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов`язковим і не залежить від членства в об`єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, сама по собі відсутність договору між відповідачем та позивачем щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території та сплата житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території та від встановленого законом обов`язку оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України також визначено, що власність зобов`язує, а в ст. 322 Цивільного кодексу України вказано, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому, будучи власником майна, відповідач зобов`язаний його утримувати.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» з 09.08.2021 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132,9 м.кв., що підтверджуються інформаційною довідкою №376302242 від 27.04.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, відповідач зобов`язаний оплачувати послуги, які надаються позивачем, зважаючи й на ті обставини, що у спірному періоді відповідач був власником вказаної квартири, а матеріали справи не містять доказів, що надані позивачем послуги у спірному періоді були оплачені будь-якою іншою особою (зокрема, орендарем у випадку, якщо вказана квартира здавалась в оренду, тощо).

Крім того, у ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2024 позивач направив на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б) для підписання примірник Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024.

Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, вказане поштове відправлення не було вручене адресату та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів висловлення заперечень на укладення договору в редакції, надісланій позивачем, суд вважає укладеним Договір №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 в редакції, надісланій позивачем.

Відповідно до п. 1.1 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 предметом договору є забезпечення підприємством надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем;- гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання, зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), поливання дворів, клумб і газонів, прибирання і вивезення снігу, посилання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, експлуатація номерних знаків на будинках, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів, надання інших послуг та здійснення функцій управління будинком № 13 по вул. Старонаводницькій, в м. Києві, (далі - послуги), при цьому споживач уповноважує підприємство здійснювати управління будинком та надає йому право укладати необхідні договори з виконавцями та постачальниками послуг на користування відповідними будинковими мережами, і зобов`язується здійснювати своєчасну оплату послуг за встановленими, у порядку визначеному чинним законодавством та Договором, тарифами у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 підприємство надає послуги з утримання та управління будинку та прибудинкової території: по утриманню відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору;по управлінню відповідно до погодженої сторонами ціни (тарифу) даних послуг. Рішення органу місцевого самоврядування є обов`язковим для Підприємства та Споживача та застосовується з дати набрання ним чинності в порядку, визначеному законодавством, у разі відсутності такого Рішення, Підприємство проводить нарахування послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкової територій відповідно до затвердженого Кабінетом міністрів України порядку. Зміна тарифів на утримання та управління будинку та прибудинкової території не потребує внесення змін до цього Договору, нові тарифи застосовуються автоматично з дня їх введення.

Згідно з п. 1.3 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення цього Договору становить 1443,29 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 оплата послуг за вивіз твердих побутових відходів здійснюється окремо та нараховується на кількість фактично проживаючих, зареєстрованих осіб в квартирі, з врахуванням фактично вивезених твердих побутових відходів з будинку в цілому на 1 місяць. Вартість 1 куб.м. складає 223 грн. 92 коп.

Відповідно до п. 8.11 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 плата за послуги, передбачені цим договором, підприємство нараховує, а споживач оплачує з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно 09.08.2021.

Судом встановлено, що за період з серпня 2021 року по лютий 2024 року позивачем нараховано відповідачу плату за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 45054,06 грн, яка складається з плати з утримання будинку та прибудинкової території за тарифами, затвердженими позивачем (33990,46 грн), плати за вивезення ТПВ (904,27 грн), плати за послуги консьєржа (9681,94 грн) та капітального ремонту (477,39 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони домовились про застосування авансової системи оплати послуг передбачених п. 1.3 даного Договору. Платежі по авансовій системі вносяться не менш ніж за один місяць до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує розрахунковому (п. 2.2 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024).

Згідно з п. 2.5 Договору №УЖ/Р5-3/02/01/24 на надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2024 до розрахунків за послуги передбачені п 1.4. Договору, застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться Споживачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів оплати на користь позивача спожитих у період з 09.08.2021 по лютий 2024 року житлово-комунальних послуг на суму 45054,06 грн.

При цьому, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 5» уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг - Договір №1/317-Ж-11 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 03.01.2011 з ТОВ «Фірма «Володар-Роз», Договір №75/8-пр від 26.10.2007 з Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7», Договір №Р5/ДС про надання послуг від 01.06.2017 з ФОП Волинською Ю.В., Договір №02-6332 від 01.09.2017 з Комунальним підприємством «Профдезінфекція», Договір №Р5/18/ТО на технічне обслуговування від 01.01.2018 з ТОВ «Скайліфт».

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» у сумі 45054,06 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» суми основного боргу у розмірі 45054,06 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3514,22 грн та інфляційні втрати у розмірі 17134,28 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» 3% річних у розмірі 3514,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 17134,28 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд нараховувати 3% річних та інфляційні втрати до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Суд вважає за можливе зазначити у рішення про нарахування 3% річних з 15.03.2024 до моменту повного виконання рішення суду, однак, у зазначенні у судовому рішенні про нарахування інфляційних втрат суд відмовляє позивачу, оскільки таке нарахування не передбачено ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код: 38239221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (02055, м. Київ, вул. Ганни Ахматової, буд. 3; ідентифікаційний код: 32070545) суму основного боргу у розмірі 45054 (сорок п`ять тисяч п`ятдесят чотири) грн 06 коп., 3% річних у розмірі 3514 (три тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн 22 коп, інфляційні втрати у розмірі 17134 (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн 28 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України з 15.03.2024 до моменту повного виконання рішення суду на суму основного боргу, що становить 45054,06 грн, нараховувати 3% річних за формулою: сума основного боргу * 3% / календарну кількість днів у році * кількість днів прострочення.

4 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак