Рішення

від 27.08.2024 по справі 910/1819/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2024Справа № 910/1819/24За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "КМБ-ЖИТЛОБУДІНВЕСТ"

про стягнення 61694,22 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "КМБ-ЖИТЛОБУДІНВЕСТ" (далі - відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором про відкриття рахунку в цінних паперах №4082/09 від 06.10.2009, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити послуги за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №4082/09 від 06.10.2009 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1819/24 за вказаними позовними вимогами, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позовній заяві та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак 06.03.2024 конверт з відповідною ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

В матеріалах справи відсутні відомості про інші наявні у відповідача поштові адреси. Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням схорони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання конверту з ухвалою суду відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо її належного отримання, тобто, його власною волею, оскільки відомості, зокрема, про адресу місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань подає сам відповідач.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.2009 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальність «Компанія з управління активами «КМБ-Житлобудінвест» (далі - депонент) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах №4082/09 за умовами якого ПАТ АБ «Укргазбанк» зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим Договором, надавати послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінним паперам на викладених умовах згідно з Положеннями про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР №999 від 17.10.2006.

Згідно з п. 2.1 Договору зберігач зобов`язаний відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом 3-х робочих днів, після подання депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами зберігача та чинного законодавства України.

Пунктом 3.1.3 Договору узгоджено, що депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами зберігача (Додаток №1 до Договору), які є невід`ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР, згідно з АМКУ.

Депонент зобов`язаний сплачувати послуги зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченим цим Договором (п. 2.3 Договору).

За умовами пункту 3 Договору оплата послуг зберігача включає в себе вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача. Плата за послуги надані зберігачем, вносить депонентом щомісячно до 25 числа наступного за тим місяця у якому надавались послуги згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1 Договору кожна сторона зобов`язана виконувати свої обов`язки покладені на неї за даним Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Строк дії Договору 1 рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання розірвати Договір він вважається продовженим на кожний наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати Договір повинна письмово повідомити іншу сторону за 45 днів до моменту розірвання із зазначенням причини (п. 7 Договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення до закінчення строку дії цього договору від будь-якої із сторін про своє бажання розірвати Договір, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим.

На виконання умов вказаного Договору, позивачем направлялись відповідачу Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про відкриття рахунку в цінних паперах за період з січня 2016 року по грудень 2023 року включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень на юридичну адресу відповідача та фіскальними чеками, однак були залишені відповідачем без відповіді та без оплати.

Станом на день подання позовної заяви до суду відповідачем умови вище вказаного Договору не виконані, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61694,22 грн, з яких: 16200 грн - за здійснений депозитарний облік прав на цінні папери; 27816 грн - пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери за період з 29.01.2023 року по 29.01.2024 року, 8100 грн - штрафу; 2171,97 грн - 3% річних та 7406,25 грн - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Отже, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.7 Договору сторонами визначено, що оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно акту-рахунку (додаток №2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги. У акті-рахунку (додаток №2 до Договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач засобами поштового зв`язку неодноразово направляв відповідачу акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг.

Проте, відповідач у встановлені Договором строки оплату за отримані послуги не здійснив.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача складає 16200 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем не спростована, а також враховуючи те, що останній на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 6 Договору сторонами було погоджено, що якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на 30 днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору та зобов`язує депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторін від виконання умов по даному Договору.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.

На підставі чого позивачем було нараховано відповідачу штраф у сумі 8100 грн, що є 50% від суми основної заборгованості простроченої по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв`язку із тим, що відповідач допустив прострочення оплати послуг з обслуговування в системі депозитарного обліку, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 27816 грн, 3% річних у сумі 2171,97 грн, інфляційних втрат у сумі 7406,25 грн.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування на суму боргу трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що розмір пені становить 29403 грн. Однак, у зв`язку з тим, що суд не може виходити за межі пред`явлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), суд встановив, що заявлений позивачем розмір пені у заявленій позивачем сумі 27816 грн підлягає задоволенню.

Щодо наданих позивачем розрахунків інфляції у сумі 7406,25 грн та 3% річних у сумі 2171,97 грн, судом визнано їх обґрунтованими і арифметично правильними, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Компанія з управління активами «КМБ-Житлобудінвест» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6; ідентифікаційний код: 35623813) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код: 23697280) 16200 (шістнадцять тисяч двісті) грн основного боргу, 8100 (вісім тисяч сто) грн штрафу, 27816 (двадцять сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн пені, 2171 (дві тисячі сто сімдесят одну) грн 97 коп. 3% річних, 7406 (сім тисяч чотириста шість) грн 25 коп. інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.