Рішення

від 20.08.2024 по справі 912/1543/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуСправа № 912/1543/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1543/24

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Єропейський, 4, м. Кропивницький, 25006 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, площа Г. Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідачів:

1. Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Соборна, 59, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100

2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030

3. Добровеличівської селищної ради, вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Роставелі, 9А, м. Київ, 01601

про визнання недійсними розпорядження, наказу, рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок

Представники:

від прокуратури - Лагода О.В., службове посвідчення №075371 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідачів - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (Прокурор) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає - Кіровоградська обласна державна адміністрація (Кіровоградська ОДА, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (Новоукраїнська РДА, відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (ГУ Держгеокадастру, відповідач 2) та Добровеличківської селищної ради (відповідач 3) про:

- визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 07.11.2013 № 313-р про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Добровеличківського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107);

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 21-ОТГ від 08.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Добровеличківської селищної ради земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107);

- визнати недійсним рішення Добровеличківської селищної ради № 34 від 11.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9106 площею 7,1339 га в Державному земельному кадастрі;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9107 площею 5,1757 га в Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування підстав позову Прокурор зазначив, що спірні земельні ділянки сформовані за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а тому державна реєстрація таких земельних ділянок та вчинені щодо земельних ділянок дії є незаконними і підлягають скасуванню (визнанню недійсними) з припиненням реєстрації всіх речових прав. У позовній заяві Прокурором наведено підстави для представництва інтересів держави в особі Кіровоградської ОДА.

Ухвалою суду від 25.06.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1543/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.07.2024. Згідно ухвали на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України", третя особа).

Позивачем Кіровоградською ОДА згідно поданих до суду письмових пояснень позовні вимоги підтримано та подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.195-198).

Відповідачем 2 ГУ Держгеокадастру позовні вимоги заперечено, про що до справи подано відзив на позов, з підстав такого: оскільки право комунальної власності зареєстровано за Добровеличківською селищною радою, то належним способом захисту є витребування земельної ділянки за віндикаційним позовом; право постійного користування у ДП "Оникіївський лісгосп" належним чином не оформлено; спірна земельна ділянка обліковується як землі сільськогосподарського призначення, тоді як Кіровоградською ОДА не вчинено жодних дій, направлених на зміну цільового призначення (а.с. 179-189).

Третьою особою подано до суду письмові пояснення, за змістом яких підтверджено віднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду та їх перебування в постійному користуванні ДП "Ліси України" (а.с. 153-165).

24.07.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.08.2024.

20.08.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурор позовні вимоги підтримав повністю.

Інші учасники в засідання суду не з`явились та є такими, що належним чином повідомлені про його проведення.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач 1 відзиву на позов не подав.

Відповідач 3 подав до суду відзив, який залишено судом без розгляду згідно ухвали від 01.08.2024.

Третя особа подала заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

На підставі ч. 10 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора, врахувавши заперечення відповідача 2 і письмові пояснення третьої особи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом дослідження.

На виконання постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 утворено Новоукраїнський район, до складу якого увійшов Добровеличківський район.

Відповідно до вимог Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1321 від 16.12.2020 перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Добровеличківська районна державна адміністрація припинена, до Новоукраїнської районної державної адміністрації перейшли всі її права та обов`язки на відповідній території.

Розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 313-р від 07.11.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Карбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с. 53-55).

Зі змісту вказаної технічної документації спірні земельні ділянки (інвентарні номери 6 і 7) проінвентаризовані як багаторічні насадження, присвоєно їм склад угідь - землі сільськогосподарського призначення з кодом 01 (а.с. 34-51).

Вказаним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 3521782400:02:000:9106 площею 7,1339 га та 3521782400:02:000:9107 площею 5,1757 га.

Наказом Головного управління від 08.12.2020 № 21-ОТГ передано Добровеличківській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3682,7697 га, які розташовані на територіях Братолюбівської, Липнязької, Троянської, Гнатівської, Карбівської, Марківської, Олександрівської, Тернівської, Новолутківської сільських рад Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с. 57-61).

Згідно додатку до наказу, до земель, які передано в комунальну власність, увійшли дві земельні ділянки кадастровий номер 3521782400:02:000:9106 площею 7,1339 га та кадастровий номер 3521782400:02:000:9107 площею 5,1757 га.

Рішенням Добровеличківської селищної ради № 34 від 11.12.2020 земельні ділянки прийнято у комунальну власність (а.с. 56).

Згідно Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 зареєстровано право комунальної власності Добровеличківської селищної ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.12.2020 №21-ОТГ та рішення Добровеличківської селищної ради від 11.12.2020 № 34 ( а.с. 27-30).

Як стверджує Прокурор, земельні ділянки площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107) сформовані на землях лісогосподарського призначення, на сьогодні - в кварталі 113 виділі 6 Оникіївського лісництва.

Згідно наданих до справи доказів, спірні земельні ділянки обліковані як землі лісогосподарського призначення у 2000 році в проекті відведення Оникіївському державному лісогосподарському підприємству об`єднання «Кіровоградліс» в постійне користування ділянок лісового фонду, які перейшли в відання селищної та сільських рад у зв`язку з реорганізацією КСП в Добровеличківському районі Кіровоградської області (а.с. 74-95).

Рішенням Добровеличківської районної ради № 170 від 30.10.200 погоджено передачу земельних ділянок лісового фонду, які знаходяться на території Добровеличківського району, Оникіївському держлісгоспу об`єднання "Кіровоградліс" (а.с. 89-90).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 57-р від 01.02.2000 Про заходи щодо створення захисних лісових насаджень на території області рекомендовано органам місцевого самоврядування вирішити питання про передачу лісових площ сільськогосподарського підприємств, лісових земель резерву до складу лісогосподарських державних підприємств у обсягах згідно з додатком 2, у тому числі на території Добровеличківського району 1,5 тис. га (а.с. 102-111).

У базових матеріалах лісовпорядкування 2009 року (Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство» 2010 року, а саме, відповідно до планшету лісовпорядкування № 5 на території Карбівської сільської ради розташоване урочище Карбівське, до якого входять землі лісогосподарського призначення квартал 113 виділи 1,2,6 (а.с. 69-71, 161-163). За таксаційним описом та відомостями поквартальних підсумків у вказаному кварталі на 2009-2010 рік зростали лісові культури віком 45 років.

Зазначені земельні ділянки обліковані як землі лісогосподарського призначення у 2019 році в Проекті розвитку лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство» (Планшет лісовпорядкування № 11) (а.с. 67-68, 72-73, 160, 164-165).

Згідно листа Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція ВО Укрдержліспроект № 36 від 19.01.2022, за матеріалами лісовпорядкування 2017 року, які погоджені в установленому законом порядку:

земельна ділянка з кадастровим номером 3521782400:02:000:9107(1) знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення кв.113 Тишківського лісництва державного підприємства ДП „Оникіївське лісове господарство, площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9107(1) з межами кв.113 Тишківського лісництва державного підприємства ДП "Оникіївське лісове господарство" становить 5,1757 га з загальної площі ділянки 5,1757 га;

земельна ділянка з кадастровим номером 3521782400:02:000:9106(2) має частковий перетин з землями лісогосподарського призначення кв.113 Тишківського лісництва державного підприємства ДП "Оникіївське лісове господарство", орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9106(2) з межами кв.113 Тишківського лісництва державного підприємства ДП "Оникіївське лісове господарство" становить 1.3660 га з загальної площі ділянки 7,1339 га (а.с. 112-116).

Відповідно до Статуту ДП Харківська державна лісовпорядна експедиція, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 81 від 03.03.2012 Експедиція входить до складу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект та створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони захисту, підвищення продуктивності лісів, їх відтворення та оцінку лісових ресурсів (а.с. 117-125).

Предметом діяльності Експедиції, серед іншого, є виконання кадастрових зйомок, збір і обробка топографо-геодезичних, картографічних, аерофотозйомних матеріалів і даних, створення і оновлення кадастрових планів, розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею.

Посилаючись на викладене Прокурор стверджує, що земельні ділянки площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107) надані у постійне користування державному спеціалізованому лісогосподарському підприємству та відносяться до земель лісового фонду державної власності.

За доводами Прокурора, під час проведення у 2013 році інвентаризації земель Карбівської сільської ради Добровеличківського району, всупереч встановленим вимогам та без належного збору і аналізу необхідних вихідних даних замовником та розробником безпідставно визначено цільове призначення спірних земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення без врахування тієї обставини, що вказані землі належать до земель лісового фонду та на них вже на той час зростали лісові насадження віком 48 років.

Внаслідок вказаної інвентаризації та реєстрації на підставі неї у Державному земельному кадастрі спірних земельних ділянок, юридично змінено цільове призначення землі, а право щодо розпорядження ними за привалами ст. 122 Земельного кодексу України набув територіальний органи Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Прокурор зазначає, що наразі, власник земель лісогосподарського призначення, які продовжують перебувати у користуванні державного лісогосподарського підприємства, позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися ними відповідно до вимог чинного законодавства, а отже вбачається порушення інтересів держави у сфері охорони і раціонального використання земель лісогосподарського призначення, які підлягають судовому захисту.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав представництва прокурором.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Частини 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд констатує, що за статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують водоохоронні, захисні , санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Отже, ліси і землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини наведеною в п. 54 рішенні у справі "Трегубенко проти України".

Вказане підтверджує доводи Прокурора у даній справі, що незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державою політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Згідно норм чинного Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення за межами населеного пункту для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Кіровоградську обласну державну (військову) адміністрацію у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що прокуратура листом від 01.05.2024 повідомила Кіровоградську обласну державну адміністрацію про виявлене порушення щодо земельної ділянки та запитано про вжиття заходів з метою захисту порушених інтересів держави щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення (а.с. 129-130).

У відповідь на зазначений запит Кіровоградська ОДА в листі від 17.05.2024 повідомила, що не нема наміру вживати заходи на усунення можливих порушень і не заперечує проти здійснення прокуратурою представництва інтересів в суді (а.с. 131).

Листом від 22.05.2024 прокуратура направила Кіровоградській ОДА повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" ( а.с.132-134).

З викладеного слідує, що Прокурор дотримався вимог Закону щодо порядку представництва в суді та обґрунтовано визначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

2. Щодо статусу спірної земельної ділянки.

Земельний кодекс України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких окремо виділено землі лісогосподарського призначення (ст. 19).

Земельний кодекс України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин (формування спірних земельних ділянок) встановлював:

- до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 55);

- землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56);

- земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57).

За нормами Лісового кодексу України, основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Лісовий кодекс України передбачає здійснення комплексу заходів з лісовпорядкування, яке за ст. 47 вказаного кодексу в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Отже, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі на підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01.11.2023 по справі № 676/5079/21.

Окрім того, в силу 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України такі документи підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками державними лісогосподарськими підприємствами.

Як зазначено вище, Прокурором надано до справи матеріали лісовпорядкування, з яких вбачається, що земельні ділянки кадастрові номери 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 згідно базових матеріалах лісовпорядкування 2009, 2019 років, планшетів лісовпорядкування № 5, № 11 розташовані урочище Карбівське, до якого входять землі лісогосподарського призначення квартал 113 виділи 1,2,6 та обліковані як землі лісогосподарського призначення лісового господарства ДП «Оникіївське лісове господарство».

Згідно поданих доказів, які наведено вище, земельні ділянки площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107), знаходяться в межах кварталу 113 Оникіївського лісництва філії «Оникіївське лісове господарство» ДП «Ліси України», а площі їх перетину із землями держлісфонду складає відповідно 5,1757 га та 1,3660 гектарів.

Відповідачі під час розгляду справи зазначене належними доказами не спростували, а твердження відповідача 2 про відсутність належного оформлення права постійного користування за лісогосподарським підприємством спростовується доказами, вказаними вище, та положеннями п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, суд вважає підтвердженими доводи Прокурора, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 сформовані за рахунок земельної ділянки, які перебувають у складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

3. Щодо розпорядження земельною ділянкою.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За нормами ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

На час прийняття Добровеличківською районною державною адміністрацією оспорюваного розпорядження від 07.11.2013 № 313-р ст. 8 Лісового кодексу України передбачала, що право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Частинами 1, 7 ст. 20 Земельного кодексу встановлювалось, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок, зокрема, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у період проведення інвентаризації земель та формування спірних земельних ділянок, лише Кабінет Міністрів України був уповноважений приймати рішення про зміну цільового призначення вкритих лісом земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей, зокрема й для сільськогосподарського призначення.

Між тим, матеріали справи не містять доказів такого погодження, також відсутнє посилання на відповідне погодження у розроблених документах.

Таким чином, розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації № 313-р від 07.11.2013 про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель прийнято з порушенням вимог ст. 20 Земельного кодексу України закону, внаслідок чого безпіставно змінено цільове призначення землі, що призвело до набуття права розпорядження землею Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Наразі, власник земель лісогосподарського призначення, які продовжують перебувати у користуванні державного лісогосподарського підприємства, позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися ними відповідно до вимог чинного законодавства, а отже вбачається порушення інтересів держави у сфері охорони і раціонального використання земель лісогосподарського призначення, які підлягають судовому захисту.

4. Щодо обраного способу захисту.

Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 Земельного кодексу України, чинний зміст якої відповідає нормам станом на дату виникнення спірних правовідносин, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 149 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення у частині зміни цільового призначення земельної ділянки є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.

Як встановлено, розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації № 313-р від 07.11.2013 про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель не відповідає ст. 20 Земельного кодексу України закону,

Наведене є достатньою підставою для визнання такого розпорядження недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 були сформовані на підставі матеріалів інвентаризації земель, затвердження якої вчинено з порушенням наведених вище норм земельного законодавства.

За вказаних обставин державну реєстрацію вказаних земельних ділянок не можна вважати законною.

Частина 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України у чинній редакції передбачає, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

На підставі викладеного, державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 підлягає скасуванню.

Наведене є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки за наслідками такого скасування незаконно сформовані земельні ділянки припиняють своє існування як об`єкти цивільних прав та фактично відновлюється попередній правовий стан земель, що надає можливим власнику - державі в особі Кіровоградської ОДА сформувати земельні ділянки в належних межах, як об`єкт цивільних прав.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.

Згідно наданої до справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається актуальним запис про реєстрацію щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107 права власності за Добровеличківською селищною радою.

Прокурор згідно заявлених позовних вимог не викладає вимогу припинити право власності, однак заявляє вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 21-ОТГ від 08.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Добровеличківської селищної ради спірних земельних ділянок та рішення Добровеличківської селищної ради № 34 від 11.12.2020 про прийняття у комунальну власність з державної власності спірних земельних ділянок.

Як слідує зі змісту Інформації з Державного реєстру речових прав, вказані документи були подані для державної власності права комунальної власності.

Частина 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

За вказаних обставин, визнання недійсними оспорюваних Прокурором рішень має наслідком припинення речових прав власності, що узгоджується з наведеними вище приписами законодавства стосовно скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Суд також зазначає, що за вимогами ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України в редакції на дату передачі земельних ділянок в комунальну власність передбачалось, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Як встановлено, земельні ділянки, за рахунок яких було сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3521782400:02:000:9106, 3521782400:02:000:9107, надавались в постійне користування ДП "Оникіївське лісове господарство", яке за наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 897 від 28.10.2022 припинено шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (а.с. 135-137).

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження припинення права постійного користування земельними ділянками у ДП "Ліси України" згідно підстав та порядку, визначеного законодавством.

У відповідності до викладеного, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 21-ОТГ від 08.12.2020 та рішення Добровеличківської селищної ради № 34 від 11.12.2020 у відповідних частинах порушують вимоги ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України та підлягають визнанню недійсними.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Судові витрати.

За правилами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів, до яких пред`явлено відповідну вимогу та розподіляється між ними наступним чином:

за вимогою про визнання недійсним розпорядження Добровеличківьскої РДА - на Новоукраїнську РДА, як на правонаступника;

за вимогою про визнання недійсним наказу - на ГУ Держгеокадастр;

за вимогами про визнання недійсним рішення Добровеличківської селищної ради та про скасування державної реєстрації земельних ділянок - на Добровеличківську селищну раду.

Суд зазначає, що за подання даного позову Прокурором мало бути сплачено судовий збір у розмірі 15 140,00 грн за 5 вимог немайнового характеру, тоді як останнім сплачено судовий збір в розмірі 21 196,00 грн, згідно платіжної інструкції № 1139 від 27.05.2024.

Таким чином, переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу, для чого є необхідним подати відповідне клопотання на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 07.11.2013 № 313-р про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Добровеличківського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107).

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 21-ОТГ від 08.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Добровеличківської селищної ради земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107).

Визнати недійсним рішення Добровеличківської селищної ради № 34 від 11.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття земельних ділянок площею 7,1339 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9106) та площею 5,1757 га (кадастровий номер 3521782400:02:000:9107).

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9106 площею 7,1339 га в Державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521782400:02:000:9107 площею 5,1757 га в Державному земельному кадастрі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030. ідентифікаційний код 39767636) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 3 028,00 грн судового збору.

Стягнути з Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Соборна, 59, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100, ідентифікаційний код 04055110) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 3 028,00 грн судового збору.

Стягнути з Добровеличівської селищної ради (вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000, ідентифікаційний код 04365922) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 9 084,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Кіровоградській обласній прокуратурі,Кіровоградській обласній державній адміністрації, Новоукраїнській районній державній адміністрації Кіровоградської області, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, Добровеличівській селищній раді та Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено 27.08.2024.

Суддя В.В.Тимошевська