Рішення

від 20.08.2024 по справі 912/1541/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуСправа № 912/1541/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянуву відкритому судовому засіданні справу №912/1541/24

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Єропейський, 4, м. Кропивницький, 25006 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, площа Г. Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030

2. Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, вул. Казакова, 39, смт. Смоліне, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26223

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Роставелі, 9А, м. Київ, 01601

про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації речового права, скасування державної реєстрації земельної ділянки

Представники:

від прокуратури - Лагода О.В., службове посвідчення №075371 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідачів - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (Прокурор) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає - Кіровоградська обласна державна адміністрація (Кіровоградська ОДА, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (ГУ Держгеокадастру, відповідач 1) та до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (Смолінська селищна рада, відповідач 2) про:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.12.2019 № 11-9705/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га;

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7-ОТГ від 03.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Смолінської селищної ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га;

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Смолінської селищної ради, код ЄДРПОУ 05378818, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2029783635231 - земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га, вчинену 17.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 40695866;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 27.11.2019, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування підстав позову Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а тому державна реєстрація такої земельної ділянки та вчинені щодо земельної ділянки дії є незаконними і підлягають скасуванню (визнанню недійсними) з припиненням реєстрації всіх речових прав. У позовній заяві Прокурором наведено підстави для представництва інтересів держави в особі Кіровоградської ОДА.

Ухвалою суду від 25.06.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1541/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.07.2024. Згідно ухвали на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України", третя особа).

Позивачем Кіровоградською ОДА згідно поданих до суду письмових пояснень позовні вимоги підтримано та подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (том 2 а.с.25-28).

Відповідачем 1 ГУ Держгеокадастру позовні вимоги заперечено, про що до справи подано відзив на позов, з підстав такого: оскільки право комунальної власності зареєстровано за Смолінською селищною радою, то належним способом захисту є витребування земельної ділянки за віндикаційним позовом; право постійного користування у ДП "Оникіївський лісгосп" належним чином не оформлено; спірна земельна ділянка обліковується як землі сільськогосподарського призначення (том 2 а.с. 63-68).

Третьою особою подано до суду письмові пояснення, за змістом яких підтверджено віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та її перебування в постійному користуванні ДП "Ліси України" (том 2 а.с. 36-49).

24.07.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.08.2024.

20.08.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурор позовні вимоги підтримав повністю.

Інші учасники в засідання суду не з`явились та є такими, що належним чином повідомлені про його проведення.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач 2 Смолінська селищна рада відзиву на позов не подала, будь-яких заяв чи клопотань не заявила.

Третя особа подала заяву від 04.07.2024 про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

На підставі ч. 10 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора, врахувавши заперечення відповідача 1 і письмові пояснення третьої особи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом дослідження.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-9705/14-19-СГ від 19.12.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Якимівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, серед яких земельна ділянка кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га (том 1 а.с. 44).

Відповідно до змісту вказаної технічної документації, її описової частини та графічних матеріалів земельна ділянка з інвентаризаційним номером «40» площею 6,9259 га є ненаданою у власність і користування та за видом угідь віднесена до пасовищ, цільове призначення цих земель визначено, як землі сільськогосподарського використання (том 1 а.с. 45-82).

Отримані за результатами інвентаризації земель відомості, у тому числі щодо земельної ділянки площею 6,9259 га, стали підставою для реєстрації земельної ділянки 27.11.2019 у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3523180300:02:000:0091 (том 1 а.с. 33-37).

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7-ОТГ від 03.12.2020 з державної власності у комунальну власність Смолінської селищної ради передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1225,0631 га, у тому числі, що розташовані на території колишньої Якимівської сільської ради згідно з додатком. До вказаного переліку увійшла й земельна ділянка площею 6,9259га з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 (порядковий номер 37 в Додатку до наказу) (том 1 а.с. 83-96).

Згідно Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 зареєстровано право комунальної власності Смолінської селищної ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03.12.2020 № 7-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2029783635231 (том 1 а.с. 31-32).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» територія Якимівськлї сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області увійшла до складу Смолінської селищної територіальної громади.

Відповідно до п.п. 11 п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Кіровоградській області утворено Новоукраїнський район, до складу якого увійшла територія Маловисківської міської територіальної громади.

На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 знаходиться на території Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Як стверджує Прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 знаходиться на землях лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні філії «Оникіївське лісове господарство» ДП «Ліси України», вона вкрита лісовою рослинністю, погоджень щодо вилучення цих земель з постійного користування, державне підприємство не надавало.

Згідно матеріалами базового лісовпорядкування, зокрема:

Проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство» 2005 року, за яким земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 знаходилась на території Оникіївського лісництва у кварталі 67 (виділ 1) з наявними лісовими культурами, віком 40 років;

Проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство» 2010 року, за яким земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 знаходилась на території Оникіївського лісництва у кварталі 67 (виділ 1) з наявними лісовими культурами, віком 45-85 років;

Проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство» 2020 року, за яким земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 знаходиться на території Оникіївського лісництва у кварталі 1 (виділи 1-3) з наявними лісовими культурами, віком 8-95 років (том 1 а.с. 103-111, том 2 а.с. 41-49).

Також перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 у складі земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду підтверджено й планово-картографічними матеріалами базового лісовпорядкування, зокрема Планшетом № 7 (2004 року) та Планшетом № 8 (2009 року), Планшетом № 1 (2019 року).

Про наявність лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 свідчать дані Карти програмного комплексу Державний земельний кадастр та дані супутникової навігації у вигляді аерофотознімків та сателітних знімків програм Google Earth та Google Earth Pro (том 1 а.с. 40-43).

Державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» проведено кореляцію (співвідношення, накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 із землями лісогосподарського призначення Оникіївського лісництва ДП «Оникіївське лісове господарство» та Філії «Оникіївське лісове господарство» ДП «Ліси України» з урахуванням планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування 2009 та 2019 років та встановлено їх накладання із визначенням площі перетину земельної ділянки кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 із землями лісогосподарського призначення, яка складає 4,8010/5,467 га із загальної площі 6,9259 га (том 1 а.с. 222-228).

Відповідно до Статуту ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 81 від 03.03.2012 Експедиція входить до складу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» та створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони захисту, підвищення продуктивності лісів, їх відтворення та оцінку лісових ресурсів (том 1 а.с. 229-237).

Предметом діяльності Експедиції, серед іншого, є виконання кадастрових зйомок, збір і обробка топографо-геодезичних, картографічних, аерофотозйомних матеріалів і даних, створення і оновлення кадастрових планів, розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею.

Рішенням Маловисківської районної ради від 24.12.1999 № 103 «Про єдину систему ведення лісового господарства лісокористувачами району» районна рада рекомендувала органам місцевого самоврядування району спільно з дирекцією Оникіївського лісгоспзагу вирішити питання про передачу лісових площ колективних і державних сільськогосподарських підприємств в обсягах відповідно до Додатку 1 до складу державного лісового фонду до 01 квітня 200 року, у тому числі на території Якимівського сільської ради 264 га (том 2 а.с. 4-6).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 57-р від 01.02.2000 «Про заходи щодо створення захисних лісових насаджень на території області» рекомендовано органам місцевого самоврядування вирішити питання про передачу лісових площ сільськогосподарського підприємств, лісових земель резерву до складу лісогосподарських державних підприємств у обсягах згідно з додатком 2, у тому числі на території Маловисківського району 1,5 тис. га (том 1 а.с. 241-250).

ДП «Оникіївський лісгосп» замовлено виготовлення проекту відведення в постійне користування ділянок лісового фонду, які перейшли у відання міської та сільських рад в зв`язку з реорганізацією КСП в Маловисківському районі Кіровоградської області, серед яких земельна ділянка на території Якимівської сільської ради частково, за рахунок якої в майбутньому сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 (том 1 а.с. 149-186).

Посилаючись на вказані вище докази, Прокурор зазначає, що земельна ділянка, за рахунок якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091, від початку мала призначення земель лісового фонду (колгоспний ліс) та під час реформування місцевого колективного сільськогосподарського підприємства визначена як землі лісового фонду, на якій наявні лісові насадження, вона за будь яких умов не могла бути проінвентаризована з віднесенням її до земель сільськогосподарського призначення, оскільки наявність на ній лісу суперечить категорії сільськогосподарських земель.

За твердженням Прокурора, на час прийняття рішень щодо проведення та затвердження матеріалів інвентаризації земель на території Якимівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області і формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, вона перебували у складі земель лісогосподарського призначення, право постійного користування якими здійснювалося державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством - ДП «Оникіївське лісове господарство», та підтверджувалося планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. На цій земельній ділянці зростали суцільні лісові насадження (ліс) віком понад 50 років, а тому вона не могла бути чи стати пасовищем та відноситися до земель сільськогосподарського призначення.

ДП «Оникіївське лісове господарство» на час прийняття розпоряджень щодо проведення та затвердження матеріалів інвентаризації земель на території Якимівської сільської ради вже понад 19 років відкрито, безперервно володіло та користувалося земельною ділянкою, що отримала кадастровий номер 3523180300:02:000:0091, здійснювало догляд за лісовими культурами на ній та проводило безперервне лісовпорядкування.

Кабінетом Міністрів України на запит обласної прокуратури листом від 18.07.2023 проінформовано про те, що ним, як уповноваженим органом, рішень про зміну цільового призначення, вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Оникіївське лісове господарство» площею 6,9 га в межах Оникіївського лісництва, квартал 67 (лісовпорядкування 2010), квартал 1 (лісовпорядкування 2020) для нелісогосподарських потреб, не приймалося (том 2 а.с. 9).

З підстав викладеного Прокурор вважає, що за оспорюваними документами вказана земельна ділянка в межах її накладення із земельною ділянкою кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 вилучена незаконно, порушено порядок зміни цільового призначення такої земельної ділянки та наразі держава - власник земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка продовжує перебувати у користуванні лісогосподарського підприємства, позбавлена можливості розпоряджатися і користуватися відповідною земельною ділянкою.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав представництва прокурором.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Частини 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд констатує, що за статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують водоохоронні, захисні , санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Отже, ліси і землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини наведеною в п. 54 рішенні у справі "Трегубенко проти України".

Вказане підтверджує доводи Прокурора у даній справі, що незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державою політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Згідно норм чинного Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення за межами населеного пункту для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Кіровоградську обласну державну (військову) адміністрацію у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що прокуратура листом від 18.07.2023 повідомила Кіровоградську обласну державну адміністрацію про виявлене порушення щодо земельної ділянки та запитано про вжиття заходів з метою захисту порушених інтересів держави щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення (том 2 а.с. 10-11).

У відповідь на зазначений запит Кіровоградська ОДА в лисі від 31.07.2023 повідомила, що не нема наміру вживати заходи на усунення можливих порушень і не заперечує проти здійснення прокуратурою представництва інтересів в суді (том 2 а.с. 12).

Листом від 17.06.2024 прокуратура направила Кіровоградській ОДА повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 2 а.с.13-15).

З викладеного слідує, що Прокурор дотримався вимог Закону щодо порядку представництва в суді та обґрунтовано визначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

2. Щодо статусу спірної земельної ділянки.

Земельний кодекс України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких окремо виділено землі лісогосподарського призначення (ст. 19).

Земельний кодекс України в редакції на дату на дату виникнення спірних правовідносин (формування земельної ділянки кадастровий номер 3523180300:02:000:0091) встановлював:

- до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 55);

- землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56);

- земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57).

За нормами Лісового кодексу України, основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Лісовий кодекс України передбачає здійснення комплексу заходів з лісовпорядкування, яке за ст. 47 вказаного кодексу в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Отже, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі на підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01.11.2023 по справі № 676/5079/21.

Окрім того, в силу 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України такі документи підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками державними лісогосподарськими підприємствами.

Як зазначено вище, Прокурором надано до справи матеріали лісовпорядкування, з яких вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» 2020 року накладається на земельну ділянку квартал 1 виділ 1, 2, 3 (квартал 67 виділ 1 згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» 2010 р. та Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» 2005 р.) Оникіївського лісництва філії «Оникіївське лісове господарство» ДП «Ліси України», яка відноситься до земель лісового фонду та має категорію «Ліси протиерозійні» і на даний час перебуває в постійному користуванні ДП «Ліси України».

Вказане також підтверджується в листах Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» від 05.05.2023, від 16.04.2024 з доданими схемами перетину.

Відповідачі під час розгляду справи зазначене належними доказами не спростували, а твердження відповідача 1 про відсутність належного оформлення права постійного користування за лісогосподарським підприємством спростовується доказами, вказаними вище, та положеннями п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, суд вважає підтвердженими доводи Прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 сформована, у тому числі, за рахунок земельної ділянки, яка перебувають у складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

3. Щодо розпорядження земельною ділянкою.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За нормами ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

На час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області розпорядження про затвердження технічної документації про інвентаризацію спірної земельної ділянки, як земель сільськогосподарського призначення, за правилами ст. 122 Земельного кодексу України:

- Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи розпоряджалися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4).

- Обласні державні адміністрації на їхній території передавали земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч.5).

- Кабінет Міністрів України передавав земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу (ч. 8).

Відповідно до ч. 9. ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ліси для нелісогосподарських потреб.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів (ч. 2 наведеної норми).

Частинами 1 та 7 стаття 20 Земельного кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у період проведення інвентаризації земель та формування спірної земельної ділянки, її реєстрації в державному земельному кадастрі, лише Кабінет Міністрів України уповноважений приймати рішення про зміну цільового призначення вкритих лісом земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей, зокрема й для сільськогосподарського призначення.

Як встановлено матеріалами справи, Кабінет Міністрів України таких рішень не приймав, про що проінформовано Кіровоградську обласну прокуратуру у листі від 20.07.2023 № 18630/0/2-23.

Отже, наказ ГУ Держгеокадастру від 19.12.2019 № 11-9705/14-19-СГ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091, прийнято з порушенням закону, внаслідок чого в односторонньому та позасудовому порядку незаконно вилучено поза волею держави в особі належного розпорядника - Кабінету Міністрів України земельну ділянку в межах її накладення на землі державного лісового фонду зі зміною її категорії на землі сільськогосподарського призначення.

4. Щодо обраного способу захисту.

Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 Земельного кодексу України, чинний зміст якої відповідає нормам станом на дату виникнення спірних правовідносин, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 149 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення у частині зміни цільового призначення земельної ділянки є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.

Як встановлено, наказ ГУ Держгеокадастру від 19.12.2019 №11-9705/14-19-СГ стосується земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою вказаний орган державної влади не був уповноважений, та яка не могла бути вилучена із державної власності поза волею власника - Кабінету Міністрів України, а тому такий наказ суперечить вимогам ст. ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 Земельного кодексу України та порушує інтереси держави.

Наведене є підставою для визнання наказу недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Згідно ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, у тому числі, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

За ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Як встановлено, під час формування земельної ділянки кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 до її складу було включено земельну ділянку лісогосподарського призначення з порушенням наведених вище норм законодавства щодо порядку вилучення та зміни цільового призначення.

За вказаних обставин не можна вважати законною формування та державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3523180300:02:000:0091, а тому її державна реєстрація підлягає скасуванню.

Наведена вимога є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки за наслідками такого скасування незаконно сформована земельна ділянка припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав та фактично відновлюється попередній правовий стан земель, що надає можливим власнику - державі в особі Кіровоградської ОДА сформувати земельну ділянку в належних межах, як об`єкт цивільних прав.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.

Згідно наданої до справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається актуальним запис про реєстрацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 права власності за Смолінською селищною радою.

За вказаних обставин актуальні записи права власності підлягають скасуванню, що за змістом ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає припинення таких прав.

Також суд встановив підстави для визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру № 7-ОТГ від 03.12.2020 про передачу земельної ділянки з державної в комунальну, оскільки за приписами ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Заперечення відповідача 1 стосовно неефективності обраного Прокурором способу захисту спростовуються викладеним вище.

Суд зазначає, що згідно матеріалів справи земельна ділянка кадастровий номер 3523180300:02:000:0091 має лише частковий перетин із землями лісогосподарського призначення, а тому витребування такої земельної ділянки не є можливим.

У відповідності до вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Судові витрати.

За правилами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів, до яких пред`явлено відповідну вимогу та розподіляється між ними наступним чином:

за вимогою про визнання недійсним наказів - на ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області;

за вимогами про скасування державної реєстрації земельної ділянки і скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - на Смолінську селищну раду.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.12.2019 № 11-9705/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7-ОТГ від 03.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Смолінської селищної ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Смолінської селищної ради, код ЄДРПОУ 05378818, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2029783635231 - земельну ділянку з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га, вчинену 17.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523180300:02:000:0091 площею 6,9259 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 27.11.2019.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030. ідентифікаційний код 39767636) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 6 056,00 грн судового збору.

Стягнути з Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Казакова, 39, смт. Смоліне, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26223, ідентифікаційний код 05378818) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 6 056,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Кіровоградській обласній прокуратурі, Кіровоградській обласній державній адміністрації, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, Смолінській селищній раді та Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено 27.08.2024.

Суддя В.В.Тимошевська