Рішення

від 20.08.2024 по справі 926/1280/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. м. РівнеСправа № 926/1280/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт дім"

про відшкодування збитків, завданих порушенням обов`язку щодо складанння та реєстрації податкових накладних в сумі 12 407, 28 грн

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт дім" про відшкодування збитків, завданих порушенням обов`язку щодо складанння та реєстрації податкових накладних в сумі 12 407, 28 грн

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами купівлі-продажу №46- МТР від 11.12.2018 та 13.02.2019, що передбачені п.201.10 ст. 201 ПК України в частині виконання обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.

Посилаючись на порушення відповідачем п.2.1.3. Договорів купівлі-продажу №46- МТР від 11.12.2018 та 13.02.2019, п.201.10 ст.201 ПК України, на підставі ст. 22 ЦК України та ст .224 ГК України, позивач заявив про стягнення з відповідача 12 407, 28 грн, що складають суму завданих збитків внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

ТОВ "Комфорт дім" не скористалося правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі.

08.05.2024 ПАТ "Укрнафта" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ "Комфорт дім" про відшкодування збитків, завданих порушенням обов`язку щодо складанння та реєстрації податкових накладних в сумі 12 407, 28 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.05.2024 матеріали позовної заяви направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Романюк Ю.Г.

Ухвалою від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18.06.2024.

Ухвалою від 11.06.2024 надано можливість представнику ПАТ "Укрнафта" брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.06.2024 розгляд справи відкладено на 23.07.2024.

23.07.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Романюк Ю.Г. на лікарняному.

Ухвалою від 12.08.2024 розгляд справи призначено на 20.08.2024.

20.08.2024 у судове засідання для розгляду справи, учасники судового процесу не з`явились.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду через систему "Електронний суд" про що свідчать довідки про доставку електронного листа у матеріалах справи.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду через національного оператора поштового зв`язку "Укрпошта" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. До господарського суду повернулися ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу відповідача.

Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Так, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 р. у справі №910/1730/22, згідно якого у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду надіслано на поштову адресу відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

11.12.2018 та 13.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт дім" (продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Структурної одиниці (філії) НГВУ "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (покупець, позивач) укладені Договори купівлі-продажу №604-МТР та №46-МТР щодо поставки продукції.

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 договорів у порядку та на умовах, визначених цими договорами, продавець зобов`язується передати продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму, асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п.3.2 договорів оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.

Пунктом 5.1. договорів передбачено, що продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до нього.

Згідно пункту 5.3. договорів, датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі товару.

Відповідно до п.2.1.3. договорів продавець зобов`язаний, при виконанні цього договору своєчасно та правильно, із зазначенням податкових реквізитів покупця, виписати та зареєструвати податкову накладну відповідно до вимог Податкового кодексу України.

На виконання умов Договорів продавцем було поставлено, покупцем прийнято та оплачено товар за Договором купівлі-продажу №46-МРТ від 13.02.2019 на загальну суму вартості 46 438,43 грн в т.ч. ПДВ 7 739, 74 грн та за Договором купівлі-продажу №604-МРТ від 11.12.2018 на загальну суму вартості 29 584, 46 грн в тому числі ПДВ 4 93,74 грн.

Згідно із видатковими накладними №41 від 29.10.2019 на загальну суму 26 853,72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 4 482,62 грн; №43 від 29.10.2019 на загальну суму 9 028,80 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 1 504,80 грн; №45 від 29.10.2019 на загальну суму 8 934,72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 1 489,12 грн; №46 від 29.10.2019 на загальну суму 29 584,48 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 4 930,74 грн, відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 74 401,72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 12 407,28 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій №4242 від 27.12.2019, №4241 від 27.12.2019, №4240 від 27.12.2019, №4239 від 27.12.2019 та №1599 від 10.07.2020 позивачем здійснено остаточний розрахунок за поставлений товар.

Позивач зазначає, що відповідач обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не виконав, що перешкоджає позивачу набути права на податковий кредит у відповідній частині.

На підтвердження не реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач надав суду роздруківку з податкової декларації за період жовтень та листопад 2019 року.

07.11.2023 позивач направив відповідачу претензію №01/01/09/24/03/01-02/01/696, в якій просив надати відомості щодо реєстрації податкової накладної за операціями по Договорам купівлі-продажу. Відповідь відповідача у матеріалах справи відсутня.

Наведені обставини стали причиною звернення Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" 12 407, 28 грн збитків, завданих позивачеві внаслідок порушення відповідачем п.2.1.3. договору, п.201.10 ст.201 ПК України щодо виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, на підставі укладених між сторонами Договорів відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 74 401, 72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 12 407, 28 грн.

У позові позивач зазначив, що відповідач свого обов`язку з реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 12 407, 28 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних не виконав.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З урахуванням предмету позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є установлення обставин, пов`язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій/бездіяльності відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факту порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації в установлений спосіб податкової накладної (її відсутність в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі №918/219/17).

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 12 407, 28 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Однак, згідно із наявних у матеріалах справи роздруківки з податкової декларації за жовтень та листопад 2019 року в реєстрі виданих та отриманих накладних за жовтень та листопад 2019 року, податкові накладні №41 від 29.10.2019 на загальну суму 26 853,72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 4 482,62 грн; №43 від 29.10.2019 на загальну суму 9 028,80 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 1 504, 80 грн; №45 від 29.10.2019 на загальну суму 8 934, 72 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 1 489, 12 грн; №46 від 29.10.2019 на загальну суму 29 584,48 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 4 930, 74 грн відсутні.

Таким чином, відповідач в порушенням вимог п.201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 12 407, 28 грн.

Судом враховано, що відповідно до приписів абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Приймаючи до уваги положення п.198.6 ст.196 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 12 407, 28 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а тому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 12 407, 28 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" збитків у розмірі 12 407, 28 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 185, 222, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" (35306, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна буд 2-А, код ЄДРПОУ 41772839) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5, ікод ЄДРПОУ 00135390) збитки у сумі 12 407 (дванадцять тисяч чотириста сім) грн 20 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" (35306, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна буд 2-А, код ЄДРПОУ 41772839) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5, ікод ЄДРПОУ 00135390) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення суду складено та підписано 26 серпня 2024 року.

Суддя Романюк Ю.Г.