Рішення

від 19.08.2024 по справі 572/2017/24

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/2017/24

Провадження№2/572/790/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2024 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області - у складі судді Довгого І.І.,

за участю секретаря судових засідань Мигаль Н.Ф., прокурора Сарненської міської прокуратури Мельничук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області, Сарненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів ,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області, Сарненської міської ради звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області шкоду, завдану водним живим ресурсам в сумі 20808 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову, вказав, що 21 червня 2023 головним державним інспектором рибоохоронного патруля ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000585 за ч. 4 ст.85 КУпАП.

Постановою Сарненського районного суду від 28 липня 2023 у справі №572/2719/23 відповідача звільнено від відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Згідно вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 01 червня 2023 року о 05 годині 40 хвилин на водоймі поблизу с. Костянтинівка Сарненського району Рівненської області здійснював вилов водних біоресурсів промисловим знаряддям лову - сіткою, без дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, чим порушив ст.ст.27, 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п.1.1 Правил любительського і спортивного рибальства.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибним запасам України у розмірі 20808 (двадцять тисяч вісімсот вісім) гривень. Вказана постанова набрала законної сили 07.08.2023. До теперішнього часу шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних біоресурсів, не відшкодовано, в зв`язку з чим звернулися до суду з даним позовом.

Прокурор Сарненської окружної прокуратури Мельничук І.Б. позов підтримала, просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник Сарненської міської ради позовні вимоги підтримала повністю просила їх задовольнити.

Представник управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області позовні вимоги підтримала повністю просила їх задовольнити.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

21 червня 2023 головним державним інспектором рибоохоронного патруля ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000585 за ч. 4 ст.85 КУпАП.

Постановою Сарненського районного суду від 28 липня 2023 у справі №572/2719/23 ОСОБА_1 звільнено від відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Вказана постанова набрала законної сили 07.08.2023.

Згідно постанови встановлено, що ОСОБА_1 01 червня 2023 року о 05 годині 40 хвилин на водоймі поблизу с. Костянтинівка Сарненського району Рівненської області здійснював вилов водних біоресурсів промисловим знаряддям лову - сіткою, без дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, чим порушив ст.ст.27, 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п.1.1 Правил любительського і спортивного рибальства.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибним запасам України у розмірі 20808 (двадцять тисяч вісімсот вісім) гривень.

Верховний Суд при розгляді справ про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об'єктів тваринного світу навіть не має значення, чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні (справа № 541/307/17 провадження № 61-30797св18).

Відповідно до ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належить до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктів загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Охорона тваринного світу регламентована ст.ст. 36-37 Закону України «Про тваринний світ» та включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об`єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ, між тим одним із заходів забезпечення охорони тваринного світу, є встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Частинами 1, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону; підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення. Таким чином, при незаконному вилові риби спричиняються прямі збитки державі.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 ЦК України, набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України передбачено,що прокурор,який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У зв`язку з грубим порушенням відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі, порушено права та інтереси держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Сарненської міської ради Рівненської області.

Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак ні Державним агентством меліорації та рибного господарства України, ні його територіальним органом - Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області упродовж тривалого часу відповідних заходів не вжито, пропри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.

Відповідно до п. 7.4. Положення, Рівненський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Однак, в силу наведених норм, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області не може виступати самостійною стороною спору в цивільному судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що також підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ.

Так, згідно листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області від 13.11.2023, що скеровувався до адресу Рівненської обласної прокуратури, ОСОБА_1 в претензійному порядку скеровувався лист №16-16-17/671-23 від 28.08.2023 про з пропозицією добровільного відшкодування збитків впродовж 15 днів, проте останній було проігноровано відповідачем, відомості про сплату шкоди до управління не надходили.

Разом з тим, у вказаному листі, Рівненський рибоохоронний патруль просив органи прокуратури вжити заходи визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та стягнути завдані державі збитки в судовому порядку.

Також, 18.03.2023 Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області повідомило, що воно направляло лист до Сарненської міської ради.

Сарненська міська рада розглянула даний лист і повідомила, що відомості про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства відсутня.

Сарненською міською радою не вжито жодних заходів щодо відшкодування заподіяної державі шкоди.

Сарненською окружною прокуратурою, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, до Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області скеровано лист про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства в сумі 20808 гривень.

Вказане свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів територіальної громади, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Сарненської міської ради.

Враховуючи позицію Верховного суду, викладену у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №920/121/19, бездіяльність вказаного органу Сарненської міської ради, обумовлює звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

На підставі викладеного, у даному випадку вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

З огляду на викладене вище, позов прокуратурою пред`явлений правомірно, згідно досліджених доказів суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури має бути стягнуто підтверджені судові витрати у справі в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,280-283,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області (вул. Чорновола,86, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40868535), Сарненської міської ради (вул. Широка, 31, м. Сарни, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 04057770) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Сарненської міської ради (отримувач коштів - ГУК у Рівненській обл/Сарнен.м.тг/24062100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA548999980333139331000017531, код класифікації доходів бюджету 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності та іншої діяльності») шкоду завдану водним живим біоресурсам в сумі 20808 (двадцять тисяч вісімсот вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 19 серпня 2024 року.

Суддя: