Рішення

від 19.08.2024 по справі 920/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.2024м. СумиСправа № 920/701/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/701/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіо Україна (03035, м. Київ, вул. Островського, буд. 13, кв. 42, код ЄДРПОУ 41139447)

до відповідача Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (41400, Сумська область, Шосткинський район, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 45, код ЄДРПОУ 00497845)

про стягнення 111646 грн 04 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. 17.06.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про закупівлю за державні кошти № 395 від 07.08.2023 в розмірі 111646 грн 04 коп., з яких: 98900 грн 00 коп. боргу, 1053 грн 85 коп. 3% річних, 1591 грн 42 коп. інфляційних втрат, 10100 грн 77 коп. пені, а також стягнення з відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про закупівлю за державні кошти № 395 від 07.08.2023, відповідно до якого відповідач (замовник) отримав товар (мікродобриво) в кількості 20 л. вартістю 98900,00 грн., проте, не оплатив його, згідно умов договору, протягом 180 календарних днів з дати поставки товару, у зв`язку з чим, позивач на суму заборгованості нарахував пеню, інфляційні та 3% річних.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024, справу № 920/701/24 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 19.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/701/24, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.

1.4. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача від 19.06.2024.

1.5. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. 07.08.2023 між Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (замовник) та ТОВ «Агровіо Україна» (постачальник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 395 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується у 2023 році реалізувати Замовнику товар зазначений в Додатку 4 до тендерної документації, а Замовник в порядку і на умовах цього Договору зобов`язується прийняти та оплатити фактично поставлений товар.

2.2. Згідно додаткової угоди № 1 до договору від 23.11.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідно ціну договору. Ціна договору становить 98900,00 грн. Найменування товару Еквівалент (Мікродобрива Паверфол boron sl) Добрива Quantum-Бор Класік.

2.3. Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі згідно виставленого рахунку та видаткової накладної.

2.4. Згідно виставленого ТОВ «Агровіо Україна» рахунку № 516 від 13.07.2023 та видаткової накладної № 411 від 08.08.2023 року покупцю (відповідачу) було поставлено товар, а саме: еквівалент мікродобриво в кількості 460 л на загальну суму 98900,00 грн., в т.ч. ПДВ 16483,33 грн.

Товар отримано ОСОБА_1 за довіреністю № 5 від 08.08.2023, виданою відповідачем.

2.5. Відповідно до 4.2 Договору оплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за безготівковим розрахунком шляхом їх перерахування з рахунку протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів від дати постачання Товару.

Оскільки датою поставки товару є 08.08.2023, то останнім днем сплати за товар є 03.02.2024.

2.6. Відповідно до 6.3.1 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити за поставлений товар.

2.7. Згідно гарантійного листа про оплату боргу від 06.03.2024 відповідач засвідчив, що позивач вчасно виконав свої зобов`язання у повному об`ємі та відповідач гарантує сплату боргу згідно договору № 395 від 07.08.2023 у розмірі 98900,00 грн. у термін до 31.03.2024. Гарантійний лист скріплено підписом директора ОСОБА_2 та печаткою відповідача.

2.8. Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків, за період з 07.08.2023 до 14.08.2023, між ТОВ «Агровіо Україна» та Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України, відповідач має заборгованість перед позивачему розмірі 98900,00 грн.

2.9. Згідно п. 7.1, п. 7.4.3. Договоруу випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язань за цим Договором може настати такий правовий наслідок - сплата штрафних санкцій за кожен день прострочення здійснення розрахунку за цим Договором на Замовника покладається відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

2.10. Згідно п. 10.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

2.11. Позивачем направлено відповідачу претензію № 14/05/24-1 від 14.05.2024, відповідно до якої позивач просив відповідача погасити заборгованість за договором протягом 15 днів з моменту отримання даної претензії. Претензія направлена на адресу відповідача 16.05.2024.

2.12. Враховуючи, що заборгованість відповідачем погашена не була, позивач нарахував:

пеню в розмірі 10100,77 грн. за період з 05.02.2024 до 14.06.2024;

інфляційних втрат в розмірі 1591,42 грн.за період з 05.02.2024 до 14.06.2024;

3% річних в розмірі 1053,85 грн.за період з 05.02.2024 до 14.06.2024.

2.13. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 98900 грн 00 коп. боргу, 1053 грн 85 коп. 3% річних, 1591 грн 42 коп. інфляційних втрат, 10100 грн 77 коп. пені.

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі`договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, наявними у справі доказами підтверджено, що позивач зобов`язання за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 395 від 07.08.2023 виконав належним чином: згідно виставленого ТОВ «Агровіо Україна» рахунку № 516 від 13.07.2023 та видаткової накладної № 411 від 08.08.2023 покупцю (відповідачу) було поставлено товар, а саме: Добрива Quantum-Бор Класік в кількості 460 л на загальну суму 98900,00 грн., в т.ч. ПДВ 16483,33 грн.

Товар отримано ОСОБА_1 за довіреністю № 5 від 08.08.2023, виданою відповідачем.

Відповідно до 4.2 Договору оплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за безготівковим розрахунком шляхом їх перерахування з рахунку протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів від дати постачання Товару.

Враховуючи, що датою поставки товару є 08.08.2023, то останнім днем сплати за товар є 03.02.2024.

Порушуючи передбачені договором умови, відповідач взяті зобов`язання щодо своєчасної повної оплати за отриманий товар не виконав.

Згідно гарантійного листа про оплату боргу від 06.03.2024 відповідач гарантував сплату боргу, згідно договору № 395 від 07.08.2023, у розмірі 98900,00 грн. у термін до 31.03.2024. Гарантійний лист скріплено підписом директора ОСОБА_2 та печаткою відповідача.

Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків, за період з 07.08.2023 до 14.08.2023, відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем у розмірі 98900,00 грн.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за договором № 395 від 07.08.2023, відсутність доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором, враховуючи підтвердження заборгованості наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 98900,00 грн.

Суд встановив, що позивачем, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару, нараховано пеню в розмірі 10100,77 грн. за період з 05.02.2024 до 14.06.2024; інфляційні втрати в розмірі 1591,42 грн. за період з 05.02.2024 до 14.06.2024; 3% річних в розмірі 1053,85 грн. за період з 05.02.2024 до 14.06.2024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цьогоЗакону, обчислюється від суми простроченого платежу та не можеперевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.4.3. Договору за кожен день прострочення здійснення розрахунку за цим договором на замовника покладається відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% віж суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату товару, відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 10100,77 грн. за період з 05.02.2024 до 14.06.2024.

Перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача, який визнано судом арифметично невірним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 10098,07 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача 3% річних та інфляційних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 1591,42 грн. та 3% річних в розмірі 1053,85 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд установив, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру стягнення 111646 грн 04 коп. та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., що підтверджено платіжною інструкцією № 5043 від 14.06.2024.

Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему Електронний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (41400, Сумська область, Шосткинський район, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 45, код ЄДРПОУ 00497845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіо Україна (03035, м. Київ, вул. Островського, буд. 13, кв. 42, код ЄДРПОУ 41139447) 98900 грн 00 коп. боргу, 10098 грн 07 коп. пені, 1053 грн 85 коп. 3% річних, 1591 грн 42 коп. інфляційних втрат; 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 26.08.2024.

(Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці з 02.08.2024 до 16.08.2024).

СуддяЄ.А. Жерьобкіна