Рішення

від 19.06.2024 по справі 911/528/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа № 911/528/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом): Пучка В. А. (адвокат - довіреність № 01/01/20-923/д від 28.12.2023 р.);

від відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом): Полянська С. В. (адвокат - ордер серії АН № 1404454 від 23.04.2024 р.);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб, м. Бориспіль, Київська область

про стягнення 41 885, 28 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб, м. Бориспіль, Київська область

до Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ

про стягнення 4 080, 39 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ Укрнафта звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Бориспільський завод полімерних труб про стягнення 41 885, 28 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару згідно з договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/528/24 за позовом ПАТ Укрнафта до ТОВ Бориспільський завод полімерних труб про стягнення 41 885, 28 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

22.03.2024 р. через систему Електронний суд до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 21.03.2024 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

22.03.2024 р. ТОВ Бориспільський завод полімерних труб (відповідач по справі за первісним позовом) у строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 911/528/24 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ПАТ Укрнафта про стягнення 4 080, 39 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) неналежним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2024 р. прийнято зустрічний позов ТОВ Бориспільський завод полімерних труб (відповідача по справі за первісним позовом) до ПАТ Укрнафта про стягнення 4 080, 39 грн для спільного розгляду з первісним позовом ПАТ Укрнафта у справі № 911/528/24, постановлено про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 24.04.2024 р.

15.04.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н від 15.04.2024 р. на зустрічну позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

22.04.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 22.04.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

24.04.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 08.05.2024 р.

22.05.2024 р. через систему Електронний суд до суду від відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надійшла відповідь б/н від 21.05.2024 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.

08.05.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 22.05.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 05.06.2024 р.

05.06.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.06.2024 р.

19.06.2024 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на первісний позов. Також, представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) (надалі Покупець) та відповідачем (за первісним позовом) (надалі Продавець) було укладено договір № 09/03/1058/-МТР купівлі-продажу, згідно з умов п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати продукцію (далі Товар) у власність Покупця, а Покупець прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму (надалі Договір).

Згідно з п. 1.2. Договору асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Продавець зобов`язаний зокрема забезпечити передачу Товару у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Продавець гарантує належну комплектність та якість Товару, що реалізується за цим Договором, його відповідність сертифікату якості, сертифікату відповідності, технічним та санітарним нормам і стандартам, діючим в Україні, наявність технічної документації, що входить до комплекту, яка надається виробником, а також повну відповідність Товару відповідному Додатку до цього Договору та умовам цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар у строк та на умовах, визначених цим Договором та відповідними Додатками до цього Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що Товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у відповідному Додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору датою постачання Товару вважається дата передачі його Покупці у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або Додатковими угодами. Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Товару. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару.

Згідно з п. 5.4. Договору Продавець зобов`язаний не менше ніж за 3 (три) робочих дні до запланованої дати відвантаження Товару в письмовій формі попередити Покупця про точну дату постачання Товару до місця призначення, якщо інше не вказано в Додатку до цього Договору. Повідомлення за підписом уповноваженої особи Продавця в сканованому вигляді (формат pdf) направляється на електронну адресу Покупця, вказану в п. 10.1.2. цього Договору.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що відвантаження Товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення Покупця про готовність до прийняття Товару.

Згідно з п. 11.1. Договору Сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі, - до повного виконання взаємних зобов`язань Сторонами.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р., згідно зі змісту п. 1 якого загальна вартість товару (труба поліетиленова ПЕ 100 SDR 11-225x20.5, кількість 2 664 м.), що поставляється по цьому Додатку складає 3 152 044, 80 грн, в т.ч. ПДВ 525 340, 80 грн (надалі Додаток № 1).

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 умови оплати: 25 % передоплати, решта по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

Згідно з п. 3 Додатку № 1 умови поставки Товару (ІНКОТЕРМС 2020 р.): DDP склад Вантажоотримувача.

Пунктом 7 Додатку № 1 передбачено, що відвантаження товару необхідно проводити по заздалегідь погодженому з Вантажоотримувачем графіку.

Пунктом 8 Додатку № 1 визначено, що термін поставки Товару: 10 календарних днів з моменту передоплати.

Відповідно до п. 14 Додатку № 1 реквізити Вантажоотримувачів: ОНГВУ НГВУ Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта: 42700, Україна, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 119. Товар поставляється автотранспортом на склад ГСЛ Охтирка Сумської обл., м. Охтирка, вул. Заозерна, 139.

Одночасно із укладенням договору між позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) було підписано Додаток № 2 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. Технічні вимоги.

04.04.2023 р. на виконання умов договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) було перераховано на рахунок відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) 25 % передоплати за товар, а саме 788 011, 20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15599УГ23 від 04.04.2023 р. на суму 788 011, 20 грн, наявним у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2023 р. на виконання п. 5.5. договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом) звернувся до відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) із листом № 01/01/09/03/12-02/02/210 від 07.04.2023 р., яким повідомив, що вантажоотримувач готовий приймати товар, що підлягає поставці згідно додатку № 1 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р.

12.04.2023 р. на виконання умов договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу відповідачем (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) було здійснено поставку і передано у власність позивачу (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) товар на загальну суму 1 419 840, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 77 від 11.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000077 від 11.04.2023 р., наявними у матеріалах справи.

14.04.2023 р. на виконання умов договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу відповідачем (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) було здійснено поставку і передано у власність позивачу (за первісним позовом) відповідачу (за зустрічним позовом) товар на загальну суму 894 499, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 78 від 13.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000078 від 13.04.2023 р., наявними у матеріалах справи.

18.04.2023 р. на виконання умов договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу відповідачем (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) було здійснено поставку і передано у власність позивачу (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) товар на загальну суму 837 705, 60 грн, що підтверджується видатковою накладною № 84 від 17.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000084 від 17.04.2023 р., наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 5 % штрафу, передбаченого договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, за прострочення відповідачем виконання свого обов`язку по поставці товару всього на загальну суму 41 885, 28 грн.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 цього ж кодексу продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 цього ж кодексу продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідач (за первісним позовом) позивач (за зустрічним позовом) станом на час розгляду справи свій обов`язок щодо передачі (поставки) товару позивачу (за первісним позовом) - відповідачу (за зустрічним позовом) за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу виконав у повному обсязі, що підтверджується договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, видатковою накладною № 77 від 11.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000077 від 11.04.2023 р., видатковою накладною № 78 від 13.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000078 від 13.04.2023 р., видатковою накладною № 84 від 17.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000084 від 17.04.2023 р., іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідач (за первісним позовом) позивач (за зустрічним позовом) свій обов`язок щодо передачі (поставки) позивачу (за первісним позовом) - відповідачу (за зустрічним позовом) частки товару на загальну вартість 837 705, 60 грн виконав із порушенням строку, встановленого договором - лише 18.04.2023 р., що підтверджується договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, видатковою накладною № 84 від 17.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000084 від 17.04.2023 р., іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи відповідачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк свого обов`язку щодо передачі (поставки) позивачу (за первісним позовом) - відповідачу (за зустрічним позовом) частки товару на загальну вартість 837 705, 60 грн за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.9. Договору за порушення строку постачання Товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 % від вартості Товару не поставленого вчасно.

Розрахунок штрафу від вартості частини товару, поставку якого відповідач (за первісним позовом) прострочив, виконаний позивачем (за первісним позовом), є обґрунтованим та правильним.

Заперечення відповідача (за первісним позовом), викладені у відзиві б/н від 21.03.2024 р., на позовну заяву щодо внесення змін до умов договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу та встановлення листом № 24 від 12.04.2023 р. нових строків поставки частини товару на 18-19 квітня 2023 р., є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, пунктом 8 Додатку № 1 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. визначено, що термін поставки Товару: 10 календарних днів з моменту передоплати.

Відповідно до п. 12.2. договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу ніякі зміни, доповнення до цього Договору або будь-які угоди, пов`язані з цим Договором, не будуть дійсними до тих пір, доки вони не будуть складені в письмовій формі українською мовою та належним чином підписані Сторонами.

Отже, сторони між собою дійшли згоди щодо способу внесення змін та доповнень до умов самого договору, зокрема і способу внесення змін до графіку та строків поставки товару.

У процесі розгляду справи відповідачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували складання та узгодження в порядку, передбаченому п. 12.2. договору в письмовій формі між сторонами змін та доповнень до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, в тому числі узгодження інших термінів поставки товару за договором, а ніж встановлених у додатку № 1 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. - 10 календарних днів з моменту передоплати.

Як було зазначено вище, позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) 04.04.2023 р. було перераховано на рахунок відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) 25 % передоплати за товар.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та положення договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що остаточним строком поставки товару за договором, в тому числі і частини товару на загальну вартість 837 705, 60 грн було саме 14.04.2023 р.

Заперечення відповідача (за первісним позовом), викладені у відзиві б/н від 21.03.2024 р., на позовну заяву щодо неможливості виконання у встановлений договором строк свого обов`язку щодо поставки товару у зв`язку з існуванням та дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ст. 14-1 цього ж закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21.

Отже, з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р. Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із подальшим продовженням строку його дії.

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання у встановлений строк зобов`язань відповідача (за первісним позовом) саме за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що договір № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу між позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) позивачем (за зустрічним позовом) був укладений вже в період воєнного стану, а отже відповідач (за первісним позовом) позивач (за зустрічним позовом) на момент укладення даного договору, взявши на себе зобов`язання по поставці товару у термін - 10 календарних днів з моменту передоплати був обізнаний про потенційну можливість зміну графіку виробництва через коливання електричної напруги у мережі, ускладнення логістики і тд, що є наслідком військової агресії Російської Федерації проти України.

Отже, вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення із відповідача (за первісним позовом) 5 % штрафу за прострочення відповідачем виконання свого обов`язку по поставці товару всього на загальну суму 41 885, 28 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу за період з 19.05.2023 р. по 08.06.2023 р. прострочення відповідачем (за зустрічним позовом) виконання у повному обсязі свого обов`язку по оплаті за поставлений товар всього на загальну суму 4 080, 39 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної зустрічної позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, 14.09.2022 р. між позивачем (за зустрічним позовом) (надалі Продавець) та відповідачем (за зустрічним позовом) (надалі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 09/03/1058-МТР.

Згідно з п. 2.3.1. Договору Покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений Товар на умовах та у строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних Додатках до цього Договору. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із сукупної вартості Товару згідно з Додатками.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата вартості Товару здійснюється на умовах, визначених Додатками після отримання Покупцем примірника належним чином підписаного Сторонами оригіналу Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору датою постачання Товару вважається дата передачі його Покупці у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або Додатковими угодами. Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Товару. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару.

Пунктом 6.10. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати Товару відповідно до умов, визначених цим Договором, Покупець несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як було зазначено вище, одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 від 14.09.2022 р. до договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 умови оплати: 25 % передоплати, решта по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

Згідно з п. 3 Додатку № 1 умови поставки Товару (ІНКОТЕРМС 2020 р.): DDP склад Вантажоотримувача.

Відповідно до п. 14 Додатку № 1 реквізити Вантажоотримувачів: ОНГВУ НГВУ Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта: 42700, Україна, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 119. Товар поставляється автотранспортом на склад ГСЛ Охтирка Сумської обл., м. Охтирка, вул. Заозерна, 139.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, позивачем (за зустрічним позовом) на виконання положень договору № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу було у повному обсязі виконано свій обов`язок щодо поставки товару та було передано у власність (поставлено) відповідачу (за зустрічним позовом) товар на загальну суму 3 152 044, 80 грн кількістю 2 664 м, що підтверджується видатковою накладною № 77 від 11.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000077 від 11.04.2023 р., видатковою накладною № 78 від 13.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000078 від 13.04.2023 р., видатковою накладною № 84 від 17.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000084 від 17.04.2023 р., іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та станом на час розгляду справи позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) було виконано свій обов`язок по оплаті за поставлений товар шляхом перерахування позивачу (за первісним позовом) - відповідачу (за зустрічним позовом) грошових коштів у розмірі 3 152 044, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15599УГ23 від 04.04.2023 р. на суму 788 011, 20 грн, платіжною інструкцією № 29226УГ23 від 08.06.2023 р. на суму 2 364 033, 60 грн, іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1-3 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

3. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, позивач (за первісним позовом) відповідач (за зустрічним позовом) станом на час розгляду справи свій обов`язок щодо оплати за поставлений товар за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 15599УГ23 від 04.04.2023 р. на суму 788 011, 20 грн, платіжною інструкцією № 29226УГ23 від 08.06.2023 р. на суму 2 364 033, 60 грн, іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, позивач (за первісним позовом) відповідач (за зустрічним позовом) свій обов`язок щодо оплати за поставлений товар виконав із порушенням строку, встановленого договором - лише 08.06.2023 р., що підтверджується договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу, платіжною інструкцією № 15599УГ23 від 04.04.2023 р. на суму 788 011, 20 грн, видатковою накладною № 77 від 11.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000077 від 11.04.2023 р., видатковою накладною № 78 від 13.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000078 від 13.04.2023 р., видатковою накладною № 84 від 17.04.2023 р., товарно-транспортною накладною № БТ000000084 від 17.04.2023 р., платіжною інструкцією № 15599УГ23 від 04.04.2023 р. на суму 788 011, 20 грн, платіжною інструкцією № 29226УГ23 від 08.06.2023 р. на суму 2 364 033, 60 грн, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи відповідачем (за зустрічним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним саме у встановлений строк свого обов`язку щодо оплати за поставлений йому товар за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є неправильний.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 19/05/2023 до 07/06/2023 2 364 033,60 грн. Всього:2 364 033,60 грн.

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 19/05/2023 до 07/06/2023 2 364 033,60 x 3 % x 20 : 365 : 100203 886,08 грн

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказані періоди становить 3 886,08 грн.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача (за зустрічним позовом) в частині стягнення із відповідача (за зустрічним позовом) 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 09/03/1058-МТР від 14.09.2022 р. купівлі-продажу за період з 19.05.2023 р. по 08.06.2023 р. прострочення відповідачем (за зустрічним позовом) виконання у повному обсязі свого обов`язку по оплаті за поставлений товар у розмірі 3 886, 08 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково.

Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом).

Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (за зустрічним позовом) позивача (за первісним позовом).

Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Як було зазначено вище, позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом) 41 885, 28 грн штрафу, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача (за зустрічним позовом) 3 886, 08 грн 3 % річних.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зустрічного зарахування вищезазначених грошових сум і відповідних сум судового збору та стягнення різниці між ними (пропорційного зменшення складових присуджених до стягнення коштів), а саме 37 999, 20 грн штрафу та 115, 36 грн судового збору відповідно з Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб (08300, вул. Завокзальна, буд. 13, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 00861624) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ; ідентифікаційний код 00135390) 41 885 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) грн 28 (двадцять вісім) коп. штрафу та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.

3.Зустрічний позов задовольнити частково.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб (08300, вул. Завокзальна, буд. 13, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 00861624) 3 886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн 08 (вісім) коп. та судові витрати 2 307 (дві тисячі триста сім) грн 04 (чотири) коп. судового збору.

5.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову.

6.Провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільський завод полімерних труб (08300, вул. Завокзальна, буд. 13, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 00861624) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ; ідентифікаційний код 00135390) 37 999 (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 (двадцять) коп. штрафу та судові витрати 115 (сто п`ятнадцять) грн 36 (тридцять шість) коп. судового збору.

8.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

27 серпня 2024 р.